Ухвала

від 16.01.2025 по справі 950/151/25

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/151/25

Номер провадження2/950/260/25

У Х В А Л А

"16" січня 2025 р. м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.

розглянувши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 , адвоката - Зачепіло Зоряни Ярославівни до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років.

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 , адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження у справі в порядку позовного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Виходячи із аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, вимоги про 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положенням ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини першої статті 293 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року в справі №408/154/19-ц (провадження №61-16397св19) вказано, що: «особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду».

Заявник усправі провстановлення фактів,що маютьюридичне значення-це особа,в інтересахякої всуді порушуєтьсясправа пропідтвердження наявностічи відсутностінеоспорюваного фактів, що мають юридичне значення, необхідних для реалізації нею певних прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права. Отже, встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах з органами влади на засадах справедливості.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

Так у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі №139/122/14-ц (провадження №61-3238св22) зазначено, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі №198/99/15-ц (провадження №61-7049св22) вказано, що: «згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне».

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Звертаючись до суду у порядку загального позовного провадження з позовом про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років, представник позивача не навів суду обставин існування спору про право.

Таким чином, вимоги щодо про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років не підлягають розгляду у порядку позовного провадження, у зв?язку з чим суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, роз?яснивши позивачу право звернутись із заявою про про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років в порядку окремого провадження.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в порядку позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою представника ОСОБА_1 , адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років- відмовити.

Роз`яснити позивачу право звернутись із заявою про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років в порядку окремого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ