Ухвала

від 16.01.2025 по справі 523/686/25

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №523/686/25

Провадження №1-кп/523/968/25

УХВАЛА

пропродовження строкузастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою

16 січня 2025 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду (у тому числі в режимі відеоконференції) клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду обвинувального акту від 10.01.2025 року та доданих до нього документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024160000000289 від 09.07.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, військовозобов`язаного,із середньою освітою, неодруженого і непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не має судимості в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Суворовського районного суду м. Одеси 13.01.2025 року із Одеської обласної прокуратури надійшли означений обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України, які за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями того ж дня передані для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 14.01.2025 року призначено підготовче судове засідання з розгляду означеного обвинувального акта й доданих до нього документів на 16.01.2025 року, у зв`язку зі спливом строку тримання обвинуваченого під вартою 19.01.2025 року.

В підготовче судове засідання, представник ГО «Луцька міська організація Спілки воїнів АТО Волині» ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, - не з`явився, про поважність причин неявки до суду не повідомив та з будь-якими заяви чи клопотаннями до суду не звернувся.

З`ясовуючи питання щодо можливості чи неможливості проведення підготовчого судового засідання за наявною явкою, суд, заслухавши позицію присутніх сторін, визнав недоцільним проведення підготовчого провадження за відсутності зазначеного представника потерпілого, у зв`язку з чим в судовому засіданні належить оголосити перерву.

Проте, 15.01.2025 року прокурором ОСОБА_7 подано до суду письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , мотивуючи його тим, що строк застосування запобіжного заходу спливає; у разі непродовження такого строку, перебуваючи на свободі, вказаний обвинувачений може: перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків; переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в силу тяжкості вчиненого правопорушення та часткової неконтрольованості державних кордонів України у зв`язку з бойовими діями; вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі й проти основ національної безпеки, здійснювати деструктивну та підривну діяльність проти України на користь рф, або продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, зокрема надавати невстановленим особам інформацію з приводу перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, так як здійснюючи свою злочинну діяльність, обвинувачений обмінювався різною інформацією та використовував мобільні пристрої, комп`ютерну техніку та перебуваючи на волі, може видалити дані, які також зберігаються в мережі Інтернет, наприклад в месенджерах на пристроях, чим може спотворити зміст арештованих речових доказів; перешкоджати судовому розгляду іншим чином; обрання будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з фактичною ізоляцією обвинуваченого від суспільства, становитиме безпосередню загрозу безпеці інших людей та суспільства, оскільки відповідно до зібраних матеріалів кримінального провадження, є підстави вважати, що вказаний обвинувачений демонструє зневажливе відношення до встановленого суспільного порядку у державі; що в сукупності свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення) на сьогоднішній час існують та не зменшились.

Заслухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного прокурором ОСОБА_7 клопотання, з`ясувавши думку потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав прокурора, а також вислухавши позицію обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 , які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, дослідивши означене клопотання прокурора та обвинувальний акт з доданими до нього документами, суд дійшов наступних висновків.

Як слідує з розглядуваного клопотання, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2025 року.

Частиною 3 ст.315 КПК України регламентовано, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

Зогляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На підставі ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442-1Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України, за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період; умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Як вбачаєтьсяз обвинувальногоакта таматеріалів судовогопровадження,не зважаючина те,що обвинувачений ОСОБА_6 не маєсудимості всилу ст.89КК України;забезпечений місцемреєстрації тапроживання натериторії м.Одеса;неодружений таофіційно непрацевлаштований;утриманців немає;зі слів ворганах зайнятостіна облікуне перебуваєта протягомдостатньо тривалогочасу перебувавна заробіткахза межамиУкраїни;є військовозобов`язаним;на облікув КНП«Одеський обласниймедичний центрпсихічного здоров`яООР» неперебуває; хронічними та психічними захворюваннями не страждає; останній згідно довідки з УІАП ГУНП в Одеській області; раніше притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності; обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, що мали місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; а також в теперішній час притягається до кримінальної відповідальності по іншим кримінальним провадженням (4), що розглядаються Приморським та Малиновським районними судами м. Одеси, а також Біляївським районним судом Одеської області.

Сукупність викладених обставин свідчить про недостатню міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_6 , його схильність до кримінально-протиправної поведінки, відсутність критичного ставлення до своїх вчинків, зокрема під час воєнного стану в Державі та збройної агресії рф проти України.

Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до десяти років, підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також об`єктивно доводять існування ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану, та запобігти означеним ризикам.

Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_6 щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора, суд вважає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час за переконанням суду, будь-який інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний запобігти наведеним вище ризикам та гарантувати належне виконання вказаним обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього відповідних обов`язків та забезпечити неперешкоджання останнім розгляду кримінального провадження.

Між тим, викладені у розглядуваному клопотанні доводи прокурора ОСОБА_7 щодо незастосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави судом до уваги не приймається, оскільки такі доводи суперечать положенням ч.3 ст. 183 КПК України, згідно яких суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цих Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

До того ж, згідно положень ч.4 ст.183 КПК України, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо вчиненого під час дії воєнного стану кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема, ст.ст.109-114-2, є правом суду, а не його обов`язком.

Зазначена позиція суду цілком узгоджується з рішенням ЄСПЛ у справі «Доронін проти України» від 19 лютого 2009 року (п.63), за якою відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції, при обранні чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навіть у більш тяжких справах та при спробі обвинуваченого зникнути із одночасним супротивом працівникам правоохоронного органу при затриманні, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення, не уявляє собою «відповідної і достатньої» підстави.

Відповідно до абзацу 5 ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на наведені приписи закону в контексті обставин і характеру інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України, їх наслідків та розміру заподіяних ним матеріальних збитків ГО «Луцька міська організація Спілки воїнів АТО Волині», особи вказаного обвинуваченого та способу його життя, через призму дії воєнного стану в Державі та збройної агресії рф проти України, суд вважає такі обставини виключними, у зв`язку з чим необхідним визначити розмір альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому в порядку абз.5 ч.5 ст.182 КПК України.

Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, їх характеру, суспільної небезпечності і наслідків кримінально-протиправних діянь, а також зважаючи на характеризуючі особу обвинуваченого дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до зазначеного обвинуваченого не зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Одночасно, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами обвинуваченого ОСОБА_6 на особисту свободу, враховуючи положення ст.ст.8-9, ст.182, ч.4 ст.183 КПК України, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь, його майновий і сімейний стан та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу,суд вважає за необхідне одночасно визначити вказаному обвинуваченому альтернативний вид запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні, - заставу, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.26,171,176-178,182-183, 314-315,194, 331,369-372, ч.2 ст.376, Главою18 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Продовжити застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 16.03.2025 року, включно.

Відповідно до ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України, - у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого обвинувачений звільняється з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі регіону за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з громадянами рф та свідками у цьому кримінальному провадженні.

В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у випадку звільнення з-під варти під заставу та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов`язків у разі внесення застави, закінчується 16.03.2025 року.

Копії ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 під розписку та направити начальникові ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку ч.2 ст.392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1