Вирок

від 16.01.2025 по справі 523/16887/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/16887/24

Провадження №1-кп/523/852/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3

обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42024163040000053 від 09.09.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Одеси,громадянина України,з неповною середньоюосвітою, неодруженого та офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимості в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.07.2024 року, приблизно о 14:00 годині, підсудний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію рф та впровадження на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, зокрема Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ, строк дії якого продовжено з 05:30 годин 14.05.2024 строком на 90 діб, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, послідовно перебуваючи в під`їздах №№1, 5, 6 будинку №108 по вулиці Семена Палія в м.Одесі, діючи умисно, таємно і в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, з корисливим мотивом і з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу та вчинення тотожних дій з перерізання за допомогою заздалегідь підготовленого ножа з першого по дев`ятий поверхи будинку належного ТОВ НВП «ТЕНЕТ» кабелю КПВ-ВП (350) 4?2?0,50 (UTP-cat.5E), таємно викрав цей кабель загальною довжиною 391 метр, вартістю 9,485грн за 1 метр, на загальну суму 3708,64 гривень, заволодівши яким вказаний підсудний з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд і спричинивши таким чином означеному ТОВ матеріальну шкоду у наведеному розмірі.

Крім того, 15.07.2024 року, приблизно о 09:00 годині, підсудний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію рф та впровадження на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, зокрема Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ, строк дії якого продовжено з 05:30 годин 14.05.2024 строком на 90 діб, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, послідовно перебуваючи в під`їздах №№1, 2, 7, 10, 11 будинку №38 по вулиці Академіка Заболотного в м.Одесі, діючи умисно і повторно, таємно і в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, з корисливим мотивом і з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу та вчинення тотожних дій з перерізання за допомогою заздалегідь підготовленого ножа з першого по дев`ятий поверхи будинку належного ТОВ НВП «ТЕНЕТ» кабелю КПВ-ВП (350) 4?2?0,50 (UTP-cat.5E), таємно викрав цей кабель загальною довжиною 390 метрів, вартістю 9,485грн за 1 метр, на загальну суму 3699,15 гривень, заволодівши яким вказаний підсудний з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд і спричинивши таким чином означеному ТОВ матеріальну шкоду у наведеному розмірі.

В подальшому, 17.07.2024 року, приблизно о 07:00 годині, підсудний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію рф та впровадження на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, зокрема Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ, строк дії якого продовжено з 05:30 годин 14.05.2024 строком на 90 діб, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, послідовно перебуваючи в під`їздах №№1, 2, 5, 6 будинку №102 по вулиці Князя Володимира Великого в м.Одесі, діючи умисно і повторно, таємно і в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, з корисливим мотивом і з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу та вчинення тотожних дій з перерізання за допомогою заздалегідь підготовленого ножа з першого по дев`ятий поверхи будинку належного ТОВ НВП «ТЕНЕТ» кабелю КПВ-ВП (350) 4?2?0,50 (UTP-cat.5E), таємно викрав цей кабель загальною довжиною 387 метрів, вартістю 9,485грн за 1 метр, на загальну суму 3670,70 гривень, заволодівши яким вказаний підсудний з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд і спричинивши таким чином означеному ТОВ матеріальну шкоду у наведеному розмірі.

Крім того, 19.07.2024 року, приблизно об 11:00 годині, підсудний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію рф та впровадження на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, зокрема Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ, строк дії якого продовжено з 05:30 годин 14.05.2024 строком на 90 діб, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, послідовно перебуваючи в під`їздах №№1, 2, 3, 5 будинку №89 по вулиці Князя Володимира Великого в м.Одесі, діючи умисно і повторно, таємно і в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, з корисливим мотивом і з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу та вчинення тотожних дій з перерізання за допомогою заздалегідь підготовленого ножа з першого по дев`ятий поверхи будинку належного ТОВ НВП «ТЕНЕТ» кабелю КПВ-ВП (350) 4?2?0,50 (UTP-cat.5E), таємно викрав цей кабель загальною довжиною 394 метрів, вартістю 9,485грн за 1 метр, на загальну суму 3737,09 гривень, заволодівши яким вказаний підсудний з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд і спричинивши таким чином означеному ТОВ матеріальну шкоду у наведеному розмірі.

В подальшому, 25.07.2024 року, приблизно о 14:00 годині, підсудний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про військову агресію рф та впровадження на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених законами України, зокрема Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ, строк дії якого продовжено з 05:30 годин 14.05.2024 строком на 90 діб, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, послідовно перебуваючи в під`їздах №№2, 5, 6, 8 будинку №35 по вулиці Владислава Бувалкіна в м.Одесі, діючи умисно і повторно, таємно і в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись у відсутності уваги за його діями з боку сторонніх осіб, з корисливим мотивом і з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу та вчинення тотожних дій з перерізання за допомогою заздалегідь підготовленого ножа з першого по дев`ятий поверхи будинку належного ТОВ НВП «ТЕНЕТ» кабелю КПВ-ВП (350) 4?2?0,50 (UTP-cat.5E), таємно викрав цей кабель загальною довжиною 401 метр, вартістю 9,485грн за 1 метр, на загальну суму 3803,48 гривень, заволодівши яким вказаний підсудний з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд і спричинивши таким чином означеному ТОВ матеріальну шкоду у наведеному розмірі.

В судове засідання представник потерпілого ТОВ НВП «ТЕНЕТ» ОСОБА_5 , будучи неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, - не з`явився, про поважність причини неявки до суду не повідомив та з будь-якими заявами чи клопотання до суду не звернувся, у зв`язку з чим, суд з урахуванням позиції присутніх учасників процесу та з метою дотримання розумності строків судового розгляду, вирішив провести розгляд об`єднаного кримінального провадження за відсутністю означеного представника потерпілого.

Підсудний ОСОБА_4 повністю визнав свою провину по пред`явленому і викладеному в обвинувальному акті обвинуваченню у об`єднаному кримінальному провадженні, а будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень.

Так, підсудний ОСОБА_4 в суді пояснив, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставинах, він вчинив п`ять епізодів крадіжки мідного кабелю, належного ТОВ НВП «ТЕНЕТ», характеристика і довжина якого, а також його вартість і загальна сума заподіяної матеріальної шкоди, ним не оспорюється. Викрадений кабель він здавав у найближчі пункти прийому металобрухту, а отримані кошти витрачав на власні потреби. Вчинення злочинів пояснює скрутним матеріальним становищем. Кається у скоєному, але протягом минулого часу з моменту вчинення останнього інкримінованого епізоду і до розгляду справи в суді, завдані ТОВ НВП «ТЕНЕТ» матеріальні збитки він не відшкодував.

Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за результатами попереднього обговорення з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону та наслідків її застосування, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з`ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих положень закону, а також роз`яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин об`єднаного кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.

За наведених підстав, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини яких ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджується наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не проводилось в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Попри те, органом досудового розслідування в обвинувальному акті і прокурором в суді при кваліфікації дій підсудного ОСОБА_4 за епізодом від 13.07.2024 року визначено вчинення ним інкримінованого діяння за ознакою повторності.

Повторністю кримінальних правопорушень як формою множинності згідно з нормативним приписом ст.32 КК України визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу (ч.1 ст.32 КК України), а повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено чи знято, а також після відбуття покарання за кримінальний проступок (ч.4 ст.32 КК).

У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або ст.187, 262 цього Кодексу (п.1 примітки ст.185 КК).

Єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторність» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторності», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів в одному кримінальному провадженні.

Отже, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізодів вчинення тотожних чи однорідних кримінальним правопорушень, для їх повторності не має значення, чи була особа засуджена за раніше вчинене кримінальне правопорушення. Однак, у випадку розгляду кримінальних проваджень стосовно однієї особи така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.

Аналогічну правову позицію за тотожних обставин провадження зробила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 року по справі №591/4366/18 (пров.№51-1122км20), зазначивши про те, що з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості у випадку, коли щодо особи органом досудового розслідування розслідується чи судом розглядаються різні кримінальні провадження, одне з яких стосовно першого однорідного чи тотожного злочину, існують підстави для кваліфікації наступного епізоду з урахуванням повторності, за відсутності обвинувального вироку суду; наявність іншого кримінального провадження стосовно особи, у тому числі на стадії судового розгляду, не є правовою підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких її обвинувачують, за ознакою «повторність».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_4 був засуджений 05.02.2019 року за вироком Суворовського районного суду м.Одеси за ч.3 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, звільнений 07.10.2020 року від покарання за цим вироком у зв`язку із закінченням іспитового строку (з наданої прокурором довідки УІТ ГУНП), а відтак є особою, яка в силу ст.89 КК не має судимості.

Так, за ст.89 КК України, такими, що не мають судимість, поміж іншого, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом (п.1).

Як виснував Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 17.09.2020 (по справі №739/1140/18), припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст.62 Конституції України та ч.1 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

З огляду на зазначені правові норми та принцип презумпції невинуватості, за відсутності вироку суду, який набрав законної сили, наявність кримінального провадження, в тому числі на стадії його судового розгляду, не породжує правових наслідків для юридичної оцінки наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких вона обвинувачується, а є лише версією органів досудового розслідування, яку вони доводять на підставі обов`язку доказування відповідно до вимог ч.1 ст.92 КПК України.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.ч.1, 3 ст.337 КПК України).

Таким чином, зважаючи на встановлені в суді час і обставини розглядуваного об`єднаного кримінального провадження, позиція сторони обвинувачення щодо доцільності висунення інкримінованого ОСОБА_4 обвинувачення за епізодом від 13.07.2024 року з ознакою повторності, у тому числі й кваліфікуючої ознаки правової кваліфікації його дій за цим епізодом, - є безпідставною і зайвою.

Відтак, в порядку ст.337 КПК України суд доходить висновку про помилкове інкримінування стороною обвинувачення дій підсудного ОСОБА_6 за епізодом від 13.07.2024 року за ознакою повторності, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, внаслідок чого вказана ознака підлягає виключенню з визнаного доведеним в суді обвинуваченням. При цьому, виключення зазначеної ознаки з визначеного доведеним обвинуваченням за епізодом від 13.07.2024 року, не впливає на висновок суду щодо правильності кваліфікації органом досудового розслідування дій вказаного підсудного за ч.4 ст.185 КК України.

Приймаючи до уваги наведені обставини та отримавши покази підсудного ОСОБА_4 , судом встановлено, що вказаний підсудний своїми умисними діями скоїв: за епізодом від 13.07.2024 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; за іншими епізодами (від 15.07.2024, 17.07.2024, 19.07.2024, 25.07.2024 року) - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а відтак його дії вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, відповідно.

З оглядуна ч.4ст.185КК України,кримінальна відповідальністьза цієюнормою настаєза скоєннятаємного викраденнячужого майна(крадіжка),вчиненого увеликих розмірахчи вумовах воєнногоабо надзвичайногостану,що карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 вказаного Кодексу, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 у цьому об`єднаному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним, кількість кримінально-протиправних діянь, їх корисливу спрямованість і чисельний склад (5 епізодів), суспільну небезпечність усіх епізодів інкримінованих кримінальних правопорушень, які в силу ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів проти власності, що мали місце під час дії воєнного стану в Державі та військової агресії рф проти України, а також судом ураховується наявність до підсудного матеріальних претензій ТОВ НВП «ТЕНЕТ», характеризуючі дані вказаного підсудного та стан його здоров`я.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_4 не має судимості в силу ст.89 КК України та свою провину в обсязі висунутого обвинувачення визнав повністю; забезпечений місцем реєстрації та проживання в м.Одесі; на обліку в КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; неодружений і утриманців не має; офіційно не працевлаштований і суспільно-корисною працею під час дії воєнного стану в Державі не займається.

Сукупність наведеного свідчить про певну схильність підсудного ОСОБА_4 до кримінально-протиправної поведінки, про відсутність критичного ставлення до своєї поведінки і осуд вчиненого, про нехтування правилами законослухняної поведінки в суспільстві, що одночасно обумовлює можливість його виправлення і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в умовах суспільства.

Разом із тим та згідно з обвинувальним актом у об`єднаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування та прокурором в суді, у якості обставин, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , визначено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Проте, з такою позицією органу досудового розслідування та прокурора в суді, суд погодитись не може, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протягом досудового розслідування і судового розгляду об`єднаного кримінального провадження, підсудний ОСОБА_4 , незважаючи на визнання своєї провини та перебування на волі, з часу вчинення інкримінованих діянь заподіяну ТОВ НВП «ТЕНЕТ» матеріальну шкоду - не відшкодував, а згідно з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), щире каяття особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, у бажані виправити наслідки вчиненого.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі №674/1608/17, від 07.04.2021 року у справі №263/15605/17).

Втім, відомості, які б доводили факт щирого каяття підсудного ОСОБА_4 та його активного сприяння розкриттю злочинів, мали знайти своє відображення в матеріалах об`єднаного кримінального провадження та надані до суду під час судового розгляду, але відповідних доказів на підтвердження відшкодування вказаним підсудним або принаймні у намаганні відшкодувати завдані потерпілому ТОВ матеріальні збитки, його активного сприяння правоохоронним органам у розкритті злочинів (на кшталт видачі знарядь чи засобів вчинення злочинів, здобутого злочинним шляхом майна чи цінностей тощо), протягом розгляду кримінального провадження сторонами процесу суду не надано і матеріали судової справи таких даних не містять.

Отже, за приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , суд відносить визнання ним своєї провини в обсязі висунутого обвинувачення, а обставин, що обтяжують покарання вказаного підсудного, як визначено у обвинувальному акті та з чим також погоджується й суд, протягом кримінального провадження не встановлено.

Положення ч.ч.1, 3 ст.75 КК України встановлюють, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених на нього обов`язків.

На підставі сукупності викладеного, з дотриманням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання у розглядуваному об`єднаному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини інкримінованих підсудному ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, їх характер і системність, кількісний склад (5 епізодів) та ступінь тяжкості, наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обставин, наведені вище характеризуючі особу останнього дані, комплексність яких обумовлюють можливість його виправлення в умовах суспільства, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України в цілому погоджується з висловленою під час судових дебатів пропозицією прокурора з цього приводу і доходить висновку про те, що обґрунтованим і достатнім для виправлення вказаного підсудного та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень уявляється доцільність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, визначеної у ч.4 ст.185 КК, із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 означеного Кодексу та з покладенням на підсудного низки обов`язків, передбачених ст.76 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.337, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі стром на 5 років.

На підставі ст.75, ч.ч.1, 3 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом визначеного іспитового строку випробування зазначена особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та нагляд за засудженим ОСОБА_4 , покласти на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_4 , а також направити для виконання до Пересипського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

С у д д я: ОСОБА_1