Постанова

від 15.01.2025 по справі 127/33331/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/33331/24

Провадження № 33/801/69/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Вінницької митниці Стрекалової В. Д.; захисника особи, що притягувалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пенькас В. М.

апеляційну скаргу Вінницької митниці

на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року про закриття провадження у справі, щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України,

Встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. України ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

В апеляційній скарзі Вінницька митниця просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накласти на нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що документи для експорту товару до Вінницької митниці юридично подавалися ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» в особі директора ОСОБА_1 , який підписував відповідні документи для отримання сертифікатів перевезення товару EUR.1, і який відповідно несе повну юридичну відповідальність за їх достовірність, а умови договору поставки стосуються лише фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Луч-Агро Плюс» та ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ», і його зміст жодним чином не може свідчити про відсутність юридичної відповідальності ОСОБА_1 за достовірність поданих до митних органів документів.

Судом не вірно трактовано положення МК України та не розмежовано такі юридичні поняття як митний брокер, агент з митного оформлення та декларант, адже саме ОСОБА_1 , який був керівником підприємства ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» є декларантом в розумінні МК України, а не агент з митного оформлення ОСОБА_2 , який є лише фізичною особою, що перебував у трудових відносинах з митним брокером ТОВ «Єдине вікно» і вчиняв дії в інтересах особи, яку представляє митний брокер.

Суд дійшов помилкового висновку, що митним органом не надано доказів анулювання чи скасування сертифікатів перевезення товару EUR.1, які стали підставою для експорту товару, проте такі сертифікати були скасовані митним органом на підставі п. п. 2 п. 1 розділу VIII наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139 «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (проходження товару EUR.1 або EUR-MED)».

Крім того, ТОВ «Луч-Агро Плюс» не мало основних фондів, за 2022 рік не отримало жодних прибутків та на підприємстві відсутні працівники, у підприємства відсутні земельні ділянки, що свідчить про неможливість вирощування такої сільськогосподарської культури як соняшник, та відповідно неможливості реалізації такого товару іншим суб`єктам господарювання, зокрема ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ».

У судовому засіданні представник Вінницької митниці Стрекалова В. Д. просила задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України і накласти на нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Захисник особи, що притягувалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Пенькас В. М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутність з урахуванням участі в судовому засіданні його захисника, яка не заперечувала проти розгляду справи у його відсутність.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил за ст. 485 МК України, дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 МК України).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Згідно із ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таких правопорушень.

Відповідно до вимог статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Доказами у справі про порушення митних правил згідно із статтею 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Отже, на митний орган, як на особу, уповноважену на складення протоколу про порушення митних правил, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених у протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими учасниками справи, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу та оцінки.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією, тобто активною поведінкою (вчинком) особи, в якій виражена зовні її воля і, що спрямована на застосування особою під час декларування товарів саме таких ставок митних платежів, які справляються з товарів, що переміщуються через митну територію України, та звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір, а також дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів у цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, обманні маніпуляції з податковими пільгами.

Наявність мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру вказує на те, що суб`єктивна сторона характеризується саме умисною формою вини.

Для кваліфікації дій за ст. 485 МК України не мають значення мотив, а також те, чи фактично настали шкідливі наслідки у вигляді несплати митних платежів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0226/40100/24 від 10 червня 2024 року, 31 травня 2024 року до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил надійшла службова записка від 31 травня 2024 року № 19/19/4780, згідно якої управлінням проведення митного аудиту Вінницької митниці проведено аналітичну роботу щодо достовірності декларування преференційного походження експортованих товарів після їх митного оформлення, а саме аналізом наявних у Вінницькій митниці баз даних, зокрема ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистему Єдиний реєстр податкових накладних (далі - СРПН), ІКС «Податковий блок» та встановлено, що ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» код ЄДРПОУ 44809206, вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, Львівська область, 79035) протягом грудня 2022 року здійснював експорт «Насіння соняшнику за 37 МД: від 02.12.2022 №UA401020/2022/56382, від 02.12.2022 №UА401020/2022/56384, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56385, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56386, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56387, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56388, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56389, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56390, від 02.12.2022 №UA401020/2022/56391, від 06.12.2022 №UA401030/2022/16749, від 06.12.2022 №UA401030/2022/16750, від 06.12.2022 №UA401030/2022/16753, від 06.12.2022 №UA401030/2022/16758, від 07.12.2022 №UA401030/2022/16904, від 07.12.2022 №UA401030/2022/16905, від 07.12.2022 №UA401030/2022/16908, від 08.12.2022 №UA401030/2022/17044, від 09.12.2022 №UA401030/2022/17079, від 09.12.2022 №UA401030/2022/17118, від 09.12.2022 №UА401030/2022/17122, від 09.12.2022 №UA401030/2022/17131, від 09.12.2022 №UА401030/2022/17132, від 09.12.2022 №UA401030/2022/17135, від 12.12.2022 №UA401030/2022/17207, від 12.12.2022 №UA401030/2022/17209, від 13.12.2022 №UА401020/2022/58142, від 13.12.2022 №UA401020/2022/58143, від 13.12.2022 №НА401020/2022/58144, від 14.12.2022 №UA401030/2022/17365, від 14.12.2022 №UA401030/2022/17366, від 14.12.2022 №UA401030/2022/17367, від 14.12.2022 №UA401030/2022/17368, від 15.12.2022 №UA401030/2022/17466, від 15.12.2022 №UA401030/2022/17467, від 15.12.2022 №UА401030/2022/17468, від 15.12.2022 №UA401030/2022/17469, від 15.12.2022 №UA401030/2022/17470 вагою 819,465 тонн, вартістю 8 690 339,49 грн. із декларуванням тарифної преференції «410» (Угода про вільну торгівлю з країнами ЄС) при сплаті експортного мита.

Дані преференції надавались на підставі Сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 02.12.2022 № А401.052442, від 02.12.2022 № А401.052444, від 02.12.2022 № А401.052445, від 02.12.2022 № А401.052446, від № А401.052447, від 02.12.2022 № А401.052448, від 02.12.2022 № А401.052449, від 02.12.2022 № А401.052450, від 02.12.2022 № А401.052451, від № А401.052607, від 06.12.2022 № А401.052610, від 06.12.2022 № А401.052611, від 06.12.2022 № А401.052612, від 07.12.2022 № А401.052840, від № А401.052843, від 07.12.2022 № А401.052848, від 08.12.2022 № А401.053063, від 09.12.2022 № А401.053151, від 09.12.2022 № А401.053152, від № А401.053266, від 09.12.2022 № А401.053343, від 09.12.2022 № А401.053344, від 09.12.2022 № А401.053350, від 12.12.2022 № А401.053474, від № А401.053473, від 13.12.2022 № А401.053656, від 13.12.2022 № А401.053658, від 13.12.2022 № А401.053659, від 14.12.2022 № А401.053745, від № А401.053746, від 14.12.2022 № А401.053747, від 14.12.2022 № А401.053749, від 15.12.2022 № А401.054010, від 15.12.2022 № А401.054011, від № А401.054012, від 15.12.2022 № А401.054018, від 15.12.2022 № А401.054019, які були видані Вінницькою митницею на підставі копії видаткової накладної від 14.11.2022 № 677, виданої ТОВ «ЛУЧ АГРО ПЛЮС» (постачальник, згідно даних гр. 31 МД та гр. 8 Сертифікатів є виробником експортованого товару).

У ході аналізу ІКС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» (змінено назву на ТОВ «КЕЛЕНТОРГ») зареєстровано на даний час за адресою: 79007, Львівська обл. м. Львів Галицький район вул. Костюшка, буд. 18, державна реєстрація 13.07.2022, Статутний фонд складає 185,0 тис. грн.; засновники та керівник ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , Казахстан) - внесок в статутний фонд 185,00 тис. грн., або 100%. Основний вид діяльності - 46.21-Неспеціалізована оптова торгівля.

В період здійснення експортних операцій - грудень 2022 року - засновник та керівник ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , у якого кількість працюючих в 2022 році - відсутня (відповідну звітність не подано), декларація з податку на прибуток та фінансова звітність за 2022 рік підприємством не подавалась. ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» (змінено назву на ТОВ «КЕЛЕНТОРГ») не було зареєстровано платником ПДВ, незважаючи на значний обсяг експортних операцій.

Таким чином, підприємство фактично звітувало про відсутність господарської діяльності протягом 2022 року.

Відповідно до АСМО Інспектор у грудні 2022 року ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» здійснювало експорт товару «Насіння соняшника» (врожаю 2022), згідно гр. 31 МД та гр. 8 Сертифікатів виробником експортованого товару є ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС». Аналізом ІКС «Податковий блок» встановлено, що на даний час ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС» зареєстровано за адресою: 04074, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, кв. (офіс) 328, державна реєстрація 20.03.2006р. В 2022 році ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС» було зареєстровано за адресою: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Забрицького, буд.5. Статутний фонд складає 100,0 тис. грн. Засновник - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), - 100,0 тис. грн., або 100%. Основний вид діяльності -01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Балансова вартість основних фондів (згідно фінансової звітності) - станом на 01.01.2022 та станом на 31.12.2022 - 154,2 тис. грн. Доходи (згідно декларації з податку на прибуток, підприємство не перебувало на спрощеній системі оподаткування як с/г товаровиробник) за 2022 - 0,0 тис. грн. Таким чином, згідно поданої звітності, підприємство фактично не здійснювало діяльність в 2022 році.

Згідно даних ЄРПН ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» в 2022 році ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС» не здійснювало як реалізацію товару «Насіння соняшнику» так і будь-якого іншого товару, чим порушено вимоги:

п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 275-VI (зі змінами), зокрема датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше, а саме дата відвантаження товарів або дата зарахування коштів від покупця.

п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 275-VІ (зі змінами), зокрема на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначену законодавством кваліфікованого підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений кодексом термін.

Крім того, згідно даних ЄРПН ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС» не здійснювало придбання ТМЦ (ЗЗР, насіння, ПММ, добрив) та послуг (сівба, обробіток ґрунту, збирання врожаю тощо), що необхідні для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно ІКС «Податковий блок» підсистеми інформації Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру земельні ділянки в ТОВ «ЛУЧ АГРО- ПЛЮС» відсутні.

Таким чином, ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС» не могло бути виробником соняшника, експортованого ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ».

Правила походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю визначений порядком видачі сертифіката EUR.01/

Зокрема, відповідно до ст. 1 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом для цілей визначення преференційного походження товарів застосовуються положення Доповнення І та Доповнення II Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморськ преференційні правила походження.

Пунктом 7 ст. 16 Доповнення І встановлено, що митні органи, які видають сертифікати, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-які докази і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера.

Видача сертифікатів здійснюється митницями відповідно до положень Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №139 (зі змінами).

Експортер, який не є виробником товару подає до заяви про видачу сертифіката EUR.1 додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України.

Отже, на підставі вищевикладеного встановлено, що при подачі ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» заяви про видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, подані додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України, містять недостовірні дані.

Вищезазначені факти свідчать про порушення ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» митного законодавства, та призвело до заниження податкових зобов`язань за 37-ма МД за грудень 2022 року по сплаті вивізного мита на загальну суму 556 181 грн. 70 коп.

Крім того, в межах здійснення перевірки управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил було надіслано лист від 31.05.2024 №7.12-4/20-03/13/3990 на адресу виробника товару насіння соняшнику (ПП Луч Агро - Плюс, код ЄДРПОУ 34260815) з метою підтвердження чи спростування факту реалізації вказаного товару для ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44809206. вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, Львівська обл., 79035). Станом на 10 червня 2024 року інформації митницею не отримано.

Правила походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю визначений порядком видачі сертифіката EUR.1. Зокрема, відповідно до ст. 1 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом для цілей визначення преференційного походження товарів застосовуються положення Доповнення І та Доповнення II Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження. Пунктом 7 ст. 16 Доповнення І встановлено, що митні органи, які видають сертифікати, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-які докази і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера. Видача сертифікатів здійснюється митницями відповідно до положень Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року №139 (зі змінами).

Згідно абз. 3 п.7 розділу 111 Порядку, експортер, який не є виробником товару, має право протягом трьох робочих днів після реєстрації письмової заяви про видачу сертифіката EUR.1 у підрозділі митниці подати додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України.

Отже, на підставі вищевикладеного встановлено, що при подачі ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» (змінено назву на ТОВ «КЕЛЕНТОРЕ»), код ЄДРПОУ 44809206, вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, Львівська обл., 79035 подано до митниці заяви про видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України, які містять недостовірні дані.

Вищезазначені факти свідчать про порушення ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» (змінено назву на ТОВ «КЕЛЕНТОРЕ»), код ЄДРПОУ 44809206, вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, Львівська обл., 79035) митного законодавства, що призвело до заниження податкових зобов`язань за 37 випадками митного оформлення товару насіння соняшнику по сплаті вивізного мита на суму 556181,70 грн.

Крім того, Миколаївською митницею в ході перевірки встановлено місце реєстрації та паспортні дані ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

В подальшому ОСОБА_1 31 травня 2024 надіслано запрошення №7.12-4/20-03/10/3989 до митниці з метою надання пояснень та вирішення питання щодо складення протоколу про порушення митних правил до 10 червня 2024 року. Станом на вказану дату ОСОБА_1 до митниці не прибув.

Таким чином, на переконання Вінницької митниці, ОСОБА_1 , який в період здійснення даних експортних операцій (грудень 2022 року) займав посаду засновника та керівника порушення ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» (змінено назву на ТОВ «КЕЛЕНТОРЕ»), код ЄДРПОУ 44809206, вул. Зелена, 115 Б. м. Львів, Львівська обл., 79035) вчинено дії, що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів, а саме вивізного мита на загальну суму 556181,70 грн., чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.485 Митного кодексу України.

Закриваючи провадженняу справіу зв`язкуз відсутністюв діях ОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення,суд першоїінстанції виходивз того,що Вінницькоюмитницею ненадано жоднихналежних тадопустимих доказів,які бмістили фактичнідані,на основіяких увизначеному закономпорядку єпідстави кваліфікуватидії ОСОБА_1 як порушеннямитних правил.У протоколіпро порушеннямитних правил№ 0226/40100/24не вказано,які самебезпосередні діїгромадянина України ОСОБА_1 призвели,на думкумитниці,до переміщеннятоварів,через митнийкордон України,на підставідокументів,що містятьнеправдиві відомості,необхідні длявизначення їхмитної вартості. Наведені представником Вінницької митниці підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 присутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, фактично побудовані на припущеннях та не підтверджуються жодним належним та допустимим доказом.

Вінницький апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 83 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари, виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 статті 257 Митного кодексу України та наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 (зі змінами) «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», декларант в гр. 31 має вносити відомості про товар, зокрема зазначити торгівельну марку, виробника товару та найменування країни походження товарів.

Відповідно до вимог частини 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що з метою митного оформлення товару «насіння соняшнику» загальною вагою 819,465 тонн, вартістю 8690 339,49 грн. з метою зменшенням розміру митних платежів, митному органу надавалися, як підстава для застосування преференційної ставки вивізного мита, сертифікати з перевезення (походження) товарів EUR.1, які видані на основі документів, що нібито містять неправдиві відомості щодо виробника товару.

Відповідно до наявної у Вінницькій митниці інформації, на момент митного оформлення вказаних товарів, ОСОБА_1 займав посаду керівника ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ».

На думку митниці, що відображено в доводах апеляційної скарги, про неправдивість поданих ОСОБА_1 для отримання сертифікату EUR.1 документів, свідчать ті обставини, що постачальник товару, а саме ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС» у відповідному періоді податкову звітність не подавало, господарську діяльність не здійснювало та не могло виростити поставлену ним продукцію «насіння соняшника», так як навіть не мало у розпорядженні земельних ділянок для цього.

Таким чином, керівник ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» ОСОБА_1 , на думку представника митниці, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 556 181,70 грн., шляхом надання митному органу документів, а саме сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів та країни виробництва товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав.

Для застосування тарифної пільги (преференції) по сплаті вивізного (експортного мита) в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС, товар має бути походженням з України або ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

В своїй практиці Верховний Суд послідовно дотримується правової позиції про те, що відсутність прямого умислу в діях особи, яка під час митного оформлення товару не заявила згідно зі встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю відомостей про оподаткування товару (відомості щодо країни походження товару), указує на відсутність складу адміністративного правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України. У такому випадку дії особи, що подавала відповідні документи для митного оформлення товару до митного органу, не вчинені з прямим умислом щодо порушення митних правил.

Так само технічні причини, які викликали неможливість прийняття сертифіката про перевезення для застосування преференційного режиму, не пов`язані з діями особи, що здійснює митне оформлення товарів, та не могли бути усунуті до подання митної декларації. У цьому разі немає підстав для визнання такої особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 485 МК України та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (Постанова КАС ВС від 16 жовтня 2018 року у справі № 640/13072/16-а).

У межах складу правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України, особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (зокрема, шляхом сплати їх у меншому розмірі). Зовнішній прояв винного протиправного діяння обов`язково має поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення щодо посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків і зборів).

Об`єктивна сторона такого правопорушення полягає в поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору/контракту, ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості (Постанова КАС ВС від 18 червня 2020 року у справі № 638/10546/16-а).

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139 (далі Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру заповнення та видачі митницею (електронного) сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED відповідно до положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» (далі - Конвенція), а також міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених у встановленому законодавством порядку, якими передбачено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED.

Електронний сертифікат EUR.1 - електронний документ, інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних відомостей сертифіката EUR.1, який розміщено у програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення та застосовується у разі, якщо Конвенцією або Угодами передбачено його використання без необхідності подання оригіналу паперового сертифіката EUR.1.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера (далі - заява), за формою, визначеною Конвенцією та Угодами;

електронну копію сертифіката EUR.1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED;

декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» щоразу для отримання сертифіката EUR.1 надавало декларацію експортера, до якої додавались декларації постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, видаткові накладні та рахунки на оплату, договір поставки № 0109-22 від 01 вересня 2022 року, звіт форми 4-сг від 02 червня 2022 року та звіт форми 37-сг від 06 листопада 2022 року тощо (а. с. 9-252 т. 1).

На підставі поданих документів за заявою ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» видавалися сертифікати EUR.1, а останні в свою чергу подавалися брокером за договором доручення на надання брокерських послуг та декларування товарів до митних декларацій на експорт товару.

Пунктами 6 і 7 розділу ІІІ Порядку передбачено, що посадова особа митниці перед видачею сертифіката EUR.1 або EUR-MED перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Конвенції або Угод, а саме: формі (технічні характеристики) поданого бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності); правильності заповнення заяви та бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності); наявності відомостей, що містяться в декларації (ях), для підтвердження преференційного походження товару (ів) з України, зазначеного (их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

Рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED приймається у найкоротший строк, але не більше восьми робочих годин після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або з часу відправлення посадовою особою митниці на адресу експортера електронного повідомлення про переведення електронної заяви, розміщеної в програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення, у статус «в роботі».

При цьому митниця відмовляє у видачі сертифіката, якщо, зокрема, декларація на містить відомостей про підтвердження преференційного походження товару (ів) з України, зазначеного (их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

У разі проведення митницею у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1029 «Про затвердження Порядку верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України», верифікації (перевірки достовірності) виданого митницею сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер на запит митниці зобов`язаний надати документи, що підтверджують преференційне походження товару (ів) з України, на підставі яких складено декларацію (ї).

Експортер несе відповідальність відповідно до чинного законодавства за достовірність відомостей, що містяться в документах, які подаються митниці для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED (п. п. 6, 7 розділу ІХ Права та обов`язки експортера Порядку).

Порядок верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1029 в редакції, що діяла на момент проведення митним органом перевірки і складення протоколу про порушення митних правил, і передбачає, що верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів і декларацій здійснюється митними органами на підставі запиту митного органу країни ввезення товару (пункт 3).

Верифікація (перевірка достовірності) здійснюється як з метою визначення автентичності (справжності) сертифіката і декларації, так і достовірності відомостей, що містяться в них, зокрема, шляхом:

1) проведення перевірки товару, зазначеного у сертифікаті або декларації, на відповідність вимогам, установленим міжнародними договорами;

2) визначення критерію достатньої переробки;

3) порівняння інформації, яка міститься в сертифікаті або в декларації, з інформацією, зазначеною в зовнішньоекономічному договорі (контракті), комерційних та транспортних документах (пункт 7).

Більше того, у разі потреби митниці проводять у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва ними товарів та первинної документації, пов`язаної з таким виробництвом (пункт 8).

У разі виявлення підробки (фальсифікації) сертифіката або декларації, недостовірності даних, внесених до сертифіката або декларації, порушення вимог, встановлених міжнародними договорами, митниця повідомляє уповноваженому органу і підприємству виробнику та/або експортеру товару про виявлені порушення.

Про результати верифікації (перевірки достовірності) митниця інформує Держмитслужбу в строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня надходження до неї запиту від Держмитслужби, а остання вже повідомляє митному органу країни ввезення товару, від якого надійшов запит, про результати верифікації (перевірки достовірності) у найкоротший строк, але не більше шести місяців з дня надіслання такого запиту, якщо інше не передбачено міжнародними договорами (пункти 10-11 Порядку).

Таким чином, підзаконними нормативно-правовими актами врегульовано як порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED (Наказ Мінфіну № 139), так і порядок верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України.

Директором експортера ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» ОСОБА_1 для отримання сертифіката EUR.1 подані передбачені порядком документи, отримані, зокрема, від контрагента за договором поставки № 0109 від 01 вересня 2022 року, безпосереднього виробника і постачальника товару ТОВ «ЛУЧ АГРО-ПЛЮС»: договір зі специфікацією, видаткові накладні, тощо.

ОСОБА_1 , як директором експортера ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ», до декларацій експортера надавались звіт форми 4-сг від 02 червня 2022 року та звіт форми 37-сг від 06 листопада 2022 року.

Показники форми № 4-сг вміщують дані про фактичні розміри посіву сільськогосподарських культур під урожай звітного року на дату подання звіту на землях, які перебувають у володінні та користуванні підприємства, згідно з чинним законодавством.

Показники форми № 37-сг характеризують хід збирання врожаю з посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень зростаючим підсумком у період виконання робіт (у липнігрудні) за місцезнаходженням земельних ділянок, що перебувають/перебували у володінні та користуванні підприємства, згідно з чинним законодавством.

Отже, ОСОБА_1 були надані усі необхідні документи, що підлягали перевірці (верифікації) під час заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED.

Подальші дії митниці, що полягали в аналітичній роботі з наявними у митниці базами даних, зокрема ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», підсистема Єдиний реєстр податкових накладних, ІКС «Податковий блок» не можна вважати верифікацією (перевіркою достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України, так як вони проводилися без передбаченої порядком підстави запиту митного органу країни ввезення товару, а також з порушенням процедури в частині органів, які їх повинні проводити, суб`єктів, що підлягали перевірці, зокрема, виробника (постачальника) товару, адже за твердженнями митниці він не міг виростити сільськогосподарську продукцію нібито в зв`язку з відсутністю необхідних засобів і виробничих потужностей, методів (способів) перевірки порівняння інформації, яка міститься в сертифікаті або в декларації, з інформацією зазначеною в зовнішньоекономічному договорі (контракті), комерційних та транспортних документах, а не в базах податкової, а також результату такої верифікації (повідомлення Держмитслужби) тощо.

Порушення ж терміну реєстрації податкових накладних є окремим порушенням вимог податкового законодавства, що може мати наслідком застосування штрафних санкцій, а не визнання господарської операції нереальною, а виданих на її підтвердження документів недостовірними.

Доводи апеляційної скарги не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та повністю спростовуються викладеними вище обставинами.

Таким чином митний орган не надав належних, допустимих і достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Замість цього митна служба намагається перекласти тягар доказування на ОСОБА_1 , що є неприпустимим.

Крім того, митна служба вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, посилаючись на нібито надання ним неправдивих відомостей про виробника товару, що на їх думку, ставить під сумнів країну його походження.

Втім, таке твердження базується на хибному розумінні норм законодавства та свідчить про надмірний формалізм у його трактуванні. Проте, правовідносини що виникли, потребують ретельного та об`єктивного аналізу всіх обставин справи. Митна служба, склавши протокол про порушення митних правил № 0226/40100/24 від 10 червня 2024 року, не надала достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.

Обов`язок доведення вини особи покладається на орган, який ініціює притягнення до відповідальності, і така вимога є основоположною гарантією справедливого розгляду справи. Спроба змусити особу доводити власну невинуватість суперечить закріпленому в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, а також вимогам ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо належності доказів.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, так як матеріалами справи достеменно не встановлено, що ним, як керівником ТОВ «КОНТИНЕНТ ПОСТАЧ» вчинено дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 459, 461, 481, 485, 527, 528 МК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року про закриття провадження у справі, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська