Ухвала

від 13.01.2025 по справі 910/8512/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"13" січня 2025 р. Справа№ 910/8512/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018

у справі №910/8512/18 (суддя Мандриченко О.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Ріелті"

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

про зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Парус-Ріелті" з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить зобов`язати відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 позов задоволено.

Зобов`язано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРУС - РІЕЛТІ» договір купівлі - продажу нежитлових приміщень в редакції, наведений у резолютивній частині рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Подільська окружна прокуратура міста Києва подала в інтересах держави в особі Київської міської ради апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18 та прийняти нове, яким у позові відмовити; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Ріелті" об`єкти нерухомо майна загальною площею 875,8 кв.м., а саме нежитлові приміщення № 1-92 (в літ. «А»), які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Старовокзальна, будинок 26 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8512/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Згідно приписів ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме: учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Разом із тим, у п. 3 ч. 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевий господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги стосовно їх відповідності вимогам статей 258, 259 ГПК України, за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд у оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Аналогійний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № К2/107-12/13.

Апеляційна скарга подана Подільською окружною прокуратуру міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, які не були учасниками даної справи.

Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, апеляційна скарга була подана 08.01.2025, тоді як оскаржуване рішення прийнято 09.10.2018.

В той же час, прокурор заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною другою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У постановах від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 21.07.2022 у cправі № 904/158/20, від 20.04.2023 у cправі № 9/41 Верховний Суд зазначив, що аналіз процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, неповідомленою про розгляд справи або незалученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої ч. 2 ст. 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження прокурор зазначив, що звернення з апеляційною скаргою у даному випадку спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні питання повернення територіальній громаді міста Києва комунального майна.

Прокурор вказує, що Київська міська рада, як власник, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов`язана вживати заходи щодо сумлінного та добросовісного управління комунальним майном, забезпечувати його ефективне використання.

Як вказує прокурор, 02.12.2024 процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42023102070000367 на адресу Київської міської ради скеровувався лист щодо надання інформації про наміри оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/8512/18.

В подальшому, 19.12.2024 заступником керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва на адресу Київської міської ради направлявся лист в порядку ст. 23 «Про прокуратуру» щодо виявленого порушення та вжиття останньою заходів цивільно-правового характеру з приводу повернення вказаного комунального майна, а саме звернення з апеляційною скаргою на рішення суду.

Як вказує прокурор, Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з апеляційною скаргою до суду упродовж розумного строку не звернулась, про причини невжиття цих заходів після повідомлення прокуратурою не надала, відтак фактично переклавши обов`язок щодо захисту інтересів держави на прокурора.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Однак якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Апеляційний суд, звертає увагу на право на доступ до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

У рішенні від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ також виклав конвенційні стандарти доступу до суду: "Суд повторює, що пункт 1 статті 6 [Конвенції] гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру… Він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії")".

Отже, зважаючи на викладене, а також виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Враховуючи викладене, перевіривши матеріали апеляційної скарги та з огляду на наведене апелянтом обґрунтування, оскільки Київська міська рада, в інтересах якої Подільською окружною прокуратуру міста Києва подана апеляційна скарга, не була учасником справи № 910/8512/18, не відреагувала на направлені на її адресу листи в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо виявлених порушень та вжиття заходів цивільно-правового характеру, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, колегія суддів визнає причини пропуску процесуального строку поважними, а тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 262 ГПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

За змістом ч. 1 ст. 267 ГПК України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1) з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з`ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

З огляду на обставини, які викладені вище, колегія суддів вважає за доцільне в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду запропонувати апелянту та учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення щодо власних правових позицій з питання, чи порушуються оскаржуваним рішенням права та обов`язки Київської міської ради, в інтересах якої виступає Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Керуючись статтями 119, 234, 260, 262, 263, 268, 270, 278 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі №910/8512/18.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Подільської окружної прокуратури міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі №910/8512/18.

3. Запропонувати апелянту та учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення щодо власних правових позицій з питання, чи порушуються оскаржуваним рішенням права та обов`язки Київської міської ради, в інтересах якої виступає Подільська окружна прокуратура міста Києва.

4. Учасникам справи встановити строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8512/18.

6. Зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі №910/8512/18.

7. Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (І поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

8. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі за допомогою ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна