Постанова

від 16.01.2025 по справі 905/1129/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/1129/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" (вх. №2687 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 у справі №905/1129/24,

за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м. Краматорськ Донецької області, код 03361075, в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м. Краматорськ Донецької області, код 24805642,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+", м. Краматорськ Донецької області, код 39513917,

про стягнення 20 370,96,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу № 06-210 від 01.01.2016 за період березень - травень 2022 року в загальній сумі 20 370,96 грн, з якої основна заборгованість у сумі 10 496,55 грн, пеня в сумі 5748,67 грн, 3% річних у сумі 1 645,06 грн та інфляційні втрати в сумі 2 480,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору розподілу природного газу № 06-210 від 01.01.2016 в частині повної та своєчасної оплати послуг з розподілу природного газу.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 у справі №905/1129/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА +" (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 3, код 39513917) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, код 03361075) в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1, код 24805642) заборгованість за Договором розподілу природного газу № 06-210 від 01.01.2016 за послуги з розподілу природного газу за період березень-травень 2022 року в сумі 10 496,55, пеню в сумі 5748,67 грн, 3% річних у сумі 1 645,06 грн, інфляційні втрати в сумі 2480,68 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а також стягнути з позивача судовий збір в розмірі 4542,00 грн.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що:

- відповідно до п.6.6 Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги здійснюється споживачем, який не є побутовим на умовах попе6редньої оплати, а позивач від відповідача попередню оплату не отримував, тому і послугу за договором надавати не мав;

- судом першої інстанції не враховано, що акти виконаних робіт про факт надання послуг між позивачем та відповідачем за спірний період не підписувалися, тому факт надання послуг не підтверджений сторонами, отже підстави для сплати послуг відповідачем відсутні;

- місцевий суд не врахував у своєму рішенні наявність форс-мажорних обставин;

- враховуючи, що діяльність відповідача призупинена з 15.04.2022, єдиним представником відповідача є директор, який не має можливості приїхати до м. Краматорська для ознайомлення з первинною бухгалтерською документацією та отримання поштової кореспонденції суду без загрози життю та здоров`ю, відповідач вважає неможливим розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" на рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 у справі №905/1129/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" на рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 у справі №905/1129/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи; позивачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові; витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1129/24.

20.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтуванні свого відзиву зазначає, що:

-у відповідача, як і у позивача наявні Електронні кабінети в системі «Електронний суд», а отже отримання кореспонденції здійснювалось у встановленому законом порядку;

-позивач неодноразово направляв відповідачу на електронну адресу Краматорського УГГ акти, вимоги на оплату заборгованості, розрахунки за спірний період, однак відповідач надані акти не повернув;

-відповідачем не надано доказів, які б свідчили про виконання останнім умов договору щодо негайного повідомлення позивача про форс-мажорні обставини та надання відповідних документів протягом 14 днів з дня їх виникнення.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про такі обставини справи.

Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" на підставі ліцензії АЕ №299064 має право на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ.

01.01.2016 між Приватним акціонерним товариством по газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - Оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Фірма "ВИОЛА+" (далі - Споживач) укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу №06-210 (далі - Договір), яка є додатком № 2 до договору.

Пунктом 12.2 Договору (в редакції чинній на момент укладення договору) визначено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Під час дії Договору редакція Типового договору неодноразово змінювалась шляхом прийняття НКРЕКП відповідних постанов. Доказів розірвання Договору у спірний період матеріали справи не містять, що свідчить про погодження відповідача з внесеними змінами до Договору.

Відповідно до п.1.1 Договору (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п.1.2 Договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРС).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 Договору).

Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача (п. 1.4 Договору).

За умовами п. 2.1 Договору за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Згідно з п. 5.1 Договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 Договору).

За умовами п. 6.3 Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4 Договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6 Договору).

Пунктом 6.8 Договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 12.1 та п. 12.3 Договору цей Договір укладається на невизначений строк. Цей Договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач приєднався до умов Договору шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу №06-210. У заяві містяться дані щодо персонального EIC-коду споживача, назви та опису об`єкта, його адреса, величину приєднаної потужності об`єкта, параметрів приладу обліку газу.

До матеріалів справи додано інформаційну довідку про фактичні обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік, що викладена в акті приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021, якою позивач повідомив споживача про фактичний обсяг природного газу всіма об`єктами за попередній газовий рік в обсязі 29651,30 куб.м та повідомив, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. Крім того, зазначено величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік в обсязі 29386,60 куб.м та визначено величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році, в обсязі 2448,88 куб.м та величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році (за замовчуванням), в обсязі 2470,94 куб.м. Вказана інформаційна довідка, що викладена в акті приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021, підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Фірма "ВИОЛА+" Юр`євим Георгієм Миколайовичем, що свідчить про обізнаність відповідача про величини потужності для щомісячної оплати на 2022 рік.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано акти приймання-передачі на загальну суму 17 494,25 грн, а саме: № 1497/1 від 31.01.2022 на суму 3498,85 грн; № 1497/2 від 28.02.2022 на суму 3498,85 грн; № 1497/3 від 31.03.2022 на суму 3498,85 грн; № 1497/5 від 30.04.2022 на суму 3498,85 грн; № 1497/6 від 31.05.2022 на суму 3498,85 грн.

Крім того, до матеріалів справи надано рахунки на оплату на загальну суму 17494,25 грн, а саме: № 1497/1 за січень 2022 року на суму 3498,85 грн, № 1497/2-П за лютий 2022 року на суму 3498,85 грн; № 1497/5 від 31.03.2022 на суму 3 498,85 грн; № 1497/9 від 30.04.2022 на суму 3498,85 грн; № 1497/10 від 31.05.2022 на суму 3498,85 грн.

Відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг, а саме в повному обсязі сплачено за січень та лютий 2022 року на загальну суму 6 997,70 грн. На підтвердження оплати до матеріалів справи надано платіжну інструкцію № 104 від 11 січня 2022 року на суму 3498,85 та платіжну інструкцію № 382 від 03 лютого 2022 року на суму 3498,85 грн.

Акт №1497/1 від 31.01.2022 підписаний обома сторонами.

Акти № 1497/2 від 28.02.2022, № 1497/3 від 31.03.2022, № 1497/5 від 30.04.2022, № 1497/6 від 31.05.2022 відповідачем не підписані. На підтвердження направлення таких актів з рахунками відповідачу до матеріалів справи надано скріншот з електронної скриньки позивача gas-kramugg@oblgaz.donetsk.ua, з якого вбачається, що вказані акти та рахунки направлялися на електронну пошту відповідача ebohanova@gmail.com, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, позивачем на вказану електронну пошту надсилався акт звірки № 408 взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2022-15.08.2023.

23.08.2023 позивачем було сформовано вимогу-рахунок про сплату заборгованості № 1.7/1-1135 за розподіл природного газу в сумі 10496,60 грн та надіслано на електронну поштову скриньку відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що нарахування вартості послуг з розподілу в період з червня по листопад 2022 року не здійснювалося, оскільки листом ТОВ "Оператор ГТС України" вих. № 7106ВИХ-22-257 від 23.05.2022, який додано до матеріалів справи, повідомлено про неможливість газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ "Оператор ГТС України" розташованих у Донецькій та Луганській областях внаслідок чисельних пошкоджень магістральних газопроводів, спричинених військовою агресією РФ.

З метою повідомлення споживачів на офіційному веб-сайті позивача в мережі Інтернет 23.05.2022 було опубліковано повідомлення АТ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" про припинення розподілу природного газу з 14.00 години 23 травня 2022 року.

Відповідно до відповіді ТОВ "Оператор ГТС України" на адвокатський запит від 16.01.2024 №б/н - неможливість газопостачання на території Донецької області відбулась о 08:00 год 23.05.2022 внаслідок пошкодження магістрального газопроводу. Відповідно до переліку, транспортування природного газу до м. Краматорськ було припинено о 20:51 23.05.2022.

Після відновлення газопостачання, зокрема, у м. Краматорськ, відповідачу газопостачання не було поновлено у зв`язку із пошкодженнями, на нитці, що веде до споживача (у результаті зсуву ґрунту впали 3 опори газопроводу н/т ДУ 50мм), про що складено акт №2117 про відключення від газопостачання споживача від 31.10.2022, відповідно до якого відбулося відключення газоспоживного обладнання шляхом встановлення інвентарної заглушки на фланцевому з`єднанні засувки ДУ 100 розподільчого газопроводу до ФОП "Болотова" та ТОВ "ПФ "Віола+", а у подальшому, 04.01.2023 р. складено акт № 2127/а про відключення від газоспоживного обладнання ТОВ "ПФ "Виола+" у зв`язку із руйнуванням підвідного газопроводу до регулятору тиску.

05.06.2024 позивачем було сформовано та надіслано до електронної скриньки відповідача вимогу-рахунок про сплату заборгованості №1.7/1-530 за розподіл природного газу у сумі 10496,60 грн, 3% річних у сумі 651,57 грн, інфляційні втрати у сумі 2 294,28 грн та пені в сумі 9 142,92 грн.

Як стверджує позивач, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та не оплатив послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 10 496,55 грн за період березень-травень 2022 року.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 496,55 грн та нарахованих на неї пені в сумі 5 748,67 грн, 3% річних у сумі 1645,06 грн та інфляційних втрат у сумі 2 480,68 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що вважає неможливим розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

З приводу цього колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

За приписами ч.10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (ч.6 ст.270 ГПК України).

Колегія суддів констатує, що скаржником жодним чином не обґрунтовано необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Разом з тим, апелянт надає докази до суду апеляційної інстанції, зокрема: копію заяви в ДПІ України про неможливість подання податкової звітності від 29.09.2022; копії актів про вилучення 10 вантажних автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію листа ТПП України від 28.02.2022.

Колегія суддів зазначає, що відповідні зазначені вище докази, не були подані стороною на момент розгляду справи у суді першої інстанції. Отже, дані доказ є новими, поданими стороною лише під час апеляційного перегляду справи.

За змістом статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Тобто, суд апеляційної інстанції обмежений у прийнятті додаткових доказів, які вправі приймати лише за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Поряд з цим, при поданні відповідного клопотання стороною не зазначено вмотивованого обґрунтування неможливості подання самостійного таких доказів до суду першої інстанції, як обов`язкової підстави прийняття судом апеляційної інстанції додаткового доказу, що в свою чергу є порушенням вимог статті 269 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" було обізнано з приводу існування даного судового провадження.

Таким чином, подання відповідних доказів на стадії апеляційного перегляду не обґрунтовується відсутністю можливості у їх наданні до суду першої інстанції з причин, незалежних від особи, а є намаганням сторони вдосконалити власну правову позицію у справі.

Поряд з цим обставина вдосконалення правової позиції у справі не підлягає розгляду в контексті поважності причин неможливості своєчасного подання таких доказів до суду першої інстанції.

Відтак, стороною не доведено існування поважних причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, що виключає можливість їх врахування у справі на стадії апеляційного перегляду. У зв`язку з чим колегія суддів не приймає надані відповідачем нові докази на стадії апеляційного перегляду та розгляд справи здійснює без їх врахування.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Суд зауважує, що за правовою природою типовий договір розподілу природного газу є публічним і регламентує порядок та умови постачання електричної енергії, відтак до нього застосовуються положення статей 633 та 634 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1-3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" приєдналось до умов типового договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) з 01.01.2016.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Пунктами 1, 2, 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Порядок включення споживача до Реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача. За відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Пунктами 1, 2 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

В пункті 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Апелянт зазначає, що відповідно до п.6.6 Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги здійснюється споживачем, який не є побутовим на умовах попередньої оплати, а позивач від відповідача попередню оплату не отримував, тому і послугу за договором надавати не мав. Також відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано, що акти виконаних робіт про факт надання послуг між позивачем та відповідачем за спірний період не підписувалися, тому факт надання послуг не підтверджений сторонами, отже підстави для сплати послуг відповідачем відсутні.

З огляду на це колегія суддів зазначає наступне.

До матеріалів справи додано копію інформаційної довідки, що викладена в акті приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021, яка підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Фірма "ВИОЛА+" Юр`євим Георгієм Миколайовичем, якою позивачем повідомлено споживача про фактичний обсяг природного газу всіма об`єктами за попередній газовий рік та повідомлено, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

З вищевикладеного вбачається, що відповідача проінформовано про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік та одночасно повідомлено його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік, а саме 2022 рік.

Доказів подання відповідачем замовлення на інші обсяги річної потужності на 2022 рік матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що ним було надано послуги з розподілу природного газу за період січень-травень 2022 року в обсягах та в строки визначені договором, на підтвердження чого надано акти на загальну суму 17 494,25 грн. Відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг, а саме в повному обсязі сплачено за січень та лютий 2022 року на загальну суму 6 997,70 грн.

Акт №1497/1 від 31.01.2022 підписаний обома сторонами.

Акти № 1497/2 від 28.02.2022, № 1497/3 від 31.03.2022, № 1497/5 від 30.04.2022, № 1497/6 від 31.05.2022 відповідачем не підписані.

Відповідач, отримавши відповідні акти не підписав їх, а також не надав заперечень щодо обсягів, визначених позивачем в актах, як до позивача, так і відповілдні заперечення не подавались до суду першої інстанції

Зазначене відповідачем не спростовано, доказів оплати заборгованості за спірний період не надано.

Відповідно до п.2.1 Договору визначено, що оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Пунктами 1, 2 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Відповідно до п.6.2 Договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Згідно постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2746 тариф на послуги з розподілу природного газу у 2022 році складає 1, 416 грн. (з ПДВ) та 1,180 грн. (без ПДВ) за 1м3. Зазначений тариф є актуальним у 2023 та 2024 р.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. (п. 6.4. Договору).

Відповідно довідки про фактичні обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2020 30.09.2021), що викладена в акті приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021р, який підписаний відповідачем без зауважень, величина річної замовленої потужності на 2022 рік визначена на рівні 29 651, 30 куб. м. (2470,94куб.м. щомісячно).

Тобто за умовами договору обов`язок надання послуги розподілу природного газу позивачем та її обсяг залежить не від здійснення відповідачем попередньої оплати за договором, а напряму пов`язано із фактом наявності укладеного договору, наявності об`єкта споживача підключеного до ГРМ та замовлення відповідачем річної замовленої потужності на 2022 рік.

Що стосується доводів апеляційної скарги відносно непідписаних актів наданих послуг, то позивач неодноразово направляв відповідачу на електронну адресу, яка використовувалася Краматорським УГГ для листування (зазначену у ЄДРПОУ) вимоги на оплату заборгованості, акти та рахунки за зазначений вище період, який підписані акти зі свого боку не повернув.

Відповідно до п. 10 гл. 6 розділу VІ Кодексу ГРС надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Отже, обов`язок відповідача щодо оплати послуг з розподілу природного газу виникає в силу існування договірних зобов`язань, зокрема факту підписання заяви-приєднання до умов договору та замовлення річної потужності. Невиконання обов`язку попередньої оплати чи непідписання актів виконаних робіт не звільняє відповідача від обов`язку сплати за надані послуги, оскільки така оплата є наслідком існуючих договірних правовідносин, а механізм врегулювання спорів щодо актів передбачений законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що відсутність попередньої оплати чи підписаних актів не впливає на зобов`язання відповідача здійснити оплату відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Апелянт вказує, що місцевий суд не врахував у своєму рішенні наявність форс-мажорних обставин.

Долучений до апеляційної скарги Лист ТПП від 28.02.2022 р. не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Розділу Х Договору, укладеного між сторонами:

пункт. 10.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пункт 10.2 Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Пункт 10.3. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Пункт 10.4. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наданих відповідачем виконання обов`язків, передбачених пунктом 10.3 договору, що унеможливлює звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань. Таким чином, відсутність повідомлення та документального підтвердження з боку відповідача позбавляє його права посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від виконання договору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо задоволення позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та пені, у зв`язку з тим, що:

-відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем чи підтверджували її погашення. Також відповідач не надав доказів здійснення остаточного розрахунку за послуги з розподілу природного газу за відповідний період. Це стало підставою для висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення боргу в сумі 10 496,55 грн;

-стягнення 3% річних та інфляційних втрат базуються на положеннях ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність боржника за прострочення грошових зобов`язань. Надані позивачем розрахунки відповідали вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи, а також були арифметично точними. Враховуючи це, суд визнав правомірними вимоги позивача на суму 1 645,06 грн (3% річних) та 2 480,68 грн (інфляційні втрати);

-нарахування пені здійснено судом першої інстанції на підставі умов договору та з урахуванням чинного законодавства, зокрема положень Цивільного і Господарського кодексів України. Заявлений період нарахування пені (до 30.06.2023) враховував продовжений строк дії карантину, встановлений законодавством, а розрахунок був правильним і обґрунтованим. Суд зазначив, що карантинні зміни не зупиняють, а продовжують строки, зокрема 6-місячний строк нарахування штрафних санкцій. Таким чином, пеня в сумі 5 748,67 грн була обґрунтованою та підлягала задоволенню.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 у справі №905/1129/24, має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА+" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 у справі №905/1129/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 16.01.2025

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян