Ухвала

від 16.01.2025 по справі 912/78/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.01.2025 м.Дніпро Справа № 912/78/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши заяву про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (апеляційне провадження за скаргою Фермерського господарства "Стожари" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024) у справі № 912/78/24

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до відповідача: Фермерського господарства "Стожари"

про стягнення 1 983 623,66 грн

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк", позивач), яка містить вимоги до Фермерського господарства "Стожари" (далі - ФГ "Стожари", відповідач) про стягнення суми отриманої компенсації у вигляді гарантії, сплаченої за порушення зобов`язань за кредитним договором №1109/2019/КОД-МСБ від 09.10.2019 в розмірі 1 983 623,66 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024, у даній справі, позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Фермерського господарства "Стожари" (вул. Горького, 7А, смт Єлизаветградка, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27341, ідентифікаційний код 32840871) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код 23697280) 1 983 623,66 грн компенсації у вигляді гарантії, сплаченої за порушення зобов`язань за кредитним договором №1109/2019/КОД-МСБ від 09.10.2019, а також 29754,35 грн судового збору.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Фермерське господарство "Стожари", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду від 27.03.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Фермерського господарства "Стожари" про стягнення 1 983 623,66 грн.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Коваль Л.А., судді: Чередко А.Є., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2024 витребувано з Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи № 912/78/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/78/24.

07.05.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стожари" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 у справі № 912/78/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: - сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 35 705,23 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати.

03.06.2024 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Стожари" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 у справі № 912/78/24. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.10.2024 о 14:00 год.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Дармін М.О, Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стожари" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 у справі №912/78/24. Розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Стожари" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2024 у справі № 912/78/24, призначено у судовому засіданні на 12.03.2025 об 10:20 год.

24.12.2024 від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Центрального апеляційного господарського суду, засобами поштового зв`язку, надійшла заява про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ФГ "СТОЖАРИ" ЄДРПОУ 32840871 раніше також було укладено кредитний договір №1419/2019/КОД-МСБ від 24.12.2019, у забезпечення виконання зобов`язань за яким, Позичальником було передано в іпотеку наступне майно:

Комплекс будівель, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 799,80 кв.м., матеріали стін: цегла, за адресою Кіровоградська обл., Олександрівський р., смт. Єлизаветградка, вулиця Глібка, будинок 27., яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 637965335205.

Комплекс будівель, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 214,50 кв.м., матеріали стін: цегла, за адресою Кіровоградська обл., Олександрівський р., смт. Єлизаветградка, вулиця Горького, будинок 7-А, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 629322235205.

Комплекс будівель, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 2734,70 кв.м., матеріали стін: цегла, за адресою Кіровоградська обл., Олександрівський р., смт. Єлизаветградка, вулиця Леніна, будинок 158-А, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 629321235205.

Строк дії кредитного договору № 1419/2019/КОД-МСБ закінчився 23.12.2021р., заборгованість за кредитним договором відсутня, а обтяження з майна припинено.

В подальшому Банку стало відомо, що окрім боргів перед АБ «УКРГАЗБАНК», Позичальник має невиконані фінансові зобов`язання перед іншими кредиторами, зокрема:

28.05.2024 відкрито виконавче провадження № 75154111 про стягнення з боржника на користь ТОВ "АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" основного боргу 934 030,85 грн, пені 10 850,11 грн, штрафу 140 104,66 грн та судового збору 18 539,10 грн.

27.09.2024 відкрито виконавче провадження № 76155720 про стягнення з боржника, як поручителя, на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики у еквіваленті 200 000 доларів США грн. та 3 % річних за прострочення зобов`язання в розмірі 39577,1 грн.

Виконавчі документи перебувають на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака Олександра Олексійовича, який не акредитований у банку.

26.11.2024 р. виконавець звернувся до банку із заявою щодо зняття обтяження з майна переданого в іпотеку банку.

За таких обставин є підстави вважати, що є ризик відчуження вищевказаного майна, що призведе до ризику не погашення боргу перед банком, тому є необхідність забезпечити виконання рішення суду шляхом накладання арешту на майно боржника, що передано в іпотеку банка.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №1109/2019/КОД-МСБ від 09.10.2019р. прийнято Гарантію Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та гарантом здійснено сплату банку на загальну суму 1 983 623,66 грн. Відповідно до умов «Угоди про Поглиблену та всебічну зону вільної торгівлі в рамках східної ініціативи - Етап 1 Гарантійний механізм» від 16.11.2017р., з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника (Відповідача) та на виконання розділу 12 цієї Угоди, банк (як Посередник), зобов`язується, що він у будь-який відповідний час докладатиме всіх зусиль для максимізації стягнень у відповідності зі своїми внутрішними правилами та процедурами.

За таких обставин, враховуючи недобросовісний характер дій Відповідача, наявність боргів перед іншими кредиторами та обов`язок Банку проводити всі дії по стягненню заборгованості на користь Гаранта, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне позичальнику майно дозволить уникнути ризику відчуження майна на користь третіх осіб до вирішення справи судом. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення виконання судового рішення через відсутність майна на яке можливо буде звернути стягнення.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Колегія суддів зазначає, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах: від 15.09.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19, 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 20.09.2022 у справі №916/307/22, від 03.03.2023 у справі №907/269/22).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

Предметом даного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення суми отриманої компенсації у вигляді гарантії, сплаченої за порушення зобов`язань за кредитним договором №1109/2019/КОД-МСБ від 09.10.2019 в розмірі 1 983 623,66 грн.

Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, і на нього послалися суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

У даному випадку, позивачем не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення або дій, які можуть призвести до відчуження належного відповідачу майна на момент виконання рішення.

Самі лише посилання позивача на те, що відповідач має можливість розпоряджатися майном (об`єктами житлової нерухомості), а також припущення відчуження такого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений позивачем спосіб.

Посилання позивача на наявність у відповідача спірної заборгованості також не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказана заборгованість на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню на загальних підставах під час розгляду справи по суті.

Крім того, позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом при веревірці та оцінці доказів, які позивачем надано до суду для підтвердження ризиків, які зумовили звернутися із заявою про забезпечення позову, встановлено, що позивачем долучено до заяви про забезпечення позову копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №407016133, № 407020174, № 407021512 від 06.12.2024 з яких вбачається, що майно на яке заявник просить накласти арешт є іпотечним. Іпотекодержателем зазначено позивача/Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк".

Іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки (рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 у справі № 8-р/2020).

Таким чином, викладені позивачем обставини не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник посилається на висновки Верховного Суду, проте вони зроблені за інших фактичних обставин справи. Оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що позивач не подав доказів наявності фактичних обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за даним позовом.

Відтак, суд не вбачає наявності достатніх підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову у справі №912/78/24, що є підставою для відмови в їх застосуванні шляхом постановлення відповідної ухвали.

З підстав наведеного та керуючись 86, 136-141, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову у справі №912/78/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв