Рішення
від 09.01.2025 по справі 908/2423/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/60/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025Справа № 908/2423/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 0290997323) в інтересах держави в особі

позивача: Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, 10 м. Київ, 01135; ідентифікаційний код юридичної особи 38621185)

до відповідачів:

1) Запорізького національного університету (вул. Університетська, 66, м. Запоріжжя, 69600, ідентифікаційний код юридичної особи);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ» (в`їзд Ващенківський, буд. 16а, м. Харків, 61125; ідентифікаційний код юридичної особи 30510656)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

прокурор: Редька Микола Валерійович (в залі суду) службове посвідчення №075635 від 01.03.2023;

представник позивача: не з`явився;

представник відповідача 1: Борисов Констянтин Борисович (в залі суду), довіреність від 14.06.2023, витяг з наказу №169-к від 01.03.2018, положення про юридичний відділ від 29.08.2024;

представника відповідача 2: Єграшина Тетяна Григорівна (в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Хмельницької області), керівник, витяг з ЄДР;

РУХ СПРАВИ.

10.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідачів Запорізького національного університету (скорочене найменування ЗНУ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ» (скорочене найменування ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125):

1) додаткової угоди №1 від 04.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

2) додаткової угоди №2 від 11.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

3) додаткової угоди №3 від 07.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

4) додаткової угоди №4 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

5) додаткової угоди №5 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

6) додаткової угоди №6 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

7) додаткової угоди №7 від 24.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

8) додаткової угоди №8 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

9) додаткової угоди №9 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

10) додаткової угоди №10 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

11) додаткової угоди №11 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

12) додаткової угоди №12 від 19.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

13) додаткової угоди №13 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

14) додаткової угоди №14 від 24.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

15) додаткової угоди №15 від 25.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

16) додаткової угоди №16 від 26.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020;

а також про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на користь Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135) коштів в сумі 570 148 грн 41 коп.

Судові витрати у справі просить покласти на відповідачів, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» та Запорізького національного університету на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 47 310 грн 63 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 справу №908/2423/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито провадження у справі №908/2423/24; присвоєно справі номер провадження 3/60/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 10.10.2024 о 09:30 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою суду від 08.10.2024 постановлено розгляд справи №908/2423/24 здійснювати з використанням власних технічних засобів особи-заявника за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (вебадреса http://vkz.court.gov.ua/), що функціонує в Господарському суді Запорізької області; забезпечити участь представника ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ» Єграшиної Тетяни Григорівни в судовому засіданні, яке призначене на 10.10.2024 о 09:30 год., та всіх наступних судових засіданнях у справі №908/2423/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (вебадреса http://vkz.court.gov.ua/), що функціонує в Господарському суді Запорізької області.

10.10.2024 до початку судового засідання через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З підстав, викладених у відзиві, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 10.10.2024 відкладено підготовче судове засідання на 14.11.2024 об 10:00 год.

15.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла відповідь на відзив. З підстав, викладених у відповіді на відзив, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

14.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, а також клопотання про продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 05.12.2024 о 10:00 год.

25.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») надійшло клопотання про участь в судовому засіданні по справі №908/2423/24 призначеному на 05.12.2024 о 10:00 і всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 28.11.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») Єграшиної Т.Г. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів господарського суду Хмельницької області відмовлено.

03.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редька М.В. надійшли письмові пояснення.

05.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») надійшли додаткові пояснення у справі №908/2423/24, відповідно до яких відповідач 2 просить прийняти та долучити до матеріалів справи докази, а саме: експертний висновок аудитора Амелиній Т.М. по виконанню оспорюваного договору; листа №15/11-1293 від 15.11.2024 Українська енергетична біржа; листа №05/11-1241 від 05.11.24 Українська енергетична біржа; витяг з сайту ТОВ «УЕБ».

Ухвалою суду від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання до 17.12.2024 о 12:30 год.

Ухвалою суду від 05.12.2024 в задоволені клопотання відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено.

05.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») надійшло клопотання про участь в судовому засіданні по справі №908/2423/24 призначеному на 17.12.2024 о 12:30 і всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів господарського суду Хмельницької області або Хмельницького міжрегіонального суду Хмельницької області, або в Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 09.12.2024 задаволено клопотання представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») Єграшиної Т.Г. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів господарського суду Хмельницької області.

17.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») надійшло клопотання про зупинення провадження у справі або продовження строку підготовчого провадження та відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою 17.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.01.2025 о 12:00.

19.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача 2 ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ» - Єграшиної Тетяни Григорівни про участь в судовому засіданні, призначеному на 09.01.20205 о 12:00 год. та всіх наступних судових засіданнях у справі № 908/2423/24 в режимі відеоконференції з використанням технічних засобів Господарського суду Хмельницької області або Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області, або Хмельницькому окружному адміністративному суді.

Додатком до вказаного клопотання відповідач-2 надала Експертний висновок аудитора Амеліної Т.Г. від 14.11.2024.

В обгрунтування надання експертного висновку в клопотанні від 19.12.2024 вказано «Просимо прийняти доказ експертний висновок Амеліної Т.Г., який не подали раніше через помилку було подано інший експертний висновок аудитора Амеліної Т.Г. на інше підприємство».

09.01.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача 2 ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ» - Єграшиної Тетяни Григорівни про зупинення провадження у справі до розгляду справи №908/3281/24.

В обгрунтування клопотання зазначено, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває спарва №908/3281/24 про визнання договору постачання електричної енергії споживачу недійсним.

На думку заявника, існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №908/3281/24 про визнання договору про постачання електричної енергії споживачу недійсним, так як позовні вимоги обгрунтовані том, що цей договір є дійсним, недійсні тільки його додаткові угоди, і розгляд цієї справи неможливий без вирішення справи № 908/3281/24.

У судовому засіданні 09.01.2025технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 09.01.2025 відповідач-2 заявила клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказу експертного висновку Амеліної Т.Г. від 14.11.2024, поданого 19.12.2024.

Прокурор проти долучення доказу заперечував, оскільки вказаний доказ подано після закінчення підготовчого засідання, а на стадії судового розгляду справи подання доказів не передбачено Господарським проценсуальним кодексом.

Відповідач-1 питання про долучення до матеріалів справи в якості доказу експертного висновку Амеліної Т.Г. від 14.11.2024, поданого 19.12.2024, залишив на розсуд суду.

Щодо прийняння доказу експертного висновку Амеліної Т.Г. від 14.11.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

При цьому суд враховує, що за клопотаннями відповідача-2 суд декілька разів відкладав підготовче засідання з метою наданню відповідачу-2 можливості подання до матеріалів справи доказів та заперечень (ухвала суду від 10.10.2024, 14.11.20024).

Оскільки представник відповідача просить суд прийняти до розгляду нові докази, подані на стадії розгляду справи по суті (після закінчення підготовчого засідання) та причини неподання даних пояснень у підготовчому провадженні належними доказами не обгрунтовані, суд вирішив Експертний висновок аудитора Амеліної Т.Г. від 14.11.2024, поданий з клопотанням про відеокоференцію 19.12.2024 залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

В судовому засіданні 09.01.2025 відповідач-2 підтримала клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №908/3281/24, з мовтивів викладених у клопотанні від 09.01.20225.

Прокурор проти зупинення справи заперечував, оскільки всі обставини необхідні для розгляду справи можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі.

Відповідач-1 питання зупинення провадежння у справі залишив на розсуд суду.

Суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до розгляду справи №908/3281/24, оскільки відповідачем-2 не доведена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №908/3281/24 та зібрані у справі докази дозворляють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього судового розгляду.

Після розгляду заяв та клопотань сторін суд перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів

В судовому засіданні прокурор підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Позивачу судове засіданні, призначене на 09.01.2025, своїх повноважних представників не направив.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши усні пояснення, щодо об`єктивних причин підвищення цін на електричну енергію.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечила, з мотивів наведених у відзиві.

У судовому засіданні 09.01.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 09.01.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Згідно з відомостями, розміщеними в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-26-008789-b Запорізьким національним університетом (далі ЗНУ, Відповідач 1, Споживач) за процедурою відкритих торгів (UA-2020-11-26-008789-b) проведено закупівлю 2 000 000 кВт*год електричної енергії з очікуваною вартістю 4 400 000,00 грн з ПДВ.

За результатами проведення відкритих торгів переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (далі ТОВ «Вєк Технолоджі», Відповідач 2, Постачальник), з яким 30.12.2020 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020.

Відповідно до п.3.5 Договору, обсяг поставки електричної енергії за цим Договором становить 2 000 000 кВт*год. Згідно з п.5.3 Договору загальна вартість цього Договору складає: 3 630 623,99 грн, у т.ч. ПДВ 605 104,00 грн. Відповідно до п.5.2 Договору ціна за одиницю товару становить 1,815311995 грн, у т. ч. ПДВ 0,302551999 грн.

В подальшому сторони уклали 18 додаткових угод до даного договору.

Додаткові угоди №1 - №16 укладено на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Внаслідок укладення вказаних додаткових угод №1-№16 ціну за 1 кВт*год збільшено з 1,815311995 грн до 4,98 грн за 1 кВт*год, тобто на 174,3% від первинної ціни та відповідно зменшилась кількість товару з 2000000 кВт*год до 1106052 кВт*год, що на 893948 кВт*год менше від обсягу, визначеного сторонами у договорі.

Відповідно до актів прийому-передачі електричної енергії поставлено 1 063 292 кВт*год електричної енергії, що підтверджується актами від 04.03.2021 №22 на 108 340 кВт*год, від 11.03.2021 №22 на 114 619 кВт*год, від 07.04.2021 №22 на 137 186 кВт*год, від 30.04.2021 №22 на 77 263 кВт*год, від 31.05.2021 №22 на 37 203 кВт*год, від 30.06.2021 №22 на 55 974 кВт*год, від 12.08.2021 №22 на 69 621 кВт*год, від 23.09.2021 №22 на 55 140 кВт*год, від 19.10.2021 №22 на 62 562 кВт*год, від 18.11.2021 №22 на 74 479 кВт*год, від 17.12.2021 №22 на 85 857 кВт*год, від 23.12.2021 №22 на 90 879 кВт*год, від 10.02.2022 №22 на 94 169 кВт*год.

За договором ЗНУ на користь постачальника було проведено оплату на загальну суму 3 423 523,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.03.2021 №724 у сумі 318,25 грн, №725 у сумі 7692,00 грн, №723 у сумі 6000,00 грн, №722 у сумі 62500,00 грн, №721 у сумі 139827,74 грн, від 11.03.2021 №810 у сумі 239263,79 грн, №811 у сумі 12500,00 грн, від 07.04.2021 №1262 у сумі 2500,00 грн, №1261 у сумі 210,81 грн, №1260 у сумі 2564,00 грн, №1258 у сумі 266191,18 грн, №1259 у сумі 60000,00 грн, від 19.05.2021 №1918 у сумі 3700,00 грн, №1917 у сумі 100000,00 грн, №1916 у сумі 81981,34 грн, №1919 у сумі 1000,00 грн, від 17.06.2021 №2377 у сумі 51787,31 грн, №2375 у сумі 37101,85 грн, №2380 у сумі 1000,00 грн, від 20.07.2021 №2706 у сумі 5104,35 грн, №2705 у сумі 78238,93 грн, №2704 у сумі 51900,00 грн, від 17.08.2021 №3186 у сумі 2565,00 грн, №3187 у сумі 523,44 грн, №3232 у сумі 1600,00 грн, №3184 у сумі 51000,00 грн, №3231 у сумі 112528,45 грн, від 23.09.2021 №3744 у сумі 68400,00 грн, №3743 у сумі 94950,90 грн, №3747 у сумі 1600,00 грн, №3748 у сумі 3000,00 грн, №3749 у сумі 2565,00 грн, №3750 у сумі 418,10 грн, від 20.10.2021 №4206 у сумі 113869,20 грн, №4207 у сумі 83500,00 грн, №4208 у сумі 2565,00 грн, №4209 у сумі 369,93 грн, №4210 у сумі 6900,00 грн, №4211 у сумі 1600,00 грн, від 18.11.2021 №4900 у сумі 126927,43 грн, №4904 у сумі 2565,00 грн, №4902 у сумі 3000,00 грн, №4901 у сумі 175000,00 грн, №4903 у сумі 1600,00 грн, №4905 у сумі 144,38 грн, від 20.12.2021 №5523 у сумі 68153,71 грн, №5525 у сумі 203862,00 грн, №5524 у сумі 146138,00 грн, №5526 у сумі 3000,00 грн, №5527 у сумі 1600,00 грн, №5528 у сумі 2565,00 грн, №5529 у сумі 2249,15 грн, від 28.12.2021 №5828 у сумі 98593,89 грн, №5829 у сумі 1838,00 грн, №5826 у сумі 352145,53 грн, від 10.02.2022 №343 у сумі 377075,24 грн, №344 у сумі 90000,00 грн, №345 у сумі 5000,00 грн, №346 у сумі 2441,00 грн, №347 у сумі 288,76 грн.

Додаткові угоди №2 - №16 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в частині збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, визначеної в договорі), додаткові угоди №1 - №16 укладені без належного обґрунтування коливання ціни на ринку товару на певну дату, що є підставою для визнання їх недійсними.

За поставлені 1 063 292 кВт*год мало бути сплачено 1 930 206,72 грн, а було сплачено 3 423 523,66 грн, тобто безпідставно сплачено 1 493 316,94 грн.

Відповідно до листа ГУ ДКС України у Запорізькій області від 16.05.2024 №07.2-08.2-06/3953 видатки у сумі 1 307 245,55 грн проведено за рахунок бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету (що складає 38,18%), а у сумі 2 116 278,11 грн за рахунок бюджетних асигнувань спеціального фонду державного бюджету (власні надходження бюджетних установ).

Оскільки ЗНУ спожив електричну енергію на суму 3 423 523,66 грн, з них 1 307 245,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету (38,18%), то з 1 493 316,94 грн грошових коштів, безпідставно одержаних Відповідачем 2, з Відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 570 148,41 грн пропорційно до розміру коштів, сплачених за рахунок загального фонду держбюджету.

На підставі недійсних додаткових угод №1-№16, ЗНУ безпідставно сплачені кошти на загальну суму 570 148,41 грн, які відповідно ст.ст. 216, 1212 ЦК України підлягають стягненню з Відповідача 2.

Враховуючи, що фінансування на оплату електричної енергії для Запорізького національного університету здійснювалось за рахунок коштів Міністерства освіти і науки України, безпідставно сплачені кошти підлягають стягненню на користь Міністерства освіти і науки України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач (Міністерство освіти і науки України) у судовому засіданні 09.01.2025, як і у всіх інших судових засіданнях у підготовчому провадженні участі не брав.

Суд зауважує, щоідповідно до абзацу 1 частини 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.12.2024 до електронних кабінетів сторін.

Міністерство освіти і науки Україниухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.12.2024 отримало шляхом доставки в електронні кабінет, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач мають доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; позивач визнається таким, що був належним чином повідомлений про розгляд справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач -1 (Запорізький національний університет) відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач-1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 09.01.2025 надав усні пояснення, відповідно до яких заперечує проти задоволення позову, вважає, що у ЗНУ при підписанні додаткових угод з відповідачем-2 (які є предметом цього спору) були об`єктивні причини підвищення цін на електричну енергію. ЗНУ діяв відповідно до діючих на той час роз`яснень Міністретства економіки України, та умислу щодо розтрати бюджетних коштів у Відповідача-1 не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА-2.

Відповідач-2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») 10.10.2024 надав відзив на позову заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає та зазначає, що в договорі про постачання електроенергії, укладеного між нами та позивачем визначено порядок зміни ціни і ціна змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку на добу наперед відповідно до передбаченої договором зміни ціни, що відповідає пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Індекс ринку електроенергії «на добу наперед», по суті, є індексом біржового ринку.

Український індекс ринку електроенергії на добу наперед функціонує як надійний індекс біржового ринку у внутрішньому контексті, виконуючи ті самі економічні ролі, що й всесвітньо визнані індекси, такі як Platts. Його корисність у визначенні цін, порівняльному аналізі контрактів і прозорості ринку підкреслює його легітимність як важливого економічного інструменту для ринку електроенергії України. Це робить його специфічним проявом ширшої концепції біржових індексів, що підтримує його юридичне визнання як такого в українських судах.

Cуд повинен встановити, що при зміні ціни в договорі застосовано саме пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а не пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПРОКУРОРА (стислий виклад).

15.10.2024 через систему «Електронний суд» до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого прокурор вважає, що доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву безпідставні та необґрунтовані

Щодо доводів Відповідача про визначення ціни електроенергії відповідно зміни середньозважених цін на РДН і регулювання вказаних правовідносин пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а не пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Прокурор зазначає, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Положеннями ст. 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними додаткових угод до Договору від 30.12.2020 №11/12-2020 визначив саме положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень п.2 ч.5 ст.41 Закону дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та об`єктивно не підтверджено.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА-2 НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

14.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача 2 (ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ») надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому одночасно містилося заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач 2 вказує, прокурор не мав права подавати позов стосовновласних коштів університету, які не є бюджетними коштами, а також щодо податку на додану вартість.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ПРОКУРОРА (стислий виклад).

03.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редьки М.В. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ніяких "власних коштів" (як стверджує відповідач) для державних установ не існує, всі витрати та прибутки державних установ впливають на майновий стан держави (власника), та у держави (в особі відповідних органів державної влади) наявне беззаперечне право та інтерес у тому, щоб розпорядження такими коштами здійснювалося належним чином, а також має бути наявна реальна та ефективна можливість контролю за тим, щоб використання таких коштів (зокрема, здійснення закупівель) відбувалося ефективно, прозоро та раціонально, з дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, позов прокуратури поданий в інтересах Міністерства освіти і науки України про стягнення коштів, сплачених за рахунок саме загального фонду бюджету, на користь Міністерства як головного розпорядника бюджетних коштів. Разом з цим, статус ЗНУ як відповідача у даній справі не обмежує його в окремому стягненні безпідставно сплачених коштів до спеціального фонду

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсними додаткових угод № 1-16 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125), а також стягення безпідставно отриманих коштів.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів та/або додаткових угод до них) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Учасниками вказаної закупівлі зареєструвалися наступні суб`єкти господарювання: 1. ТОВ «Вєк Технолоджі» з остаточною пропозицією 3 630 623,99 грн; 2. ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» з остаточною пропозицією 3 630 624,00 грн; 3. ТОВ «АС» з остаточною пропозицією 3 996 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору, обсяг поставки електричної енергії за цим Договором становить 2 000 000 кВт*год. Згідно з п. 5.3 Договору загальна вартість цього Договору складає: 3 630 623,99 грн, у т.ч. ПДВ 605 104,00 грн. Відповідно до п.5.2 Договору ціна за одиницю товару становить 1,815311995 грн, у т. ч. ПДВ 0,302551999 грн.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що цей Договір діє з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторони уклали 18 додаткових угод до даного договору:

- Додатковою угодою №1 від 04.03.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 1,815311995 грн до 1,9968431945 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 3630623,99 кВт*год до 1818181,818 кВт*год.;

- Додатковою угодою №2 від 11.03.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 1,9968431945 грн до 2,1965275128 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1818181,818 кВт*год до 1652892,562 кВт*год.;

- Додатковою угодою №3 від 07.04.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 2,1965275128 грн до 2,416180264 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1652892,562 кВт*год до 1502629,602 кВт*год.;

- Додатковою угодою №4 від 22.09.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 2,416180264 грн до 2,655 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1502629,602 кВт*год до 1447158 кВт*год.;

- Додатковою угодою №5 від 22.09.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 2,655 грн до 2,92 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1447158 кВт*год до 1370163 кВт*год.;

- Додатковою угодою №6 від 22.09.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 2,92 грн до 3,10 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1370163 кВт*год до 1326343 кВт*год.;

- Додатковою угодою №7 від 24.09.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 3,10 грн до 3,34 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1326343 кВт*год до 1274659 кВт*год.;

- Додатковою угодою №8 від 18.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 3,34 грн до 3,421679201 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1274659 кВт*год до 1264800 кВт*год.;

- Додатковою угодою №9 від 18.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 3,421679201 грн до 3,631477463 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1264800 кВт*год до 1233204 кВт*год.;

- Додатковою угодою №10 від 18.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 3,631477463 грн до 3,966324 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1233204 кВт*год до 1189702 кВт*год.;

- Додатковою угодою №11 від 18.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 3,966324 грн до 4,152 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1189702 кВт*год до 1168603 кВт*год.;

- Додатковою угодою №12 від 19.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 4,152 грн до 4,172572 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1168603 кВт*год до 1166749 кВт*год.;

- Додатковою угодою №13 від 22.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 4,172572 грн до 4,500808 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1166749 кВт*год до 1139447 кВт*год.;

- Додатковою угодою №14 від 24.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 4,500808 грн до 4,607719 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1139447 кВт*год до 1131394 кВт*год.;

- Додатковою угодою №15 від 25.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 4,607719 грн до 4,867331 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1131394 кВт*год до 1113312 кВт*год.;

- Додатковою угодою №16 від 26.11.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 4,867331 грн до 4,98 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 1113312 кВт*год до 1106052 кВт*год.;

- Додатковою угодою №17 від 20.12.2021 сторони продовжили дію договору до 31.03.2022, а отже подовжили поставки електричної енергії в межах узгоджених помісячних обсягів споживання до 31.03.2022;

- Додатковою угодою №18 від 10.01.2022 сторонами погоджено збільшити суму договору до 4 356 748 грн 79 коп.

Додаткові угоди №1 - №16 укладено на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», про що ЗНУ вказав у листі від 27.05.2024 №01/01-18/654.

Згідно з п. 13.2.4 Договору підвищення ціни можливе за умови дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 13.2.5 Договору передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) (згідно з ч.6, 9 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку (середньозваженої ціни РДН по ОЕС України, ВДР по ОЕС України, ринку двосторонніх договорів на вибір постачальника) Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду в якому відбулися такі зміни;

Згідно з п. 13.2.6 Договору документ (або документи що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день підписання цього договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів до дати підписання договору та середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату з дати підписання договору та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни, але не більше ніж на 10 відсотків. Всі подальші підвищення ціни розраховуються від даних щодо середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару як описано п. 13.2.6 цього договору.

Внаслідок укладення вказаних додаткових угод №1-№16 ціну за 1 кВт*год збільшено з 1,815311995 грн до 4,98 грн за 1 кВт*год, тобто на 174,3% від первинної ціни та відповідно зменшилась кількість товару з 2 000 000 кВт*год до 1 106 052 кВт*год, що на 893 948 кВт*год менше від обсягу, визначеного сторонами у договорі.

Відповідно до актів прийому-передачі електричної енергії поставлено 1063292 кВт*год електричної енергії, що підтверджується актами від 04.03.2021 №22на 108340 кВт*год, від 11.03.2021 №22 на 114619 кВт*год, від 07.04.2021 №22 на 137186 кВт*год, від 30.04.2021 №22 на 77263 кВт*год, від 31.05.2021 №22 на 37203 кВт*год, від 30.06.2021 №22 на 55974 кВт*год, від 12.08.2021 №22 на 69621 кВт*год, від 23.09.2021 №22 на 55140 кВт*год, від 19.10.2021 №22 на 62562 кВт*год, від 18.11.2021 №22 на 74479 кВт*год, від 17.12.2021 №22 на 85857 кВт*год, від 23.12.2021 №22 на 90879 кВт*год, від 10.02.2022 №22 на 94169 кВт*год.

За договором ЗНУ на користь постачальника було проведено оплату на загальну суму 3 423 523,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.03.2021 №724 у сумі 318,25 грн, №725 у сумі 7692,00 грн, №723 у сумі 6000,00 грн, №722 у сумі 62 500,00 грн, №721 у сумі 139 827,74 грн, від 11.03.2021 №810 у сумі 239 263,79 грн, №811 у сумі 12 500,00 грн, від 07.04.2021 №1262 у сумі 2500,00 грн, №1261 у сумі 210,81 грн, №1260 у сумі 2564,00 грн, №1258 у сумі 266191,18 грн, №1259 у сумі 60 000,00 грн, від 19.05.2021 №1918 у сумі 3700,00 грн, №1917 у сумі 100 000,00 грн, №1916 у сумі 81 981,34 грн, №1919 у сумі 1000,00 грн, від 17.06.2021 №2377 у сумі 51 787,31 грн, №2375 у сумі 37 101,85 грн, №2380 у сумі 1000,00 грн, від 20.07.2021 №2706 у сумі 5104,35 грн, №2705 у сумі 78 238,93 грн, №2704 у сумі 51 900,00 грн, від 17.08.2021 №3186 у сумі 2565,00 грн, №3187 у сумі 523,44 грн, №3232 у сумі 1600,00 грн, №3184 у сумі 51 000,00 грн, №3231 у сумі 112 528,45 грн, від 23.09.2021 №3744 у сумі 68 400,00 грн, №3743 у сумі 94950,90 грн, №3747 у сумі 1600,00 грн, №3748 у сумі 3000,00 грн, №3749 у сумі 2565,00 грн, №3750 у сумі 418,10 грн, від 20.10.2021 №4206 у сумі 113 869,20 грн, №4207 у сумі 83 500,00 грн, №4208 у сумі 2565,00 грн, №4209 у сумі 369,93 грн, №4210 у сумі 6900,00 грн, №4211 у сумі 1600,00 грн, від 18.11.2021 №4900 у сумі 126927,43 грн, №4904 у сумі 2565,00 грн, №4902 у сумі 3000,00 грн, №4901 у сумі 175 000,00 грн, №4903 у сумі 1600,00 грн, №4905 у сумі 144,38 грн, від 20.12.2021 №5523 у сумі 68 153,71 грн, №5525 у сумі 203 862,00 грн, №5524 у сумі 146 138,00 грн, №5526 у сумі 3000,00 грн, №5527 у сумі 1600,00 грн, №5528 у сумі 2565,00 грн, №5529 у сумі 2249,15 грн, від 28.12.2021 №5828 у сумі 98 593,89 грн, №5829 у сумі 1838,00 грн, №5826 у сумі 352 145,53 грн, від 10.02.2022 №343 у сумі 377 075,24 грн, №344 у сумі 90 000,00 грн, №345 у сумі 5000,00 грн, №346 у сумі 2441,00 грн, №347 у сумі 288,76 грн.

Додаткові угоди №2 - №16 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в частині збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, визначеної в договорі), додаткові угоди №1 - №16 укладені без належного обґрунтування коливання ціни на ринку товару на певну дату, що є підставою для визнання їх недійсними.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлялось Міністерство освіти і науки листом від 06.05.2024 №52-103-4547вих-24, Запорізький національний університет листом від 06.05.2024 №52-103-4548вих-24, в тому числі з пропозицією вжити заходів реагування.

Відповідно до листа МОН від 20.05.2024 №1/8851-24, листа ЗНУ від 27.05.2024 №01/01-18/654 надано інформацію, водночас інформації про заплановані та вжиті заходи до визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів не надано.

04.09.20024 Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя повідомла Міністерство освіти і науки листом № 52-103-8414 вих-24 про на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо повноважень прокурора.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 ГПК України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.

Позивачем у позовній заяві визначено Міністерство освіти і науки України.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що під час виконання договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принцип максимальної ефективності та економії, що зумовило протиправне витрачання коштів державного бюджету, нераціональне та неефективне їх використання.

Звернення прокурора до суду у даній справі зумовлено необхідністю усунення порушення законодавства щодо публічних закупівель за бюджетні кошти, та дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Відповідно до листа ГУДКСУ у Запорізькій області від 16.05.2024 №07.2-08.2-06/3953 ЗНУ оплата електричної енергії за договором здійснювалась за кошти державного бюджету.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлялось Міністерство освіти і науки листом від 06.05.2024 №52-103-4547вих-24, Запорізький національний університет листом від 06.05.2024 №52-103-4548вих-24, в тому числі з пропозицією вжити заходів реагування.

Вказане свідчить, що Міністерство освіти і наукиУкраїни захист інтересів держави не здійснює, чим порушує закріплений у ст. 22 Бюджетного кодексу України обов`язок ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, і відповідно наявні передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Незалежно від причин неподання до суду Міністерством освіти та науки України позову, факт такого незвернення до суду свідчить про те, що вказаний орган державної влади не виконує своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

Унаслідок нездійснення Міністерством освіти та науки України захисту інтереси держави залишаються незахищеними.

У зв`язку із цим у прокурора виникло не тільки право, але й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Також в матеріалах справи міститься адресоване Міністерству освіти і науки повідомлення Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 04.09.2024 №52-103-8414 вих-24 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Міністерство освіти і науки України.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами постачання енергоносіїв замкнутими енергетичними мережами України, на підставі укладеного між сторонами письмового, оплатного строкового консенсуального договору відповідно до вимог гл. 54 ЦК України. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України з особливостями застосування Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частинами 4, 5 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Матеріалами справи встановлено, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна». Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Відповідно до вимог ст. ст. 632, 638 ЦК України «ціна» є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи згідно з відомостями, розміщеними в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-26-008789-b Запорізьким національним університетом (далі ЗНУ, Відповідач 1, Споживач) за процедурою відкритих торгів (UA-2020-11-26-008789-b) проведено закупівлю 2000000 кВт*год електричної енергії з очікуваною вартістю 4 400 000,00 грн з ПДВ.

За результатами проведення відкритих торгів переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі», з яким 30.12.2020 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020.

Відповідно до п.5.2 Договору ціна за одиницю товару становить 1,815311995 грн, у т. ч. ПДВ 0,302551999 грн.

Тобто, із врахуванням положень зазначених статей, ТОВ «Вєк Технолоджі» під час укладання договору №11/12-2020від 30.12.2020 було згодне з пунктом 5.2. договору, згідно з яким ціна 1 кВт/год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, становить становить 1,815311995 грн, у т. ч. ПДВ 0,302551999 грн.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Тож, рішення учасника про підписання договору є його добровільним волевиявленням про те, що він погоджується на умови договору, в тому числі на ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціпи пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

На момент укладення договору сторонам було достеменно відомо зазначене положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, оскільки відповідне застереження прямо передбачено в п. 13.2.5 самого договору №11/12-2020 від 30.12.2020.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Аналогічні висновки щодо застосування обмеження у 10% як максимального ліміту щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) викладені також у п. 124 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, а також у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 13.04.2023 у справі № 908/653/22 та від 07.12.2022 у справі №327/189/22.

Крім того, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 про застосування норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладання договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Отже, будь-яке інше трактування закону та укладання договорів, коли їх сумарна вартість за одиницю товару збільшується більш, ніж на 10% у порівнянні з тендерною пропозицією та основним договором, повністю нівелює саму процедуру закупівель та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім після проведення торгів додатковими угодами вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлені продукти фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції.

Таким чином, додаткові угоди Додаткові угоди №2 - №16 до договору №11/12-2020 від 30.12.2020 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в частині збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, визначеної в договорі), що є підставою для їх визнання недійсними.

Також, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19).

Чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч. 5 ст. 41 Закону дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціями, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18)

Слід також зазначити, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Листи від ТОВ «Вєк Технолоджі» та експертні висновки торгово-промислової палати, якими обґрунтовано укладання вищевказаних додаткових угод та внесення змін до договору, не є належними доказами коливання ціни на електричну енергію, оскільки вказані документи лише констатують рівень цін купівлі-продажу електричної енергії на певні проміжки часу та не доводять її коливання.

У вказаних листах та експертних висновках не зазначено, якою є середня ціна на території окремих регіонів України. Також, відсутній аналіз вартості ціни станом на дату підписання додаткових угод.

У додаткових угодах не зазначено, на підставі яких саме документів, експертних висновків, тощо, їх укладено. Більш того, у самих експертних висновках зазначено, що вони носять фактографічно-інформаційний характер. В свою чергу, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та об`єктивно не підтверджено.

ТОВ «Вєк Технолоджі» у вказаних листах не надає обґрунтування щодо вибору дат та періодів для порівняння середньозваженої ціни РДН по ОЕС України.

У листах від 01.02.2021 №28/33/02/2021/пз та №28/36/02/2021/пз ТОВ «Вєк Технолоджі» використовує для порівняння середньозваженої ціни показники за 25.12.2020 та 26.12.2020, проте дата укладання договору 30.12.2020.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 04.03.2021 сторонами погоджено збільшення ціни за 1 кВт*год з 1,815311995 грн до 1,9968431945 грн та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії з 3630623,99 кВт*год до 1818181,818 кВт*год. При цьому відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № 1 вона діє, починаючи з розрахункового періоду січень 2021 року.

Тобто фактично, постачання та закупівля електричної енергії за ціною встановленою у п.5.2 Договору (яка була сформована за результатами тендерних пропозицій) у розмірі 1,815311995 грн, у т. ч. ПДВ 0,302551999 грн, протягом строку дії договору взангалі не відбувалася.

Таким чином, на момент укладення договору за результатами процедури закупівлі, який укладено 30.12.2020, ТОВ «Вєк Технолоджі» було достеменно відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно змісту поданої тендерної пропозиції.

У той же час, товариство не скористалось правом відмовитись від укладення договору про закупівлю, а підписало договір, маючи на меті подальше спонукання ЗНУ до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

Також судом встановлено, що додаткові угоди №6 та №7, №11, №12, №13, №14, №15, №16, якими істотно підвищено ціну, укладено з різницею в кілька днів (один день, два, три дні). А частину додаткових угод взагалі укладено в один день. Так, 22.09.2021 укладено Додаткові угоди №4, 5, 6 які стосуються одного розрахункового періоду серпня 2021 року, та відповідно до яких ціна електричної енергії зросла за один день зросла з 2,41 6180264 грн з урахуванням ПДВ (ціна яка діяла з березня 2021 року відповідно до додаткової угоди № 3 від 07.04.2021) до 3,10 грн. з урахуванням ПДВ відповідно до додаткової угоди № 6 від 22.09.2021.

Також 18.11.2021 укладено Додаткові угоди №№8, 9, 10, 11, які стосуються одного розрахункового періоду жовтня 2021 року, та відповідно до яких ціна електричної енергії зросла за один день зросла з 3,34 грн з урахуванням ПДВ (ціна яка діяла з вересня 2021 відповідно до додаткової угоди № 7 від 24.09.2021) до 4,152000 грн з урахуванням ПДВ відповівдно до додаткової угоди № 11 від 18.11.2021.

Крім того, за січень 2022 року ТОВ «Вєк Технолоджі» було виставлено рахунок від 10.02.2022 №64 на суму 474 805,00 грн за 94 169 кВт*год. Згідно з актом прийомупередачі електричної енергії від 10.02.2022 №22 обсяг електричної енергії, що була поставлена з 01.01.2022 по 31.01.2022, становив 94169 кВт*год. Послуги електричної енергії за січень 2022 були сплачені відповідно до платіжних доручень від 11.02.2022 №343, №344, №346, №347, №345, загалом на суму 474 805,00 грн. Таким чином, за січень 2022 ціна за одиницю електричної енергії становила 5,042052 грн за кВт*год (474805,00 грн / 94169 кВт*год), що не передбачено жодною додатковою угодою.

Вищевказане свідчить, про безпідставність укладення Додаткових угод №1 - №16 та внесення змін до Договору в частині збільшення ціни за товар.

Таким чином, Додаткова угода №1 підлягає визнанню недійсною з підстав відсутності належного документального обґрунтування, а Додаткові угоди №2 - №16 з підстав відсутності належного документального обґрунтування та перевищення максимально встановленого 10-відсоткового ліміту.

Щодо експертного висновку Амеліної Т.Г. від 28.11.2024, поданого відповідачем-2 разом з додатковими поясненями у справі 05.12.2024 суд визнає його неналежним доказом враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Експертний висновок Амеліної Т.Г. від 28.11.2024 стосується вивчення обставин для відповідних змін по договору № 9 від 05.02.2021 про постачання електричної енергії споживачеві, який було складено між ТОВ «Вєк технолоджі» та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради.

Предметом доказування у цій справі є визнання недійсним додаткових угод №1-16 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі».

Отже Експертний висновок Амеліної Т.Г. від 28.11.2024 не стосується предмету доказування у цій справі.

Щодо посилання відповідача-2 на пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», як на підству для зміни ціни в договорі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадків:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону).

Умовами договору п. 13.2.5. врегульовано порядок збільшення ціни відповідно до умов пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому договір не має посилання на пункт 7 частини 5 статті 41 Закону.

Листи, щодо внесення змін до договору в зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію, які надсилалися відповідачем-2 на адресу ЗНУ містять посилання на пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор обґрунтовував свої вимоги такими підставами, як неправомірна зміна ціни на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, суд вважає посилання відповідача-2 на пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», як на підставу збільшення ціни, безпідставними.

Отже, постачальником не доведено підвищення ціни на електричну енергію за допомогою належних доказів, не обґрунтовано для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, не доведено чому неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

Як наслідок, додаткова угода № 1 від 04.03.2021 підлягає визнанню недійсною з підстав порушення визначеного 13.2.5. договору №11/12-2020 від 30.12.2020 порядку внесення змін щодо істотних умов договору та відсутності документального підтвердження існування обставин, які є умовою для зміни ціни товару, а додаткові угоди №2 -16 до договору №11/12-2020 від 30.12.2020, укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», - з підстав відсутності документального підтвердження існування обставин, які є умовою для зміни ціни товару, а також збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, визначеної в договорі.

Щодо стягнення надмірно сплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, викопаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності.

Натомість, неодноразове підвищення ціни за одиницю товару з ініціативи ТОВ «Вєк технолоджі» не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення додаткових угод №№1-16 до договору №11/12-2020 від 30.12.2020 зі збільшенням ціни за одиницю товару жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЦК України, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9, 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

У даному контексті слід зауважити, що з урахуванням встановленої судом недійсності додаткових угод № 1-16 до договору №11/12-2020 від 30.12.2020, останні не породжують будь-яких правових наслідків, а відтак, правовідносини між позивачем та відповідачем у частині, зокрема, ціни електричної енергії, поставленої за договором №11/12-2020 від 30.12.2020, регулюються умовами означеного договору, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» було зобов`язано поставити Запорізького Національному Університету 2 000 000 кВт/год електричної енергії за ціною 1, 815311995 грн за 1 кВт/год із урахуванням ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зроблено висновок, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України (п. 75). З урахуванням викладеного, Великою Палатою Верховного Суду сформовано правовий висновок, згідно якого додаткові угоди, укладені з порушенням вищезазначеного законодавства, підлягають визнанню судом недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами регулюються договором, а грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані постачальником електричної енергії, підстава їх набуття відпала, у зв`язку з чим вони підлягають поверненню на підставі ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

За тарифом встановленим Договором 1,815311995 грн за 1 кВт*год сума оплати мала становити: 1063292 кВт*год * 1,815311995 грн = 1 930206,72 грн.

Таким чином, за поставлені 1063292 кВт*год мало бути сплачено 1 930 206,72 грн, а було сплачено 3 423 523,66 грн, тобто безпідставно сплачено 1 493 316,94 грн.

Оскільки ЗНУ сплатив на користь Відповідача 2 кошти за спожиту електричну енергію у розмірі 3 423 523,66 грн, грошові кошти в сумі 1 493 316,94 грн є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем 2, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає нормам ст.ст.216, 1212 ЦК України.

Водночас відповідно до листа ГУ ДКС України у Запорізькій області від 16.05.2024 №07.2-08.2-06/3953 видатки у сумі 1 307 245,55 грн проведено за рахунок бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету (що складає 38,18%), а у сумі 2 116 278,11 грн за рахунок бюджетних асигнувань спеціального фонду державного бюджету (власні надходження бюджетних установ).

Прокурором подано позов в інтересах держави саме щодо безпідставно одержаних відповідачем 2 грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджетуу розмірі 570 148,41 грн.

Вищевказаним спростовуються доводи відповідача-2 прокурор подав позов про стягнення грошових коштів, які були власними коштами Запорізького Національного Університету (відповідача-1).

Що стосується стягнення у складі надмірно сплачених коштів податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. База оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Таким чином, за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

У платіжних дорученнях про оплату електричної енергії за договором №11/12-2020 від 30.12.2020 зазначені й відповідні суми ПДВ, які ЗНУ перерахував на користь відповідача 2, ТОВ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ».

Зобов`язання відповідача 2 є кондикційні, а отже грошові кошти в сумі 570 148,41 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 2, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами Договору. Відповідно, отримана на підставі недійсних додаткових угод сума коштів за збільшеними цінами є отриманою без достатньої правової підстави та має бути повернута особою, ТОВ «Вєк технолоджі», на користь Міністерства освіти та науки України.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор доводяться договором про постачання електричної енергії споживачу № 11/12-2020 від 30.12.2020 (а.с. 28-31, Т.1), Додатковими угодами №№ 1-18 до договору № 11/12-2020 від 30.12.2020 (а.с. 32 40, т. 1), Звітом про виконання договору про закупівлю (а.с. 41-42, Т.1), Актами прийому-передачі електричної енергії та пдлатіжними дорученнями про опдлату послуг електропостачання (а.с. 48 90, Т.1), листами ТОВ «Вєк технолодіжі» щодо внесення змін до договору (а.с. 91-94, Т.1.), Експертними висновками Харьківської ТПП (а.с. 95-112, Т.1), листуванням Вознесенівської окружної прокуратури із Запорізьким Національним Університетом, Міністерстом освіти і наукти України та ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області (а.с. 115 139, Т.1), індексами РДН та середньозваженими цінами (а.с. 140-152, Т.1.)

Обставини, на які посилається відповідач-2 доводяться Експертними висновками Харьківської ТПП (а.с. 202- 220, Т.1), договором про купівлю-продаж електричної енергії на ринку «на добу вперед» № 108/01РДН від 29.06.2019 (а.с. 221-228, т. 1), договором про участь у ринку «на добу вперед» на внутрішньодобовому ринку № 108/01 від 28.06.2019 (а.с. 229- 234, Т.1.).

Інші докази, які надані відповідачем-2, судом не приймаються,оскільки вони не стосуються предмету доказування у цій справі а також з причин, викладених в інших частинах судового рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідачі у справі не спростували доводи прокурора, заперечення відповідача-2 спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, кошти у сумі 47 310,63 грн, сплачені Запорізькою обласною прокуратурою в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області за подання вказаної позовної заяви, підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача 1 та Відповідача 2.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

1.1.Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 04.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а м. Харків, 61125).

1.2.Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 11.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.3.Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 07.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.4.Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.5.Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.6.Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.7.Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 24.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.8.Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.9.Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.10.Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.11.Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 18.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.12.Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 19.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.13.Визнати недійсною додаткову угоду №13 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.14.Визнати недійсною додаткову угоду №14 від 24.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.15.Визнати недійсною додаткову угоду №15 від 25.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

1.16.Визнати недійсною додаткову угоду №16 від 26.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №11/12-2020 від 30.12.2020, укладеного між Запорізьким національним університетом (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125).

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125) на користь Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135) кошти в сумі 570 148,41 грн (п`ятсот сімдесят тисяч сто сорок вісім гривень 41 коп). Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656, в`їзд Ващенківський, 16а, м. Харків, 61125) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул.Якова Новицького, 5, м.Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 23 655,31грн (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 31 коп). Видати наказ.

4.Стягнути з Запорізького національного університету (код ЄДРПОУ 02125243, вул. Жуковського, 66, м.Запоріжжя, 69600) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул.Якова Новицького, 5, м.Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 23 655,31грн (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 31 коп). Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.01.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич


Суд	Господарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення	09.01.2025
Оприлюднено	20.01.2025
Номер документу	124458076
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Педорич С.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.01.2025 по справі 908/2423/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/2423/24

Рішення від 09.01.2025

Рішення
від 09.01.2025 по справі 908/2423/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ