Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/12351/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/12351/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія "Перспектива" Слобожанської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ДНІПРОСТРОЙ"

про стягнення 112 436,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Перспектива" Слобожанської селищної ради звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "ДНІПРОСТРОЙ" з вимогою про стягнення неустойки за договором з поточного ремонту № 37 від 26.08.2023 року у сумі 112 436, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором з поточного ремонту № 37 від 26.08.2023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 15.10.2024 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі поштовим відправленням № 0610200059975, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.08.2023, за результатами проведеної процедури закупівлі № UA-2023-07-07-008466, між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було укладено Договір з поточного ремонту № 37, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов Договору виконання поточного ремонту підвальних приміщень з облаштуванням під найпростіше укриття в житловому будинку за адресою: вул. Слобожанська, 15, смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області (ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець розпочинає виконання своїх договірних обов`язків протягом п`яти календарних днів з дня підписання цього договору.

Послуги за цим договором повинні бути надані виконавцем до 01.10.2023 року (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг за Договором є твердою та складає 493 115,57 грн.

Згідно з пунктом 12.1 Договору приймання закінчених наданих послуг здійснюється відповідно до умов цього договору та діючих будівельних норм та стандартів.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити виконавцю строк для усунення недоліків, а в разі невиконання виконавцем цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок виконавця (пункт 14.2 Договору).

25.10.2023 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за якою сторони дійшли спільної згоди, керуючись ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 652 Цивільного кодексу України, Законом України "Про публічні закупівлі", Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №471), пунктом 14.2 договору, враховуючи істотне порушення умов договору (строків виконання робіт згідно умов договору) достроково розірвати договір з 25.10.2023 року (п. 1 Додаткової угоди). Сторони погодили зменшення загальної суми договору на 493 115,57 грн. з ПДВ (п. 2 Додаткової угоди).

Оскільки відповідач свої зобов`язання з виконання робіт в обумовлений строк не виконав, позивач 30.12.2023 направив відповідачу претензію від 02.11.2023 №541/1, в якій вимагав сплатити неустойку, зокрема за спірним договором в сумі 113 436 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що претензія була залишена відповідачем без відповіді, натомість останнім було сплачено 1000,00 грн неустойки, що підтверджується заключною банківською випискою по рахунку позивача.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку в розмірі 112 436 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що послуги за цим договором повинні бути надані виконавцем до 01.10.2023 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з Додаткової угоди №1 від 25.10.2023, відповідач обумовлені в Договорі роботи не виконав.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що виконання зобов`язань виконавця за договором забезпечується неустойкою, а саме виконавець сплачує неустойку в розмірі 1% від договірної ціни за кожен день прострочення виконання робіт/надання послуг згідно даного договору.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання робіт, позивачем, на підставі пункту 4.1 Договору, було нараховано неустойку за 23 дні прострочення, яка становить 113 436 грн.

З урахуванням часткової сплати відповідачем нарахованої позивачем неустойки в розмірі 1000,00 грн, сума неустойки була зменшена до 112 436 грн.

З огляду на викладене, оскільки прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої на підставі п. 4.1 Договору за прострочення виконання зобов`язання, визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпрострой" (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 14/55, код 43706862) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія "Перспектива" Слобожанської селищної ради" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, буд. 31, прим. 168, код 21946537) 112 436 (сто дванадцять тисяч чотириста тридцять шість) грн. неустойки, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак