Рішення

від 06.01.2025 по справі 910/11676/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.01.2025Справа № 910/11676/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1 039 891,66 грн.

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"

про стягнення пені в розмірі 23 377,20 грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Кошенко С.М., в порядку самопредставництва;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Гутнік М.А., в порядку самопредставництва;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 039 891,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на виконання проєктних робіт № 3823269/46-122-01-23-13535 від 07.06.2023, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

14.10.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

17.10.2024 представником позивача подано відповідь на відзив.

18.10.2024 Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» подано зустрічний позов до Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення пені в розмірі 23 377,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на виконання проєктних робіт № 3823269/46-122-01-23-13535 від 07.06.2023, в частині порушення строків виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» до Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення пені в розмірі 23 377,20 грн. до розгляду з первісним позовом у справі № 910/11676/24, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено розгляд справи №910/11676/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.12.2024.

28.10.2024 представником відповідача за первісним позовом подано заяву про визнання первісного позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 003 200,00 грн.

31.10.2024 представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву.

08.11.2024 представником відповідача за первісним позовом подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.11.2024 представником відповідача за первісним позовом подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за первісним позовом у розмірі 1 003 200,00 грн.

У судове засідання 02.12.2024 представники сторін з`явились.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, в зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.01.2025.

05.01.2024 представником відповідача за первісним позовом подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 06.01.2025 представники сторін з`явились.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.01.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2023 року між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (далі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Акціонерним товариством «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - виконавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено Договір на виконання проєктних робіт № 3823269/46-122-01-23-13535 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується виконати проєктні роботи згідно завдання на проєктування (Додаток № 4) та у відповідності до ДБН А.2.2-3:2014, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи: проєктні роботи по об`єкту: «реконструкція. Оснащення установками автоматичного контролю силового масло наповненого обладнання головної схеми видачі потужності АЕС на енергоблоці № 4 Рівненської АЕС в м. Вараш Рівненської обл.».

Код державного класифікатора ДК 021:2015 (CPV): 45000000-7.

Код державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010-71.12.

Відповідно до п. 1.2 Договору обсяг і терміни виконання робіт визначаються на підставі завдання на проєктування (Додаток № 4) та відображаються в календарному плані (Додаток № 2).

Виконавець повинен виконати передбачені цим Договором роботи, у відповідності до завдання на проєктування і ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна проєктних робіт, що виконуються за даним Договором становить 1 003 200,00 грн.

За умовами п. 4.1 Договору оплата за виконані проєктні роботи здійснюється замовником на підставі двосторонньо підписаних Актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на поточний рахунок виконавця протягом 45 календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт, за умови реєстрації виконавцем належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення актів здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з пунктами 5.1-5.3 Договору передача замовнику виконаних робіт здійснюється в строки, що передбачені Календарним планом (Додаток № 2), за супровідними документами виконавця (накладним).

За результатами виконаних робіт виконавець надає замовнику:

- розроблену проєктну документацію відповідно до п. 35 Завдання на проєктування (Додаток № 4);

- акт здачі-приймання виконаних робіт в 4 примірниках, в тому числі 3 примірника для замовника;

- при видачі комплекту проєктної документації надати 1 примірник (на паперовому носії та в електронному вигляді (формат pdf) розрахунків, що виконувались в рамках розробки робочих креслень та на які є посилання на аркуші загальних даних.

Замовник протягом 20 календарних днів від дня одержання акта здачі-приймання виконаних робіт і проєктної документації направляє виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт.

У пункті 5.6 Договору сторонами узгоджено, що підписаний замовником акт виконаних робіт свідчить про прийняття замовником проєктної документації і є підставою для їх оплати.

Відповідно до п. 6.2 Договору при порушенні термінів виконання робіт виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості невиконаних робіт за етапом, а за прострочення більше тридцяти днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% зазначено вартості.

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30.03.2024.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.1 та п. 10.2 Договору).

04 січня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни в п. 10.3 Договору та викласти його в наступній редакції: терміни виконання робіт:

Етап 1: розробка робочої документації, програми ПНР, початок - після укладення договору та надання вихідних даних по п. 33.4 та 33.5 ЗП; закінчення - через 2 місяці, але не пізніше 31.01.2024;

Етап 2: розробка затвердженої частини робочого проєкту, початок - після виконання етапу 1; закінчення - через 0,5 місяці, але не пізніше 15.02.2024.

Терміни виконання робіт за даним Договором передбачено календарним планом виконання робіт (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Також, означеною Додатковою угодою сторонами внесено зміни у п. 35 Завдання на проєктування (Додаток № 4 до Договору) та викладено Додаток № 1 до Договору в новій редакції.

За результатами виконання умов Договору сторонами підписано без заперечень та зауважень Акти здачі-приймання проєктних робіт № 4 та № 7 від 18.04.2024 на загальну суму 1 003 200,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом, зазначає, що відповідачем за первісним позовом не виконано взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, в зв`язку з чим, за замовником обліковується заборгованість у розмірі 1 003 200,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням замовником взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, виконавцем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 8 469,64 грн. та інфляційні втрати в розмірі 28 222,02 грн.

Відповідач за первісним позовом, поданий первісний позов у частині стягнення заборгованості в розмірі 1 003 200,00 грн. визнав у повному обсязі згідно поданої заяви, натомість проти вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечив, та у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем за первісним позовом невірно визначено період прострочення, що призвело за доводами відповідача за первісним позовом до збільшення суми нарахованих 3% річних.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом, звертаючись з позовом до суду зазначає, що виконавцем порушено строки виконання робіт за Договором, в зв`язку з чим, позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення пеню по двом етапам робіт за Договором у розмірі 23 377,20 грн.

Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу, у поданому відзиві на зустрічний позов визнав зустрічний позов у повному обсязі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проєктних робіт, а відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проєктну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проєктних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.

З огляду на положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений на замовника.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з п.5.3 Договору замовник протягом 20 календарних днів від дня одержання акта здачі-приймання виконаних робіт і проєктної документації направляє виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт.

У пункті 5.6 Договору сторонами узгоджено, що підписаний замовником акт виконаних робіт свідчить про прийняття замовником проєктної документації і є підставою для їх оплати.

За результатами виконання умов Договору сторонами підписано без заперечень та зауважень Акти здачі-приймання проєктних робіт № 4 та № 7 від 18.04.2024 на загальну суму 1 003 200,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 4.1 Договору оплата за виконані проєктні роботи здійснюється замовником на підставі двосторонньо підписаних Актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на поточний рахунок виконавця протягом 45 календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт, за умови реєстрації виконавцем належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення актів здачі-приймання виконаних робіт.

Звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом, зазначає, що відповідачем за первісним позовом не виконано взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, в зв`язку з чим, за замовником обліковується заборгованість у розмірі 1 003 200,00 грн.

Відповідач за первісним позовом, поданий первісний позов у частині стягнення заборгованості в розмірі 1 003 200,00 грн. визнав у повному обсязі згідно поданої заяви.

Водночас, в процесі розгляду справи, виконавцем сплачено означену заборгованість згідно платіжних інструкцій № 12185 від 05.11.2024 на суму 719 400,00 грн. та № 12186 від 05.11.2024 на суму 283 800,00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 1 003 200,00 грн.

В свою чергу, пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Суд враховує, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 003 200,00 грн. підлягає закриттю.

Також, у зв`язку з порушенням замовником взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, виконавцем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 8 469,64 грн. та інфляційні втрати в розмірі 28 222,02 грн.

Відповідач за первісним позовом в свою чергу, проти вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечив, та у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем за первісним позовом невірно визначено період прострочення, що призвело за доводами відповідача за первісним позовом до збільшення суми нарахованих 3% річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем за первісним позовом період, судом встановлено, що позивачем за первісним позовом не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, в зв`язку з чим, стягненню з відповідача за первісним позовом підлягають 3% річних в розмірі 8 387,41 грн. та інфляційні втрати в розмірі 28 222,02 грн.

В свою чергу, щодо вимог за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

04 січня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни в п. 10.3 Договору та викласти його в наступній редакції: терміни виконання робіт:

Етап 1: розробка робочої документації, програми ПНР, початок - після укладення договору та надання вихідних даних по п. 33.4 та 33.5 ЗП; закінчення - через 2 місяці, але не пізніше 31.01.2024;

Етап 2: розробка затвердженої частини робочого проєкту, початок - після виконання етапу 1; закінчення - через 0,5 місяці, але не пізніше 15.02.2024.

Терміни виконання робіт за даним Договором передбачено календарним планом виконання робіт (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Також, означеною Додатковою угодою сторонами внесено зміни у п. 35 Завдання на проєктування (Додаток № 4 до Договору) та викладено Додаток № 1 до Договору в новій редакції.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2 Договору при порушенні термінів виконання робіт виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості невиконаних робіт за етапом, а за прострочення більше тридцяти днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% зазначено вартості.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом, звертаючись з позовом до суду зазначає, що виконавцем порушено строки виконання робіт за Договором, в зв`язку з чим, позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення пеню по двом етапам робіт за Договором у розмірі 23 377,20 грн.

Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу, у поданому відзиві на зустрічний позов визнав зустрічний позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача за зустрічним позовом відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач за зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті визнав позов та враховуючи приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне повернути позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову із закриттям провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 003 200,00 грн. та задоволенням зустрічного позову.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Отже, в даному випадку, з огляду на часткове задоволення первісного позову і задоволення зустрічного позову наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування таких сум (37 048,74 грн. (8 387,40 грн. 3% річних + 28 222,02 грн. інфляційних втрат + 439,32 грн. судового збору) - 24 891,20 грн. (23 377,20 грн. пені + 1 514,00 грн. судового збору)) та стягнення різниці між ними в розмірі 12 157,54 грн. на користь позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково на суми: 8 387,40 грн. 3% річних та 28 222,02 грн. інфляційних втрат.

2. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за первісним позовом у розмірі 1 003 200,00 грн. закрити.

3. У задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення 82,24 грн. 3% річних відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити повністю на суму: 23 377,20 грн. пені.

5. Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

6. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська обл., м. Вараш; ідентифікаційний код: 05425046) на користь Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 4; ідентифікаційний код: 16392628) 12 157 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 54 коп.

7. Повернути Акціонерному товариству "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 4; ідентифікаційний код: 16392628) з державного бюджету судовий збір у розмірі 12 039 (дванадцять тисяч тридцять дев`ять) грн. 38 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № 1315 від 23.09.2024 на суму 12 478,70 грн.

8. Повернути Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська обл., м. Вараш; ідентифікаційний код: 05425046) з державного бюджету судовий збір в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № 11273 від 14.10.2024 на суму 3 028,00 грн.

9. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.01.2025

Суддя О.А. Грєхова