Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/11083/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/11083/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-АРТ"

(01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 20;

ідентифікаційний код: 35265987)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕШАК ПОЗНЯКИ"

(01042, м. Київ, вул. Чеська, буд. 6, кв. 1;

ідентифікаційний код: 44616780)

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-АРТ" подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву із вимогами про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕШАК ПОЗНЯКИ" розірвання договору оренди нерухомого майна від 11.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/11083/24 позовну заяву залишено без руху.

24.09.2024 від представника позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11083/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0610207126970 повернуто до суду з посиланням на інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання п/в.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/11083/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

11 січня 2022 року між Товариством с обмеженою відповідальністю «КИЇВ-АРТ» (далі-Позивач, Орендодавець) та Товариством с обмеженою відповідальністю «ЕШАК ПОЗНЯКИ» (далі-Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О., зареєстровано в реєстрі за №34 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно частину нежитлового приміщення загальною площею 338 кв.м., яке розташоване на першому поверсі та частину нежитлового приміщення загальною площею 559 кв.м, яке розташоване на другому поверсі (всього 897 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 40Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 222197880000.

Відповідно до п. 8.3 Договору цей Договір може бути припинено в односторонньому порядку Орендодавцем до закінчення строку його дії, вказаного в п. 8.1, в наступних випадках:

8.3.3 за бажанням Орендодавця, який повинен письмово повідомити про це Орендаря за 6 (шість) місяців до дати такого розірвання/відмови.

Відповідно до п. 11.8 Договору якщо Сторонами не встановлене інше, будь-які повідомлення або відмінності за Договором складаються в письмовому вигляді та павині бути доставлені засобами електронного зв`язку через електрону пошту, з обов`язковим доставкою оригіналів кур`єром, рекомендованим листом або ціним листом з описом вкладення.

Скориставшись п. 8.3.3 Договору Позивачем 15.01.2024 року, на електрону адресу Відповідача - development@bulldozergroup.ua, направлено Повідомлення про одностороннє розірвання Договору з 01.08.2024 року.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про розірвання договору оренди №34 від 11.01.2022, укладеного між Товариством с обмеженою відповідальністю «КИЇВ-АРТ» та Товариством с обмеженою відповідальністю «ЕШАК ПОЗНЯКИ».

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 765 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму

Відповідно до ч. 1 ст.767 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права в виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України)

Частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно частини четвертої статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, дані норми встановлюють умови одностороннього розірвання договору оренди на вимогу наймача (орендаря).

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судом, згідно до п. 8.3 Договору цей Договір може бути припинено в односторонньому порядку Орендодавцем до закінчення строку його дії, вказаного в п. 8.1, в наступних випадках:

8.3.3 за бажанням Орендодавця, який повинен письмово повідомити про це Орендаря за 6 (шість) місяців до дати такого розірвання/відмови.

Слідуючи вимогам п. 8.3 Договору, Позивач 15.01.2024 року, на електрону адресу Відповідача - development@bulldozergroup.ua, направив Повідомлення про одностороннє розірвання Договору з 01.08.2024 року.

Також 17.01.2024 Позивачем, засобами кур`єрської доставки, відправлено оригінал Повідомлення про одностороннє розірвання Договору з 01.08.2024 року, про що мається відмітка про отримання Повідомлення Відповідачем.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1).

За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Як вже було встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій ст.651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду про розірвання договору у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин спору відповідач до суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

З огляду на вказані вище приписи законодавства та встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного розрахунку за надані послуги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди нерухомого майна від 01.11.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-АРТ" (ідентифікаційний код 35265987, 01021, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок, 20) та Товариством с обмеженою відповідальністю «ЕШАК ПОЗНЯКИ» (ідентифікаційний код 44616780, 01042, місто Київ, вулиця Чеська, будинок, 6, квартира, 1) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О., зареєстровано в реєстрі за №34.

3. Стягнути з Товариства с обмеженою відповідальністю «ЕШАК ПОЗНЯКИ» (ідентифікаційний код 44616780, 01042, місто Київ, вулиця Чеська, будинок, 6, квартира, 1) на користь Товариства с обмеженою відповідальністю "КИЇВ-АРТ" (ідентифікаційний код 35265987, 01021, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок, 20) 3028,00 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов