Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/12878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/12878/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Всеукраїнської професійної спілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт Майстер"

про стягнення 206 780,00 грн

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Всеукраїнська професійна спілка працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - Спілка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт Майстер" (далі - Товариство) 206 780,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем надано позивачу послуги за договором №005749 від 14.04.2021 на загальну суму 93 220,00 грн, а тому, ураховуючи сплату авансованого платежу на суму 300 000,00 грн, відповідач зобов`язаний повернути кошти за невикористані квитки вартістю 206 780,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12878/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи №910/12878/24 був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Спілки обґрунтованими.

14.04.2021 між Спілкою (далі за текстом договору - Замовник) та Товариством (далі за текстом договору - Виконавець) було укладено договір №005749, відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець проводить Замовнику культурно-масові заходи (концерти/вистави, інші заходи, за погодженням), організатором яких виступає Виконавець (сайт Виконавця - https:/syconcert.com/), або партнер Виконавця (НСК "Олімпійський". "Контрамарка", MOZGI ent, internet-bilet.ua, Полиграф Шарикоф, karabas.com), а Замовник має право відвідати будь-який захід по бажанню, починаючи з 19.04.2021 до 31.12.2022, за згодою Сторін в межах сплаченого пакету послуг, з можливістю продовження даного договору, у разі залишку пакетних квитків. Виконавець надає пакет послуг "VIР", згідно зі специфікацією до договору, в якому Замовник отримує можливість відвідування заходів компанії "SV Concert", а також їх партнерів в кількості 1000 місць (квитків) протягом 2021/2022 року. Замовник має право, згідно з пакетом послуг "VIP" обирати квитки, на момент замовлення по ціновій політиці від 350 грн до 1750 грн за власним бажанням. Замовник має можливість подати заявку з запитом на відвідування концертних програм/вистав/спортивних заходів, за організацію яких відповідають партнери "SV Concert". Виконавець несе відповідальності за надання Замовнику квитків на захід партнера, в межах наданого та сплаченого пакету, з дотриманням умов договору на аналогічних умовах, з можливістю вибору квитків по ціновій політиці від 350 грн до 1750 грн, за власним бажанням Замовника, в межах залишку по пакету Замовника та доступній кількості квитків на момент замовлення у партнера, при умові підтвердження всіх умов проведення і організації заходів партнером.

Згідно з пунктом 1.2. договору Виконавець фіксує використані пакетні квитки у Додатку до договору по шаблону внесеному в додаток №1 до Договору, в якому вказана кількість місць по запиту Замовника, а також залишок невикористаних пакетних квитків. У випадку відміни/перенесення заходу замовлені Замовником квитки повертаються до пакету по запиту в електронному вигляді від Замовника, підписується відповідний додаток до Договору.

У розділі 2 вказані обов`язки Виконавця, зокрема:

забезпечити проведення заходів на високому професійному рівні та в межах рекомендацій МОЗ України щодо карантинних обмежень у зв`язку з Covid-19 (пункт 2.1.);

надати Замовнику можливість вибору концертних заходів/ вистав/спортивних заходів, які проводить Виконавець, в повному обсязі без обмежень (пункт 2.2.).

У розділі 3 вказані обов`язки Замовника, зокрема:

вчасно (до 16.04.2021) здійснити оплату в обсязі 300 000,00 (разом із ПДВ) від загальної суми пакету згідно зі специфікацією на рахунок Виконавця по наданому останнім рахунку (пункт 3.1.);

вчасно (до 29.12.2022) або протягом 3 робочих днів від дати підписання акту виконаних робіт Сторонами, який підтверджує надання послуг у повному обсязі по договору, здійснити оплату в обсязі 95 000,00 грн (разом із ПДВ) від загальної суми пакету, згідно зі специфікацією, на рахунок Виконавця по наданому останнім рахунку (пункт 3.2.).

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість послуг складає 395 000,00 грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються на підставі даного договору, рахунка-фактури та акту надання послуг.

Даний договір набирає чинність з моменту його підписання і діє до моменту його остаточного виконання (пункт 5.1. договору).

Також пунктом 7.6. договору визначено, що цей правочин вважається виконаним після підписання акта надання послуг.

Зі змісту Специфікації №1 до договору випливає, що сторони погодили вартість надання послуг за пакетом "VIР" у розмірі 395 000,00 грн (разом із ПДВ). Згідно з даного пакету послуг на момент отримання запиту від Замовника для останнього доступні варіанти квитків по ціновій політиці від 350,00 грн до 1 750,00 грн, за бажанням Замовника.

Загальна кількість квитків - 1 000 шт. Сума пакету послуг складає 395 000,00 грн (разом із ПДВ).

15.04.2021 Спілкою сплачено на користь Товариства 300 000,00 грн.

Товариством було надано Спілці послуги в загальному розмірі 93 220,00 грн (разом із ПДВ) (236? квитків по 395,00 грн), що підтверджується актами надання послуг:

№67 від 16.07.2021 на суму 22 910,00 грн (разом із ПДВ) - 58 квитків по 395,00 грн;

№68 від 09.09.2021 на суму 24 490,00 грн (разом із ПДВ) - 62 квитки по 395,00 грн;

№121 від 23.12.2021 на суму 18 170,00 грн (разом із ПДВ) - 46 квитків по 395,00 грн;

№130 від 23.12.2021 на суму 27 650,00 грн (разом із ПДВ) - 70 квитків по 395,00 грн.

Інших доказів надання послуг за договором матеріали справи не містять.

З метою досудового врегулювання спору, 27.05.2024 Спілка звернулася до Товариства з листом №24-38 від 27.05.2024, в якому вимагала повернути невикористані 206 780,00 грн.

Однак вказане звернення було залишене без відповіді та задоволення.

З огляду на неповернення Товариством вартості наданих послуг за договором №005749 від 14.01.2021 на суму 206 780,00 грн, Спілка звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Товариства вказаної суми грошових коштів.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є змішаним договором, в якому поєднані елементи договору купівлі-продажу (глава 54 ЦК України) та договору про надання послуг (глава 63 ЦК України).

Як було раніше зазначено, зі змісту Специфікації №1 до договору випливає, що сторони погодили вартість послуг за пакетом "VIР" у розмірі 395 000,00 грн (разом із ПДВ). Згідно з даного пакету послуг на момент отримання запиту від Замовника для останнього доступні варіанти квитків по ціновій політиці від 350,00 грн до 1 750,00 грн, за бажанням Замовника. Загальна кількість квитків - 1 000 шт. Сума пакету послуг складає 395 000,00 грн (разом із ПДВ).

На виконання умов договору Спілкою сплачено на користь Товариства 300 000,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що із 1000 квитків загальною вартістю 395 000,00 грн відповідачем було передано позивачу 236? квитків по ціні 395,00 грн на суму 93 220,00 грн.

Відповідно до приписів частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки Спілкою було сплачено на користь Товариства 300 000,00 грн, а останнім було передано квитки лише на суму 93 220,00 грн, вимога позивача про повернення грошової суми за непередані квитки у розмірі 206 780?,00 грн (300 000,00 грн - 93 220,00 грн) є обґрунтованою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов Спілки підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на відповідача.

Також, у своєму позові Спілка просила суд стягнути з Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у сумі 8000,00 грн, до позову Спілкою було додано: договір про надання правничої (правової) допомоги №01/05 від 01.05.2024, протоколу надання послуг від 13.10.2024.

За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

01.05.2024 між адвокатом Патер Мар`яною Іванівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001233 від 09.11.2018 (далі за текстом договору - Адвокат), та Спілкою (далі за текстом договору - Клієнт) було укладено договір №01/05, предметом якого є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 4.1. вказаного правочину на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється протоколом до цього договору по факту надання послуг.

Судом встановлено, що відповідно до інформації, наявній у Єдиному реєстрі адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/), Патер Мар`яна Іванівна є адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001233 від 09.11.2018, виданим на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області №93 від 26.10.2018.

13.10.2024 між Клієнтом та Адвокатом було підписано та скріплено печатками протокол надання послуг на загальну суму 8 000,00 грн.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що вартість послуг адвоката за 1 год складає 2 000,00 грн. Адвокатом було надано такі послуги (виконано роботи):

1) 01.05.2024 - зустріч Клієнта з Адвокатом, ознайомлення з умовами договору від 14.04.2021 № 005749, надання первинної консультації та роз`яснення; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства: 0,5 год, вартість послуги - 1 000,00 грн;

2) 27.05.2024 - зустріч Клієнта з Адвокатом, консультація. Підготовка та складання вимоги до Товариства про виконання зобов`язань за від 14.04.2021 №005749: 1 година, вартість послуги - 2 000,00 грн;

3) 01.10.2024 - консультація, узгодження кінцевої правової позиції, надання Адвокату завдання щодо підготовки позовної заяви до Товариства про стягнення коштів. Аналіз практики та правових позицій Верховного суду у даних правовідносинах, аналіз практики апеляційних судів в аналогічних справах: 1 година витраченого часу, вартість послуги - 2000,00 грн;

4) 13.10.2024 - 14.10.2024 - складання позовної заяви про стягнення невикористаних коштів (зокрема, підготовка позову та оформлення додатків до позову, зокрема, для відповідача, направлення Адвокатом усіх документів поштовим зв`язком) - 1,5 години, вартість послуги - 3 000,00 грн.

Підписавши та скріпивши печатками вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг.

Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським бюро позивачу послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між ними розмірі 8 000,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У частині 4 статті 129 ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Проте у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Висновки, аналогічні відображеним вище, також викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 №910/1964/21.

Дослідивши зазначені в протоколі від 13.10.2024 послуги та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Недоцільним є покладення на відповідача витрат щодо проведення двох зустрічей та консультації між позивачем та Адвокатом, оскільки заявником не доведено необхідність надання цих послуг у такій кількості.

Позовна заява не містить посилання на актуальну практику Верховного суду та апеляційних судів, при цьому заявником не вказано як аналіз судової практики сприяв досягненню позитивного результату для Клієнта шляхом задоволення позову.

Крім цього, суд зазначає, що аналіз судової практики касаційного суду та апеляційних судів, ознайомлення з умовами договору, узгодження кінцевої правової позиції, отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань а також надання первинної консультації та роз`яснення (послуги 1-3) входять до складу послуги зі складення позовної заяви (плуга 4). Тобто окреме виділення зазначених послуг спрямоване на завищення вартості послуг, що не є обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, оскільки зазначені в ньому послуги є тотожними, дублюють та охоплюють одна одну, що призводить до необґрунтованого завищення обсягів фактично наданих послуг та їх вартості, що в підсумку свідчить про штучний та надмірний характер (стягнення таких витрат двічі за одні і ті самі послуги) правової допомоги.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності їх юридичної кваліфікації, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд вважає, що заявлений Спілкою до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та співмірним до предмета спірних правовідносин, у зв`язку з чим клопотання позивача підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову Спілки, судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4 000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт Майстер" (04053, місто Київ, Узвіз Вознесенський, будинок 3/5; ідентифікаційний код 43295623) на користь Всеукраїнської професійної спілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (36011, місто Полтава, проспект Першотравневий, будинок 19, кімната 21; ідентифікаційний код 40021314) 206 780 (двісті шість тисяч сімсот вісімдесят) грн 00 коп. заборгованості, 3 101 (три тисячі сто одну) грн 70 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ