Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/6812/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/6812/24За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ Нетворк"

про стягнення 536526,00 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ Нетворк" (далі - відповідач) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) боргу за договором про встановлення сервітуту №ТМ-11-С/307 від 01.11.2012 у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань внести щомісячну плату за користування об`єктом приміщення у період з 01.01.2023 до 31.03.2024.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечуючи проти вимог позову посилається на припинення дії договору про встановлення сервітуту №ТМ-11-С/307 від 01.11.2012, а також вважає, що позивач не є балансоутримувачем майна.

Позивач заперечує проти тверджень відповідача у відповіді на відзив зазначає, що відповідач не надав беззаперечних доказів направлення на адресу позивача листів від 04.11.2022 №243 та від 29.11.2022 №271 з відмовою від Договору з 31.12.2022.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на тому, що дія Договору №ТМ-11-С/307 від 01.11.2012 була припинена, оскільки відповідач неодноразово повідомляв позивача листами про відмову від пролонгації строку дії цього договору, а надані докази направлення таких листів є належними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) та приватним акціонерним товариством "Індастріал Медіа Нетворк" (сервітуарій) укладено Договір №11-С/307 (далі - Договір) про встановлення сервітуту.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 31.03.2013.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення сторонами додаткових письмових угод, які підписуються сторонами та є невід`ємною частиною договору.

01.09.2013 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №11-С/307 про встановлення сервітуту від 01.11.2012, якою, зокрема, змінено п. 8.1 Договору, виклавши його в редакції: "Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2014 року.".

01.10.2014 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №11-С/307 про встановлення сервітуту від 01.11.2012, якою, зокрема, змінено п. 8.1 Договору, виклавши його в редакції: "Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2015 року.".

01.02.2015 сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору №11-С/307 про встановлення сервітуту від 01.11.2012, якою викладено Договір в новій редакції під назвою: "Договір про встановлення сервітуту № ТМ-11-С/307".

Предметом вказаного договору є обмежене право користування сервітуарієм житловими та нежитловими будівлями комунальної власності для розміщення сервітуарієм своїх телекомунікаційних мереж, що знаходяться за адресами зазначеними в додатку №1 до цього договору.

Об`єкти розміщення використовуються виключно для розміщення комплексу технічних засобів телекомунікацій, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах, крім радіотехнічних, між кінцевим обладнанням у визначеному сторонами місці.

01.04.2015 сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307.

01.07.2015 сторонами укладено Додаткову угоду №5 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307.

01.09.2015 сторонами укладено Додаткову угоду №6 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307.

01.08.2016 сторонами укладено Додаткову угоду №6 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307.

01.08.2016 сторонами укладено Додаткову угоду №7 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307.

01.12.2016 сторонами укладено Додаткову угоду №8 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307.

01.08.2018 сторонами укладено Додаткову угоду №9 до Договору про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307, якою, зокрема, викладено п. 3.3 Договору в наступній редакції: "Щомісячний розмір Плати за даним Договором сплачується у якості передоплати та визначається на підставі рахунку, який виставляється Підприємством Сервітуріарію не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа кожного місяця.

Рахунок надається Підприємством Сервітуарію шляхом надсилання поштою та електронними засобами зв`язку відповідно до реквізитів Сервітуарія вказаних в даному Договорі.

На момент підписання даного Договору щомісячна Плата становить 35768,40 грн, в тому числі ПДВ 20% - 5961,40 грн. Загальний розмір плати за цим Договором становить суму всіх здійснених щомісячних Плат.

Позивачем на виконання п. 3.3 Договору з січня 2023 по березень 2024 року виставлялися рахунки на оплату, а саме: №КЖ000000019 від 01.01.2023, №КЖ000000337 від 01.02.2023, №КЖ000000671 від 01.03.2023, №КЖ000000987 від 01.04.2023, №КЖ000001309 від 01.05.2023, №КЖ000001631 від 01.06.2023, №КЖ000001948 від 01.07.2023, №КЖ000002288 від 01.08.2023, №КЖ000002593 від 01.09.2023, №КЖ000002917 від 01.10.2023, №10 від 01.11.2023, №302 від 01.12.2023, №17 від 01.01.2024, №320 від 01.02.2024, №784 від 01.03.2024, що підтверджується копіями фіскальних чеків та списками згрупованих поштових відправлень, доданими до позовної заяви.

Проте, як вказує позивач, відповідачем не внесені кошти щомісячної плати за період з 01.01.2023 до 30.03.2024, борг відповідача по внесенню коштів становить 536526 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач повідомив суд, що вищевказані рахунки направлялися на адресу відповідача, у свою чергу відповідач не спростовував вказану обставину. Також позивачем надано відповідні докази користування засобами поштового зв`язку (списки згрупованих відправлень листів рекомендованих, фіскальні чеки, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень).

Заперечуючи щодо позову відповідач зазначає, що 12.03.2020 Київською міською Радою прийнято рішення №236/8406 "Про встановлення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності територіальної громади міста Києва" (далі - рішення №236/8406). У зв`язку з прийняттям вказаного рішення відповідач вважає, що позивач втратив статус належного надавача послуг, а тому відсутні будь-які правові підстави для здійснення оплати за Договором.

Рішення №236/8406 містить, зокрема, припис щодо прав та обов`язків балансоутримувачів об`єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме: забезпечувати на договірній основі безперешкодний та недискримінаційний доступ операторів та провайдерів телекомунікацій, уповноважених ними осіб до об`єктів, які закріплені на праві господарського відання оперативного управління, в тому числі, перебувають на балансі.

Відповідач зазначає, що листами від 04.11.2022 та від 29.11.2022 повідомив позивача про відмову від пролонгації Договору. Копії цих листів долучено до відзиву.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що рішенням №236/8406 не врегульовано питання припинення договорів з доступу до елементів інфраструктури об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладених до набрання ним чинності. Однак позивач звертає увагу на те, що п. 2 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" встановлено: чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами.

Позивач повідомляє суд про те, що Договір укладено до моменту набрання чинності спеціалізованого закону (04.06.2017), а тому припинення Договору має здійснюватися в порядку передбаченому цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства. Позивач звертає увагу, що відповідачем не було надано належних доказів які б підтверджували факт направлення листів від 04.11.2022 та від 29.11.2022 на адресу позивача. Крім того, позивач звертає увагу, що між сторонами не підписувався акт про закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у разі якщо одна із сторін не повідомить іншу за один календарний місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих же умовах.

Припинення користування об`єктом розміщення на умовах сервітуту оформлюється Актом закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту (п. 9.3 Договору).

Всі Документи (акти, додатки тощо), які будуть складені та підписані в порядку, встановленому цим договором, є невід`ємною частиною договору. Усі документи за договором вважаються наданими іншій стороні належним чином, у разі, якщо вони надіслані рекомендованим листом та/або кур`єром під розписку (п. 10.2 Договору).

Матеріали справи містять акти розміщення обладнання на умовах сервітуту, однак в матеріалах справи відсутній акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту (відповідно до п. 9.3 Договору), а тому відсутні підстави вважати, що відповідач припинив користування житловими та нежитловими будівлями комунальної власності, передбаченими Договором.

За умовами п. 5.3 Договору нарахування плати починається з дати укладення Договору та припиняється з дня підписання сторонами Акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту, зразок якого наведено в Додатку №3 до Даного договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що Договір про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307 є чинним та не розірваним у встановленому Договором та законом порядку.

Суд також приймає до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/14636/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, встановлено, що Договір є чинним, не розірваним у встановленому Договором та законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 401 ЦК України встановлено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 1 ст. 402 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 403 ЦК України особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі положенням ст. 526 ЦК України, відповідно до якого зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд встановив наявність зобов`язання у відповідача про встановлення сервітуту від 01.11.2012 №ТМ-11-С/307 в частині здійснення оплати за надання права користування житловими та нежитловими будівлями комунальної власності (відповідно до умов Договору) та настання строку виконання такого зобов`язання, а тому позовна вимога про стягнення боргу у сумі 536526 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані для підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Індастріал Медіа Нетворк" (04210, місто Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок 27; ідентифікаційний код 33056474) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 536526 (п`ятсот тридцять шість тисяч п`ятсот двадцять шість) грн боргу 8047 (вісім тисяч сорок сім) грн 89 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.