Рішення

від 09.12.2024 по справі 911/2553/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2553/24

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, м. Бориспіль Київської області, в інтересах держави в особі:

1) Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ,

2) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ,

до відповідача:Фермерського господарства «Зелене поле», с. Вишеньки Бориспільського району Київської області,

про стягнення 320 220,28 грн.,

за участю представників:

від прокуратури:Галась О.М., службове посвідчення №069067 від 01.03.2023;

від позивачів: не з`явились;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області (далі по тексту прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 19.09.2024 в інтересах держави в особі: 1) Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ (далі по тексту Мінагрополітики); 2) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ (далі по тексту Укрдержфонд) до відповідача Фермерського господарства «Зелене поле», с. Вишеньки Бориспільського району (далі по тексту ФГ «Зелене поле»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість за Договором №33 від 02.08.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в сумі 320 220,28 грн., з яких: 300 000,00 грн. сума основного боргу за Договором №33 від 02.08.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству; 6 528,04 грн. пеня, нарахована за період 02.11.2019 - 23.02.2022;10 655,66 грн. інфляційні втрати, нараховані за період листопада 2019 року по лютий 2022 року; 3 036,58 грн. 3% річних за період 02.11.2019 - 23.02.2022.

Позов обґрунтований тим, що ФГ «Зелене поле» порушило свої зобов`язання за Договором №33 від 02.08.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству щодо повернення коштів, виділених за рахунок Державного бюджету України. Прокурор твердить, що відповідач отримані за договором кошти не повернув за встановленим п. 3.4.2 Договору графіком, у зв`язку з чим просить суд стягнути прострочену заборгованість із врахуванням передбаченої договором пені, та нарахованих відповідно до ст. 625 ГПК України процентів річних та інфляційних втрат.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури сплачений судовий збір в сумі 4 803,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2024 відкрито провадження у справі №911/2553/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.10.2024.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача подати суду докази повернення коштів фінансової підтримки, виділених за рахунок Державного бюджету України, відповідно до Договору №33 від 02.08.2018.

Вказану копію ухвали від 27.09.2024 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу, який не має зареєстрованого кабінету у ЄСІТС, засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600967328640 на адресу, вказану у виправленій редакції позовної заяви, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та 17.10.2024 повернуто підприємством зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 01.11.2024.

У судове засідання 21.10.2024 з`явився прокурор. Позивачі та відповідач не з`явились, повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов не подав, вимоги ухвали про відкриття провадження від 27.09.2024 не виконав.

Ухвалою від 21.10.2024 підготовче судове засідання відкладено на 18.11.2024. Зобов`язано відповідача ФГ «Зелене поле» здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ФГ «Зелене поле» (код ЄДРПОУ 42015192) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду.

У судове засідання 18.11.2024 з`явився прокурор. Позивачі та відповідач у судове засідання повторно не з`явились, повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду від 27.09.2024 та від 21.10.2024 не виконав.

Ухвалою від 18.11.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу №911/2553/24 до судового розгляду по суті на 09.12.2024.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600986338281, відповідач копію ухвали від 18.11.2024 отримав 27.11.2024.

27.11.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача 2 подала клопотання про розгляд справи без її участі.

29.11.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача 1 подала додаткові пояснення у справі, в яких повністю підтримує вимоги, викладені прокуратурою в позовній заяві, просить здійснити розгляд справи №911/2553/24 за відсутності представника Мінагрополітики.

06.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача 2 подала клопотання про розгляд справи без участі представника Укрдержфонду.

У судове засідання 09.12.2024 з`явився прокурор. Позивачі та відповідач повторно не з`явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили, про судове засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 09.12.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства аграрної політики та продовольства України, 2) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, до відповідача: Фермерського господарства «Зелене поле», про стягнення 320220,28 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (далі по тексту Порядок).

Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, іншим фермерським господарствам через Український державний фонд підтримки фермерських господарств і його регіональні відділення.

Відповідно до п. 6 Порядку (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів:

новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності;

іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів`я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.

02.08.2018 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та фермерським господарством «Зелене поле» (фермерське господарство) був укладений договір №33 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, за умовами якого:

- Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі ФГ «Зелене поле» в сумі 300 000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором (п.1);

- Укрдержфонд має право вимагати від фермерського господарства для забезпечення виконання зобов`язань за договором передачі в заставу запропонованого при подачі документів майна. Об`єкт договору застави: приватний будинок, що розташований за адресою Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Центральна, буд. 15, інд.08341. Вартість застави 1 293 200,00 грн. (п.3.1.3);

- Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлену договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі (п.3.2.1);

- фермерське господарство зобов`язано повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду за встановленим графіком: до 01.11.2019 в сумі 20 000,00 грн.; до 01.11.2020 в сумі 30 000,00 грн.; до 01.11.2021 в сумі 50 000,00 грн.; до 01.11.2022 в сумі 100 000,00 грн.; до 02.08.2023 в сумі 100 000,00 грн. (п.3.4.2);

- фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 02.08.2023 та повертається останнім за встановленим графіком (п.4.1);

- цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором (п.4.2);

- за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.5.2).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

На виконання умов договору Укрдержфонд перерахував на рахунок ФГ «Зелене поле» 300 000,00 грн. фінансової підтримки, що підтверджується платіжним дорученням №28 від 15.08.2018.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Графік повернення грошових коштів встановлений п. 3.4.2 спірного договору і передбачає, що кінцевим терміном повернення наданої фінансової підтримки є 02.08.2023.

Положеннями розділу 6 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) стихія, оголошена війна, терористичний акт, блокада, пожежа, вибух, тобто не з вини сторін, які не можливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинути на своєчасне виконання договірних зобов`язань. У цьому випадку строк виконання зобов`язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов`язань. Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів повернення коштів фінансової підтримки, виділених за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Договору №33 від 02.08.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству відповідач суду не подав, у тому числі на вимогу п.4 ухвали від 27.09.2024 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Матеріали справи також не містять ні доказів повідомлення про настання форс-мажорних обставин, ні довідки Торгово-промислової палати України про настання таких обставин.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що кінцевий строк повернення наданої фінансової підтримки є таким, що настав, відповідач кошти фінансової підтримки не повернув, у зв`язку з чим, наявна прострочена заборгованість за договором, укладеним із Укрдержфондом, у розмірі 300 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній станом на дату звернення прокурора із позовом у справу №911/2553/24), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор, по-перше, реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб`єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру»). По-друге, з викладеного вбачається, що органами, уповноваженими на захист цих інтересів держави у зв`язку з виявленим порушенням, не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення наслідків правопорушення та стягнення спричинених збитків із відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)».

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про фермерське господарство» новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до п.1.1 Статуту Укрдержфонду, Укрдержфонд заснований на державній власності, належить до сфери управління Мінагрополітики та є державною бюджетною установою. Відповідно до пункту 4.7 Статуту, уповноважений орган управління не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність Установи.

Згідно із пунктом 5.1 Статуту, Установа має право укладати договори та угоди, набувати майнові права та особисті немайнові права, виконувати обов`язки, буди позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах; здійснювати заходи з фінансової підтримки становлення та розвитку фермерських господарств у визначеному законодавством порядку. Відповідно до пункту 7.4 Статуту відносини Установи з іншими підприємствами, установами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі правочинів.

Згідно із пунктом 8.5 Статуту, генеральний директор Установи здійснює контроль за своєчасним поверненням наданої фермерським господарствам фінансової підтримки.

Враховуючи наведені положення Статуту, а також те, що

статтями 9 та 10 спеціального Закону «Про фермерське господарство» саме Укрдержфонд визначений державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств,

поворотна фінансова допомога відповідачу ФГ «Зелене поле» з державного бюджету на придбання обладнання, с/г техніки, поповнення обігових коштів надавалася за укладеним між відповідачем та Укрдержфондом договором №33 від 02.08.2018, який за правовим змістом є договором позики,

договір №33 від 02.08.2018 укладений між Укрдержфондом та ФГ «Зелене поле» відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (п.2 договору),

пунктом 1 вказаного Порядку Укрдержфонд визначений розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня;

надані фермерському господарству кошти виділені із Державного бюджету,

прокурор обгрунтовано твердить, що неповернення коштів фінансової підтримки порушує інтереси держави та вірно визначає Укрдержфонд уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

18.04.2024 листом №15/2-124вих24 Київська обласна прокуратура звернулась до Укрдержфонду з проханням надати інформацію про загальну суму заборгованості фермерських господарств за наданою за рахунок коштів Державного бюджету фінансовою підтримкою на становлення і розвиток фермерських господарств, щодо якої Укрдержфондом не вжито заходів цивільно-правового характеру для її стягнення. 19.04.2024 Укрдержфонд надав відповідь №53-4/153 на вищезазначений лист Київської обласної прокуратури, в якій серед іншого повідомив про наявну заборгованість з боку ФГ «Зелене поле» у розмірі 300 000,00 грн.

Листом від 21.05.2024 №51/1-906Вих-24 Бориспільська окружна прокуратура звернулась до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в якому просила повідомити про період виникнення заборгованості у ФГ «Зелене поле» за спірним договором, а також коли та яку суму фінансову підтримку було повернуто. Листом від 28.05.2024 №53-4/213 Укрдержфонд надав відповідь на лист прокуратури, в якому повідомив, що станом на 15.05.2024 заборгованість ФГ «Зелене поле» становить 300 000,00 грн. Окрім того, у вказаному листі Укрдержфонд просив прокуратуру надати допомогу в захисті державних інтересів в суді шляхом подання позову про стягнення прострочення заборгованості на користь держави з ФГ «Зелене поле».

З викладеного вбачається, що Укрдержфонд, який має обов`язок контролювати повернення коштів поворотної фінансової підтримки, та має повноваження бути позивачем у суді, не звертався до суду із відповідним позовом, отже висновок про те, що Укрдержфонд неналежним чином здійснює захист інтересів держави, є обгрунтованим.

13.09.2024 за №51-4627вих.24 прокуратурою у порядку частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» складено та направлено цінним листом з описом №0830100015660 на адресу Укрдержфонду повідомлення про пред`явлення позовної заяви до суду про стягнення коштів поворотної фінансової допомоги за договором №33 від 02.08.2018.

За таких обставин, прокурор, звертаючись з позовом, достатньо обґрунтував підстави для представництва прокурором інтересів держави, підтвердив їх наявність, визначив орган, який у спірних правовідносинах здійснює владні функції від імені держави, яким є Український державний фонд підтримки фермерських господарств, та дотримався процедури ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та вимог ст.53 ГПК України, у зв`язку з чим позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі Укрдержфонду про стягнення з відповідача ФГ «Зелене поле» основного боргу за договором №33 про надання фінансової підтримки на поворотній основі від 02.08.2018 на користь Укрдержфонду в розмірі 300 000,00 грн. є обґрунтованою та належить до задоволення.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, позивачем визначив також Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Листом від 23.05.2024 №51/1-930вих-24 Бориспільська окружна прокуратура звернулась до Мінагрополітики з проханням повідомити про намір звернутись до суду за захистом інтересів держави у зв`язку з наявною простроченою заборгованістю за договором №33 від 02.08.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, укладеним між Укрдержфондом та ФГ «Зелене поле».

У відповідь на вказаний лист Мінаргополітики надало відповідь листом №21-2020-07/14830 від 30.05.2024, у якому звернуло увагу прокурора на положення Статуту Укрдержфонду щодо права укладати договори та обов`язку здійснювати контроль за своєчасним поверненням коштів; послалося на статтю 6 ГК України, відповідно до якої до загальних принципів господарювання віднесено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини; однак зазначило, що у разі звернення Бориспільської окружної прокуратури до суду та визначення Мінагрополітики стороною у справі, міністерство забезпечить представництво інтересів під час судового провадження.

13.09.2024 за №51-4626вих.24 прокуратурою у порядку частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» складено та направлено цінним листом з описом №0830100015679 до Мінагрополітики повідомлення про пред`явлення позовної заяви до суду про стягнення коштів поворотної фінансової допомоги за договором №33 від 02.08.2018.

Суд відхиляє доводи прокуратури про наявність підстав для захисту інтересів держави в особі Мінагрополітики з огляду на таке.

Одним із загальних принципів господарювання, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України, є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зазначеною нормою закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).

Відповідно до статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Мінагрополітики не є стороною договору №33 від 02.08.2018, укладеного між Укрдержфондом та ФГ «Зелене поле». Відповідно до пункту 4.7 Статуту Укрдержфонду, уповноважений орган управління не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність Установи.

В даному випадку Укрдержфонд є єдиним уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим позов прокурора в особі Мінагрополітики слід залишити без задоволення.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з повернення суми фінансової допомоги прокурор нараховує та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 528,04 грн., нараховану за сукупний період 02.11.2019 - 23.02.2022. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Пунктом 3.4.2 Договору №33 встановлено графік повернення коштів фінансової підтримки. Відповідно до вказаного графіку відповідач мав повернути

до 01.11.2019 суму 20 000,00 грн., а з 02.11.2019 настало прострочення;

до 01.11.2020 суму 30 000,00 грн., а з 03.11.2020 настало прострочення (враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 01.11.2020 припало на вихідний);

до 01.11.2021 суму 50 000,00 грн., а з 02.11.2021 настало прострочення;

до 01.11.2022 суму 100 000,00 грн., а з 02.11.2022 настало прострочення;

до 02.08.2023 суму 100 000,00 грн., а з 03.08.2023 настало прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Іншого строку нарахування пені Договором №33 не встановлено.

При цьому, суд звертає увагу, що конструкція «за кожний день прострочення оплати», встановлена в п. 5.2 Договору, є порядком нарахування пені, а не строком. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку нарахування пені.

Разом із тим, Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Станом на дату введення карантину шестимісячний строк на нарахування пені за прострочення першого платежу в сумі 20 000,00 грн. не сплив.

Таким чином, відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України пеня мала нараховуватися понад шестимісячний строк, встановлений ст. 232 ГК України.

Надалі, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.09.2023 у справі №910/8349/22 дійшов висновку, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, вбачається що на Договір про надання поворотної фінансової допомоги розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відтак, в даному випадку, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до дня запровадження в Україні військового стану, тобто до 23.02.2022 включно, в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд здійснивши власний розрахунок пені, встановивши вірний період прострочення,

Належить до сплати, грн.Строк оплатиОсновний борг, грн.Період нарахування пеніПеня, грн.20 000,0001.11.201920 000,0002.11.19 02.11.203756,7730 000,0001.11.202050 000,0003.11.20 01.11.217072,6950 000,0001.11.2021100 000,0002.11.21 23.02.225704,11100 000,0001.11.2022200 000,00 100 000,0002.08.2023300 000,00 Всього 300 000,00 16533,57встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь Укрдержфонду пені по 23.02.2022 включно становить 16 533,57 грн. Разом з тим, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача пені слід задовольнити повністю в заявленій сумі, а саме у сумі 6 528,04 грн.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, прокурор нараховує та просить суд стягнути з відповідача проценти річних в сумі 3036,58 грн. за сукупний період 02.11.2019 по 23.02.2022 та інфляційні втрати в сумі 10 655,66 грн. за сукупний період листопад 2019 року - лютий 2022 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох відсотків річних по 23.02.2022 включно, встановив, що розрахунок процентів річних здійснено арифметично вірно, відтак, вимогу про стягнення з відповідача 3036,58 грн. процентів річних слід задовольнити повністю.

Суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача інфляційних втрат становить 10 335,51 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств частково та ухвалює рішення про стягнення з Фермерського господарства «Зелене поле» на користь Укрдержфонду 300 000,00 грн. основного боргу, 6 528,04 грн. пені, 10 335,51 грн. інфляційних втрат, 3 036,58 процентів річних.

Суд залишає без задоволення позов Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування прокуратурі судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 4 798,50 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Зелене Поле» (08341, Київська область, Бориспільський район, село Вишеньки, вул. Центральна, буд.5, ідентифікаційний код 42015192) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, буд. 9/12, ідентифікаційний код 20029342)

300 000,00 грн. (триста тисяч гривень нуль копійок) основного боргу;

6 528,04 грн. (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень чотири копійки) пені;

10 335,51 грн. (десять тисяч триста тридцять п`ять гривень п`ятдесят одну копійку) інфляційних втрат;

3036,58 грн. (три тисячі тридцять шість гривень п`ятдесят вісім копійок) 3% річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в частині позовних вимог про стягнення на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 320,15 грн. інфляційних втрат.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Зелене Поле» (08341, Київська область, Бориспільський район, село Вишеньки, вул. Центральна, буд.5, ідентифікаційний код 42015192) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

4798,50 грн. (чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім гривень п`ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно у порядку ст. 256, пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 16.01.2025.

Суддя О.В. Конюх