Ухвала

від 16.01.2025 по справі 911/36/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"16" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/36/25

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою від по від аль ні стю «ПАТРА РЕСУРС»до1. Державного підприємства «Дослідне господарство» Озерна «Інституту біо енер ге ти чних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» 2. Фізичної особи-підприємця Піддубного Володимира Володимировичапрозняття арешту з майнавстановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою від по від аль ні стю «ПАТРА РЕСУРС» (далі позивач) до Державного підприємства «Дослідне господарство» Озерна «Інституту біо енер ге ти чних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (далі перший відповідач), Фізичної особи-підприємця Піддубного Володимира Володимировича (далі другий відповідач) про зняття арешту з незавершеного виробництва посівів сільськогосподарських культур, накладеного постановою головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іщенко Людмилою Анатоліївною про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.10.2024 року у зведеному виконавчому провадженні № 76163107, а саме: поле № 9,10 (відділок № 1) - площею загальною 127,4 га з незавершеним виробництвом - посівом соняшника (сільськогосподарська культура); поле № 2, № 3, № 4 (відділок № 1) загальна площа 219,4 га з незавершеним виробництвом посівом сільськогосподарської культури - кукурудзи; поле № 8, № 9 (відділок № 2) загальна площа 106,00 га з незавершеним виробництвом - посів сільськогосподарської культури - кукурудзи; поле № 5, № 7, № 3 (відділок № 2) - загальна площа 122,4 га з незавершеним виробництвом - посів сільськогосподарської культури - кукурудзи; поле № 1, № 2, (відділок № 4) загальна площа 166,2 га з незавершеним виробництвом посів сільськогосподарської культури соняшник; поле № 4 (відділок № 4) площею 42,00 га з незавершеним виробництвом посів сільськогосподарської культури - кукурудза; поле № 7 (відділок № 3) з посівом сільськогосподарської культури соняшника (площею 68,5 га) та кукурудзи площею (площею 15,00 га) (незавершене виробництво); поле № 8 (відділок № 3) площею 78,8 га з посівом сільськогосподарської культури соняшник (незавершене виробництво); поле № 10 (відділок № 3) площею 78,00 га з незавершеним виробництвом посів сільськогосподарської культури кукурудза; поле № 1 (відділок № 4) площею 85,00 га з незавершеним виробництвом посів сільськогосподарської культури - соя; поле № 6 (відділок № 3) площею 77,1 га з незавершеним виробництвом посів сільськогосподарської культури - кукурудзи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконанні Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження № 76163107 про стягнення боргу з Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на користь стягувача Піддубного Володимира Володимировича. В межах зазначеного зведеного виконавчого провадження № 76163107 головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іщенко Людмилою Анатоліївною складено постанову від 07.10.2024 про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт, зокрема, на незавершене виробництво (посіви) соняшника, кукурудзи та сої та визначено відповідальним зберігачем арештованого майна ФОП Піддубного Володимира Володимировича. Разом з тим, право власності на вказане майно передано позивачеві ТОВ «Патра Ресурс» згідно договорів купівлі-продажу № 1, № 2, № 3 та № 4 від 01.09.2024, укладених між позивачем та першим відповідачем. Наявність арешту на перелічене вище майно перешкоджає його власнику ТОВ «Патра Ресурс» у реалізації свого права власності на придбане майно незавершене виробництво посів сільськогосподарських культур.

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.

Позивач в позовній заяві на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд відстрочити сплату судового збору до розгляду справи по суті, у зв`язку з його складним матеріальним становищем.

Стаття 8 закону України «Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

У постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2021 по справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звертаючись до суду з позовною заявою та заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання поданої позовної заяви, позивач не зазначає та не надає доказів того, що він відноситься до однієї із наведених вище категорій, вказаних у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Предметом позову за позовною заявою Товариства з обмеженою від по від аль ні стю «ПАТРА РЕСУРС» не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивач не надає доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви станом на момент подання даної заяви.

Крім того, до позовної заяви не надано доказів щодо можливості сплати позивачем судового збору до розгляду справи по суті у даній справі, а також не вказано строків у які позивач буде спроможний сплатити суму судового збору.

Суд зазначає, що саме лише посилання позивача на складне матеріальне становище не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, посилання позивача на складне матеріальне становище, не є тією підставою з якою закон пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, а також положення Закону України «Про судовий збір», Господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення від сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів (заяв), які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України «Про судовий збір» суду надано право відстрочити заявнику сплату судового збору за наявності відповідних обставин (умов), визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає; при цьому, питання про відстрочення сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до Господарського суду у порядку та розмірі, що встановлені Законом України «Про судовий збір» не становить порушення гарантованого заявнику пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «права на суд».

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави відстрочити позивачу сплату судового збору за подання до суду даної позовної заяви, в зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, яке міститься в прохальній частині поданої ним позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи вказану норму права, належним способом захисту порушених прав позивача за викладених вище обставин є звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» в електронній формі з однією позовною вимогою немайнового характеру про зняття арешту з майна, без врахування зазначених вище вимог Закону України «Про виконавче провадження», то за вказану немайнову вимогу позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Київської області вказані, зокрема, на офіційному веб-порталі судової влади України (court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд

постановив:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою від по від аль ні стю «ПАТРА РЕСУРС», яке міститься в прохальній частині позовної заяви, про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заява Товариства з обмеженою від по від аль ні стю «ПАТРА РЕСУРС» до Державного підприємства «Дослідне господарство» Озерна «Інституту біо енер ге ти чних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України», Фізичної особи-підприємця Піддубного Володимира Володимировича про зняття арешту з майна залишити без руху.

3. Зобов`язати позивача усунути зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху належні та допустимі докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

4. Попередити позивача, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у п. 2 цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута йому без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Позивачу взяти до уваги, що належним способом захисту порушених прав позивача відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та у відповідності до ст. 255 ГПК України оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Подоляк