Рішення

від 20.11.2024 по справі 911/1828/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1828/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

прo стягнення 41 650,32 грн.

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі»

про стягнення 13 328,10 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» прo стягнення 41 650,32 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2024 відкрито провадження у справі № 911/1828/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 08.08.2024 (суддя Кошик А.Ю.).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 78-АР від 14.08.2024 у зв`язку з відрахуванням та звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Київської області та з метою недопущення порушення процесуальних строків у зазначених справах, а також з метою забезпечення подальшого розгляду справ, що знаходяться у його провадженні, призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1828/24.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 справу № 911/1828/24 передано судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2024 справу № 911/1828/24 прийнято до провадження судді Т.П. Карпечкіна. Розгляд справи призначено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з матеріалами справи № 911/1828/24 судді Карпечкіну Т.П. передано зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі» про стягнення 6 664,05 грн., яка надійшла 30.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області, але питання про її прийняття не було вирішено попереднім складом суду.

Розглянувши матеріали зустрічного та первісного позову, суд дійшов висновку, що обидва позови виникли з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову може повністю чи частково виключити задоволення первісного позову, а отже, вони є взаємопов`язаними і їх спільний розгляд є доцільним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2024 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 911/1828/24 та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/1828/24 судові засідання відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем за зустрічним позовом (відповідачем) подано заяву про збільшення вимог до 13 328,10 грн., яка прийнята судом.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.11.2024.

У судове засідання 20.11.2024 представники сторін не з`явились. В ході розгляду спору позивач позовні вимоги за первісним позовом підтримав, заперечував проти зустрічного позову, відповідача підтримав вимоги за зустрічним позовом, заперечував проти первісного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 20.11.2024 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі» у первісному позові прoсить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 41 650,32 грн. заборгованості з оплати поставленого товару.

У зустрічному позові Публічне акціонерне товариство «Центренерго» прoсить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі» 13 328,10 грн. штрафних санкцій за прострочення термінів поставки товару.

05.03.2024 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі» (Постачальник) було укладено Договір № 12/15 про закупівлю (поставку) товарів (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товари (продукцію), згідно умов Договору.

Згідно з п.1.3. Договору найменування (номенклатура, асортимент) кількість, строки поставки та інші характеристики зазначені в Додатку до Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору ціни на продукції визначаються у Додатку до Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору Постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно Додатку до Договору.

Додатком №1 до Договору сторонами визначено вартість товару, яка становить 83 300,64 грн.

Відповідно до п. 3 Додатку №1 до Договору розрахунки за продукцію здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 50% передоплати, залишок 50% - протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.

Як зазначає позивач, 23.04.2024 Постачальник згідно підписаної Видаткової накладної № 54 поставив товар, що визначений Додатком № 1 до Договору на загальну суму 83 300,64 грн.

23.04.2024 сторонами було підписано Акт приймання-передачі товару, визначений Додатком № 1 до Договору на загальну суму 83 300,64 грн.

Враховуючи умови, визначені п.3 Додатку №1 до Договору, Покупець, мав сплатити залишок вартості товару 41 650,32 грн., що становить 50% від суми товару, протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі, що припадає на 23.05.2024.

Однак, у встановлений строк Покупець (відповідач за первісним позовом) не виконав своє зобов`язання.

Позивач направив на поштову адресу відповідача вимогу № 17/06 про виконання зобов`язання за Договором у термін семи днів з моменту отримання цієї вимоги шляхом сплати коштів у сумі 41 650,32 грн. У відповідь на лист позивача відповідач не заперечував заборгованості, посилався на фінансові труднощі через військові дії та руйнування Трипільської ТЕС. Однак, заборгованість залишається не погашеною.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 41 650,32 грн.

В ході розгляду спору відповідач позовні вимоги по суті не заперечив та не спростував. В той же час, відповідач подав зустрічний позов про стягнення з позивача штрафних санкцій за прострочення поставки товару.

За умовами п. 2 Додатку № 1 Договору загальна вартість продукції становить 83 300,34 грн. з ПДВ. Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору умови розрахунків наступні: 50% суми на умовах попередньої оплати, наступні 50% відсотків на протязі 30 днів з дня підписання акту приймання передачі продукції. Строк поставки продукції, як це передбачено п. 5 Додатку № 1 до Договору протягом 14 днів з дати отримання позивачем попередньої оплати.

Як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), на виконання умов Договору ним 01.04.2024 платіжним дорученням № t/1117 від 01.04.2024 було сплачено попередню оплату по договору в розмірі 41 650,32 грн.

Таким чином, відповідно до п. 5 Додатку № 1 до Договору крайній строк поставки продукції до 15.04.2024.

Натомість, продукція була поставлена позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) лише 23.04.2024, тобто з простроченням на 8 днів (за період 16.04.24 23.04.2024).

Відповідно до п. 9.2 Договору від № 12/15 від 05.03.2024 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з Постачальника (позивача) стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення.

У зв`язку з чим, відповідач у зустрічному позові заявив вимогу про стягнення з позивача пені на підставі п. 9.2 Договору за прострочення поставки продукції, в сумі 13 328,10 грн. за період з 16.04.2024 по 23.04.2024.

У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги заперечував, зазначив про відсутність факту прострочення поставки.

Позивач звертає увагу суду, що згідно з п. 5 Додатку №1 до Договору строк поставки протягом 14 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати. Фактичний об`єм кожної партії Продукції зазначається у відповідній письмовій заявці Покупця.

Згідно з п. 5.1 Додатку до Договору заявка надсилається Постачальнику на поштову адресу (місцезнаходження), вказану у договорі, поштовим відправленням з оголошенням цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення та електронною поштою на електронну адресу (e-mail) Постачальника, вказану у договорі.

Таким чином, як стверджує позивач (відповідач за зустрічним позовом), належна поставка товару могла відбутись лише після отримання письмової заявки Покупця, в якій мав визначатись фактичний об`єм кожної партії.

22.04.2024 за № 08-2232 Постачальник отримав від Покупця заявку, в якій було перелічено продукцію, яку необхідно поставити.

На наступний день після отримання Постачальником заявки Покупця, згідно підписаної 23.04.2024 Видаткової накладної № 54, позивач поставив продукцію, що визначена Додатком № 1 до Договору та заявкою від 22.04.2024 за № 08-2232 на загальну суму 83 300,64 грн.

23.04.2024 сторонами було підписано Акт приймання-передачі товару, визначений Додатком № 1 до Договору на загальну суму 83 300,64 грн.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву відповідач наполягав на необхідності поставки товару саме протягом 14 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати, не залежно від надіслання письмової заявки, оскільки перелік товару було наведено у Додатку № 1 до Договору.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, відповідач мав оплатити поставлений позивачам на підставі Договору за Видатковою накладною № 54 від 23.04.2024 товар. Відтак, прострочена заборгованість в сумі 41 650,32 грн. підлягає стягненню за первісним позовом.

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд зазначає, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони у п. 5 Додатку №1 до Договору погодили, що строк поставки складає 14 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати. Фактичний об`єм кожної партії Продукції зазначається у відповідній письмовій заявці Покупця.

Згідно з п. 5.1 Додатку №1 до Договору заявка надсилається Постачальнику на поштову адресу (місцезнаходження), вказану у договорі, поштовим відправленням з оголошенням цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення та електронною поштою на електронну адресу (e-mail) Постачальника, вказану у договорі.

З огляду на зміст наведених умов Додатку №1 до Договору, вбачається, що визначений строк поставки протягом 14 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати, не містить уточнення щодо обсягів поставки чи посилання на Додаток №1 до Договору.

При цьому, відповідна умова п. 5 Додатку №1 до Договору містить застереження, що фактичний об`єм кожної партії Продукції зазначається у відповідній письмовій заявці Покупця.

Таким чином, зміст п. 5 Додатку №1 до Договору в сукупності всіх його умов передбачає обов`язок Постачальника поставити протягом 14 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати партію товару, визначену у письмовій заявці Покупця.

Твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом), що позивач мав поставити протягом 14 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати товар, наведений у Додатку №1 до Договору ґрунтується на припущеннях та вибірковому тлумаченні умов Договору.

Як визначено ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Враховуючи, що в діях позивача (відповідача за зустрічним позовом) відсутні ознаки ухилення чи наміру порушення виконання зобов`язання, поставку здійснено невідкладно на наступний день після отримання заявки Покупця, самі лише неузгодженості у формулюванні умов Договору, не можуть бути підставою для застосування відповідальності. До отримання письмової заявки Покупця щодо фактичного об`єму конкретної партії Продукції, яка має бути поставлена, у позивача (відповідача за зустрічним позовом), були відсутня можливість належно виконати забов`язання з поставки.

Таким чином, вимоги за зустрічним позовом безпідставні і задоволенню не підлягають.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача за первісним позовом. Судові витрати за зустрічним позовом відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Енерджі» (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 7, код ЄДРПОУ 43890998) 41 650,32 (сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн. боргу та 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.01.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін