Ухвала

від 13.01.2025 по справі 914/59/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.01.2025 р. Справа № 914/59/25

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Львів

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ», с. Зимна Вода, Львівська область

про визнання недійсним пункт 3.1. договору підряду на виконання робіт №316 від 17.10.2018 року в частині включення в ціну робіт за договором суми податку на додану вартість та стягнення 861299,06 грн зайво сплачених коштів ПДВ.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінвестбуд-ЛВ» про визнання недійсним пункт 3.1. договору підряду на виконання робіт №316 від 17.10.2018 року в частині включення в ціну робіт за договором суми податку на додану вартість та стягнення 861299,06 грн зайво сплачених коштів ПДВ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025, справу №914/59/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З матеріалів позовної заяви судом не вбачається, що прокурор надав відомості щодо електронної пошти відповідача. Крім того, прокурором не зазначено щодо наявності та/або відсутності електронного кабінету позивача та відповідача. Таким чином, на виконання п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України прокурор повинен надати суду такі відомості.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що прокурор повідомив про те, чи ним здійснювались відповідні заходи.

Крім того, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч. 4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що прокурор до матеріалів позовної заяви долучає копію доказів, а саме: договір №316 підряду на виконання робіт від 17.10.2018 року та звіт про виконання договору про закупівлю (дата формування звіту 28.10.2019 року), які подані прокурором у неналежній якості (нечитабельному форматі), що утруднює можливість встановлення інформації, викладеної у таких документах.

З огляду на все наведене вище, суд зобов`язує позивача надати такі докази у читабельному форматі для подальшої можливості встановлення судом їх змісту.

Разом з тим, суд одночасно наголошує на тому, що на виконання п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, прокурор повинен заначити щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою або повідомити про відсутність таких доказів. Одночасно, суд звертає увагу прокурора на тому, що останній не надав відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до наведеного, суд зобов`язує прокурора виконати приписи п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу, надавши суду відповідну інформацію, визначену нормою процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відтак, у тексті позовної заяви прокурор наголосив на тому, що до відповідача повинні бути застосовані наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України, а саме нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідних розмірах.

Однак, прокурором не надано до позивної заяви жодного обґрунтованого розрахунку суми, що останній просить стягнути з відповідача на свою користь у розмірі 861299,06 грн зайво сплачених коштів ПДВ.

Частино 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Звертаючись до суду з позовом позивач зобов`язаний визначити предмет та підставу позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зазначає, що прокурором у прохальній часині позовної заяви також не наведено, що спірна сума у розмірі 861299,06 грн включає нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до вище наведеного, подана прокурором позовна заява містить розбіжності щодо оспорюваної суми, яка зазначена у ціні позову, адже з контексту позовної заяви прокурором застосовані до відповідача приписи ст. 625 ЦК України, однак, не надано детального та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, що, у свою чергу, позбавляє суд можливості встановлення розрахунок відповідної суми.

Таким чином, суд зобов`язує прокурора надати обґрунтований розрахунок суми, що останній просить стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 861299,06 грн із конкретним визначеним, що включає відповідна сума (основна заборгованість, інфляційні втрати та 3% річних), про які згадує прокурор у своїй позовній заяві.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Надати першому заступнику керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.