Ухвала

від 15.01.2025 по справі 914/117/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.01.2025, м.Львів, вул.Личаківська,128 Справа№914/117/25

Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Контракт-Енерго», м.Київ, про забезпечення позову до пред`ялення позову,

відповідач : Державне підприємство «Львіввугілля», м. Сокаль,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Контракт-Енерго», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до Державного підприємства «Львіввугілля» щодо стягнення 3821339,42 грн. Заявник просить накласти арешт на майно та грошові кошти Державного підприємства «Львіввугілля», які знаходяться на банківських рахунках, що належать Державному підприємству «Львіввугілля», що відкриті у будь-яких фінансових установах та будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах позовних вимог у розмірі 3821339,42 грн.

Заява мотивована тим, що 21 квітня 2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Контракт-Енерго» здійснено поставку товару на суму 4690216,86 грн. В порушення умов договору, відповідач за одержаний товар у 2020 р. розрахувався частково. Основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар з цього часу становить 3821339,42 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата за отриманий товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів протягом 5 банківських днів з моменту поставки письмово замовленої покупцем партії товару, за умови прийняття товару за якістю та кількістю. Вимога заявника щодо оплати заборгованості, скерована ним 23.01.2020 р., залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Заявник вказує на те, що оскільки на час розгляду заяви відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором, то є очевидною загроза «що ним будуть вчинятися дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду такі як: витрачання коштів не для здійснення розрахунків з ним».

Заявник посилається на значну кількість виконавчих проваджень, де боржником є відповідач, і вважає, що вказані обставини не тільки можуть ускладнити виконання рішення у справі, а й зробити неможливим його виконання у майбутньому, в разі задоволення позову.

Відтак, на думку заявника, невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Частиною 2 ст.136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

До заяви про забезпечення позову не додано доказів, які б підтверджували наявність підстав, встановлених ч. 2 ст. 136 ГПК України, для вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з абзацом 1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник не долучив до заяви доказів того, що Державне підприємство «Львіввугілля» збирається виводити кошти, які належать заявнику до виплати з 2019 року.

Сам по собі факт порушення ДП «Львіввугілля» грошових зобов`язань та незадоволення ним вимоги заявника від січня 2020 р. не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі доводи потребують дослідження, перевірки й оцінки на час розгляду позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Заявник посилається на значну кількість виконавчих проваджень, де боржником є відповідач. Однак забезпечення позову у справі унеможливить виконання боржником виконавчих документів, у тому числі й судових рішень, які набрали законної сили на момент розгляду цієї заяви та перебувають на примусовому виконанні у органах виконавчої служби (268 виконавчих проваджень).

Крім цього, накладення одночасного арешту на кошти та майно відповідача матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна). Вказане суперечить вимогам стосовно співмірності заходів забезпечення позову із позовними вимогами, які будуть заявлені. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, який викладено у його постанові від 03.03.2023р. у справі № 905/448/22.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Контракт-Енерго», м. Київ, від 13.01.2025 р. про забезпечення позову до його пред`явлення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Бортник О.Ю.