Рішення

від 14.01.2025 по справі 916/3112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3112/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Костишена В.Л. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ (54001, м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 16, код ЄДРПОУ 40518536) до відповідача Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича (68113, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495) про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича про зобов`язання надати відповідь на адвокатський запит адвоката Адвокатського об`єднання Колт Легкої Олени, поданий в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ від 14.03.2024 №14-03-7/24 та надати належним чином завірені копії таких документів: договору №23 від 01.06.2021, укладеного між СФГ Чакір Мирона Івановича та ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, а також такі первинні документи згідно з ним (копії) актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків, актів звірки розрахунків.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ посилається на порушення СФГ Чакір Мирона Івановича права позивача на інформацію.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3112/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.08.2024 о 12:10.

В підготовчому засіданні від 08.08.2024 було оголошено перерву на 10.09.2024 о 12:10 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

10.09.2024 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку із відсутністю Інтернету у Господарському суді Одеської області про що складена відповідна довідка суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 призначено підготовче засідання на 03.10.2024 о 12:20 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 03.10.2024 було оголошено перерву на 07.11.2024 о 12:10 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 03.10.2024 було оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/3112/24, призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

26.11.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 призначено судове засідання на 10.12.2024 о 12:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 10.12.2024 було оголошено перерву на 14.01.2025 о 10:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 14.01.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/3112/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 18.09.2023 адвокатом Легкою О.Ю. в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ на адресу Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича у відповідності до ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було надіслано адвокатський запит вих.№18-09-12/23 з проханням надати інформацію, а також надати належним чином завірені копії таких документів: договору №25 від 01.06.2021, укладеного з ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, а також такі первинні документи згідно з ним (копії): акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки; акти звірки взаєморозрахунків. Відповідь від Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича не надходила.

Позивач зазначає, що 13.03.2024 адвокатом Легкою О.В. повторно в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ на адресу Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича у відповідності до ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було надіслано адвокатський запит №14-03-7/24 з проханням надати інформацію, а також надати належним чином завірені копії вищезазначених документів. До того ж, до адвокатського запиту надано письмову згоду на розголошення даних від керівника ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, в разі якщо запитувана інформація мала б відношення до конфіденційної інформації, персональних даних або інформації з обмеженим доступом. Селянське (фермерське) господарство Чакір Мирона Івановича отримало адвокатський запит від 14.03.2024, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта та відповіді не було надано, таким чином, Селянським (фермерським) господарством Чакір Мирона Івановича порушено право ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ на отримання інформації.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме зобов`язати відповідача надати відповідь на адвокатський запит адвоката Адвокатського об`єднання Колт Легкої Олени, поданий в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ від 14.03.2024 №14-03-7/24 та надати належним чином завірені копії таких документів: договору №23 від 01.06.2021, укладеного між СФГ Чакір Мирона Івановича та ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, а також такі первинні документи згідно з ним (копії) актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків, актів звірки розрахунків.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Об`єкти цивільних прав можуть існувати у матеріальному світі та/або цифровому середовищі, що обумовлює форму об`єктів, особливості набуття, здійснення та припинення цивільних прав і обов`язків щодо них.

Частинами 1,3 статті 200 Цивільного кодексу України встановлено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України «Про інформацію».

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до положень ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Як видно з матеріалів справи, 18.09.2023 адвокатом Легкою О.Ю. в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ на адресу Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича у відповідності до ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було надіслано адвокатський запит вих.№18-09-12/23 з проханням надати інформацію, а також надати належним чином завірені копії таких документів: договору №25 від 01.06.2021, укладеного з ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, а також такі первинні документи згідно з ним (копії): акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки; акти звірки взаєморозрахунків.

13.03.2024 адвокатом Легкою О.В. повторно в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ на адресу Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича у відповідності до ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було надіслано адвокатський запит №14-03-7/24 з проханням надати інформацію, а також надати належним чином завірені копії вищезазначених документів. До того ж, до адвокатського запиту надано письмову згоду на розголошення даних від керівника ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, в разі якщо запитувана інформація мала б відношення до конфіденційної інформації, персональних даних або інформації з обмеженим доступом. Селянське (фермерське) господарство Чакір Мирона Івановича отримало адвокатський запит від 14.03.2024, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

- договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

- клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Однак, як видно з матеріалів справи, в порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідач відповіді на адвокатські запити не надав.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах адвокат Легка Олена, звертаючись з адвокатськими запитами за вих.№18-09-12/23 від 18.09.2023 та за №14-03-7/24 від 13.03.2024 , діяла саме від імені та в інтересах позивача, який є стороною за запитуваними у вказаному адвокатському запиті укладеними з відповідачем договором №25 від 01.06.2021.

За таких обставин, ненадання відповідачем відповіді на адвокатські запити адвоката Адвокатського об`єднання «Колт» Легкої Олени, поданий в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, за вих.№18-09-12/23 від 18.09.2023 та за №14-03-7/24 від 13.03.2024 та відповідно ненадання запитуваних належним чином завірений копій таких документів: договору №25 від 01.06.2021, укладеного з ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, а також такі первинні документи згідно з ним (копії): акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки; акти звірки взаєморозрахунків, порушує право позивача на одержання інформації щодо своєї господарської діяльності за укладеним між сторонами у справі запитуваним договором.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (п.5.6). від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц. від 02.07.2019 у справі № 48/340 (п.6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (п.48), від 28.01.2020 у справі № 50/31 l-б (п.91). від 19.05.2020 у справі №922/4206/19 (п.43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п.88), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.75). від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п.55)).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, який закріплений у ст.14 ГПК України позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення, невизнання, оспорювання цивільного права

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19. пункт 63). від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги, що надіслані відповідачу адвокатські запити за вих.№18-09-12/23 від 18.09.2023 та за №14-03-7/24 від 13.03.2024 відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не стосуються надання консультацій і роз`яснень положень законодавства, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів надання відповіді на вказані адвокатські запити, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ.

При цьому, суд враховує, що обраний спосіб захисту порушеного права не охоплюється переліком, який міститься у ст.16 ЦК України, проте є ефективним способом захисту порушеного права позивача, який не суперечить закону, та який випливає із загальних положень законодавства про судовий захист. Крім того, суд виходить з того, що запитувані в адвокатському запиті документі не становлять комерційної таємниці, а стосуються господарських взаємовідносин між сторонами у справі щодо запитуваних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, що, в свою чергу, також свідчить про безпідставне невиконання відповідачем вимог адвокатського запиту.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ до відповідача Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича про зобов`язання надати відповідь на адвокатський запит адвоката Адвокатського об`єднання «Колт» Легкої Олени, поданий в інтересах ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ від 14.03.2024 №14-03-7/24 та надати належним чином завірені копії таких документів: договору №23 від 01.06.2021, укладеного між СФГ Чакір Мирона Івановича та ТОВ ТРАНС-ГАРАНТ, а також такі первинні документи згідно з ним (копії) актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків, актів звірки розрахунків, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ (54001, м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 16, код ЄДРПОУ 40518536) до відповідача Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича (68113, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495) про зобов`язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство Чакір Мирона Івановича (68113, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495) надати відповідь на адвокатський запит адвоката Адвокатського об`єднання «Колт» Легкої Олени поданий в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ (54001, м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 16, код ЄДРПОУ 40518536) від 14 березня 2024 року №14-03-7/24 та надати належним чином завірені копії таких документів: Договору №25 від 01.06.2021, укладеного між Селянським (фермерським) господарством Чакір Мирона Івановича (68113, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ (54001, м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 16, код ЄДРПОУ 40518536), а також такі первинних документи згідно з ним (копії): акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки; акти звірки взаєморозрахунків.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Чакір Мирона Івановича (68113, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Глибоке, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 21014495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ГАРАНТ (54001, м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 16, код ЄДРПОУ 40518536) 2 422,40грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 16 січня 2025 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова