Рішення

від 15.01.2025 по справі 916/4128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4128/24Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Мокані В.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Хаджи І.Д. (ордер АТ № 1080136 від 18.09.2024);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4128/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 28б/3, офіс 8, код ЄДРПОУ 44257589)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» (65062, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 54/23, оф. 301 код ЄДРПОУ 43318488)

про стягнення 869 458, 85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс», в якій просить суд стягнути з відповідача 869 458,85 грн. у тому числі: 728 380 грн основної заборгованості; 20 179, 71 грн пені, 109 257 грн штрафу, 11 642, 14 грн процентів за користування коштами, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про поставку нафтопродуктів № 250424/1 від 25.04.2024 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2024 позовну заяву ТОВ «Ел Пи Джи Постачання» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.10.2024 до суду від ТОВ "Ел Пи Джи Постачання" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №36141/24), згідно якої останнє такі недоліки усунуло.

Враховуючи зазначене, ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "Ел Пи Джи Постачання" та відкрито провадження у справі № 916/4128/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 30.10.2024.

30.10.2024 до суду від представника відповідача Гареєва Євгена Шамільовича надійшла заява про вступ у справу № 916/4128/24 як представника (вх. № 39360/24), в якій останній просив суд надати йому час для реалізації своїх повноважень, а саме для ознайомлення із справою та підготування відзиву на позовну заяву на підставі ст. ст. 56, 61 ГПК України.

Судове засідання, призначене на 30.10.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою суду від 13.11.2024 призначено справу № 916/4128/24 до розгляду по суті на 27.11.2024.

Приймаючи до уваги необхідність дотримання принципів господарського судочинства, з метою повного та всебічного розгляду справи, необхідністю з`ясування судом обставин справи, поставлення учасникам справи додаткових запитань та надання можливості відповідачу ТОВ «СП Імпекс» реалізувати свої процесуальні права, ухвалою суду від 27.11.2024 призначено справу №916/4128/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, замінивши засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено в засіданні суду на 11.12.2024.

В судовому засіданні 11.12.2024 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 916/4128/24 до розгляду по суті на 15.01.2025, про що ухвалою суду від 13.12.2024 було повідомлено ТОВ «СП Імпекс» в порядку статті 120 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.2025р. представник позивача підтримав позовні вимоги а повному обсязв, просив суд їх задовільнити.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу: 65062, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 54/23, оф. 301, що зазначена у відповіді № 796960 від 20.09.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, отриманої на запит суду, однак поштові повідомлення повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Про поважність причин неявки в судові засідання відповідач не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Судом додатково, з метою повідомлення відповідача про хід розгляду справи були розміщені оголошення ухвал суду на офіційному сайті Судової влади України.

Також ухвали суду від 13.11.2024, 27.11.2024 та 13.12.2024 були доставлені до електроного кабінету представника відповідача 13.11.2024 та 27.11.2024 відповідно, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки за вих. № 916/4128/24/68884/24 від 14.11.24, вих. №916/4128/24/72323/24 від 29.11.2024. та вих. №916/4128/24/76911/24 від 20.12.2024.

Поряд з цим, додатково секретарем судового засідання телефонограмами від 29.11.2024 та від 13.12.2024 повідомлялось відповідача про хід розгляду справи та дати, час судових засідань (а.с.205, 216)

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи про відсутність адресата за адресою, а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника відповідача у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.01.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

25.04.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №250424/1, відповідно до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар) в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Згідно пункту 1.2 договору №250424/1 від 25.04.2024 кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару узгоджується сторонами шляхом подання Покупцем за допомогою електронної пошти заявок Постачальникові та виставлення Постачальником рахунків - фактур Покупцеві.

Відповідно до пункту 2.1 договору №250424/1 від 25.04.2024 ціна товару встановлюється на момент виставлення рахунку - фактури та не може бути змінена за умов здійснення Покупцем попередньої оплати товару протягом трьох робочих днів з моменту виставлення Постачальником рахунку - фактури сумі зазначеній в такому рахунку - фактурі. У випадку недотримання Покупцем строку здійснення попередньої оплати товару в Постачальника не виникає обов`язку щодо виконання умов договору, зокрема здійснення поставки товару. У такому разі Покупець може подати нову заявку, а Постачальник виставити новий рахунок - фактуру, що підлягає оплаті Покупцем. При цьому, раніше висталений рахунок - фактура оплаті не підлягає.

Згідно пункту 2.5 договору №250424/1 від 25.04.2024 загальна вартість (сума) договору відповідає загальній кількості оплаченого та отриманого покупцем товару протягом всього строку договору.

Пунктом 2.6 договору №250424/1 від 25.04.2024 визначено, що Покупець здійснює попередню оплату вартості товару (відповідної партії) в повному обсязі.

У пункті 4.4 договору №250424/1 від 25.04.2024 сторони узгодили, що Покупець зобов`язаний прийняти поставлений Постачальником товар, здійснивши зі своєї сторони всі дії необхідні для, необхідні для забезпечення передачі і отримання товару. Покупець не може відмовитись від прийняття товару.

Відповідно до пункту 4.5 договору №250424/1 від 25.04.2024 за результатами поставки товару сторонами підписується видаткова накладна, а також, за домовленістю сторін може складатися Акт прийому - передачі товару. Обов`язок по складанню Актів прийому - передачі товару/виписки видаткових накладних покладається на Постачальника. Акт прийому - передачі товару оформлюється на підставі даних про кількість товару, зазначених у відповідному додатку та/або рахунку та залізничних або товарно - транспортних накладних.

Згідно пункту 4.6 договору №250424/1 від 25.04.2024 не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання Покупцем Акту прийому - передачі товару, Покупець зобов`язаний підписати даний акт і передати один оригінальний його екземпляр Постачальнику або направити по факсу/електронній пошті officesales25@gmail.com з одночасним відправленням рекомендованим листом.

Пунктом 5.1 договору №250424/1 від 25.04.2024 узгоджено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар (партію товару) на умовах 100% попередньої оплати протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку - фактури, якщо інше не передбачено в додатковій угоді до договору.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 5.2 договору №250424/1 від 25.04.2024).

Згідно пункту 5.6 договору №250424/1 від 25.04.2024, якщо в результаті звірки взаєморозрахунків буде виявлено, що сум грошових коштів, отриманих від Покупця на оплату партії товару за умовами договору недостатньо для покриття вартості поставленої партії товару - Покупець протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків перераховує Постачальнику грошову суму, якої не вистачає.

Відповідно пункту 6.2 договору №250424/1 від 25.04.2024 у випадку порушення Покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатками до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Згідно пункту 6.3 договору №250424/1 від 25.04.2024, у випадку, якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 10 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 15% від суми заборгованості, протягом 3-х днів з дня одержання відповідної письмової вимоги Постачальника.

За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору Постачальник має право стягнути з Покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 15 % річних від неоплаченої вартості товару (пункт 6.3 договору №№250424/1 від 25.04.2024) .

Відповідно до пункту 8.1 договору №250424/1 від 25.04.2024 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань передбачених договором.

У пункті 9.9 договору №250424/1 від 25.04.2024 сторони домовились, що документообіг між сторонами може здійснюватися через систему електронного документообігу шляхом обміну електронними оригіналами документів. Обмін відбувається через програму «M.E.Doc» або за посиланням на документ, який направляється Постачальником. Сторони погодили, що можуть обмінюватися в електронному вигляді такими електронними документами (далі - Е документ): видатковими документами, актами коригування ціни до видаткової накладної, податковими накладними, розрахунками коригування якісних та кількісних показників до податкової накладної, актами звірки, договорами, додатковими угодами, рахунками, товарно -транспортними накладними, які є електронними документами. Електронний документ набуває статус електронного оригіналу документу з моменту його підписання кваліфікованим електронним підписом та (за наявності) кваліфікованою електронною печаткою або електронним цифровим підписом та (за наявності) електронною печаткою.

Позивач вказує, що ним було поставлено на адресу відповідача нафтопродукти на загальну суму 6 593 908,50 грн, що підтверджується видатковими и та товарно - транспортирними накладними до договору поставки нафтопродуктів №250424/1 від 25.04.2024, а саме:

-26.04.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №153 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 132 070,50 грн;

-02.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №214 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 717 288 грн;

-02.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №215 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 711 750 грн;

-02.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №216 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 705 180 грн;

-02.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №217 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 652 620 грн;

-02.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №218 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 563 560 грн;

-22.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №260 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 332 186 грн;

-25.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №271 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 683 744 грн;

-27.06.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №275 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 674 880 грн;

-01.07.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №280 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 692 250 грн;

-04.07.2024 за видатковою накладною та товарно - транспортирною накладною №289 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» газ вуглеводневий скраплений на загальну суму 728 380 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» згідно виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання» IBAN НОМЕР_1 здійснило часткову оплату за поставлені нафтопродукти за договором №250424/1 від 25.04.2024 у загальній сумі 5 865 528,50 грн, а саме:

-25.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.103 від 25.04.2024 у розмірі 129 000 грн;

-31.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.155 від 30.05.2024 у розмірі 2 920 000 грн;

-31.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.156 від 30.05.2024 у розмірі 726 000 грн;

-27.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.156 від 30.05.2024 у розмірі 723 398,50 грн;

-04.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.156 від 30.05.2024 у розмірі 800 000 грн;

-23.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, дог.№250424/1 від 24.04.2024 у розмірі 567 130 грн.

Таким чином, загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс», з врахуванням часткової оплати за розрахунком позивача складає 728 380 грн.

З метою доведення своєї позиції позивачем також надано суду підписаний сторонами 31.07.2024 акт звірки взаємних розрахунків до договору №250424/1 від 25.04.2024, зміст якого підтверджує поставку позивачем у період з квітня по липень 2024 товару на суму 6 593 908,50 грн, оплату поставленого товару у сумі 5 865 528,50 грн, та з якого вбачається, що станом на 04.07.2024 заборгованість на користь позивача становить 728 380 грн.

У претензії від 27.08.2024 позивач звернувся до відповідача із проханням сплатити заборгованість за договором поставки нафтопродуктів №250424/1 від 25.04.2024 у загальній сумі 851 521,96 грн (з урахуванням сум основної заборгованості, пені, штрафу та процентів за користування коштами продавця - станом на дату складання претензії), однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставлених нафтопродуктів не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою договір №250424/1 від 25.04.2024 є договором поставки.

Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання товару/роботи/послуги і подальшою господарською діяльністю.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї ж статті господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, передбачено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (підпункт 2.4 пункту 2 Положення).

В силу підпункту 2.5 пункту 2 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з підпунктом 2.15 пункту 2 Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як зазначалося вище, позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару на загальну суму 6 593 908,50 грн подано видаткові накладні: №153 від 26.04.2024 на суму 132 070,50 грн; №214 від 02.06.2024 на суму 717 288 грн; №215 від 02.06.2024 на суму 711 750 грн; №216 від 02.06.2024 на суму 705 180 грн; №217 від 02.06.2024 на суму 652 620 грн; №218 від 02.06.2024 на суму 563 560 грн; №260 від 22.06.2024 на суму 332 186 грн; №271 від 25.06.2024 на суму 683 744 грн; №275 від 27.06.2024 на суму 674 880 грн; №280 від 01.07.2024 на суму 692 250 грн та №289 від 04.07.2024 на суму 728 380 грн, які підписані сторонами без зауважень про що свідчить цифрові підписи сторін, а також вони містить усі інші обов`язкові реквізити, зокрема, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ і який є постачальником, назву покупця, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, кількість, ціну, вартість продукції.

Разом з тим, суд враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

На підтвердження поставки товару позивачем до матеріалів справи долучено товаро-транспортні накладні: №153 від 26.04.2024; №214 від 02.06.2024; №215 від 02.06.2024; №216 від 02.06.2024; №217 від 02.06.2024; №218 від 02.06.2024; №260 від 22.06.2024; №271 від 25.06.2024; №275 від 27.06.2024; №280 від 01.07.2024 та №289 від 04.07.2024.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (надалі - Правила №363), визначають товарно-транспортну накладну як єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно із пунктом 11.1. Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З наведеного вбачається, що товарно-транспортні накладні підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей для всіх учасників цього процесу.

Відповідні товарно-транспортні накладні підписані цифровими підписами сторін.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підписання відповідачем зазначених видаткових накладних та товарно - транспортних накладних, які є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у покупця обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Водночас, з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ТОВ «Ел Пи Джи Постачання» IBAN НОМЕР_1 вбачається, що ТОВ «СП Імпекс» здійснило часткову оплату за поставлені нафтопродукти за договором №250424/1 від 25.04.2024 у загальній сумі 5 865 528,50 грн, а саме:

- 25.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» на рахунок позивача надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.103 від 25.04.2024 у розмірі 129 000 грн;

- 31.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.155 від 30.05.2024 у розмірі 2 920 000 грн;

- 31.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.156 від 30.05.2024 у розмірі 726 000 грн;

- 27.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.156 від 30.05.2024 у розмірі 723 398,50 грн;

- 04.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, рах.156 від 30.05.2024 у розмірі 800 000 грн;

- 23.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» надійшла оплата за газ вуглеводний скраплений, дог.№250424/1 від 24.04.2024 у розмірі 567 130 грн.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявний складений між сторонами 31.07.2024 акт звірки взаємних розрахунків до договору №250424/1 від 25.04.2024, зміст якого підтверджує поставку позивачем у період з квітня по липень 2024 товару на суму 6 593 908,50 грн, оплату поставленого товару у сумі 5 865 528,50 грн, - та з якого вбачається, що станом на 04.07.2024 заборгованість на користь позивача становить 728 380 грн.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У пункті 5.6 договору №250424/1 від 25.04.2024 сторони узгодили, що якщо в результаті звірки взаєморозрахунків буде виявлено, що сум грошових коштів, отриманих від Покупця на оплату партії товару за умовами договору недостатньо для покриття вартості поставленої партії товару - Покупець протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків перераховує Постачальнику грошову суму, якої не вистачає.

Виходячи з встановленого сторонами у договорі №250424/1 від 25.04.2024 строку оплати товару, приймаючи до уваги дату акту звірки взаємних розрахунків, 10-дений строк на оплату вартості поставленого товару сплив 10.08.2024.

Разом з тим, матеріали справи не містять та до суду не надано доказів проведення відповідачем повної оплати вартості товару, поставленого позивачем відповідно до умов договору №250424/1 від 25.04.2024.

Іншого відповідачем не доведено та матеріали справи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання» заборгованості з оплати вартості товару, поставленого за договором № 250424/1 від 25.04.2024 у загальній сумі 728 380 грн (6 593 908,50 грн - 5 865 528,50 грн).

Крім того, суд зазначає, що невиконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором є його порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді штрафу та пені погоджена сторонами у розділі 8 договору (пункт 8.3. договору).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 р. у справі № 917/194/18, від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Відповідно пункту 6.2 договору №250424/1 від 25.04.2024 у випадку порушення Покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатками до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Згідно пункту 6.3 договору №250424/1 від 25.04.2024 у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 10 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 15% від суми заборгованості, протягом 3-х днів з дня одержання відповідної письмової вимоги Постачальника.

Також, згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 6.3 договору №№250424/1 від 25.04.2024 сторони узгодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору Постачальник має право стягнути з Покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 15 % річних від неоплаченої вартості товару.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 109 257 грн, що становить 15 % від суми заборгованості (728 380 х15%=109 257грн), пені у сумі 20 179,71 грн за період з 11.08.2024 по 18.09.2024 та 11 642, 14 грн - 15 % за користування коштами за період з 11.08.2024 по 18.09.2024.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання».

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача з застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" враховуючи подання позовної заяви позивачем у електронній формі з використанням системи "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Імпекс» (65062, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 54/23, оф. 301 код ЄДРПОУ 43318488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Пи Джи Постачання» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 28 б/3, офіс 8, код ЄДРПОУ 44257589) 728380 (сімсот двадцять вісім тисяч триста вісімдесят) грн - заборгованості за поставлений товар, 20179 (двадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 71 коп. - пені, 109257 (сто дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн - штрафу, 11642 (одинадцять тисяч шістсот сорок дві) грн 14 коп. - процентів за користування коштами та 10433 (десять тисяч чотириста тридцять три) грн 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2025

Суддя Ю.І. Мостепаненко