Рішення

від 16.01.2025 по справі 917/2051/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 Справа № 917/2051/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агромеханік, м. Полтава

до Селянського (фермерського) господарства Регіон, село Василівка

про стягнення 72 310,64 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Агромеханік з позовом до Селянського (фермерського) господарства Регіон про стягнення 72 310,64 грн заборгованості за договором поставки № 52/2022 від 14.02.2022.

Ухвалою від 27.11.2024 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Днем вручення ухвали від 27.11.2024 відповідачу вважається 05.12.2024. Отже, кінцевий строк для подачі відзиву 20.12.2024.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 (а.с. 22) цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т.М. за номером справи № 917/2051/24.

Ухвалою від 27.11.2024 (а.с. 25) суд відкрив провадження у справі № 917/2051/24 постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Ухвала від 27.11.2024 була вручена позивачу та представнику позивача 27.11.2024 о 12:50, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 27.11.2024 до електронного кабінету у системі Електронний суд (а.с. 26, 27).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала від 27.11.2024 надсилалась відповідачу засобами поштового зв`язку на його адресу реєстрації, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 24).

Вказане поштове відправлення повернулося до суду неврученим, відповідно до довідки АТ "Укрпошта" Ф20 підстави невручення адресат відсутній за вказаною адресою, дата штемпеля організації поштового зв`язку 05.12.2024.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвала від 27.11.2024 доставлялася відповідачу в установленому порядку.

На офіційному сайті Судової влади України 11.12.2024 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с. 44).

Позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про зміну предмету позову (змінену позовну заяву; вх. № 16472 від 05.12.2024, а.с. 28-31), в якій прохав стягнути з відповідача 79916,45 грн, з якої 72310,64 грн основного боргу за товар за договором поставки № 52/2022 від 14.02.2022, 2782,61 грн - 15% річних, 4823,20 грн пені.

Ухвалою від 09.12.2024 суд повернув позивачу заяву про зміну предмету позову (а.с. 35-36).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромеханік» (далі - постачальник, позивач) та Селянським (фермерським) господарством Регіон (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки № 52/2022 від 14.02.2022 (далі Договір, а.с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах, що ним визначені, постачальник зобов`язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно п. 1.2 Договору предметом поставки є товар запасні частини до сільськогосподарської техніки, витратні матеріали та аксесуари.

В п. 2.2.3 Договору сторони погодились, що керівник покупця, видаючи своєму працівникові довіреність на отримання від постачальника партію товару, цим самим уповноважує його на підписання накладної, що стає невід`ємною частиною цього Договору.

Перехід права власності на товар відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною. Накладна повинна бути підписана повноважними представниками постачальника та покупця, особи яких повинні посвідчуватись паспортами чи документами, які їх замінюють та повноваження яких (у разі необхідності) повинні бути посвідчені відповідною довіреністю (п. 3.4 Договору).

За п. 4.1 Договору вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається у відповідних накладних. Загальна сума Договору визначається сумарною вартістю всіх поставлених Постачальником і сплачених Покупцем партій товару протягом терміну дії Договору.

Згідно п. 4.2 Договору покупець повинен здійснити повну оплату партії товару у відповідності з накладними, протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії товару, який зазначений в накладній (п. 4.2.1 Договору); зобов`язання Покупця щодо оплати партії товару вважаються виконаними в повному обсязі та в строк з моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника суми вартості товару, вказаної у накладних, у строк, вказаний у п. 4.2.1 цього Договору (п. 4.2.3 Договору).

На умовах Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 72 310,64 грн за видатковими накладними:

- № 1164 від 11.07.2024 на суму 4914,80 грн (а.с. 11);

- № 1157від 11.07.2024 на суму 33 811,80 грн (а.с. 12);

- № 2027 від 06.08.2024 на суму 27 954,25 грн (а.с. 13);

- № 2040 від 08.08.2024 на суму 1746,79 грн (а.с. 14);

- № 2278 від 12.08.2024 на суму 3883,00 грн (а.с. 15), які підписані представниками Постачальника та Покупця. Зі сторони Покупця товар за вказаними накладними одержав представник СФГ «Регіон» Рубан В. І. відповідно до генеральної довіреності відповідача від 01.01.2024 (а.с. 16).

Позивач направляв відповідачу претензію-вимогу від 28.10.2024 про оплату вартості поставленого товару (а.с.17, 18-19).

Позивач у позові вказує, що оплату отриманого товару відповідач не здійснив.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В статті 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли в зв`язку з укладенням та виконанням договору поставки.

Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

У ч.1 ст. 662 ЦК України вказано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У статті 664 ЦК України вказано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п. 4.2.1 Договору Покупець повинен здійснити повну оплату партії товару у відповідності з накладними, протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії товару, який зазначений в накладній.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними (а.с. 11-15), які надані позивачем на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу за товар чи заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Подані суду первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Наявність обставин, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог у позові, суд вважає доведеними, оскільки докази, надані на підтвердження цих обставин, є більш вірогідними, а доказів на її спростування відповідач суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості в сумі 72 310,64 грн, строк оплати якої настав, відповідач заперечень щодо наявності та розміру суми основного боргу не надав, тому позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору та на професійну правову допомогу.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 3028,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 81325 від 21.11.2024 (а.с. 6). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 22.11.2024 (а.с. 23).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю в розмірі 3028,00 грн.

Як зазначено у частинах 1-3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач у позові заявив до відшкодування витрати на професійну правову допомогу у цій справі. Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України сторони мають право подати докази в підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Селянського (фермерського) господарства Регіон (пров. Шкільний, буд. 9, Чутівська ТГ, село Василівка, Полтавський район, Полтавська область, 388500; ідентифікаційний код 13944501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агромеханік (вул. Половка, буд. 78-А, м. Полтава, 36034; ідентифікаційний код 32996135) 72310 грн 64 коп. основного боргу, 3028 грн 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 16.01.2025.

Суддя Т. М. Безрук