Рішення

від 15.01.2025 по справі 922/2589/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025м. ХарківСправа № 922/2589/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, будинок, 12-В) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харьков-Жатка" (110000, Республіка Казахстан, м. Костанай, вул.Камшат Доненбаєвой, буд. 90) про стягнення 5'240'495,13 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Жатка" (відповідач) про стягнення боргу за Контрактом № 07-04 від 24.01.2024 в розмірі 127'099 дол. США. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вказаним контрактом в частині оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2589/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15 січня 2025 року о 14:00.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

31.12.2024 до суду від відповідача надійшла заява (вх. 32796), в якій останній позовні вимоги щодо заборгованості за Контрактом № 07-04 від 24.01.2024 в розмірі 127'099 дол. США визнав у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 15.01.2025 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2025 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст. 191 ГПК України).

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.185 ГПК України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України ).

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

24 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс" (далі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харьков-Жатка" (далі - Відповідач, Покупець) укладено Контракт № 07-04 (далі - Контракт).

За умовами Контракту Позивач зобов`язався поставити товар відповідно до Додатку № 1 (Специфікації) до Контракту у кількості 79 позицій за ціною вказаною в контракті та загальною вартістю 127'099 доларів США, а Відповідач зобов`язався оплатити отриманий товар.

Як вказано в Контракті, місце поставки м. Костанай, Республіка Казахстан.

Відповідно до Контракту термін поставки за даним Контрактом не пізніше 15.02.2024, датою отримання товару є дата передачі товару першому перевізнику.

Відповідно до п. 11.2 Контракту всі спори, які виникають у зв`язку з діючим Контрактом, підлягають передачі на розгляд та вирішення в Господарський суд Харківської області. Право, яке застосовується при розгляді спору: право України.

ТОВ "Укр.Агро-сервіс" виконало свої зобов`язання за Контрактом та поставило товар відповідно до Специфікації у кількості 79 позицій за ціною вказаною в контракті та загальною вартістю 127'099 доларів США, що підтверджується наступними документами:

- Рахуноком фактурою №13 від 01.02.2024;

- Відвантажувальною специфікацією №13 від 01.02.2024;

- Вантажно митною декларацією № 24UA807200001932U8 від 03.02.2024;

- Міжнародною товарно транспортною накладною (CMR) № 876117 від 01.02.2024;

- Повідомленням про фактичне вивезення товарів від 03.02.2024;

- Книжкою МДП (Carnet TIR) № XF86452215 від 17.05.2024.

Претензій від Відповідача, щодо поставленого товару, на адресу Позивача не надходило.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 до Контракту Покупець сплачує Продавцю шляхом банківського переказу на рахунок Продавця в розмірі 127'099 (сто двадцять сім тисяч дев`яносто дев`ять) доларів США 00 центів не пізніше 19.07.2024.

Таким чином, Відповідач мав оплатити поставлений Позивачем за Контрактом товар у строк до 19.07.2024.

Однак, на момент звернення Позивача до суду з даним позовом оплата так і не була проведена Відповідачем.

Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Матеріали справи підтверджують факт поставки Позивачем на користь Відповідача товару за Контрактом на загальну суму 127'099 доларів США.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 Покупець сплачує Продавцю шляхом банківського переказу на рахунок Продавця в розмірі 127'099 (сто двадцять сім тисяч дев`яносто дев`ять) доларів США 00 центів не пізніше 19.07.2024.

Станом на дату звернення Позивача до суду Відповідачем оплата за поставлений товар не здійснена

Таким чином, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Контрактом становить 127'099 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також звертає увагу, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Вказана правова позиція міститься, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №909/1347/19 та від 13.01.2021 у справі № 922/46/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц зазначила, що суд установлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не має права змінювати грошовий еквівалент зобов`язання та в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Станом на день розгляду справи в суді, Відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, навпаки, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, Відповідач визнається судом таким, що з 20.07.2024 прострочив виконання свого зобов`язання з оплати товару за Контрактом у розмірі 127'099 доларів США, а позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на визнання Відповідачем позову, беручи до уваги положення ч.1 ст. 130 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 31'442,97 грн (50%). Інші 50% судового збору підлягають поверненню Позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харьков-Жатка" (110000, Республіка Казахстан, м. Костанай, вул.Камшат Доненбаєвой, буд. 90; , ІПН: 231140013232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс" (61106, м.Харків, вул. Плиткова, будинок, 12-В; ідент. код 24269988) заборгованість за контрактом № 07-04 від 24.01.2024 в розмірі 127'099 дол. США та 31'442,97 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс" (61106, м.Харків, вул. Плиткова, будинок, 12-В; ідент. код 24269988).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харьков-Жатка" (110000, Республіка Казахстан, м. Костанай, вул.Камшат Доненбаєвой, буд. 90; , ІПН: 231140013232).

Повний текст рішення складено 16.01.2025.

СуддяІ.В. Трофімов