Рішення

від 14.01.2025 по справі 925/1298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1298/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продхолдинг", Київська область, м.Васильків, вул.Квітки-Основ`яненка,24-В

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів", м.Черкаси, вул.Чигиринська,11

про стягнення 135237,77 грн заборгованості та санкцій за договором,

без участі повноважних представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продхолдинг" звернулось в

Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" із вимогами про стягнення 135237,77 грн заборгованості за договором поставки від 26.01.2024 №27-2024 (з них: 118000,00 грн основного боргу, 12486,72 грн пені, 1431,47 грн 3% річних, 3319,58 грн інфляційних втрат), а також відшкодування судових витрат.

Відповідачем через систему "Електронний суд" (вх.суду №40/25 від 02.01.2025) подано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з необхідністю отримання кваліфікованої юридичної допомоги. Відзиву на позов не подано, документи та докази позивача не спростовані.

Представник позивача в судовому засіданні 06.01.2025 вимоги підтримав. Надав оригінали документів для огляду судом про здійснення 2 партій поставки меланжу яєчного пастеризованого. Оплата проведена частково і основна сума заборгованості складає 118000 грн, що є предметом спору. На суму боргу нараховано пеню, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати.

З метою забезпечення права сторони на захист, принципів диспозитивності та об`єктивності процесу суд задовольнив клопотання відповідача та відклав проведення судового засідання на 14.01.2025. Участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

За результатами судового розгляду приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення без їх проголошення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

Між позивачем ТОВ "Продхолдинг" (постачальник, кредитор) в особі директора Сахарова С.В. та відповідачем ТОВ "Світ ласощів" (покупець, боржник) підписано договір поставки на умовах відстрочки платежу (короткострокова) від 26.01.2024 №27-2024 (а.с.8) на придбання меланжу яєчного пастеризованого рідкого.

Сторони погодили істотні умови договору, партії та об`єми постачання, період та строки розрахунків за договором.

Позивачем в обумовлені терміни поставлено та передано відповідачеві окремими партіями товару (меланж пастеризований) на суму 252000 грн. Претензій по номенклатурі, кількості, якості товару, строках поставки - відповідач не висловив.

Оплата проведена частково і станом на 01.10.2024 сума основного боргу перед позивачем складає 118000 грн.

Несвоєчасний та неповний розрахунок відповідача за отриману сировину для кондитерського виробництва за договором поставки №27-2024 від 26.01.2024 на умовах відстрочки платежу (короткострокова) (а.с.8) став підставою звернення позивача в господарський суд за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій за договором.

Позивач просить стягнути 118000,00 грн основного боргу, 12486,72 грн пені, 1431,47 грн 3% річних, 3319,58 грн інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідач вимоги не заперечив, відзиву не подав, подані позивачем документи не спростував в належний спосіб.

В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, суб`єктами господарювання на ринку товарного харчового виробництва та супутніх послуг, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Придбаваємі відповідачем за плату товари не призначені для особистого чи власного використання, тобто наявна оплатна поставка товарів харчового призначення у промисловому товарному виробництві.

Відповідач у спірних відносинах виступає як покупець та боржник.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про стягнення 135237,77 грн заборгованості за договором поставки на умовах відстрочки платежу (короткострокова) №27-2024 від 26.01.2024 (а.с.8).

Умови договору охоплюються приписами гл.54 ЦК України: поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу". Укладений між позивачем та ТОВ "Світ ласощів" двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір №27-2024 від 26.01.2024 поставки на умовах відстрочки платежу є чинним, не заперечений сторонами, не розірваний в установленому порядку, не визнаний судом недійсним. Суд вважає, що сторонами договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує презумпцію правомірності правочину приписи ст.204 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

За умовами договору №27-2024 від 26.01.2024 предмет закупівлі визначений сторонами: постачання за плату сировини меланжу яєчного пастеризованого рідкого на користь набувача (відповідача).

На виконання умов договору між сторонами підписано: видаткову накладну №136 від 29.01.2024 на постачання 2000 кг меланжу рідкого на суму 126000 грн (з ПДВ) (а.с.11); товарно-транспортну накладну №Р136 від 29.01.2024 (а.с.9-10); видаткову накладну №176 від 05.02.2024 на постачання 2000 кг меланжу рідкого на суму 126000 грн (з ПДВ) (а.с.12); товарно-транспортну накладну №Р176 від 29.01.2024 (а.с.12 зворот-13).

За умовами договору оплата проводиться протягом 7 банківських днів з

дати отримання партії товару п.3.1. договору.

Між сторонами проведено частковий розрахунок на користь позивача і підписано Акт звірки заборгованості станом на 11.09.2024 (а.с.14-15). Заборгованість на користь позивача складає 118000 грн, що є предметом спору.

Оскільки станом на 01.10.2024 заборгованість відповідачем погашена не була, позивач за умовами договору №27-2024 нараховує відповідачеві до стягнення 12486,72 грн пені за період прострочення 20.05.2024-14.10.2024 з суми простроченої заборгованості 118000 грн (в межах шестимісячного строку нарахування, а.с. 5).

У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання позивач нараховує до стягнення з відповідача станом на 14.10.2024 - 1431,47 грн 3% річних з простроченої суми (період 20.05.2024-14.10.2024) (а.с.6), та 3319,58 грн інфляційних втрат за період червня-серпня 2024 року (а.с.7).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримує та просить позов задовольнити повністю з вказаних мотивів. Детальний розрахунок стягуваних сум, періодів прострочення, облікової ставки НБУ, проміжної заборгованості наведено в Додатках до позовної заяви.

Відповідач проти нарахування на суму боргу не заперечив. Свого контр- розрахунку боргу не надав, як і доказів повного належного розрахунку за договором №27-2024 перед позивачем. Документи позивача не спростовані відповідачем в належний спосіб.

Суд вважає, що строк оплати відповідачем отриманого товару є таким, що настав.

Щодо стягнення пені за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки укладено сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, п. 4.1 договору (а.с.8).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені за невиконання грошового зобов`язання (12486,72 грн пені за період прострочення 20.05.2024-14.10.2024 з суми простроченої заборгованості 118000 грн) не перевищує суми можливого нарахування. Розрахунок позивача є математично правильним, та перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

Вимоги позивача про стягнення пені за невиконання грошового зобов`язання підлягають до задоволення.

При цьому суд враховує рівновагу господарського інтересу сторін, повноту виконання грошового зобов`язання сторін, погіршення фінансового становища для відповідача, настання негативних наслідків для позивача, понесення ним додаткових витрат, співвідношення суми основного боргу та суми нарахованих санкцій тощо.

Суд зазначає, що штрафні санкції мають бути мірою відповідальності сторони та стимулом до недопущення невиконання зобов`язання стороною, але ніяк не засобом збагачення кредитора та способом погіршення становища боржника у зобов`язанні.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Вимога позивача грунтується на приписах ст. 625 ЦК України про відповідальність за невиконання грошового зобов`язання перед кредитором.

Розрахунок позивача є математично правильним, та перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

Вимоги позивача про стягнення 1431,47 грн 3% річних з простроченої суми (період 20.05.2024-14.10.2024) та 3319,58 грн інфляційних втрат за період червня-серпня 2024 року за невиконання грошового зобов`язання підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата відповідачем заборгованості під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду та позивачеві доказів про проведення розрахунку.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до задоволення.

Суд при прийнятті рішення враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" (м.Черкаси, вул.Чигиринська,11; код ЄДРПОУ 03771732; номер рахунку в банку невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продхолдинг" (Київська область, м.Васильків, вул.Квітки-Основ`яненка,24-В, код ЄДРПОУ 31746053; номер рахунку в банку невідомий) 118000 грн боргу, 12486,72 грн пені, 1431,47 - 3% річних, 3319,58 грн інфляційних втрат та 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 14.01.2025.

Суддя Г.М.Скиба