Рішення

від 16.01.2025 по справі 362/7131/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7131/24

Провадження № 2/362/809/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2025 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання незаконним рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що на її звернення рішенням від 04.06.2024 року № 1027/02-22 Глевахівська селищна рада відмовила їй у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території АДРЕСА_1 .

Оскільки позивачка вважає дане рішення таким що суперечить вимогам підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, позивачка просить:

-визнати незаконним рішення Глевахівської селищної ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території селища ОСОБА_2 « АДРЕСА_1 ;

-скасувати рішення Глевахівської селищної ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території селища ОСОБА_2 « АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати Глевахівську селищну раду включити на розгляд чергової сесії питання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території селища ОСОБА_2 « АДРЕСА_1 (а.с. 19 29).

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Оскільки, даний позов було подано до суду в електронній формі через електронний кабінет, копію позову з додатками відповідач отримав 25 жовтня 2024 року через офіційний Електронний кабінет юридичної особи у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (а.с. 55 56).

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 28 жовтня 2024 року на офіційну електронну адресу органу місцевого самоврядування (а.с. 57, 60).

Відповідач не подав відзив на позов або інших письмових документів по суті спору.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та приходить до наступних висновків.

Насамперед, із доданих до позову письмових документів, які було досліджено під час розгляду справи, вбачається, що Глевахівська селищна рада як орган місцевого самоврядування не приймала за зверненням позивачки жодних рішень у порядку і спосіб визначених нормами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Тобто, у пунктах першому і другому прохальної частини позову позивачка просить визнати незаконним і скасувати неіснуюче рішення органу місцевого самоврядування.

Разом ізцим,за змістомпозову тадоданих донього документівзрозуміло,що фактичнопозивачка незгодна іу прохальнійчастині позовупросить визнатинезаконною іскасувати самеписьмову відповідьГлевахівської селищноїради,яку викладено іоформлено увигляді листавід 04.06.2024 року № 1027/02-22 (а.с. 33).

Зокрема,листом Глевахівськоїселищної радивід 04.06.2024 року № 1027/02-22 на ім`я позивачки, надано письмову відповідь на заяву останньої від 27.04.2024 року (а.с. 33).

Зазначеним листом Глевахівськоїселищної радивід 04.06.2024 року № 1027/02-22 позивачці повідомлено про те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадження на території України з 24.02.2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Публічна кадастрова карта заборонена для перегляду, а тому у Глевахівської селищної ради відсутня можливість ідентифікувати незрозумілі зміни площі земельної ділянки № НОМЕР_1 на території селища Глеваха СМ «Глеваха-4» вулиця Дачна (а.с. 33).

Також, в зазначеному листі наведено норму підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України про те, що: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, вказана норма спеціального закону встановлює три окремі заборони:

-заборону на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність;

-заборону на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі;

-заборону розроблення такої документації.

У своїй заяві від 27.04.2024 року позивачка просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (а.с. 42).

Тобто,є юридичнообґрунтованою ітакою,що відповідаєвимогам законуправова позиціявикладена влисті Глевахівськоїселищної радивід 04.06.2024 року № 1027/02-22, оскільки вонаґрунтується напрямій забороні надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність, закріпленій в підпункті 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

При цьому, підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України містить застереження про те, що положення цього підпункту не поширюються на:

-безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд):

-безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто, вказане застереження стосується всього двох випадків.

Суд звертаєувагу,що вказанідва випадкине містятьяк обставинуна якуне поширюється підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, таку дію як: надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою відведення у власність земельної ділянки.

Закон сформульовано чітко і конкретно, а саме: підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України не поширюються на:

-безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд):

-безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Натомість, у своїй заяві від 27.04.2024 року позивачка не просила:

-безоплатно передати земельну ділянку у приватну власність як власнику розташованих на ній об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд);

-безоплатно передати у приватну власність земельну ділянку, передану у користування до набрання чинності цим Кодексом,

а просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (а.с. 42).

У зв`язку із цим, суд приходить до логічного і послідовного висновку про те, що у дану випадку не застосовуються застереження підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України та діє пряма заборона надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність, закріплена в підпункті 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 19 Констиуції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом під час розгляду справи фактичних обставин, суд вважає правомірною і такою, що відповідає вимогам спеціального закону відповідь відповідача на звернення позивачки, а тому, своїми діями відповідач не порушив законних прав та інтересів позивачки.

Отже, під час розгляду справи судом не встановлено існування обставин неправомірності дій відповідача, оскільки останній діяв відповідно до вимог земельного законодавства.

Як наслідок, відсутні підстави для визнання недійсним і скасування листа органу місцевого самоврядування та зобов`язання останнього вчиняти певні дії на користь позивачки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також, на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в позові, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 24, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 265, 273 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити взадоволенні цивільногопозову ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання незаконним рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду 16 січня 2025 року.