Рішення
від 16.01.2025 по справі 530/2202/24
ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Справа № 530/2202/24

Номер провадження 2/530/134/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025

м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Сахно З.С., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Степової О.В. - розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Зіньківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини,

Встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: відділ Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Зіньківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини.

З позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано Зіньківським районним судом 25.12.2023 року, від цього шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована разом з батьком, місце проживання дитини визначено за спільною згодою батьків- з матір`ю , у договірному порядку не вдалося вирішити питання щодо участі у вихованні батька дитини та позивач звернувся до органу опіки і піклування із заявою про визначення порядку його участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Рішенням Відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради №222 від 07.05.2024 року позивачеві визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Тому він був змушений звернутись до суду із про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини. Просив: зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити такі способи участі ОСОБА_1 , у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином:

-не обмежуватиспілкування батьказ дитиноютелефоном тав режимі"он-лайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини;

- шляхом побачень і спілкування позивача з дитиною: у робочі дні - двічі на тиждень (вівторок та четвер) після закінчення навчального процесу у школі до 19 год. 00 хв. без присутності матері; у вихідні дні (субота) - із 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. із можливістю перебування дитини за місцем проживання чи перебування позивача, без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також з можливістю залишення дитини на ніч із суботи на неділю за бажанням дитини;

- спільний відпочинок позивача з дитиною в період святкування Днів народжень спільних родичів зі сторони батька - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитини, та до 21 год. 00 хв., у вихідні дні із 09 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. без присутності матері;

- спільний відпочинок з дитиною у її День народження та на Новий рік: парні роки дитина святкує разом з батьком, непарні - разом з матір`ю, при цьому сторони обговорюють завчасно години святкувань;

- протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з батьком за місцем його перебування та реєстрації, а 4 дні (3 ночі) із матір`ю. В період літніх канікул дитина 7 днів перебуває з батьком без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Полтавської області на відпочинок;

- тимчасовий виїзд дитини за межі України з одним із батьків з метою її оздоровлення та відпочинку повинен здійснюватися за попередньою домовленістю між батьками і мати не повинна чинити перешкоди у наданні дозволу на виїзд дитини із батьком;

- у разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1211,20 грн..

В судовому засіданні 16.01.2025 року позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано Зіньківським районним судом 25.12.2023 року, від цього шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована разом з ним в м. Зінькові , він є власником квартири , але проживає син разом із матір`ю . Також він сплачує аліменти на утримання сина стягнуті рішення суду в розмірі частини від його доходів , відразу після розірвання шлюбу спору про можливість бачитися та спілкуватись із дитиною у них із колишньою дружиною не було , вони працюють на одному підприємстві , але в подальшому мати дитини почали ставити умови про спілкування , тільки так як вона вирішить і по часу і по днях , почала прискіпуватись до нього , на людський контакт вирішити це питання не йшла, тоді він звернувся до органу опіки та піклування із заявою про визначення йому часу та днів , щоб він міг спілкуватись із своїм сином , було винесене рішення , але ОСОБА_5 це рішення не виконувалось , у жовтні 2024 року я вирішив забрати сина зі школи, якраз була повітряна тривога, щоб він не сидів в укритті , зателефонував до відповідачки , але вона заперечувала , я пішов до школи, але дійсно вчителька мені не віддала сина пояснивши що мати заперечує , дійсно був скандал , я в той же день подав до суду позов , це було у жовтні 2024 року , з цього часу мати не дає мені спілкуватись із сином , щось видумує , придумує , настроює сина проти мене , але аліменти отримує вчасно . Позивач зазначив, що він працює офіційно , має стабільний дохід , має всі умови для того , щоб у його помешканні , у квартирі яка є його власністю син міг проводити якийсь час , щоб він міг з дитиною спілкуватись , представники органу опіки та піклування виїздили та проводили перевірку , склали акт побутових умов , він позитивний та є в матеріалах справи , вказав що із жовтня 2024 року мати дитини не дає йому спілкуватись із його сином, рішення органу опіки та піклування не виконує , тому він змушений був звернутись до суду .

Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнає, до суду надала відзив в якому стверджує що спілкування з позивачем їх сина ОСОБА_3 негативно впливає на останнього, стверджує що позивач періодично зловживає алкогольними напоями і це може потягти за собою негативні наслідки для дитини, також стверджує що позивач періодично проявляє агресію до їх малолітнього сина.

Такі ж показання надала у судовому засіданні , постійно стверджувала що її колишній чоловік , а батько дитини зловживає спиртними напоями , проявляє агресію щодо дитини , на запитання суду про доказову базу щодо таких тверджень вказала що ще під час їх спільного проживання ОСОБА_1 вживав спиртні напої та погано відносився до неї та до сина. Також на запитання суду відповіла що дитина навчається у школі , йому 10 років , але у нього інклюзивна програма навчання , він відвідує психолога та логопеда , що до дитини потрібний особливий підхід , він може замикатись у собі , вказала що не згідна із позовом та не буде надавати спілкуватись дитину батькові.

Представник відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради ОСОБА_7 пояснила, що дана ситуація їм відома, дійсно батько звертався до них з проханням визначити порядок та спосіб у спілкуванні з сином, ці батьки є нормальними та контактними але у спілкуванні з ними поодинці , ідуть на контакт , але що робиться із ними що вони не можуть вирішити питання про спілкування не знає , у батька є умови вдома для дитини . На запитання суду відповіла, що не знає таких випадків , щоб батько був п`яний чи щось в такому роді , таких випадків не знає, працює , має нерухоме майно , сплачує аліменти , заборгованості немає . Вважає , що дитина повинна спілкуватись із батьком, прохала задовольнити позов.

Судом встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( а.с. 8) , зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , ( а.с. 8) має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого записані позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 ,( а.с. 14) рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 25.12.2023 року шлюб між сторонами розірвано,( а.с. 9-10) , рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.03.2024 року стягнуті аліменти з ОСОБА_1 та користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі частини всіх доходів батька ( а.с.11-12) , Рішенням відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради №222 від 07.05.2024 року позивачеві ОСОБА_1 визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, ( а.с. 13) , згідно характеристики з місця роботи ОСОБА_1 працює в ТДВ «УКОЛІЯПРОДУКТ» на посаді машиніста шеретувальних установок пресового цеху та характеризується позитивно, ( а.с. 15) , згідно довідки Зіньківського відділу державної виконавчої служби від 04.10.2024 у ОСОБА_1 відсутня заборгованістьзі сплатиаліментів на користь ОСОБА_4 на утримання їх сина ОСОБА_3 ,( а.с. 16-17) , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою свого батька ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживає разом із матір`ю з жовтня 2022 року ( а.с. 18) , ОСОБА_1 має дохід з квітня 2024 року по вересень 2024 року в сумі 95086 гривень 20 копійок ( а.с. 19, 42) , відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 ,маються всі належні умови для відвідування та навчання дитини( а.с. 20) , ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_8 03.08.2024 року та змінила прізвище на ОСОБА_9 ( а.с. 43) , відповідач ОСОБА_4 зареєстрована та проживає АДРЕСА_2 .( а.с. 26)

Статтею 141СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Відповідно дост. 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 3статті 157 СК Українивизначено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК Українивизначено підстави вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно із ч. 1 та 2ст. 159 СК України,якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , представника третьої особи Відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради Степової О.В. , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 25.12.2023 року було розірвано шлюб між сторонами, рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.03.2024 року з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь матері ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від всіх доходів батька, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно довідки Зіньківського відділу державної виконавчої служби від 04.10.2024 у ОСОБА_1 відсутня заборгованістьзі сплатиаліментів на користь ОСОБА_4 на утримання їх сина ОСОБА_3 . Дитина на час розгляду справи проживає з матір`ю, умови проживання є належними і за адресою батька ОСОБА_1 , є всі умови для проживання , гостювання та навчання дитини.

ОСОБА_1 звернувся до Відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради і відповідно до Рішення Відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради №222 від 07.05.2024 року позивачеві визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Мати дитини ОСОБА_6 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнає, стверджує що спілкування з позивачем їх сина ОСОБА_3 негативно впливає на останнього, стверджує що позивач періодично зловживає алкогольними напоями і це може потягти за собою негативні наслідки для дитини, також заявляє що позивач періодично проявляє агресію до їх малолітнього сина. Проте доказів цих тверджень до суду не надала, так само дані покази не підтверджуються поясненнями представника служби у справах дітей та позитивною характеристикою позивача з місця роботи.

Судом встановлено, що батько дитини не може вільно спілкуватись та виховувати свого неповнолітнього сина, в цьому йому перешкоджає мати дитини, а саме батько не може вільно забрати дитину без скандалу та сперечань з боку матері - до себе додому, не може взяти дитину на вихідні дні із можливою ночівлею за місцем свого проживання. Батько дитини ОСОБА_1 працює в ТДВ «УКОЛІЯПРОДУКТ» на посаді машиніста шеретувальних установок пресового цеху, має позитивну характеристику , не судимий, на будь якому обліку у лікарів не перебуває, батьківських прав не позбавлявся, до адміністративної відповідальності не притягувався, іншу сім`ї не має, має всі умови для проживання дитини у своєму житлі, також на утримання дитини сплачує аліменти, заборгованості немає.

Ці факти не заперечуються відповідачем по справі ОСОБА_10 , але вона категорично заперечує спілкування батька дитини, доказів на свої заперечення, які були б підставою для відмови у задоволенні позовних вимог не надала.

Суд зазначає, що після аналізу пояснень сторін , пояснень представника служби у справах дітей та доказів які були досліджені у сукупності , суд констатує , що між сторонами як між батьками неповнолітньої дитини склались абсолютно ворожі відносини, мати дитини у спілкуванні із стороною позивача як свого опонента налаштована агресивно .

Тому суд призиває сторони взяти найперше до уваги інтереси неповнолітньої дитини та зазначає , що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дітей з урахуванням конкретних обставин справи.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.

Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.

Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішенні від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 141СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Отже, у зв`язку з порушенням права позивача щодо участі у вихованні дитини та наявності спору між сторонами у спілкуванні з дітьми , на підставі ч.2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.

При цьому для визначення способів спілкування батька із сином , суд приймає до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини .

Зокрема, при ухваленні даного рішення судом в першу чергу прийнято до уваги принцип рівності батьків у вихованні та спілкуванні із власною дитиною , а також те, що таке спілкування не повинно бути формальним, має носити систематичний характер.

Позивач ОСОБА_1 бажає приймати участь у вихованні, спілкуванні із сином не тільки через засоби мобільного зв`язку, мобільні додатки, та хвилинні зустрічі серед вулиці чи по дорозі до школи чи зі школи а особисто шляхом зустрічей з дитиною і на вихідних і у свята і у будь якому іншому місці в рамках людського розуміння та також із правом ночівлі за місцем проживання батька.

Враховуючи вищевикладене, встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дітей та виходячи з інтересів дітей і вимог статей 157, 158 СК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дітей у інший спосіб.

До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень позивача з сином .

Враховуючи те, що судом встановлено вчинення відповідачем перешкод в участі та спілкуванні позивача з сином , наявність фактів порушення порядку встановленого рішенням органу опіки та піклування, про встановлення способу спілкування, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову.

При цьому враховуючи вік дитини та виходячи з його інтересів, а також враховуючи Рішення Відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради №222 від 07.05.2024 року суд вважає необхідним встановити наступний спосіб спілкування батька з дитиною:

-не обмежуватиспілкування батьказ дитиноютелефоном тав режимі"он-лайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини;

- шляхом побачень і спілкування позивача з дитиною: у робочі дні - двічі на тиждень (вівторок та четвер) після закінчення навчального процесу у школі до 19 год. 00 хв. без присутності матері; у вихідні дні (субота) - із 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. із можливістю перебування дитини за місцем проживання чи перебування позивача, без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також з можливістю залишення дитини на ніч із суботи на неділю за бажанням дитини;

- спільний відпочинок позивача з дитиною в період святкування Днів народжень спільних родичів зі сторони батька - у робочі дні після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує дитини, та до 21 год. 00 хв., у вихідні дні із 09 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. без присутності матері;

- спільний відпочинок з дитиною у її День народження та на Новий рік: парні роки дитина святкує разом з батьком, непарні - разом з матір`ю, при цьому сторони обговорюють завчасно години святкувань;

- протягом року, в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з батьком за місцем його перебування та реєстрації, а 4 дні (3 ночі) із матір`ю. В період літніх канікул дитина 7 днів перебуває з батьком без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також виїзду за межі Полтавської області на відпочинок;

- тимчасовий виїзд дитини за межі України з одним із батьків з метою її оздоровлення та відпочинку повинен здійснюватися за попередньою домовленістю між батьками і мати не повинна чинити перешкоди у наданні дозволу на виїзд дитини із батьком;

- у разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

Сторона позивача понесла судові витрати які складаються із судового збору у розмірі 1211 гривні 20 копійок.

Суд враховуючи вище зазначене, прийшов до висновку про стягнення із відповідача ОСОБА_10 суми судового збору в сумі 1211 гривні 20 копійок в розумінні ст. 141 ЦПК України та стягнення з неї 1211 гривні 20 копійок судового збору.

Керуючись, ст.ст.12,13,78-80,141, 175,258,259, 263-265, 268,280-284,288,354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;