Рішення

від 15.01.2025 по справі 565/1459/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1459/24

Провадження № 2/565/46/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого суддіЗейкана І.Ю.,з участю секретаря судового засідання позивачаНафєєвої Н.В., Павленка М.В.,представника позивача представника третьої особиМороченця Я.І., Деркач С.М., віі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу №565/1459/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ДО Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 до 14.07.2020. від шлюбу мають дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з ним в квартирі АДРЕСА_1 . Останніх 10 років ОСОБА_2 жодної допомоги на утримання дітей не надає, дуже рідко спілкується з дітьми, не цікавиться їхнім життям та розвитком. Він самостійно утримує дітей та їх виховує. Через зловживання спиртними напоями відповідач повністю усунулась від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов проживання та виховання дітей. ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вживання алкогольних напоїв та перебування у п`яному вигляді у громадських місцях. Також ОСОБА_2 прохолила лікування залежності від алкоголю у Комунальному підприємстві Волинський медичний центр терапії залежностей Волинської обласної ради, правонаступником якого є КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради. Відповідач не цікавиться розвитком дітей, станом здоров`я, потребами, а також у добровільному порядку матеріально не допомагає дітям. Таким чином, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та є хронічним алкоголіком, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. Відповідаючи на поставлені питання пояснив, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дітей протягом останніх 10 років. Залишала місце проживання на два тижні, лікувалась у медичних закладах у м. Луцьку. Після першого лікування не вживала алкогольні напої близько 4 місяців, а після другого лише 3 дні. Пояснив, що приблизно рік назад відповідач була за кордоном і надсилала кошти на утримання дітей. У судовому засіданні не зміг пояснити з якою метою він звернувся до суду із цим позовом та які його інтереси чи інтереси дітей порушуються.

Представник позивача, представники органу опіки та піклування Гапонова М.О., Деркач С.М., позовні вимоги підтримали, просили позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її дітей.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з`явилась, проте подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала повністю.

Неповнолітня ОСОБА_3 показала, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав її матері. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями останніх 6-8 років. Може вживати спиртні напої тиждень-два, не приходить додому. Їх вихованням та утриманням займається батько. У період військової агресії проти України вона разом із сестрою та матір`ю 6 місяців жили у Польщі. Там матір працювала і отримувала заробітну плату, проте частину їх витрачала на алкогольні напої.

Неповнолітня ОСОБА_4 не заперечувала проти позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 зазначила, що матір з 2013 року зловживає спиртними напоями. На даний час матір проживає у діда, проте двічі на тиждень приходить до них, оскільки вона та сестра хочуть, щоб вона приходила. Коли почалась збройна агресія проти України, вона разом із сестрою та матір`ю виїхали до Польщі і там проживали півроку. У Польщі матір працювала, отримувала заробітну плату і також зловживала спиртними напоями. Декілька разів лікувалась, після чого один раз не вживала спиртні напої приблизно півроку, а інші рази 1-2 тижні. Батько виписав матір з квартири.

Допитана як свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_2 знає з 2012 року. Разом працювали на автомийці ОСОБА_7 . Там відповідач працювала три місяці. Не було такого місяця, щоб відповідач не вживала алкогольні напої. Тиждень назад бачила ОСОБА_2 у стані сп`яніння.

ОСОБА_8 як свідок показав, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями приблизно 10 років. У позивача дома буває 1-2 рази на місяць, раніше був частіше. Постійно бачив ОСОБА_2 у стані сп`яніння. У цей час діти були закриті у своїй кімнаті. Знає, що позивач матеріально у римує дітей. ОСОБА_9 , що відповідач на два тижні зникала з дому.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників органу опіки та піклування, показання свідків та дослідивши письмові докази суд встановив наступні обставини.

Копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 08.02.2023 та серії НОМЕР_2 від 10.12.2009 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.07.2020 року у справі № 565/629/20, шлюб між сторонами розірвано. При цьому з позовом про розірвання шлюбу зверталась відповідач ОСОБА_2 і позов мотивувала тим, що у сім`ї постійно виникають сварки і подальше збереження сім`ї неможливе.

Згідно з копією акту обстеження умов проживання від 12.06.2024, в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , проживають батько ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Колишня дружина (мати дітей) періодично проживає з ними, матеріальної допомоги не надає. Діти мають більш близькі стосунки з батьком, з матір`ю виникають непорозуміння через схильність до вживання алкогольних напоїв.

Зі змісту листа КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 10.09.2024 вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 06.05.2021 до 17.05.2021, з 17.01.2022 до 27.01.2022 та з 18.08.2022 до 30.08.2022 у Центрі терапії залежностей з діагнозом «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності».

Пунктом 4 ч. 1 ст. 164 СК України встановлено самостійну підставу для позбавлення батьківських прав, якщо мати, батько є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Факт звернення відповідача до лікувального закладу не є беззаперечним доказом, що вона є хронічним алкоголіком. Клопотання про визначення судово-медичної експертизи у справі для встановлення хронічності захворювання позивач не заявляв.

Крім того, в судовому засідання не знайшли свого підтвердження доказами доводи позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв та появу у громадських місцях у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до листа Вараського РВП ГУНП в Рівненській області від 09.09.2024, з моменту функціонування електронних ресурсів ОСОБА_2 притягувалась один раз до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175 КУпАП «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях» та двічі за ст. 183 КУпАП «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб». Будь-яких доказів інших доказів на підтвердження обставин притягнення відповідача до адміністративної відповідальності позивач не надав.

Вирішуючи питання щодо наявності у діях відповідача ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини, суд бере до уваги наступні обставини.

Частиною першою статті 8 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства» передбачено, щокожна дитинамає правонарівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно дочастини першої,другої статті 12 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства»вихованняв сім`ї є першоосновою розвитку особистостідитини. Накожного з батьків покладаєтьсяоднаковавідповідальність завиховання, навчанняі розвитокдитини.Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховуватидитину,піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток,навчання,створюватиналежніумови для розвитку її природних здібностей, поважати гідністьдитини,готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Частинами першою, другою та четвертою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У постанові від 20.12.2023 у справі № 522/20260/21, Верховний Суд, зазначив, що при вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Таким чином, позивач не надав достатніх доказів необхідності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дітей, винної поведінки відповідача щодо участі у вихованні дітей та того, що поведінку відповідача в кращу сторону змінити неможливо. При цьому зі змісту показань неповнолітньої ОСОБА_4 вбачається, що матір до них приходить, оскільки вони так попросили батька. Тобто діти, все ж таки бажають спілкуватись з матір`ю.

Крім того, суд бере до уваги те, що позивач у судовому засіданні не зміг зазначити, які свої інтереси або інтереси дітей він має намір захистити за результатом розгляду позовної заяви і яку мету переслідував, подаючи цей позов.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164 166 СК України, ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області, знаходиться за адресою: м-н Незалежності, буд.1, м.Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 03315879.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вараська міська військова адміністрація, знаходиться за адресою: м-н Незалежності, буд.1, м.Вараш, Рівненської області, код ЄДРПОУ 45356703.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Повне рішення виготовлене 16.01.2025 року.

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан