Рішення

від 30.12.2024 по справі 711/2244/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2244/24

Номер провадження2/711/1123/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: головуючого-судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Жук Б.Є., представника відповідача Несіної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Державного підприємства «Полтавський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення заробітної плати,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства економіки України, Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Державного підприємства «Полтавський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення заробітної плати.

Позов обґрунтовує тим, що згідно контракту від 26.04.2016 року №6, укладеного між ним та Міністерством економічного розвитку і торгівлі та наказу міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 26.04.2016 року №38-п, його було призначено директором ДП «Черкасистандартметрологія». Дія та умови контракту неодноразово продовжувалися додатковими угодами.

06.03.2019 року Мінекономіки України уклало з ним новий контракт № 8. Дія та умови контракту неодноразово продовжувалися додатковими угодами.

Наказом Мінекономіки від 29.12.2023 року № 80-П його було звільнено із займаної посади 31.12.2023 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Умовами контракту № 6 від 26.04.2016 року (р.3) передбачено умови матеріального забезпечення директора. Зокрема (п.3.1) передбачає виплату премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, встановлених додатком до цього контракту у відповідності до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Аналогічне положення, щодо виплати премії за підсумками роботи за передбачено і в контракті № 8 від 06.03.2019 року.

18.05.2017 року Міністерство економічного розвитку видало наказ №726 «Про затвердження положень, що регулюють питання умов оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України».

У вищезазначеному положенні передбачено (п.14) наступне - премія за результатами за рік нараховується за погодженням з Мінекономрозвитку.

Премія за квартал та за рік керівнику підприємства не нараховується у разі (п.17 Положення): отримання чистого збитку, крім випадків, коли керівнику підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання; збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом; несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

На виконання вимог наказу Міністерства економічного розвитку № 726 від 18.05.2017 року, ДП «Черкасистандартметрологія» 15.02.2022 року направило для розгляду та затвердження матеріали щодо преміювання керівника за 2021 рік з додатком - звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання керівника за 2021 рік та розрахунок цих показників.

На виконання листа Міністерства економіки № 2821-03/25513-08 від 18.05.2022 року, було надано звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання керівника за 2021 рік та розрахунок цих показників, та аудиторський звіт, щодо фінансової звітності підприємства за 2021 рік.

15.02.2024 року ДП «Черкасистандартметрологія» направило на адресу Міністерства економіки матеріали щодо преміювання керівника за 4-й квартал 2023 року з наступними додатками: звіт керівника підприємства про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства за 2023 рік; звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 4-й квартал 2023 року.

Міністерство економіки України, не направляло на адресу ДП «Черкасистандартметрологія» листа - погодження щодо розгляду питання виплати премії керівнику за 2021 рік та 4-й квартал 2023 року, не зважаючи на своєчасно надані розрахунки у відповідності до вимог контракту про надання погодження на преміювання директора.

Станом на 29.12.2023 року у Міністерства економіки України були всі необхідні документи для прийняття рішення про виплату премії за підсумками 2021 року: звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання керівника за 2021 рік та розрахунок цих показників, та аудиторський звіт, щодо фінансової звітності підприємства за 2021 рік.

Станом на 15.03.2024 року у Міністерства економіки України були всі необхідні документи для прийняття рішення про виплату премії за 4-й квартал 2023 року (лист щодо погодження премії та відповідні розрахунки від 28.02.2024 року № 07-26/137).

З врахуванням того, що згідно з наказом міністерства про реорганізацію ДП «Черкасистандартметрологія» шляхом приєднання до ДП «Полтавастандартметрологія», ДП «Полтавастандартметрологія» є правонаступником усього майна. Датою виникнення універсального правонаступництва ДП «Полтавастандартметрологія» щодо ДП «Черкасистандартметрологія» що припиняється слід вважати дату видання наказу, з якої він правонаступник.

Наказом Мінекономіки № 19019 від 08.12.2023 року (п.6) передбачено «Установити, що ДП «Полтавастандартметрологія» є правонаступником усіх майнових прав та немайнових прав та обов`язків ДП «Черкасистандартметрологія».

Враховуючи вище наведене вважає за необхідне залучити, як одного з відповідачів ДП «Полтавастандартметрологія».

На підставі наведеного просить суд визнати протиправними дії Міністерства економіки стосовно не погодження виплати премії ОСОБА_1 за 2021 рік та 4-й квартал 2023 року та стягнути з ДП «Полтавський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», премію за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 501782,40 грн. та премію 4-й квартал 2023 року у розмірі 122289,23 грн., як правонаступника ДП «Черкасистандартметрологія».

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.03.2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

16.04.2024 року до суду надійшов відзив представника Міністерства економіки України на позовну заяву.

У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки доводи позивач є необґрунтованими та безпідставним з огляду на наступне.

Умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств» (далі Постанова № 859).

Пунктом 1 Постанови № 859 керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб`єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об`єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств заснованих на комунальній власності, надано право встановлювати умови оплати праці.

Пунктом 3 Постанови № 859 центральним органам виконавчої влади, міністерствам і республіканським комітетам Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади доручено розробити і затвердити умови, диференційовані показники та розміри преміювання керівників державних підприємств.

На виконання пункту 3 Постанови № 859 Міністерство економіки України наказом від 17.07.2017 № 1024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.10.2017 за № 1229/31097, затверджено Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі Положення № 1024).

Положення 1024 не визначає термінів прийняття Мінекономіки рішення про погодження нарахування премії за рік керівнику підприємства.

Пунктом 17 Положення № 1024 зазначено, що премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується в разі, зокрема: наявності узгоджених штрафних санкцій до підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді; незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності; невиконання керівником підприємства умов контракту; отримання чистого збитку, крім випадків, коли керівнику підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання; збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом; несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Із позивачем було укладено Контракт від 06.03.2019 № 8 та щороку затверджувались показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану та диференційовані показники преміювання Генерального директора за підсумками роботи.

Відповідно до умов Контракту директор зобов`язується: здійснювати керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання інших завдань, передбачених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом (п. 2.1.1); забезпечувати виконання показників ефективності використання державного майна та прибутку, а також майнового стану ДП «Черкасистандартметрологія» (п. 2.1.3); забезпечувати виконання затвердженого з поквартальною розбивкою фінансового плану Підприємства (п. 2.1.8); вживати заходів щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати (п.2.1.9).

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що премія за підсумками роботи за рік директору не нараховується у разі не виконання керівником умов контракту; збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом; несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів та інших умов, вказаних у контракті.

Відповідно до даних балансу ДП «Черкасистандартметрологія» на 31.12.2021 сума заборгованості по розрахунках з оплати праці на початок звітного року становила 1125 тис. грн, на кінець звітного року 1325 тис грн, що на 200 тис. грн. або на 17,8 % більше порівняно з попереднім звітним періодом.

Крім того, згідно даних балансу ДП «Черкасистандартметрологія» на 31.12.2021 сума заборгованості по розрахунках з бюджетом на початок звітного року становила 914 тис. грн, на кінець звітного року 1498 тис грн, що на 584 тис. грн. або на 63,9 % більше порівняно з попереднім звітним періодом.

Згідно з даними фінансової звітності (Баланс (форма №1), звіту про фінансові результати (форма №2) за 2021 рік встановлено невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану передбачених контрактом (Додаток 1 до контракту), зокрема: балансова вартість основних засобів підприємства у 2021 році зменшились на 631 тис грн або 3,2 відсотки (19069 тис грн на кінець року порівняно з 19700 тис грн на початок року).

Водночас, відбулось збільшення вартості нематеріальних активів на 205 тис грн або 16 відсотків (фактично 1479 тис. грн проти план 1274 тис грн), збільшення запасів на 373 тис грн або 69 відсотків (факт 913 тис грн проти плану 540 тис грн ), збільшення дебіторської заборгованості на суму 1064 тис грн (факт 1280 тис грн проти плану 216 тис грн), утворення кредиторської заборгованості на суму 201 тис грн (не передбачено планового показника), що негативно вплинуло на загальний фінансовий стан підприємства та ефективність використання державних коштів.

Відповідно до звіту про виконання фінансового плану на 2021 рік фактичне виконання показника рентабельність EBITDA склало 88,4 відсотки (фактично 9,9 % проти 11,2 % запланованих). Статтею 75 ГК України встановлено, що державне комерційне підприємство (крім банків) зобов`язане розробляти та затверджувати стратегічний план розвитку, а також складати і виконувати річний фінансовий план, інвестиційні плани на рік та на середньострокову перспективу (три - п`ять років) відповідно до закону та у строки, встановлені цією статтею.

Відповідно до звіту про виконання фінансового плану на 2021 рік фактичне виконання показника капітальні інвестиції становить 1988 тис грн, що на 548 тис грн або на 38 % більше запланованих (факт 1440 тис грн).

Зокрема, ДП «Черкасистандартметрологія» здійснено видатки на придбання інших необоротних активів на суму 377 тис грн, нематеріальних активів на суму 198 тис грн, які не передбачено фінансовим планом, чим порушено вимоги статті 75 ГК України та призвело до незаконного використання державних коштів на суму 575 тис грн.

Ураховуючи вимоги щодо нарахування премії, встановлені пунктом 17 Положення № 1024, пунктом 3.1 Контракту, недотримання норм статті 75 ГК України, невиконання умов контракту, збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом, несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів у Мінекономіки відсутні підстави щодо погодження директору підприємства премії за підсумками роботи за 2021 рік.

Крім цього, пунктом 13 Положення № 1024 визначено, що керівник підприємства за результатами відповідних звітних періодів у терміни, передбачені для подання фінансової звітності, надає Мінекономіки звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за квартал і рік.

ДП «Черкасистандартметрологія» на виконання п.13 Положення № 1024 надано до Мінекономіки звіт керівника підприємства про виконання умов диференційованих показників преміювання за 4-й квартал 2023 року

Пункт 14 Положення № 1024 встановлено, що премія за підсумками роботи за рік нараховується за погодженням з Мінекономіки.

Положенням № 1024 не передбачено обов`язку Мінекономіки погоджувати премію керівнику підприємства за квартал.

У Мінекономіки відсутні підстави для погодження нарахування та виплати премії за 4-й квартал 2023 року оскільки Положення № 1024 не містить обов`язку Мінекономіки погоджувати нарахування та виплату премії керівника підприємства за квартал.

Водночас, пунктом 11 Положення № 1024 визначено, що у разі припинення трудових відносин за посадою премія за поточний звітний період (у тому числі проміжний) керівнику підприємства не нараховується. Відповідно до наказу Мінекономіки від 29.12.2023 № 80-П ОСОБА_1 звільнено з посади 31.12.2023 у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.

Крім того, статтею 75 ГК України встановлено, що державне комерційне підприємство (крім банків) зобов`язане розробляти та затверджувати стратегічний план розвитку, а також складати і виконувати річний фінансовий план, інвестиційні плани на рік та на середньострокову перспективу (три - п`ять років) відповідно до закону та у строки, встановлені цією статтею.

Відповідно до звіту про виконання інвестиційного плану ДП «Черкасистандартметрологія» за 4-й квартал 2023 року передбачено спрямування державних коштів на придбання машин та обладнання в сумі 1415 тис грн (газовий хроматограф з азот-фосфорним та електроннозахоплювальним детекторами).

Однак, ДП «Черкасистандартметрологія» не придбано газовий хроматограф з азот-фосфорним та електронно-захоплювальним детекторами, а державні кошти в сумі 1310 тис. грн.. використано на придбання фантому ультразвукового на суму 543 тис. грн. та легкового автомобіля Renault Duster на суму 767 тис. грн.., що призвело до їх використання в порушення вимог статті 75 ГК України та відповідно до незаконних витрат на цю суму.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2001 № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп`ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» визначено граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп`ютерів.

Відповідно до пункту 2.1.10 Контракту директор зобов`язаний дотримуватися граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп`ютерів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2001 № 332.

Тобто, ДП «Черкасистандартметрологія» незаконно придбало легковий автомобіль Renault Duster вартістю 767 тис грн.., що більше на 167 тис грн.., ніж гранично встановлена сума витрат на придбання легкового автомобіля, чим порушено вимоги пункту 2.1.10 Контракту, постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.2001 № 332 та призвело до втрати активів державного підприємства та нанесення матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму.

Відповідно до інформації, зазначеної у листі Слідчого управлінням ГУНП в Черкаській області від 03.01.2024 № 144/24/48-2024 на адресу Мінекономіки вказано, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування щодо ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12023250000000376 від 05.10.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Статтею 364 Кримінального кодексу України вказано, що злочином виступає зловживання службовим становищем або владою.

22.04.2024 року до судуд надійшов відзив ДП «Полтавастандартметрологія» в якому генеральний директор ДП «Полтавастандартметрологія» просить відмовити в задоволенні позову з підстав,викладених у відзиві Міністерства економіки України.

26.07.2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив Міністерства економіки України, в якій він просить задовольнити позовні вимоги, також вказує на те, що за результатми роботи за 2022 рік міністерство економіки надало дозвіл на вплату йому річної премії, згідно умов контракту.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю.

Представник Міністерства економіки України в судовому засіданні заперчував проти задоволення позову.

Представник ДП «Полтавастандартметрологія» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Представник ДП «Черкасистандартметрологія» в судове засідання не з`явився. Голова комісії з реорганізації ДП «Черкасистандартметрологія» надіслав до судуд клопотання в якому розгляд справи просив провести у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно доч.ч.1,3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 26.04.2016 року між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_1 було укладено контракт № 6 про призначення його на посаду генерального директора Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на термін з 28.04.2016 року по 28.04.2017 року.

06.03.2019 року між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_1 було укладено контракт № 8 про призначення його на посаду генерального директора Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на термін з 07.03.2019 року по 06.03.2022 року.

Відповідно до п.1.1 контракту, згідно із цим контрактом Директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Мінекономрозвитку зобов`язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення й організації праці Директора.

Пунктом 3.1. контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому: посадового окладу в розмірі 25080,00 грн. і фактично відпрацьованого часу: премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку; премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Також судом встановлено, що у вересні 2019 року постановою Верховної Ради України Міністерство економічного розвитку і торгівлі України перейменовано у Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а у травні 2021 року останнє постановою Кабінету Міністрів України перейменовано у Міністерство економіки України.

15.02.2022 року ДП «Черкасистандартметрологія» направило на адресу Міністерства економіки України матеріали щодо преміювання за підсумками роботи за 2021 рік керівника підприємства ОСОБА_1 , відповідно до наказу мінекономрозвитку від 17.07.2017 року №1024

Наказом міністерства економіки України від 29.12.2023 року №80-П звільнено ОСОБА_1 з посади директора ДП «Черкасистандартметрологія» 31.12.2023 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору.

15.02.2024 року ДП «Черкасистандартметрологія» направило на адресу Міністерства економіки України матеріали щодо преміювання за підсумками роботи за 2021 рік кервнрка підприємства ОСОБА_1 відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17.07.2017 року №1024 та звіт керівника підприємства за результатами виконання показників, передбачених контрактом.

Також судом встановлено, що наказом Міністерства економіки України №19019 від 08.12.2023 року внесено зміно до наказу Міністерства економіки України від 29.06.2023 року №6813 «Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів», а саме:

- пункт 1 наказу викласти в такій редакції: «Реорганізувати ДП «Черкасистандартметрологія» шляхом його приєднання до ДП «Полтавастандартметрологія».

- пункт 6 викласти в такій редакції: «Установити, що ДП «Полтавастандартметрологія» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП «Черкасистандартметрологія»

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Винагорода за працю як невід?ємна складова права на працю гарантується і ст. 2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив. що право заробляти собі на життя є невід?ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено структуру заробітної плати. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже з наведеного вбачається, що премія за своєю природою є частиною заробітної плати працівника.

Відповідно до ч. 2ст. 97 КЗпП Україниформи і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

За змістомст. 2 Закону України «Про оплату праці»у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності -з іншим уповноваженим на представництво органом (ч. 1ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно дост. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно дост. 20 Закону України «Про оплату праці», оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Як роз`яснено у п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.09.2019 року справа N 174/780/16-ц, згідно усталеної судової практики при вирішені спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок i доплат,необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках i за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів, у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Як роз`яснено у п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Судом встановлено, що сторони погодили особливі умови та порядок оплати праці, врегулювавши ці питання в контракті № 8, укладеному із позивачем 06.03.2019 року, строк дії якого неодноразово продовжувався. За умовами трудового контракту заробітна плата (трудова винагорода) позивача складається з посадового окладу та щоквартальних і річної премій (п. 3.1 контракту).

Вичерпний перелік випадків, коли премія за підсумками роботи не нараховується, наведений у п. 3.1 Контракту № 8 та продубльовано у пп. 16-17 Положення від 17 липня 2017 року № 1024 про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Відповідно пункту 3.1 Контракту № 8 від 06.03.2019 року, премія за підсумками роботи за квартал Генеральному директору не нараховується в разі:

настання нещасного випадку (травми), що спричинив(ла) середні о тілесні ушкодження працівнику або його смерть, що сталися з вини Підприємства у процесі виконання працівником трудових обов`язків;

підтверджених первинними документами скарг з боку споживачів щодо якості наданих Підприємством послуг, виконаних робіт та реалізованих товарів;

наявності порушень трудової дисципліни;

невиконання наказів Мінекономрозвитку та доручень його керівництва щодо діяльності Підприємства, отриманих на паперових носіях інформації або у вигляді електронного документа у формі листів, запитів, повідомлень тощо, а також порушення строків їх виконання без поважних причин;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім

звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Премія за підсумками роботи за рік Генеральному директору Підприємства не нараховується в разі:

наявності узгоджених штрафних санкцій до Підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді;

незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності; невиконання Генеральним директором Підприємства умов контракту;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до п.16, 17 Положення від 17 липня 2017 року № 1024 про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Премія за підсумками роботи за квартал керівнику підприємства не нараховується в разі:

настання нещасного випадку (травми), що спричинив(ла) середні або тяжкі тілесні ушкодження працівнику або його смерть, що сталися з вини підприємства у процесі виконання працівником трудових обов`язків;

підтверджених первинними документами скарг з боку споживачів щодо якості наданих підприємством послуг, виконаних робіт та реалізованих товарів;

наявності порушень трудової дисципліни;

невиконання наказів Мінекономрозвитку та доручень його керівництва щодо діяльності підприємства, отриманих на паперових носіях інформації або у вигляді електронного документа у формі листів, запитів, повідомлень тощо, а також порушення строків їх виконання без поважних причин;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли керівнику підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується в разі:

наявності узгоджених штрафних санкцій до підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді;

незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності;

невиконання керівником підприємства умов контракту;

отримання чистого збитку, крім випадків, коли керівнику підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання;

збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;

несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до пункту 13 Положення від 17 липня 2017 року № 1024керівник підприємства за результатами відповідних звітних періодів у терміни, передбачені для подання фінансової звітності, надає Мінекономрозвиткузвіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за квартал і рік згідно здодатками 3і4до цього Положення.

Пунктом 14 Положення від 17 липня 2017 року № 1024 передбачено, що премія за підсумками роботи за рік нараховується за погодженням з Мінекономрозвитку.

Окрім того в контракті № 8 від 06.03.2019 року, а саме в примітці до додатку 2 «Диференційовані показники преміювання генерального директора державного підприємства за результатами роботи за рік» зазначено:«Умови та розміри виплати премії визначаються нормативно розпорядчими документами Міністерства».

Встановлення наявності умов нарахування керівнику премії за рік, що залежить від результатів його праці, а саме досягнення умов і показників преміювання, визначення розміру такої премії і погодження її нарахування законодавством та положеннями цього контракту визначено як дискреційні повноваження Міністерства економіки України.

Аналіз змісту розділу 3 п. 3.1 контракту від 06.03.2019 року дає підстави для висновку, що виплата премії за трудовим контрактом не є обов`язковою. Передбачені контрактом премія є преміями, пов`язаними з виконанням виробничих завдань і функцій, і в розумінні частини другоїстатті 2 Закону України «Про оплату праці»є елементом додаткової заробітної плати, адже відрізняються регулярністю нарахування та виплати з можливістю їх зменшення чи не нарахування лише за певних умов.

Виплата премій як заходу заохочення є правом роботодавця, вона не може мати обов`язкового характеру, тобто не може бути передбачена контрактом як обов`язок роботодавця.

Також ВС зазначив, щопреміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати (постанова Верховного судуу справі№1840/2970/18від 15 грудня 2021 року).

Зважаючи на обставини встановлені під час розгляду справи, беручи до уваги, що погодження нарахування заохочувальних виплат відноситься до дискреційних повноважень Міністерства економіки України при встановленні досягнутих результатів праці працівника, суд приходить до висновку про те, що відповідачем - Міністерством економіки України не були порушені права позивача ОСОБА_1 , а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дії Міністерства економіки України стосовно не погодження виплати премії ОСОБА_1 за 2021 рік та 4-й квартал 2023 року

Аналізуючи вищенаведене, оскільки погодження Мінекономіки на виплату премії ОСОБА_1 за підсумками роботи не надало, то у ДП «Полтавський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були відсутні підстави для виплати премії, а тому й відсутні підстави для завдволення вимоги позивач про стягнення з ДП «Полтавський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на його користь премії за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 501782,40 грн. та премію 4-й квартал 2023 року у розмірі 122289,23 грн.

Таким чином, аргументи позивача про обов`язок відповідача виплатити йому премію є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема пунктом 3.1 Контракту, укладеного між сторонами, відповідно до якого керівникові можуть виплачуватися премія за підсумками роботи за квартал чи за рік.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскількист. 81 ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню повністю

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», КЗпП України, ст.ст. 3, 12, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-266, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Державного підприємства «Полтавський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик

Повне судове рішення складене 30.12.2024 року.

Головуючий: Р. В. Демчик