Ухвала

від 16.01.2025 по справі 711/5793/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5793/24

Номер провадження 2-ві/711/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Старікова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Придніпровського районного суду м.Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни від розгляду цивільної справи №711/5793/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Черкаська міська рада, Друга черкаська державна нотаріальна контора про поділ нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, виділ нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької С.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Черкаська міська рада, Друга черкаська державна нотаріальна контора про поділ нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, виділ нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

03.01.2025 ОСОБА_1 було подано письмову заяву про відвід головуючій судді Позарецькій С.М. від розгляду справи № 711/5793/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Черкаська міська рада, Друга черкаська державна нотаріальна контора про поділ нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, виділ нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Заявлений відвід ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 19.09.2024 нею вже заявлявся відвід судді Придніпровського районного суду м.Черкаси С. Позарецькій, для виключення фальшування судового рішення, з метою легалізації самочинного будівництва, яке, на думку заявника, не є спадковим майном, що викрито 25.09.2020 суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси ОСОБА_3 .

Як вказує ОСОБА_1 , зазначений факт спеціально було приховано від судді С. Позарецької позивачем ОСОБА_2 та її адвокатом-представником ОСОБА_4 , а тому це було підставою для обґрунтування відводу - недовіри судді ОСОБА_5 .

Проте, заявлений нею 19.09.2024 відвід був відхилений, що на її думку, призвело до зловживань судді ОСОБА_6 , які виражаються у наступному.

Так, 02.12.2024 суддя ПозарецькаС.М., виконуючи вимоги ч.3 ст.241ЦПК України, а саме, перевіряючи докази при оголошенні матеріалів цивільної справи, приховала та замовчала про наявний у справі «лже-доказ», а саме довідку Черкаської обласної МСЕК від 21.03.2012 про наявність у позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалідності 2-ї групи довічно для уникнення сплати судового збору при подачі даного позову до суду.

Про недостовірність зазначеної довідки, на переконання заявника, свідчать матеріали справи №711/7832/18, які перебували в провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М.

На думку ОСОБА_1 , вказані вище факти викликають у неї сумніви в неупередженості або об`єктивності судді ПозарецькоїС.М., а тому, керуючись п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, вона заявляє відвід судді Придніпровського районного суду м.Черкаси ПозарецькійС.М. від розгляду цивільної справи № 711/5793/24.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Старікова Марина Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/5793/24 (провадження №2-ві/711/1/25).

За змістом ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи заяви ОСОБА_1 від 03.01.2025, дослідивши матеріали справи №711/5793/24, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи №711/5793/24.

Ухвалою суду від 16.08.2024 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, виділ нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Черкаську міську раду та Другу черкаську державну нотаріальну контору. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по справі.

В ході розгляду справи 19.09.2024 ОСОБА_1 було подано заяву про відвід головуючому судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецькій С.М. від розгляду судової справи №711/5793/24, у задоволенні якої ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.09.2024 відмовлено.

Ухвалою суду від 08.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

03.01.2025 ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької С.М. від розгляду даної справи.

Суд, який розглядає справу №711/5793/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Черкаська міська рада, Друга черкаська державна нотаріальна контора про поділ нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, виділ нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою, прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановлено ухвалу від 10.01.2025, у зв`язку із чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч. 1 ст. 6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає у себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується, як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд, відповідно до ст. 6 Конвенції, є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про відвід судді від 03.01.2025, підставою для відводу є по суті її незгода щодо оцінки наданих сторонами доказів, зокрема довідки МСЕК щодо встановлення позивачці ОСОБА_2 другої групи інвалідності, що було підставою для звільнення останньої від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду. Тобто фактичною підставою для відводу є незгода позивача з процесуальними рішеннями судді, прийнятими під час розгляду вказаної справи.

Щодо доводів ОСОБА_1 про необхідність відводу судді ПозарецькоїС.М. від розгляду даної справи через недовіру до неї та задля виключення фальшування судового рішення, то вказані обставини являються її суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді і не свідчить про наявність підстав для її відводу.

Окремо слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею процесуальними рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч. 4 ст. 36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, у тому числі обставинам щодо вирішення питань про розподіл судових витрат, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надається судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи.

Таким чином, за результатами розгляду заяв про відвід, суддя не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Позарецької С.М. від розгляду цивільної справи № 711/5793/24.

Отже, враховуючи наведені обставини відводу у поданій ОСОБА_1 заяві від 03.01.2025 суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді Позарецької С.М. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді. На думку судді, вказані заявницею обставини являються її суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді і не свідчать про наявність підстав для її відводу.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді від 03.01.2025 є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.ст.36,39,40 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни від розгляду цивільної справи № 711/5793/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Черкаська міська рада, Друга черкаська державна нотаріальна контора про поділ нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, виділ нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: М. М. Старікова