Ухвала

від 16.01.2025 по справі 752/791/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/791/25

Провадження №2-з/752/7/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору, стягнення коштів та пені,-

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія Фінансова компанія «Гарант Капітал» про розірвання договору, стягнення коштів та пені.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення вищезазначеної позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 762 482,03 грн., що знаходяться на рахунках вбанківських установах, які відкрито Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал».

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 15.06.2018 між ПАТ «АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва №86153, відповідно до умов якого управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управління управителя.

Передача коштів в управління підтверджується квитанцією від 19.06.2018 № 9 та свідоцтвом про участь у ФФБ від 19.06.2018 НОМЕР_1. Метою передачі коштів в управління є отримання позивачем у власність об`єкта інвестування - квартири загальною площею 45,41 кв.м. в об`єкті будівництва заадресою: АДРЕСА_1 .

До ТОВ «ФК «Гарант Капітал» перейшли права та обов`язки управителя ФФБ виду А «ЕВРИКА» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/14860/20.

Станом на дату подання позову об`єкт інвестування позивачу не переданий, на неодноразові письмові вимоги позивача виконувати визначені договором обов`язки щодо контролю за забудовником, який порушує строки будівництва, відповідач не реагує.

Відповідачем привласнено грошові кошти у розмірі 16 677 грн., які нараховано на залишок коштів на рахунках ФФБ, що свідчить про нецільове витрачання коштів ФФБ, а тому у разі не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про виплату позивачу переданих до ФФБ коштів.

Враховуючи нецільове використання відповідачем коштів ФФБ, а також не вжиття заходів щодо стягнення виплачених довірителям коштів із забудовника, стягнення коштів на користь довірителя у разі дострокового розірвання договору про участь у ФФБ має відбуватись з усіх відкритих відповідачем рахунків.

Таким чином, часткове забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 762 482,03 грн. є необхідним з огляду на наявністьфактів витрачання відповідачем коштів ФФБ з порушенням встановленого законом порядку, що може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Підстав для надання зустрічного забезпечення у даному випадку немає.

15.01.2025 відповідач подав заперечення до суду, в яких зазначив, що ТОВ «ФК «Гарант Капітал» є фінансовою компанією, яка здійснює управління майном для фінансування об`єктів будівництва.

Рахунки ФФБ мають цільове призначення - фінансування будівництва, та зокрема, виплата довірителям коштів з ФФБ.

Доводи позивача щодо нецільового використання коштів не доведені належними та достатніми доказами, оскільки Аудиторська палата України не наділена повноваженнями визначити цільове чи нецільове використання коштів довірителем, а рішення Аудиторської палати України від 21.11.2024 №152/6 стосується перевірки діяльності аудиторів, а не діяльності ТОВ «ФК «Гарант Капітал».

Грошові кошти ФФБ мають спеціальний статус і цільове призначення, а оперативний резерв, існування якого підтверджує і позивач, створений для виплати коштів довірителям, а тому ризик того, що ці грошові кошти будуть відчужені відповідачем відсутні.

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

15.06.2018 між ПАТ «АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва №86153, відповідно до умов якого управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управління управителя.

Об`єктом будівництва за цим договором є житловий будинок АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 6. договору про участь у Фонді фінансування будівництва №86153 від 15.06.2018 за довірителем закріплюється об`єкт інвестування, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складова частина об`єкта будівництва житловий будинок № 28 , номер об`єкта інвестування 111.

19.06.2018 ОСОБА_1 сплатив на користь АТ «АКБ «Аркада» грошові кошти у розмірі 777249, 78 грн. та отримав свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Еврика» НОМЕР_1 за програмою ТОВ «Аркада-будівництво».

Відповідно до відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.01.2024 станом на 31.10.2023 на рахунках ФФБ та ФОН сума коштів оперативного резерву становить 0 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» кошти оперативного резерву, сформованого управителем відповідно до встановлених обмежень за рахунок отриманих в управління коштів, управитель використовує для виконання таких операцій: виплата довірителям коштів з ФФБ; перерозподіл отриманих в управління коштів між об`єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операції зміни об`єкта інвестування.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, враховуючи предмет позовних вимог, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і заявленими позовними вимогами, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх застосування.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову не зазначені обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо розірвання договору та стягнення грошових коштів, у випадку задоволення судом зазначених вимог, належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставини надано не було.

Суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження можуть призвести до незворотних наслідків.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Крім того, суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в сумі 762 482,03 грн., що знаходяться на рахунках вбанківських установах, які відкрито Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал», може спричинити Товариству перешкоди у здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Суд зауважує, що підставою для застосування заходів забезпечення позову може бути встановлення об`єктивної можливості вчинення відповідачем дій, які ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист прав, які є предметом розгляду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку ухвалення на його користь, проте не довів належнимичи чи допустимими доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 16.01.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова