Рішення

від 16.01.2025 по справі 120/10516/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 січня 2025 р. Справа № 120/10516/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сердюка Владислава Олександровича до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сердюка Владислава Олександровича до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивованою бездіяльністю відповідача щодо не прийняття рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки з кадастровим номером 0524384300:01:001:0338 площею 50,0000 га, що розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву та витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, що слугували підставою для розгляду питання про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , із доказами, що підтверджують їх надіслання позивачу.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача подано витребувані матеріали.

В свою чергу, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Згідно державного акту на право постійного користування землею, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за №50 від 06.06.2000 року, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50.00 га, яка розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

27.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шпиківської селищної ради з заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 50 га, кадастровий помер 0524384300:01:001:0338, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

05 липня 2024 року на 39 сесію 8 скликання Шпиківської селищної ради було винесено на розгляд питання "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ".

Із результатів поіменного голосування щодо вирішення питання "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " вбачається, що за продаж земельної ділянки проголосувало 0 - депутатів, проти - 0, утримались - 19, не голосували - 0, всього - 19.

Отже, рішення не прийнято, так як в ході голосування вказане питання не набрало необхідної кількості голосів депутатів.

На переконання позивача, відсутність належним чином оформленого рішення про продаж земельної ділянки чи відмову у такому продажі, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1-2 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Глава 20 ЗК України регулює питання продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів.

Так, статтею 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), а також передача акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, в суборенду земельних ділянок державної власності, що були передані зазначеним господарським товариствам в оренду відповідно до статті 120-1 цього Кодексу, здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.

Відповідно до положень частини першої статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною другою вищевказаної статті громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Частиною третьою статті 128 ЗК України визначено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Жодних виключень із вказаної вище норми права законодавцем не визначено, що кореспондує обов`язку суб`єктів владних повноважень щодо неухильного дотримання вказаних вище строків щодо розгляду заяви (клопотання) з питань продажу земельних ділянок.

В силу частин 5-6 статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Разом з цим, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Тобто, обов`язку органу місцевого самоврядування зі здійснення розгляду заяви (клопотання) зацікавленої особи з приводу продажу земельної ділянки комунальної власності протягом місячного строку, встановленому нормою частини 3 статті 128 ЗК України, кореспондує обов`язок скликання не рідше ніж один раз на місяць сесії сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної чи обласної ради з питань відведення земельних ділянок, встановлений нормою частини 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Частина 3 статті 128 Земельного кодексу України чітко визначає обов`язок органу місцевого самоврядування у разі прийняття рішення про відмову в продажу земельної ділянки зазначати у цьому рішенні обґрунтування (причини, мотиви) такої відмови.

З наведеного слідує, що за наслідками розгляду заяви позивача відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав прийняти одне із можливих рішень, а саме: 1) рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки; 2) рішення про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Жодних інших альтернативних рішень законодавцем не визначено, тобто за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема про надання дозволу на продаж земельної ділянки або мотивована відмова.

В той же час, відповідно до п. 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; та ін.

Відповідно до частини 2 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на вищезазначені норми, питання продажу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Шпиківська селищна рада.

Судом враховано, що відповідно до результатів поіменного голосування щодо вирішення питання "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 " за продаж земельної ділянки проголосувало 0 - депутатів, проти - 0, утримались - 19, не голосували - 0, всього - 19.

Разом з тим, результати поіменного голосування не можуть свідчити про недопущення відповідачем бездіяльності, оскільки за наслідком розгляду заяви не прийнято ані позитивного рішення про продаж земельної ділянки, ані мотивованої відмови у її продажі.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові №454/160/17 від 09.07.2020 року, які полягають у тому, що результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

Не вирішення відповідачем заяви позивача про продаж земельної ділянки; не голосування частини депутатів попри їх присутність за будь-який із можливих варіантів (за, проти); не прийняття відповідного рішення відповідачем "за" чи "проти" по заяві позивача у визначений законом строк, свідчить про протиправну бездіяльність Шпиківської селищної ради.

У свою чергу, утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у продажі земельної ділянки.

Таким чином, у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Продаж земельної ділянки або відмова у її продажі є змістом відповідного індивідуального правового акту.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про продаж земельної ділянки чи відмову у її продажі, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного рішення.

До того ж, слід врахувати правовий висновок Верховного Суду у постанові №580/707/21 від 27 липня 2022 року, де суд касаційної інстанції у подібних земельних правовідносинах, досліджуючи питання наявності протиправної бездіяльності у суб`єкта владних повноважень при розгляді заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вказав, що неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у наданні такого дозволу.

Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу, про продаж земельної ділянки або про відмову у продажі).

Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду можливо застосувати при розгляді цієї справи, оскільки наслідком вирішення заяв про надання дозволу на розроблення проекту та про продаж земельної ділянки є прийняття рішення відповідної ради на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові №800/304/17 від 27 лютого 2020 року під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки площею 50,0000 га кадастровий номер 0524384300:01:001:0338, що розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки з кадастровим номером 0524384300:01:001:0338 площею 50,0000 га, що розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та прийняти вмотивоване рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Виходячи із обставин цієї справи, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2024 року про продаж (викуп) земельної ділянки площею 50,0000 га кадастровий номер 0524384300:01:001:0338, що розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 968,96 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про продаж (викуп) земельної ділянки площею 50,0000 га кадастровий номер 0524384300:01:001:0338, що розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

Зобов`язати Шпиківську селищну раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2024 року про продаж (викуп) земельної ділянки площею 50,0000 га кадастровий номер 0524384300:01:001:0338, що розташована на території Левківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області (вул. Муніципальна, 4, смт. Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, 23614, ЄДРПОУ 04326261).

Суддя Свентух Віталій Михайлович