Рішення

від 03.12.2024 по справі 757/56451/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56451/23-ц

Пр. № 2-4784/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судових засідань - Колесник А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 757/56451/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП", ОСОБА_2 про стягнення несплаченого страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Конюшко Денис Борисович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» (далі - відповідач 1, ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-Кооп»), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), в якому просив стягнути з відповідач 1 на користь позивача несплачене страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.; стягнути з відповідача 2 на користь позивача майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 56 943,82 грн.; стягнути з відповідача 2 на користь позивача судові витрати у розмірі 13 869,44 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 23.12.2020 року о 12 год. 20 хв. в м. Ірпінь, Київської області, по вулиці Незалежності, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Nissan Juke» р/н НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Opel Movano» р/н НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

На момент ДТП транспортний засіб «Opel Movano» р/н НОМЕР_3 належав ОСОБА_3 , разом з тим, в подальшому вказаний автомобіль був успадкований позивачем, а відтак до останньої перейшло право вимоги на отримання відшкодування заподіяної шкоди.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21.01.2021 у справі №367/38/21 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого трапилась зазначена дорожньо-транспортна подія, визнано ОСОБА_2 .

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №200807837 виданого АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», дійсного на дату ДТП. Ліміт відповідальності страховка за полісом ОСЦПВВНТЗ №200807837 складає 130 000,00 грн.

Так, відповідно до Звіту №45/62.10.23 від 31.10.2023 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ореї Моуапо» р/н НОМЕР_2 склала 426 308,02 грн., ринкова вартість транспортного засобу до ДТП складала 293 126,56 грн.

Таким чином, транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП.

Відповідно до Звіту №45/62.10.23 від 31.10.2023 року, вартість транспортного засобу після пошкоджень складає 106 182,74 грн.

Відповідно різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, складає: 293 126,56 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 106 182,74 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) = 186 943,82 грн.

Відтак, з відповідача-1 на користь позивача підлягає відшкодуванню несплачене страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Крім того, з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода, завдана внаслідок ДТП у розмірі: 186 943,82 грн. (різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП) - 130 000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ) = 56 943,82 грн.

На підставі викладеного просив задовольнити позов.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху.

05.04.2024 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2024 року позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

31.07.2024 року судом було здійснено запит на витребування відомостей щодо РНОКПП відповідача 2.

05.08.2024 року на адресу суду надійшла відповідь, з відомостями про РНОКПП фізичної особи відповідача 2.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, разом з тим, в матеріалах справи міститься заява від представник позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника, у якій зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала; про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 23.12.2020 року о 12 год. 20 хв. в м. Ірпінь, Київської області, по вулиці Незалежності, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Nissan Juke» р/н НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Opel Movano» р/н НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

На момент ДТП транспортний засіб «Opel Movano» р/н НОМЕР_3 належав ОСОБА_3 , разом з тим, в подальшому вказаний автомобіль був успадкований позивачем на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.09.2021 року, а відтак до останньої перейшло право вимоги на отримання відшкодування заподіяної шкоди.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21.01.2021 у справі №367/38/21 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого трапилась зазначена дорожньо-транспортна подія, визнано ОСОБА_2 .

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч, 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №200807837 виданого АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», дійсного на дату ДТП.

Ліміт відповідальності страховка за полісом ОСЦПВВНТЗ №200807837 складає 130 000,00 грн.

Так, з метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач звернувся до СОД ФОП « ОСОБА_4 ».

За результатами вказаного звернення було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу «Opel Movano» р/н НОМЕР_2 , №45/62.10.23 від 31.10.2023 року.

Відповідно до Звіту №45/62.10.23 від 31.10.2023 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Opel Movano» р/н НОМЕР_2 склала 426 308,02 грн., ринкова вартість транспортного засобу до ДТП складала 293 126,56 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, транспортний засіб е фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП.

Відповідно до ч. 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Так, відповідно до Звіту №45/62.10.23 від 31.10.2023 року, вартість транспортного засобу після пошкоджень складає 106 182,74 грн.

Відповідно різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, складає: 293 126,56 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 106 182,74 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) = 186 943,82 грн.

Відтак, з відповідача-1 на користь позивача підлягає відшкодуванню несплачене страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961- IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням наведеного, з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода, завдана внаслідок ДТП у розмірі: 186 943,82 грн. (різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП) - 130 000,00 грн. (ліміт відповідальності страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ) = 56 943,82 грн.

Вказані розрахунки відповідачами не оспорювалися.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п.1 ч.3 цієї ж статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, та відповідно до ч.2 цієї статті підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Конюшкл Д.Б. укладено договір від 07.09.2022 року про надання правничої допомоги № 08/09-22-ЮІІ/ІL. Відповідно до акта від 02.11.2021 року № 15 та звіту № 15 до договору про надання правничої допомоги № 05/07/21 від 17.11.2023 року, розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу становить 12 000, 00 грн. Згідно з платіжною інструкцією від 09.09.2022 року позивач сплатила адвокату 4 000,00 грн.

Таким чином, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що до стягнення підлягають сплачені позивачем документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

За встановлених обставин та відповідних тому правових норм з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню понесені витрати на правову допомогу пропорційно задоволених позовних вимог, тобто з відповідача 1 (69,5 %) 2 780,00 грн. грн. та з відповідача 2 ( 30,5%) 1 220,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збій у розмірі 1869,44 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним позовних вимог, тобто з відповідача 1 (69,5 %) 1 299,26 грн. та з відповідача 2 (30,5%) 570,18 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 22, 29, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, ст. ст. 988, 1166, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст.12, 13, 18, 82, 133, 139, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП", ОСОБА_2 про стягнення несплаченого страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП"на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 56 943,82 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП"на користь ОСОБА_1 2 780,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 220,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП"на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 299,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1570, 18 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП»: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 5/13; ЄДРПОУ 31113488.

Відповідач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 03.12.2024 року.

Суддя О.М.Соколов