Постанова

від 08.11.2007 по справі а19/432-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А19/432-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" листопада 2007 р.                                                                   Справа № А19/432-07

                                                                                             м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  203)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Карпечкіна Т. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трубайлівське”,           с. Стов'яги, Переяслав-Хмельницький

про стягнення 9474,48 грн.

при секретарі  Мірошниченко Д.Є.

За участю представників сторін:

від позивача:      Ясеницька І. С. (дов. № 03-231/454 від 10.09.2007 року);

від відповідача:  не з'явився.

Суть спору:

        Київське обласне відділення Фонду соціального захисту  інвалідів (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Трубайлівське” (далі - відповідач)  про  стягнення  9474,48 грн.  заборгованості  по сплаті штрафних санкцій у зв'язку з порушенням встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування  інвалідів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на  недотримання  підприємством відповідача нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого  ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні”, оскільки  такий норматив для  відповідача в    2006 році становив 2  робочих місця, однак  фактично на його підприємстві не було працевлаштовано інваліда. Позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 9071,42 грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 403,06 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 159 днів.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. У зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши справу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом

встановлено

Відповідачем подано до територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПІ  про зайнятість та працевлаштування  інвалідів в 2006 році, відповідно до якого норматив робочих місць  для працевлаштування інвалідів становить 2 робоче місце, яке не було зайняте інвалідом. Фонд оплати праці штатних працівників  складає  190500,00 грн.,  середньорічна заробітна плата на підприємстві  відповідача складає 4535,71 грн. на одного працівника.

Згідно зі ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) відповідачу встановлено 4 %  норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, який при середньообліковій чисельності штатних працівників 42 чоловіки, становить 2 робочих місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, де середньооблікова  чисельність працюючих  інвалідів менша,  ніж встановлено  нормативом  ст. 19 Закону, щороку сплачують  відповідним відділенням  Фонду соціального захисту   інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких  визначається в розмірі  середньої річної заробітної плати  на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські  санкції розраховуються  та сплачуються підприємством  самостійно в строк до 15 квітня року, що настає  за звітним. При цьому до правовідносин із стягнення  адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовується  строки,  визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Порушення термінів сплати  адміністративно-господарських санкцій  тягне за собою  нарахування пені.  Пеня обчислюється виходячи  з 120 відсотків річних облікової ставки  Національного банку України, що діяла на момент  сплати, нарахованої на  повну суму недоїмки за весь  її строк.

Відповідно до п. 11 Постанови  КМУ № 1767 від 28.12.2001 року “Про затвердження Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій  до відділень Фонду соціального  захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” (далі –Порядок № 1767) передбачено, що  контроль за своєчасним  і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які  не забезпечують нормативу  робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до  законодавства. У разі  несплати  штрафних санкцій в установлений термін, відділення  Фонду вживають заходів  щодо їх  стягнення у судовому порядку.

Оскільки, відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не було виконано і відповідні штрафні санкції не були нараховані  і  сплачені,  Київське обласне відділення Фонду  соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду  про стягнення  відповідних штрафних санкцій.

 На підставі звіту відповідача форми № 10-ПІ, позивачем було розраховано суму  адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування 2  інвалідів в 2006 році, що   складає 9071,42 грн.  Крім того, позивачем нараховані 403,06 грн. пені за прострочення сплати санкцій на 159 днів.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до статті 19 Закону,  підприємства, які використовують найману працю, самостійно  здійснюють працевлаштування  інвалідів у  рахунок нормативів робочих місць виходячи  з вимог ст. 18 Закону.   

Відповідно до ст. 18 Закону  забезпечення  прав інвалідів  на працевлаштування   здійснюється шляхом  їх безпосереднього звернення  до підприємства  чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється  переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням  побажань інваліда,  наявних  у нього  професійних навичок і знань,  а  також  рекомендацій медико-соціальної  експертизи.

Підприємства зобов'язані  виділяти та створювати робочі місця  для працевлаштування інвалідів, у тому числі  спеціальні робочі місця, створювати для них  умови праці з урахування індивідуальних програм  реабілітації і  забезпечувати  інші соціально-економічні  гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості  інформацію, необхідну для  організації працевлаштування інвалідів, звітувати  Фонду  соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування  інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до  п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від  03.05.1995  року № 314 “Про  організацію  робочих місць та працевлаштування інвалідів”, якою затверджене Положення  про робоче місце інваліда і про  порядок  працевлаштування інвалідів (далі -  Положення № 314) підприємства у межах  доведеного нормативу створюють за власні кошти  робочі місця для працевлаштування інвалідів, щорічно подають  відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  відомості про  середню   річну  заробітну плату  на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних  працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів,  визначають види виробництв, цехи  та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів,  створюють для інвалідів  умови праці з  урахуванням  індивідуальних програм реабілітації, забезпечують  соціально-економічні гарантії, розробляють  і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Згідно з п. 3  Положення № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Пунктом 2 Положення № 314  передбачено, що робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.  Зі змісту  даної норми виливає, що на   звичайному робочому  місці може працювати інвалід, однак таке місце має бути атестоване  на відповідність  вимогам щодо робочого місця інваліда.

Виконанням нормативу  робочих місць у  визначеній законом кількості, за Законом, вважається працевлаштування підприємством  інвалідів, для яких це місце роботи є основним. До виконання також  може бути зараховано  забезпечення роботою інвалідів шляхом створення  господарських об'єднань з  громадськими організаціями чи підприємствами інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних  та соціальних завдань.

Відповідно до  встановленої  Положенням № 314 схеми працевлаштування інвалідів,  на кожного учасника таких відносин  покладено певні обов'язки та визначено його функції в такому  процесі, тому  лише скоординована їх  діяльність  може забезпечити  реалізацію державної програми   соціальної реабілітації інвалідів. В свою чергу,  на органи  соціального захисту населення та  державної служби зайнятості  покладено обов'язок  вести  інформаційний  банк даних про інвалідів,  які працюють і бажають працювати,  із зазначенням  професій та спеціальностей, здійснювати заходи по  професійному навчанню інвалідів. Зокрема Державна служба зайнятості веде облік вільних робочих місць підприємств, на які  можуть бути працевлаштовані інваліди.

Слід зазначити, що основним документом, який дає можливість органам соціального захисту населення та Державній службі зайнятості вести облік  підприємств,  на які  можна працевлаштувати інвалідів та  відомостей про наявність  вільних вакансій  для інвалідів, є звіт форми 3-ПН, який містить інформацію про  кількість  вільних вакансій для інвалідів, також  для таких цілей необхідно подавати відомості про вакансії створених робочих місць, їх кількість та  види робіт, які на даному підприємстві можуть виконувати інваліди.  Такий  звіт  подається до  Державної служби зайнятості  і містить зокрема інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках певних категорій,  заповнюється за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998р.

         Як вбачається з акту по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідачем не було створено робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Також відповідач не надав суду докази які підтверджують звернення відповідача до органів місцевого самоврядування та громадських організацій інвалідів з інформацією про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

Таким чином, суд  встановив, що  передбачені законом обов'язки по забезпеченню працевлаштування інвалідів, відповідачем  не виконані шляхом вжиття  всіх  передбачених законодавчо, і залежних від нього заходів  по  забезпеченню працевлаштування  інвалідів на його підприємстві протягом          2006 року.

Відповідно до ст. 61 Конституції України  юридична відповідальність  особи, в т.ч. юридичної, має індивідуальний характер,  тобто притягнення до відповідальності  відбувається за наявності законодавчо передбачених підстав з врахуванням  обставин правопорушення.

Відповідно до ст.  217 Господарського кодексу  України (далі –ГК України)  адміністративно-господарські санкції є видом  господарсько-правової відповідальності, зокрема,  за порушення суб'єктами  господарювання  правил здійснення господарської діяльності,  застосовуються  за ініціативою  уповноважених органів  державної влади чи місцевого самоврядування.

Стаття  218 ГК України передбачає  підставою господарсько-правової відповідальності  вчинення  правопорушення  у сфері господарювання,  зокрема,  порушення  правил здійснення господарської діяльності, за яке учасник господарських відносин  відповідає, якщо не доведе, що ним  вжито  всіх, залежних від нього  заходів,  для недопущення  господарського правопорушення.

Оскільки, відповідачем не доведено  вжиття залежних від нього та передбачених Законом заходів для недопущення господарського правопорушення, суд дійшов висновку, що за не працевлаштуванні в 2006 році  2 інваліда,  відповідач підлягає  відповідальності, тому  повинен  сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню.

Сума адміністративно-господарських санкцій, яку необхідно  перерахувати за незайняті робочі місця  інвалідами в зв'язку  з невиконанням  нормативу, визначається відповідно до  Порядку сплати  підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду  соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ  № 1767 від 28.12.2001 року.

Враховуючи, що на підприємстві відповідача 2 інваліда не працевлаштовано, а  середньорічна заробітна плата на одного працівника складає 4535,71 грн., що зазначено  в   статистичному звіті відповідача за 2006 рік (Ф №10-ПІ),  санкції  становлять 9071,42  грн.

У зв'язку з  простроченням  сплати адміністративно-господарських санкцій на 159 днів, відповідачеві було нараховано пеню в сумі  403,06 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за недотримання відповідачем  в 2006 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця,  позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 61,  124 Конституції України  ст.ст. 158-163 КАС України,

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

1. Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трубайлівське” (Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Стовн'яги, код 00383610) на користь  Київського обласного  відділення Фонду  соціального захисту  інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька,  72, код 19023989) - 9071 (дев'ять тисяч сімсот одна) грн. 42 коп.  штрафних санкцій та 403 (чотириста три) грн. 06 коп. пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

              Суддя                                                                                                 Карпечкін Т.П.