Ухвала

від 14.01.2025 по справі 761/43520/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43520/24

Провадження № 2-з/761/53/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

Шевченківський районний суд м.Києва

у складі

головуючого судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив суд, виділити у власність ОСОБА_1 :

- 1/2 частину нежилого приміщення №1, 2 (групи приміщень №81) ( в літ.А), загальною площею 40,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 45, 7 кв.м.;

- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 45, 2 кв.м.;

- 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в гаражно - будівельному кооперативі ?Явір?, загальною площею21, 4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 37, 3 кв.м.;

- 1/2 частину земельної ділянки для сільськогосподарського призначення та ведення особового селянського господарства, загальною площею 0, 1274 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер:3221880401:08:035:0009;

- 1/2 частину земельної ділянки для сільськогосподарського призначення та ведення особового селянського господарства, загальною площею 0, 2500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер:3221880401:08:035:0008;

- 1/2 частину земельної ділянки для сільськогосподарського призначення та ведення особового селянського господарства, загальною площею 0, 1826 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер:3221880401:08:035:00094.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13 січня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно:

-нежилі приміщення 1, 2 (групи приміщень №81) (в літ.А), загальною площею 40, 8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

-квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 45, 7 кв.м.;

-житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 45, 2 кв.м.;

-гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК ?Явір?, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 21, 4 кв.м.;

-квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 37, 3 кв.м.;

-земельна ділянка кадастровий №3221880401:08:035:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0, 1274 га;

-земельна ділянка кадастровий №3221880401:08:035:0008, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0, 2500 га;

-земельна ділянка кадастровий №3221880401:08:035:0004, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0, 1826 га, що зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 .

Свою заяву обгрунтовує тим, що вищезазначені об?єкти нерухомого майна є предметом судового спору про поділ спільного майна подружжя. На думку заявника, зазначене майно може бути відчужене відповідачкою на користь третіх осіб без його згоди, що у свою чергу утруднить чи зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, 2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 129-1 Конституція України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також, необхідно зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи предмет позову, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: