Постанова

від 15.01.2025 по справі 548/2526/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/2526/23 Номер провадження 22-ц/814/184/25Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В.П. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Чумак О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року у складі судді Старокожко В. П.

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 20.10.2023 № 2267 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 » та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07 жовтня 2015 року між Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області та громадянином ОСОБА_1 на умовах, які були запропоновані орендарем у проекті додаткової угоди, яка була додана до клопотання позивача від 23.06.2023 у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди та стягнути із відповідача на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилався нате,що маючи переважне право на поновлення договору оренди землі від 07жовтня 2015року,укладеного ізГоловним управліннямДержгеокадастру уПолтавській областіщодо земельноїділянки площею10,5324га,кадастровий номер5324885700:00:004:0006,переданої йомуу платнекористування строкомна 7років дляведення фермерськогогосподарства,26.06.2023позивач звернувсядо Хорольськоїміської радиЛубенського районуПолтавської області(власниказемельної ділянки)із клопотаннямпро поновленнядоговору орендиземельної ділянки,проте рішенням№ 2267від 20.10.2023Хорольською міськоюрадою Лубенськогорайону Полтавськоїобласті йомувідмовлено впоновленні вищевказаногодоговору орендиземлі узв`язку із закінченням строку дії договору та несвоєчасним поданням письмового повідомлення орендарем про наміри продовжити дію договору.

Позивач вважає, що таке рішення ухвалене з порушенням вимог чинного законодавства, переважене право на поновлення договору оренди грубо порушено відповідачем, а у позивача на підставі положень частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату укладення договору оренди землі) та підпункту 1 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України наявні всі підстави для поновлення договору, оскільки він своєчасно звернувся до відповідача з клопотанням про продовження строку дії договору оренди землі.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 20.10.2023 № 2267 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 ».

Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07 жовтня 2015 року між Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області та громадянином ОСОБА_1 , право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.12.2015, номер запису про інше речове право: 12653224, площею 10,5324 га, кадастровий номер 5324885700:00:004:0006, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Тарасівської сільської ради Хорольського району Полтавської області) на умовах, які були запропоновані орендарем у проекті додаткової угоди, яка була додана до клопотання позивача від 23.06.2023. Редакція додаткової угоди повністю викладена у резолютивній частині рішення.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1 073 грн.

В апеляційномупорядку вказанерішення судуоскаржив заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, який діючи в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд порушив правила предметної юрисдикції, оскільки позивач ОСОБА_1 є засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником ФГ «Аквамарин», спірна земельна ділянка передана в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, відтак земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення власної підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб позивача.

Посилаючись на приписи Закону України «Про фермерське господарство» і практику Верховного Суду, вказує, що спори про поновлення договору оренди земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, з центральним органом виконавчої влади підлягають розгляду господарськими судами, тому даний спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Підстави представництва відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор обґрунтував невиконанням органом, уповноваженим на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, а саме: Хорольською міською радою своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави шляхом оскарження судового рішення. Факт не звернення до суду уповноважених органів з апеляційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з апеляційною скаргою, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

По справі встановлено, що 07 жовтня 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) в м. Полтаві було укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку площею 10,5324 га, кадастровий номер 5324885700:00:004:0006, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (теперішньої Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області).

Пунктом 8 договору оренди було визначено, що договір укладено на термін 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Право оренди за даним договором оренди землі зареєстровано 16.12.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право 12653224.

06.12.2016 до договору оренди землі від 07.10.2015 укладено додаткову угоду про внесення змін, відповідно до якої змінено редакцію пунктів 5, 9, 10 даного договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації. Інші пункти договору залишено без змін.

За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 10,5324 га, кадастровий номер 5324885700:00:004:0006 має цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства та форму власності: комунальна, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 190 017,33 грн, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Зважаючи на закінчення строку дії договору 26.06.2023 позивач звернувся до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (власника земельної ділянки) із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 10,5324 га, кадастровий номер 5324885700:00:004:0006, строком на 7 років з орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується копією цього клопотання із відміткою відповідальної особи органу місцевого самоврядування про його отримання.

До даного клопотання було додано проект додаткової угоди до договору оренди землі у 2 примірниках, копію договору оренди землі від 07.10.2015, копію додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2015, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 75173417 від 08.12.2016, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , що підтверджується посиланням на додатки у вищевказаному клопотанні.

20.10.2023 Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області прийнято рішення № 2267 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 », відповідно до якого позивачу відмовлено в поновленні договору оренди землі, укладеного між Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області та гр. ОСОБА_1 (дата укладення договору - 07 жовтня 2015 року), зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.12.2015, номер запису про інше речове право 12653224 на земельну ділянку кадастровий номер 5324885700:00:004:0006 для ведення фермерського господарства площею 10,5324 га, яка знаходиться на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Тарасівської сільської ради), шляхом укладення Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 07 жовтня 2015 року та внесення змін до нього, в зв`язку з закінченням строку дії договору та несвоєчасним поданням письмового повідомлення орендарем про наміри продовжити дію договору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з наявності порушеного права позивача на продовження дії договору оренди землі та вважав, що таке право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки позивачем належно виконувалися умови договору оренди земельної ділянки та дотримано строк і процедуру повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення (продовження) договору оренди землі від 07.10.2015 на новий строк.

Проте, суд розглянув справу з порушенням правил юрисдикції загальних судів, визначених статтею 19 ЦПК України, що відповідно до частин першої, другої статті 377 цього Кодексу є обов`язковою підставою для скасування рішення та закриття провадження у справі.

Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У статті 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими віднесено до розгляду господарськими судами справи у спорах, зокрема, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Статтею 31 ЗК України та статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Отже, земельна ділянка, що надається для ведення фермерського господарства, є основною та необхідною умовою для здійснення фермерським господарством господарської діяльності у сфері товарного сільськогосподарського виробництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року при розгляді справи справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20) висловлено правову позицію та зазначено, що: «земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи:

1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства;

2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.

Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства. Хоча, як зазначалося вище, земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.

Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання».

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові зробила висновок, що: «спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство».

З матеріалів справи, а саме, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 10.10.2016 зареєстроване фермерське господарство «Аквамарин», засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .

Предметом договору оренди землі від 07.10.2015 та права оренди, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.12.2015 на підставі вказаного договору, є земельна ділянка площею 10,5324 га, кадастровий номер 5324885700:00:004:0006, призначена для ведення фермерського господарства, отже, спір щодо продовження оренди даної земельної ділянки належить до господарської юрисдикції.

Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав суду доказів про те, що він користується земельною ділянкою як фізична особа. З жовтня 2016 року права й обов`язки орендаря спірної земельної ділянки за договором оренди землі від 07.10.2015 належать фермерському господарству «Аквамарин», яке створено позивачем і зареєстроване згідно закону, тобто фактичним учасником спірних правовідносин є саме фермерське господарства, а не ОСОБА_1 , як фізична особа.

Враховуючи викладене, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

При цьому, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Вирішуючи питання в частині розподілу судових витрат, колегія суддів керується нормами статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до пункту 5 частини першої, частини п`ятої якої у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись статтями 255, 367, 374, 377, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області - задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду із позовом за правилами господарського судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_1 право подати Полтавському апеляційному суду упродовж десяти днів від дня отримання копії цієї постанови заяву про передачу справи для розгляду за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Повернути Полтавській обласній прокуратурі (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1610,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Чумак