Ухвала

від 15.01.2025 по справі 711/9874/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/24/25 Справа № 711/9874/24 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

представника власника

майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023250000000218, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в :

зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, вилучене 12.12.2024 в ході проведення обшуку домоволодіння (житловий будинок та господарські споруди), що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме:

- блокнот зеленого кольору з назвою «2019 Сорго Будівельно-торгова зала» із записами, всередині якого п`ять аркушів паперу із записами та дві візитівки із написами;

- блокнот світло-зеленого кольору з написом «Сорго Будівельно-торгова зала» із записами, всередині якого три аркуші паперу із записами та візитівка із написами;

- блокнот коричневого кольору із записами;

- блокнот із написом «Aquastor» із записами;

- блокнот із написом «Профіль Плюс» із записами;

- блокнот із написом «Профіль Плюс» із записами, всередині якого три аркуші паперу із записами;

- блокнот із написом «Будсервіс» із записами, всередині якого шість аркушів паперу із записами та одною візитівкою із написами;

- блокнот із написом «Office notebook» із записами, всередині аркуш паперу із друкованим текстом «Капітальний ремонт підвального приміщення будівлі територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси за адресою: вул. Пушкіна, 13 А (утеплення фасаду) та рукописним текстом;

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «виконані роботи в 2024» на 1 арк.;

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «закриті акти за минулий рік 2023» на 1 арк.;

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «виконані роботи в 2024» на 1 арк.;

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «Акт» на 1 арк. із прикріпленим степлером аркушем паперу рожевого кольору із записами;

- відомість обсягів робіт на 1 арк.;

- аркуш паперу жовтого кольору із записами;

- візитівка ремонту квартир;

- мобільний телефон ОСОБА_9 Apple IMEI НОМЕР_1 із сім-картою на номер НОМЕР_2 ,

з метою збереження як речових доказів, встановивши заборону володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Прийняте рішення слідчим суддею обґрунтовано відповідністю вилученого майна вимогам ст.98 КПК України та достатністю доводів та підстав, наведених прокурором у клопотанні, що це майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, а не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення вказаних речових доказів, тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову ухвалу, якою повернути прокурору клопотання про накладення арешту в порядку ч.3 ст.172 КПК України, як таке, що подане без додержання вимог ст.171 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що майно, на яке слідчий суддя наклав арешт, не входило до переліку, визначеного в ухвалі слідчого судді від 18.11.2024, тому таке має статус тимчасово вилученого майна. Адвокат вказує на порушення приписів ч.5 ст.171 КПК України щодо строку подачі прокурором клопотання про накладення арешту протягом 48 годин після вилучення майна, що є підставою для повернення клопотання без розгляду. Так, у прохальній частині клопотання йдеться про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 12.12.2024, клопотання подане 16.12.2024, а отримано судом 18.12.2024, що свідчить про порушення строків, визначених ч.5 ст.171, оскільки зазначене вище клопотання мало бути подане не пізніше 15.12.2024.

Також, скаржник звертає увагу на те, що прокурор мотивував клопотання, тим що «комп`ютерна техніка та інша техніка використовувалася для організації незаконного функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор по знаряддям вчинення кримінального правопорушення», однак кримінальне провадження порушено за ч.4 ст.191 КК України, при цьому слідчий суддя вказав, що прокурором наведено достатньо доводів та підстав про те, що вищезазначене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, адвокат просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 20.12.2024, вказуючи при цьому, що повний текст ухвали було проголошено 25.12.2024, який він отримав 26.12.2024, вважає вказані обставини поважними.

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката та власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, заслухавши пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшов таких висновків, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 395 КПК Україниапеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

За змістом ч.1ст.117 КПК Українипропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.

У даному провадженні скаржник був присутній при проголошенні резолютивної частини оскаржуваної ухвали слідчого судді від 20.12.2024, повний текст ухвали проголошено 25.12.2024 та отримано скаржником, як він зазначає, - 26.12.2024, апеляційну скаргу подано 30.12.2024., при цьому скаржник вказував, що не був ознайомлений з мотивами прийнятого рішення, відповідно, не маг змоги апелювати їх. Зважаючи на незначний пропуск строку на апеляційне оскарження зазначеної вище ухвали та поважність причин пропуску даного процесуального строку через не ознайомлення з мотивами прийнятого судом рішення, колегія суддів вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2024.

Далі, по суті розгляду доводів і вимог апеляційної скарги, з матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №120023250000000218, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.11.2024 (справа №711/8990/24), проведено 12.12.2024 обшук за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в домоволодінні (житловий будинок та господарські споруди), що за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого було, зокрема, вилучено:

- блокнот зеленого кольору з назвою «2019 ОСОБА_10 » із записами, всередині якого п`ять аркушів паперу із записами та дві візитівки із написами;

- блокнот світло-зеленого кольору з написом «Сорго Будівельно-торгова зала» із записами, всередині якого три аркуші паперу із записами та візитівка із написами;

- блокнот коричневого кольору із записами;

- блокнот із написом «Aquastor» із записами;

- блокнот із написом «Профіль Плюс» із записами;

- блокнот із написом «Профіль Плюс» із записами, всередині якого три аркуші паперу із записами;

- блокнот із написом «Будсервіс» із записами, всередині якого шість аркушів паперу із записами та одною візитівкою із написами;

- блокнот із написом «Office notebook» із записами, всередині аркуш паперу із друкованим текстом «Капітальний ремонт підвального приміщення будівлі територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси за адресою: вул. Пушкіна, 13 А (утеплення фасаду) та рукописним текстом;

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «виконані роботи в 2024» на 1 арк.,

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «закриті акти за минулий рік 2023» на 1 арк.,

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «виконані роботи в 2024» на 1 арк.;

- аркуш формату А-4 із фотозображенням тексту «Акт» на 1 арк. із прикріпленим степлером аркушем паперу рожевого кольору із записами;

- відомість обсягів робіт на 1 арк.;

- аркуш паперу жовтого кольору із записами;

- візитівка ремонту квартир;

- мобільний телефон ОСОБА_9 Apple IMEI НОМЕР_1 із сім-картою на номер НОМЕР_2 , при огляді вмістимого якого виявлено інформацію щодо спілкування та переписки між фігурантами, які можуть мати значення для досудового розслідування та проведення належного огляду якого та зняття інформації в умовах обшуку неможливо.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 13.12.2024, майно, вилучене 12.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023250000000218.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно із ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався.

Так, відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що майно, на яке накладено арешт, не входило до переліку, визначеного в ухвалі слідчого судді від 18.11.2024, а тому воно є тимчасово вилученим майном, а також посилання на порушення строків звернення прокурором із клопотанням до слідчого судді, передбачених ч.5 ст.171 КПК України, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.2 ст.167 КПК України).

Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду (ч.2 ст.168 КПК України).

Згідно з ч.7 ст.236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ч.5 ст.171 КПК України.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.11.2024 у справі №711/8990/24 (а.с.31-39) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 з метою відшукання та вилучення документів та речей, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення або є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зокрема, «вилучення чорнових записів та тих, що зберігаються, в тому числі, засобах мобільного зв`язку». Отже, вилучені речі та документи під час обшуку 12.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_9 входять до переліку щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді від 18.11.2024 про дозвіл на проведення обшуку. Тому доводи апеляційної скарги, що вилучене майно під час обшуку 12.12.2024 має статус тимчасово вилученого майна, а відтак і клопотання прокурором подано з порушенням приписів ч.5 ст.171 КПК України, не знаходять свого підтвердження.

Крім того, постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 13.12.2024, майно, вилучене 12.12.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Таким чином, вказане майно є речовими доказами, в розумінні ст.98 КПК України, та з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна з метою запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) та необхідності встановленню істини у кримінальному провадженні.

Стосовно тверджень апеляційної скарги, що прокурор мотивував клопотання, тим що «комп`ютерна техніка та інша техніка використовувалася для організації незаконного функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор по знаряддям вчинення кримінального правопорушення», а слідчий суддя вважав доводи клопотання такими, що мітять достатньо доводів та підстав вважати вищезазначене майно речовими доказами, апеляційний суд вважає, що такий текст у клопотанні прокурора може свідчити про описку, однак наявність абзацу відповідного змісту не впливає в цілому на законність ухваленого судового рішення слідчим суддею з огляду на те, що в решті зміст клопотання, долучені до клопотання матеріали, перелік майна, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, відповідає прохальній частині клопотання прокурора.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, а тому доводи адвоката стосовно незаконності ухвали слідчого судді колегія суддів вважає непереконливими.

Апеляційним судом не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст.170-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Крім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Згідно з ч.4 ст.132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Матеріали клопотання та справи містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування вилучені речі можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні, а накладення арешту на вищезазначене майно має легітимну мету, передбачену п.1 ч.2 ст.170КПК України збереження речових доказів, а отже вказані речі відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно частини третьої ст.173КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Інші доводи на які посилається адвокат також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки істотних порушень норм КПК України не встановлено.

Зважаючи на зазначене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання адвоката ОСОБА_8 про продовження строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді задовольнити та продовжити вказаний процесуальний строк.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023250000000218, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач :

Судді :