Ухвала

від 16.01.2025 по справі 200/259/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

16 січня 2025 року Справа №200/259/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Вадима Меламеда, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати поточної пенсії позивачу та недоотриманої пенсії з 7 жовтня 2009 року по сьогоднішній день на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ Ощадбанк;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснювати виплату поточної пенсії Позивачки, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 7 жовтня 2009 року, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ Ощадбанк.

Відповідно до ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, а також з програмного забезпечення Донецького окружного адміністративного суду «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/), в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/14197/19-а за позовом ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні позивачеві пенсії, викладеної в листі відповідача від 30 вересня 2019 року; зобов`язання відповідача провести поновлення виплат пенсії позивачеві з 7 жовтня 2009 року з проведенням індексації та здійснення компенсації втрати частини доходів. вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року, яке набрало законної сили 19 жовтня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не поновлення ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009 року та зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009 року із здійсненням компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позову відмовлено.

1 листопада 2021 року на виконання даного судового рішення в частині зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009 року із здійсненням компенсації втрати частини доходів Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 10 січня 2024 року замінено боржника - Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) у виконавчому листі, виданому у справі № 200/14197/19-а.

1 липня 2024 року ОСОБА_1 видано дублікати виконавчих листів у справі № 200/14197/19-а, в тому числі дублікат виконавчого листа про поновлення пенсійним органом виплати пенсії ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009 року із здійсненням компенсації втрати частини доходів.

В позовній заяві позивач зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року по справі № 200/14197/19-а відповідачем не виконано і що 7 серпня 2024 року представник позивача повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про добровільне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року в частині виплати пенсії на визначений банківський рахунок позивача, до якої додав заяву про виплату пенсії на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ Ощадбанк.

Листом від 13 листопада 2024 року (вих. № 0500-0212-8/109188) відповідач відмовив у виплаті пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 та повідомив про необхідність особистого подання ОСОБА_1 до Головного управління заяви про виплату пенсії.

Не погодившись із відмовою відповідача виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року в частині виплати пенсії на визначений банківський рахунок позивача, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Приписамист. 129-1 Конституції Українивстановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннямист. 370 КАС Українивстановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в п. 40 Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», п. 68).

Конституційний Суд України, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема,Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року у справі № 200/14197/19-а є обов`язковим до виконання на всій території України.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, на виконання рішення суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправною бездіяльності, допущеної суб`єктом владних повноважень - відповідачем по справі (або його правонаступником), на виконання такого рішення суду.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб виконання рішення суду або порядок його виконання.

Зазначені правові нормиКАС Українимають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України, а у випадку, якщо стягував вважає встановити певний спосіб виконання судового рішення (наприклад, виконати рішення суду про виплату певних сум шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок стягувача) стягувач має право ініціювати перед судом, який розглядав справу, розгляд питання про встановлення певного способу виконання рішення суду.

Не виконання судового рішення, яке набуло законної сила, не може бути самостійним предметом окремого позовного провадження.

Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових нормКАС України(ст.ст. 378, 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача - шляхом подання адміністративного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 170 КАС Українисуддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

На підставі викладеного вище суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за даним позовом, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому позовному провадженні, проте на стадії виконання такого судового рішення.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 3 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21 грудня 2020 по справі № 440/1810/19, від 26 лютого 2024 року по справі № 120/13369/23.

Керуючись ст.ст.170,241-243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна