Рішення

від 16.01.2025 по справі 240/22171/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/22171/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,

представника позивача Плужнік К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач 12.11.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ЛОПАТЮК Ілоною Володимирівною від 16.10.2024 про стягнення виконавчого збору 32000,00 грн. за виконавчим листом виданим Житомирським окружним адміністративним судом №240/35254/23 від 11.10.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що виконавчий збір є своєрідною штрафною санкцією майнового характеру за невиконання в добровільному порядку виконавчого документа, а обов`язковою передумовою стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень; Військовою частиною НОМЕР_1 було вжито всіх заходів для добровільного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 240/35254/23.

Ухвалою від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 16.01.2025 з повідомленням учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову і справу розглядати без участі відповідача та зазначає, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюється органами державної виконавчої служби; стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Згідно ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.

В судовому засіданні представника позивача позов підтримав та просив його задовольнити, вказавши, що рішення суду ними було добровільно виконано частково, оскільки на його виконання був здійснений перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та замовлені донараховані кошти, які не виплачені у зв`язку із відсутністю фінансування на ці потреби; спірна постанова є протиправною, оскільки виконавець не вчиняв будь-яких дій щодо примусового виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Житомирським окружним адміністративним судом 29.04.2024 у справі № 240/35254/23 ухвалено рішення, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.09.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України від 14.11.2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, і 11.10.2024 видано виконавчий лист № 240/35254/23, який стягувачем було пред`явлено відповідачу до примусового виконання.

16.10.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанови ВП № 76313467:

- про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 240/35254/23;

- про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.

Позивач, вважаючи вказану постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Слід зауважити, що вищевказане рішення суду є рішенням, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Протиправність вказаної постанови позивач обґрунтовує тим, що виконавчий збір є своєрідною штрафною санкцією майнового характеру за невиконання в добровільному порядку виконавчого документа.

Суд не погоджується з цим твердженням позивача, оскільки ст. 75 Закон № 1404-VIII передбачає відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії у вигляді штрафу, а не у вигляді стягнення виконавчого збору, а відповідно до ч.1 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст. 27 Закону № 1404-VIII зазначено:

"2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів)."

Постанова державного виконавця від 16.10.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76313467 протиправною не визнавалась і на даний час є чинною.

Оскільки ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII зобов`язує державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, що і було зроблено відповідачем 16.10.2024 у виконавчому провадженні № 76313467, вказана постанова є правомірною.

Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірне рішення на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.

При цьому суд звертає увагу, що наслідком винесення постанови про стягнення виконавчого збору, яку держаний виконавець зобов`язаний виносити одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є безспірне стягнення з боржника такого виконавчого збору.

Згідно ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Тобто постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами і стягнення визначеного в цієї постанови судового збору повинно здійснюватись при примусовому виконанні такої постанови.

Частини 5, 7, 9, 10 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачають підстави, коли виконавчий збір не стягується, а тому наявність або відсутність таких підстав має встановлюватися під час здійснення примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог та приписи ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн (а.с.57), не підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Леха Качинського, 12-а, м. Житомир, 10014, код 34973387) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Семенюк