Рішення

від 16.01.2025 по справі 280/10663/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Справа № 280/10663/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати постанову відповідача №8816 від 24.10.2024 щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , як «придатний до в/с»;

зобов`язати відповідача провести переогляд і провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я позивача з метою визначення ступеня його придатності до військової служби, з урахуванням результатів проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 20.11.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна постанова щодо здатності позивача виконувати військову службу як «придатний» була винесена внаслідок неналежного медичного огляду експертами ВЛК без застосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби та за наявності незаперечних даних, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, що є порушенням вимог пунктів 6.8, 6.9, 6.10, 6.12 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402. Позивач зазначає, що за самопочуттям стан його здоров`я не покращується. Регулярно у позивача виникають проблеми з самопочуттям, яке позивач іноді взагалі не може переносити, як і витримувати будь-які фізичні навантаження. Позивач вважає себе хворим та не відчуває змоги проходити військову службу ані за посадою, а ні взагалі. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу проведено медичний огляд та винесено Постанову у формі Довідки військово-лікарської комісії №8816 від 24.10.2024 позаштатної постійно діючої госпітальною ВЛК. При винесенні Постанови ВЛК було досліджено та враховано вік, освіту, спеціальність, усі захворювання: На підставі статей 39-б, 43-б, 61-б, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб та ТДВ гр.3 Позивач був визнаний не придатний до служби у Десантно-штурмових військах. Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних короблях, у спецспорудах. Також, представник відповідача вказував на те, що оскарження його постанови, як позаштатної ВЛК, здійснюється через орган управління ВЛК регіону та ЦВЛК. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 , був призваний на військову службу 11 липня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі направлення ДБР та пункту 6.4 глави 6 розділу II Положення, позивач прибув до відповідача для медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби в десантно-штурмових військах.

Позивачу проведено медичний огляд та винесено Постанову у формі Довідки військово-лікарської комісії №8816 від 24.10.2024 позаштатної постійно діючої госпітальною ВЛК, відповідно до якої, на підставі статей 39-б, 43-б, 61-б, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб та ТДВ гр.3, позивач був визнаний не придатний до служби у Десантно-штурмових військах. Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних короблях, у спецспорудах.

Позивач, вважаючи постанову протиправною, звернувся до суду з даними позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України №3543-XII) мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цією ж статтею Закону України №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України», передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до частини 12 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 2 Розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.2.1 глави 2 Розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Так, під час огляду позивача ВЛК було встановлено наявність у позивача захворювань за статтями 39-б, 43-б, 61-б, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб, тобто визначення стану здоров`я позивача проведено ВЛК.

В свою чергу, відповідно до пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний»: до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із встановленням у позивача захворювань (за статтями 39-б, 43-б, 61-б, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб) його визнано придатним до військової служби, але з урахуванням певних обмежень, а саме визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Суд зазначає, що Положення №402 не містить приписів за яких особи щодо яких встановлено захворювання за статтями 39-б, 43-б, 61-б, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб визнаються непридатними до військової служби.

За таких обставин, наявність захворювань за статтями за статтями 39-б, 43-б, 61-б, 41-в графи ІІ Розкладу хвороб не є підставою для визнання військовослужбовця таким, що є непридатним до військової служби.

В свою чергу, суд зазначає, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду, оскільки є компетенцією медичних працівників та посадових осіб ВЛК.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВЕРХОВНОГО СУДУ по справах №820/5570/16 та №810/5009/18, яка враховується судом під час прийняття рішення у даній справі.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Отже, у разі якщо позивач не згоден з висновками відповідача, як позаштатної ВЛК, щодо його придатності до військової служби за станом здоров`я, то відповідно позивач має право оскаржити такі висновки у порядку визначеному пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, і саме зазначені органи мають право надавати переоцінку стану здоров`я позивача у співвідношенні із придатністю до військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова