Рішення

від 16.01.2025 по справі 300/8439/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. справа № 300/8439/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі Департамент соцполітики Івано-Франківської ОДА, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виправленні помилки у посвідченні, допущеної при його оформленні працівниками Департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації;

зобов`язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації невідкладно видати посвідчення ліквідатора другої категорії ОСОБА_1 із зазначенням його справжнього імені Стефан, на підставі доданих відповідачу до заяви у травні 2024 року свідоцтва про народження та паспорта, виданого 15.06.1996.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18 липня по 03 вересня 1986 року у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), сформованого на принципах воєнного часу і підпорядкованого 25-тій бригаді Міністерства оборони СРСР брав участь у ліквідації аварії та її наслідків безпосередньо на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС і 30-кілометровій зоні. У зв`язку із цим за рішенням №42 від 09.02.2012 Комісії зі спірних питань Міністерства соціальної політики отримав статус ліквідатора другої категорії. Проте, у посвідченні суб`єктом владних повноважень допущено помилку та неправильно вказано ім`я позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.11.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що оскільки питання визначення статусу ОСОБА_1 було спірним, комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній держадміністрації, яка затверджена розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації «Про комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації» від 21.09.2018 №546 було прийнято рішення про направлення матеріалів справи ОСОБА_1 на розгляд комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України. Комісія зі спірних питань розглядала матеріали позивача тричі згідно протоколів від 29.09.2010 №32, від 09.02.2011 №34, від 09.02.2012 №42 та на підставі представлених документів, більшість яких видані на ОСОБА_1 , Комісія зі спірних питань на засіданні від 09.02.2012 №42 визначила статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 , що слугувало підставою для видачі відповідного посвідчення. В той же час, питання щодо заміни посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 позивачу в частині зміни написання імені зі ОСОБА_2 розглядалося на засіданні Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Івано-Франківській обласній державній адміністрації, яке відбулося 10.05.2024. Комісія прийняла рішення повернутися до розгляду справи після приведення у відповідність представлених ним документів. На думку відповідача, провести заміну посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 в частині написання імені зі ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , Департамент не може, оскільки це суперечитиме законним діям. З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 19-23).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Згідно першої сторінки паспорта громадянина України, позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).

Сторонами не заперечується, що позивач брав участь у ліквідації аварії та її наслідків безпосередньо на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС і 30-кілометровій зоні, у зв`язку із чим за рішенням №42 від 09.02.2012 Комісії зі спірних питань Міністерства соціальної політики отримав статус ліквідатора другої категорії (а.с. 10).

Також позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2 (а.с. 11, 30).

Проте, у зв`язку із неправильним зазначенням імені у вказаному посвідченні ( ОСОБА_3 замість ОСОБА_4 ), позивач звернувся 02.05.2024 до відповідача із заявою про виправлення помилки у посвідченні ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надавши при цьому, копію паспорті та свідоцтва про народження.

Як слідує із витягу з протоколу від 10.05.2024 №132, питання, порушене позивачем, слухалось на засіданні Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації (далі Комісія) (а.с. 28-29).

Із вказаного витягу вбачається, що Комісія розглядала такі документи:

паспорт громадянина України, серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 (а.с. 5);

свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с. 4);

військовий квиток від 07.04.1979 № НОМЕР_5 ;

посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_6 (дублікат) (а.с. 30);

довідка про заробітну плату відкритого акціонерного товариства «Болехівський лісокомбінат» від 12.12.2011 №1/12 видана ОСОБА_1 (а.с. 425);

довідки про заробітну плату, які видані відкритим акціонерним товариством «Болехівський лісокомбінат» від 01.10.2010 №231 та від 10.10.2011 №222 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 41);

копія особового рахунку ОСОБА_1 по заробітній платі (а.с. 40);

витяг з протоколу Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 09.02.2012 №42 про визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 (а.с. 29).

Розглянувши вказані документи, Комісія ухвалила повернутися до розгляду справи після приведення у відповідність представлених документів.

Надалі позивач повторно звернувся до відповідача із заявою від 13.05.2024, в якій наголосив, що ним подано працівникам департаменту копії паспорта і свідоцтва про народження, в яких зазначено, що його ім`я не ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 , а тому просив невідкладно розглянути питання про заміну його посвідчення через допущену помилку не з його вини (а.с. 7).

Листом Департаменту соцполітики Івано-Франківської ОДА від 28.05.2024 №1731/05.4-05/09-24 позивача повідомлено, що порушене ним питання розглянуто на засіданні Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Івано-Франківській обласній державній адміністрації, яке відбулося 10.05.2024. При цьому, Комісія прийняла рішення повернутися до розгляду справи після приведення у відповідність представлених позивачем документів (а.с. 8).

Після звернення позивача від 29.08.2024 щодо надання копій документів для підготовки судового позову, листом Департаменту соцполітики Івано-Франківської ОДА від 16.09.2024 №І-1456/06-24 позивача проінформовано, що:

«Переглянувши матеріали Вашої справи, можна прослідкувати, що одним із документів, який підтверджує участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) в період з 18.07.1986 по 03.09.1986, є довідка Головного управління МНС України в Івано-Франківській області від 29.06.2010 №01-4432/411.

Серед документів Вашої справи наявна, також, копія та виписка з наказу від 16.07.1986 №291/к Прикарпатського виробничого лісозаготівельного об`єднання «ПРИКАРПАТТЛІС» Болехівського лісокомбінату щодо призову ОСОБА_1 на військові збори терміном на 60 днів з 14.07.1986 по 11.09.1986, копія особового рахунку по заробітній платі ОСОБА_1 та довідка про заробітну плату відкритого акціонерного товариства «Болехівський лісокомбінат» від 12.12.2011 №1/12 видана ОСОБА_1 .

Але також, слід зазначити про наявність двох довідок про заробітну плату, які видані відкритим акціонерним товариством «Болехівський лісокомбінат» від 01.10.2010 та від 10.10.2011 №231 та №222 відповідно на ім`я ОСОБА_1 .

Звертаємо увагу, що представлена Вами до попереднього звернення від 02.05.2024 копія військового квитка теж на ім`я ОСОБА_1 .

Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (далі Комісія зі спірних питань) розглядала матеріали Вашої справи тричі, про це свідчать витяги із протоколів зазначеної вище комісії (витяг з протоколу від 29.09.2010 №32, від 09.02.2011 №34, від 09.02.2012 №42).

Отже, на підставі представлених документів, більшість яких видані на ОСОБА_1 , Комісія зі спірних питань на засіданні від 09.02.2012 №42 (витяг додається) визначила статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 , що слугувало підставою для видачі відповідного посвідчення.

Питання щодо заміни Вашого посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 в частині зміни написання імені зі ОСОБА_3 на ОСОБА_4 розглянуто на засіданні Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Івано-Франківській обласній державній адміністрації, яке відбулося 10.05.2024. Як зазначалося раніше, комісія прийняла рішення повернутися до розгляду Вашої справи після приведення у відповідність представлених Вами документів…» (а.с. 9).

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у виправленні помилки у посвідченні, допущеної при його оформленні, протиправними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.12.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі №796-XII).

Згідно зі статтею 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що у виниклих правовідносинах не є спірним питання про те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки фактично останньому видано відповідне посвідчення.

Статтею 65 Закону №796-XII установлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте, спірним є зазначення у такому посвідченні невірного імені позивача.

Суд звертає увагу, що на час видачі позивачу посвідчення серії НОМЕР_2 діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою від 20.01.1997 №51 (далі Порядок №51).

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. не менше 5, а у 1987 році не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що посвідчення видаються, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (п. 12 Порядку №51).

При цьому, з 25.07.2018 постановою №551 затверджений новий Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі Порядок №551).

Пунктом 2 Порядку №551 затверджено нові зразки посвідчень, зокрема, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 Порядку №551 визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. не менше п`яти, а в 1987 році не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.

Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі регіональні комісії).

Вказаним пунктом визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів, зокрема: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження; довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.

Як уже судом встановлено, 10.05.2024 на засіданні Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації розглядалась заява позивача стосовно виправлення помилки у посвідченні ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За наслідками розгляду цієї заяви, відповідачем в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, прийнято рішення повернутися до розгляду справи позивача після приведення у відповідність представлених ним документів (а.с. 27).

При цьому, як у відзиві, так і у листі від 16.09.2024 №І-1456/06-24 відповідач, приймаючи таке рішення (а фактично не прийнявши жодне рішення), посилається на те, що Комісія зі спірних питань розглядала матеріали справи позивача тричі, про що свідчать витяги із протоколів зазначеної Комісії (витяг з протоколу від 29.09.2010 №32, від 09.02.2011 №34, від 09.02.2012 №42) та на підставі представлених документів, більшість яких видані на ОСОБА_1 , Комісія зі спірних питань на засіданні від 09.02.2012 №42 визначила статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 , що слугувало підставою для видачі відповідного посвідчення.

Суд зауважує, що у виниклих правовідносинах позивач не ставив перед відповідачем питання щодо визначення за ним статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки такий факт вже є встановленим.

Натомість, позивач долучивши до заяви від 02.05.2024 паспорт громадянина України, серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 (а.с. 5) та свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с. 4), просив виправити помилку у посвідченні ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки вірним його ім`ям є Стефан.

Більше того, як сам же відповідач зазначив, що окрім деяких документів (довідка Головного управління МНС України в Івано-Франківській області від 29.06.2010 №01-4432/411 (а.с. 31), копія та виписка з наказу від 16.07.1986 №291/к Прикарпатського виробничого лісозаготівельного об`єднання «ПРИКАРПАТТЛІС» Болехівського лісокомбінату щодо призову ОСОБА_1 на військові збори терміном на 60 днів з 14.07.1986 по 11.09.1986 (а.с. 34, 38), копія особового рахунку по заробітній платі ОСОБА_1 та довідка про заробітну плату відкритого акціонерного товариства «Болехівський лісокомбінат» від 12.12.2011 №1/12 видана ОСОБА_1 (а.с. 42), у відповідача наявні дві довідки про заробітну плату, які видані відкритим акціонерним товариством «Болехівський лісокомбінат» від 01.10.2010 та від 10.10.2011 №231 та №222 відповідно на ім`я ОСОБА_1 .

З огляду на викладене та беручи до уваги всі наявні документи, суд вважає, що маючи в наявності паспорт громадянина України, серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 (а.с. 5) та свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с. 4), у відповідача були всі підстави для однозначного висновку про наявну помилку у посвідченні позивача, зокрема в його імені.

При цьому, суд вкотре наголошує, що питання щодо встановлення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС перед відповідачем не порушувалось. Натомість, спірним є тільки наявна помилка в імені позивача, зазначеного у посвідченні ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

За таких обставин, на переконання суду, уповноважений орган при вирішенні питання щодо виправленні помилки, не повинен вдаватись до надмірного формалізму та обмежуватись формальним дослідженням лише деяких документів.

Разом із тим, суд звертає увагу, що зі сплином часу (з часу аварії минуло 38 років) позивач позбавлений можливості отримати інші докази, уточнені довідки детальнішого змісту чи фінансові документи з підтвердженням правильного написання його імені. Крім того, неправомірним є перекладання на позивача відповідальність за неналежне виконання обов`язків відповідальними посадовими особами чи за неправильне зазначення букви в імені працівника у відповідних первинних документах.

Також суд звертає увагу, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX (далі Закон №2073-IX), який відповідно до частини 1 цього Закону регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Частиною 5 вказаного Закону визначено, що адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 5 статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративний орган, що порушив право, свободу чи законний інтерес особи, зобов`язаний за власною ініціативою протягом розумного строку з дня виявлення порушення поновити право, свободу чи законний інтерес, не чекаючи подання скарги чи пред`явлення позову та запобігаючи повторенню порушення у майбутньому.

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. Особа зобов`язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними (стаття 10 Закону №2073-IX).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону №2073-IX, адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.

Частиною 2 ст. 14 Закону №2073-IX передбачено, що адміністративний орган забезпечує розгляд і вирішення справи з вчиненням процедурних дій, що є достатніми та необхідними для належного вирішення справи.

З огляду на вищенаведені норм законодавства та встановлені судом обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належне виконання своїх повноважень в частині добросовісного та розсудливого вирішення поставленого питання, порушеного позивачем у його заяві, та, як наслідок, не доведено правомірність прийнятого рішення за наслідками проведеного 10.05.2024 засідання Комісії, з огляду на відсутність оцінки поданим документам у сукупності.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язального характеру, то суд бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №484/3745/17.

Проте, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на викладене, а також встановлені обставини справи, з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд, встановивши протиправними дії відповідача, вважає що позовні вимоги належить задовольнити шляхом зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 посвідчення ліквідатора другої категорії із зазначенням його справжнього імені Стефан, на підставі доданих до заяви у травні 2024 року свідоцтва про народження та паспорта, виданого 15.06.1996.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктами 32-41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Леся Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо відмови у виправленні помилки у посвідченні, допущеної при його оформленні.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Леся Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76000) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) посвідчення ліквідатора другої категорії із зазначенням його справжнього імені Стефан, на підставі доданих до заяви у травні 2024 року свідоцтва про народження та паспорта, виданого 15.06.1996.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.