Ухвала

від 16.01.2025 по справі 380/7832/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

16 січня 2025 рокусправа № 380/7832/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ » (вул. Бескидська, буд. 41, м. Львів, 79067; код ЄДРПОУ 44768338) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Львівській області № 44357 від 08.09.2023р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою від 15.04.2024 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Особі, що звернулася із позовною заявою, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Вимоги ухвали судді від 15.04.2024 року позивачем виконано повністю та подано на адресу суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому просить суд: визнати причини пропуску ТОВ «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» строку для звернення до суду поважними та поновити строк.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник зазначив про те, що 24 лютого 2022 року Президент України своїм Указом «Про введення воєнного стану в Україні» ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. А Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Вказують, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначають, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції. Таким чином, у зв`язку з введенням в Україні військового стану Реєстри тривалий період часу не відображали актуальної інформації а Електронний кабінет платника внаслідок систематичних відключень електроенергії також не працював стабільно, при цьому за вказаний період часу на території Львівської області мало місце близько 989 сигналів повітряної тривоги, що беззаперечно вплинуло на можливість в повному обсязі та своєчасно використовувати Електронний кабінет платника так і інші електронного - інформаційні засоби, перебування в офісному приміщення, що викликало звернення позивача до суду в даній справі із пропуском шестимісячного строку встановленого ст. 122 КАС України, оскільки оскаржуване рішення надійшло в електронний кабінет.

Від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду.

Заява обґрунтовується тим, що відповідно до п.8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Вказують, що рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 44357 від 08.09.2023р отримано засобами електронного зв`язку 08.09.2023. Дане підтверджується і відповідною квитанцією. Оскільки Позивач надалі здійснював свою господарську діяльність таким чином йому було відомо про вище вказані рішення. Позовна заява позивача, підписана директором ТзОВ «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» надійшло до суду 10.04.2024 року та даний позов подано з пропуском шестимісячного терміну на оскарження. Представник відповідача стверджує, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної СГД не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст.102 та п.56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення суми грошових зобов`язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п.56.18 та ст.102 ПК України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

За змістом частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, зазначена норма встановлює строки звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 08.09.2023 року № 44357, яким прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризикованості платника податку п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Суд вважає за доцільне зазначити, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання в розумінні статті 102 та пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення суми грошових зобов`язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на які не поширюються правила пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Зі змісту наданих представником відповідача доказів вбачається наведення пояснень стосовно того, що саме рішення отримано позивачем засобами електронного зв`язку 08.09.2023 року.

Проте, позивач звернувся до суду лише 11.04.2024.

Таким чином, суд висновує про пропуск позивачем 6-місячного строку звернення до суду з відповідним позовом.

В той же час, як встановлено судом, спірне у цій справі рішення позивачем, як останній зазначає, надійшло в електронний кабінет, однак у зв`язку з введенням в Україні військового стану Реєстри тривалий період часу не відображали актуальної інформації а Електронний кабінет платника внаслідок систематичних відключень електроенергії також не працював стабільно.

Основними аргументами представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом є посилання на обставини введення на території України воєнного стану та внаслідок систематичних відключень електроенергії Електронний кабінет не працював стабільно.

Питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 02 червня 2022 року у справі у № 757/30991/18-а, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 та від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22.

Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Щодо посилання представника позивача на висновки Верховного Суду у справі № 500/1912/22 у постанові від 29 вересня 2022 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контр розвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Також слід звернути увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Вище вказана обставина могла ускладнити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на пропуск строку звернення до суду, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку, однак обґрунтованих доводів та доказів на їх підтвердження позивач до суду не надав.

Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану на території України, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС Україні строки без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, не може вказувати на наявність об`єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви та вважатися безумовною причиною для поновлення цих стоків.

Також у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Так, представник позивача вказав про те, що Електронний кабінет платника внаслідок систематичних відключень електроенергії також не працював стабільно, при цьому за вказаний період часу на території Львівської області мало місце близько 989 сигналів повітряної тривоги, що беззаперечно вплинуло на можливість в повному обсязі та своєчасно використовувати Електронний кабінет платника так і інші електронного - інформаційні засоби, перебування в офісному приміщення.

Представник позивача не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин, які підтверджуються неможливість доступу до Електронного кабінету.

Не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення такого строку такі підстави як повітряні тривоги та відсутність електроенергії, оскільки повітряні тривоги та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, зокрема, на території Львівської області.

Крім того, тривоги оголошуються у регіонах України по-різному, та не носять постійного, безперервного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.03.2023 у справі № 540/1285/22.

Враховуючи наведені обставини та те, що активних бойових дій в вказаному вище районі не велося, повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, міжміський та міський транспорт, відділення пошти та суди працювали, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не наведено та не доведено.

З огляду на вказане, встановивши, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку від 29.04.2024 необхідно відмовити, а клопотання представника відповідачів від 21.05.2024 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

У зв`язку з цим, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення, необхідно залишити без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 29.04.2024 відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду від 21.05.2024 задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення, - залишити без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОНЕ ІНДАСТРІАЛ » (вул. Бескидська, буд. 41, м. Львів, 79067; код ЄДРПОУ 44768338) з бюджету судовий збір у розмірі 2422, 40 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією № 378 від 26.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписанню суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна