Рішення

від 16.01.2025 по справі 420/30488/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30488/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря Сініцина А.С.,

представника позивача Козолуп М.С,

представника відповідача Шумілової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «В4» №2187115320702 від 22.05.2024 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку та завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2024 року) у сумі 1 980 726 грн. За результатами перевірки складено акт №16100/15-32-07-10/41041279. На підставі Акту винесено податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з сумами грошових зобов`язань та штрафних санкцій нарахованих за вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає винесене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

16.10.2024 року від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що на підставі направлень від 22.04.2024 №5426/15-32-07-10, №5427/15-32-07-10, №5433/15-32-07-10, №5432/15-32-07-10 виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, тел. 0487258358, факс 0482346846, е-mail: od.tax.gov.ua, та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2024 № 2594 - п, на підставі пп.19?.1.6 п.19? ст.19?, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та пп.69.2, пп. 69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 41041279, (далі ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною). За результатами перевірок було складено Акт перевірки від 18.04.2024 № 16100/15- 32-07-10/41041279. Проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 41041279) податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення: - п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами), ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2024 року) на суму 630 336 грн.; - п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами), що привели до завищення показника рядка 19 декларації за січень 2024 року у сумі 1 980 726 грн., в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2024 року) у сумі 1 980 726 грн. На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржуване Позивачем податкове повідомлення рішення.

12.11.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін.

21.10.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

12.11.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про залучення доказів.

12.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

18.11.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

19.11.2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

11.12.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.10.2024 року о 12:00 год.

22.10.2024 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 12.11.2024 року о 12 год. 00 хв.

12.11.2024 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 19.11.2024 року о 12 год. 00 хв.

19.11.2024 року протокольною ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на один місяці та призначено наступне судове засідання на 11.12.2024 року о 12 год. 00 хв.

11.12.2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2024 року о 12 год. 00 хв.

24.12.2024 року у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, розгляд справи призначено на 07.01.2025 року о 12 год. 00 хв.

07.01.2025 року у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (далі ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА») є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.12.2016 року, номер запису 15541020000003858.

Основним видом діяльності за КВЕД є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС в Одеській області № 2594-п від 19.03.2024 року «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», код за ЄДРПОУ 41041279», на підставі пп.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та пп.69.2, пп. 69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі ПКУ), наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», код за ЄДРПОУ 41041279 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, тривалістю 10 робочих днів з 25 березня 2024 року.

Наказом ГУ ДПС в Одеській області № 3216-п від 04.04.2024 року на підставі п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», код за ЄДРПОУ 41041279 з 08 квітня 2024 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку продовжити за період діяльності січень 2024 року з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 18.04.2024 року № 16100/15-32-07-10/41041279.

Проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 41041279) податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами), ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2024 року) на суму 630 336 грн.;

- п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами), що привели до завищення показника рядка 19 декларації за січень 2024 року у сумі 1 980 726 грн., в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2024 року) у сумі 1 980 726 грн.

02.05.2024 року не погоджуючись із висновками перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» подало заперечення на акт перевірки.

Листом від 16.05.2024 року Головним управління ДПС в Одеській області повідомило, що за наслідками розгляду заперечень висновки акту викладені в наступній редакції:

- п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що привели до завищення показника рядка 19 декларації за січень 2024 року у сумі 1 966 137 грн., в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2024 року) у сумі 1 966 137 грн.

22.05.2024 року на підставі Акту перевірки № 16100/15-32-07-10/41041279 від 18.04.2024 року Головним управління ДПС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення № 2187115320702 яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з ПДВ за січень 2024 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 966 137,00 грн

05.06.2024 року ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» подало скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення № 2187115320702 від 22.05.2024 року.

Рішенням ДПС України № 23831/6/90-00-06-01-04-06 від 06.08.2024 року скаргу залишено без задоволення, а ППР Головного управління ДПС в Одеській області № 2187115320702 від 22.05.2024 року без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом положень пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Нормами п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Порядок №21), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.

Згідно з п.п. 1-2 розділу ІІІ Порядку №21 декларація подається платником у визначений у п. 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 6 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати податку.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку, в один із таких способів:1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №21).

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку №21 декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Пунктами 10 та 11 розділу ІІІ Порядку №21 визначено, що додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6); 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Відповідно до п. 5 розділу V Порядку №21 розділ III "Розрахунки за звітний період":

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Так, відповідно до п.п.10,15,16 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 року № 37-IV (далі Закон № 37-IV) зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Зерновий склад - суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно.

Зерносховище - спеціально обладнане місце для зберігання зерна (приміщення, будівля тощо).

Пунктом 24 ст.1 Закону № 37-IV передбачено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Відповідно до ст.24 Закону № 37-IV, зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості.

Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов`язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.

Згідно зі ст. 26 Закону № 37-IV, договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна.

Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, не може бути відчужене без правомірної передачі простого або подвійного складського свідоцтва.

Якщо договір складського зберігання зерна передбачає, що зерновий склад має право розпоряджатися ним (або його частиною), то відносини сторін базуються на правилах про позику. Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання.

Статтею 37 Закону № 37-IV передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:

подвійне складське свідоцтво;

просте складське свідоцтво;

складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Після заповнення обов`язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.

Зерновий склад зобов`язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до нормативно-правових актів.

Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання зерна шляхом застави відповідного свідоцтва.

Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця.

На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна.

Висновки суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення став висновок акту перевірки про завищення показника рядка 19 декларації за січень 2024 року у сумі 1 966 137 грн., в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2024 року) у сумі 1 966 137 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2024 року, в рядку 21 якої, було задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 7 974 238,00 грн.

У висновках акту перевірки відповідачем вказано, що контролюючим органом встановлено заниження Товариством показника податкових зобов`язань в декларації з ПДВ за січень 2024 року на 1 975 210,00 грн, що призвело до заниження на цю ж суму показника рядка 9 та до завищення показника по рядку 19 декларації з ПДВ за січень 2024 року внаслідок відсутності нарахування податкових зобов`язань.

Так, під час проведення перевірки при дослідженні залишків станом на 31.01.2024 року встановлено облік товарів в кількості 2 520,98 т. балансовою вартістю 14 108 642,84 грн, а саме:

на TOB «ВВТ ГРЕЙН» - пшениця 4-го класу у кількості 15,3 т балансовою вартістю 99 315,82 грн.;

на ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» - кукурудза у кількості 1 058,665 т балансовою вартістю 6 051 979,40 грн.;

на ТОВ «АПР» - пшениця 3-го класу у кількості 1 378,725 т балансовою вартістю 7 568 310,23 грн., пшениця 4-го класу у кількості 72,080 т балансовою вартістю 328 785,72 грн., ріпаку 4,855 т балансовою вартістю 55 364,04 грн.

на ТОВ «Н`ЮНІТ» - пшениця 4-го класу у кількості 1,359 т балансовою вартістю 4 887,63 гривень.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки № 16100/15-32-07-10/41041279 від 18.04.2024 року ГУ ДПС зазначило, що Товариством надано в повному обсязі первинні документи, що спростовують результати висновку акту перевірки з контрагентами TOB «ВВТ ГРЕЙН» та ТОВ «Н`ЮНІТ». Проте, по контрагентам ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», ТОВ «АПР» Товариством не надано в повному обсязі первинні документи, які підтверджують залишки майна (зернових), а саме:

ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» - кукурудза у кількості 1 058,665 т балансовою вартістю 6 051 979,40 грн.,

ТОВ «АПР» - пшениця 3-го класу у кількості 1 378,725 т балансовою вартістю 7 568 310,23 грн., пшениця 4-го класу у кількості 72,080 т балансовою вартістю 328 785,72 грн., ріпаку 4,855 т балансовою вартістю 55 364,04 грн.

Позиція контролюючого органу полягає в наступному: оскільки до перевірки не надано складські свідоцтва по вказаних контрагентах, неможливо підтвердити фактичну наявність залишків товарів станом на 31.01.2024 року.

Проте, суд не погоджується з таким твердження податкового органу з огляду на наступне.

Так, з аналізу положень Закону № 37-IV вбачається, що складське свідоцтво видається зерновим складом на підтвердження прийняття зерна на зберігання на підставі договору складського зберігання зерна.

Так, відповідно до Договору №03/002 від 01.03.2019 року укладеного між ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» (Виконавець, Експедитор), Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт транспортного експедиційного обслуговування зернових, бобових, олійних культур українського походження, що накопичуються Клієнтом у силосах ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» на умовах FOB ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» - ДП «Торговельний морський порт «Чорноморськ», відповідно до правил Інкотермс 2010.

Відповідно до п.п.1.2-1.3 Договору №03/002 від 01.03.2019 року, Виконавець згідно з умовами поставки Вантажу, приймає на себе зобов`язання щодо організації робіт, пов`язаних з експортним документарним супроводом (експортною сертифікацією) Вантажу, що знаходиться в резервуарах для подальшої відправки на судно суднонавантажувальною машиною Терміналу з 11 причалу ДП «Торговельний морський порт «Чорноморськ».

На виконання умов Договору №03/002 від 01.03.2019 року, за період з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року за дорученням Клієнта Експедитором було організовано приймання та відвантаження Вантажу (кукурудзи) залізничним та/або автомобільним транспортом, що підтверджується реєстром прийнятого вантажу (кукурудзи) для ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» на терміналі ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» у період з 01.01.2024 по 31.01.2024 року та реєстром відвантаженого вантажу (кукурудзи) у період з 01.01.2024 по 31.01.2024 року.

Як встановлено судом, ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» здійснює наступні види економічної діяльності: 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Таким чином, ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» здійснює технологічне накопичення вантажів та їх подальше відвантаження на судно / автотранспорт / залізничний транспорт відповідно до Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013 року (далі- Правила №348).

Відповідно до п.2.1 розділу II Правил № 348, портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського термінала, проводить вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності.

Відповідно до п. 11.1 розділу XI Правил № 348, з метою технологічного накопичення вантажів, які прийняті до вантажних операцій, портовий оператор (оператор термінала) розміщає в критих складах, складах-навісах, на відкритих складських площах морського порту.

Портовий оператор (оператор термінала) забезпечує наявність вільних для технологічного накопичення вантажу критих та відкритих складських площ відповідно до умов договору перевалки.

З аналізу Правил надання послуг у морських портах України вбачається, що портовий оператор здійснює технологічне накопичення вантажу та подальше відвантаження на судно, а не зберігання вантажу в розумінні Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», з огляду на що портовий оператор не видає складські документи.

Отже у розумінні Правил надання послуг у морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348, TOB «СП РИСОЇЛ ТЕРМІНАЛ» є портовим оператором, який здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи у порту Чорноморськ.

Крім того, суд зазначає, що факт приймання ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» вантажів від ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» підтверджується відмітками на перевізних документах (товарно транспортних, залізничних накладних) та картками обліку експортного вантажу (приймальними актами) терміналу, у відповідності до п. 9.17 розділу IX Правил надання послуг у морських портах України.

Вказані документи надавалися товариством на вимогу податкового органу, проте не були взяті до уваги останнім.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «АПР», суд зазначає наступне.

15.11.2022 року між ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» та ТОВ «АПР» укладено Договір № 151122-3 з надання перевантажувальних послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати Замовнику послуги з приймання/видачі, розвантаження/завантаження, зважування, розміщення, Вантажу у/з контейнерів, автомобілів або залізничних вагонів, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, надані Виконавцем, що включають організацію та здійснення:

операцій з приймання, зважування (Визначення брутто, тара, нетто), розвантаження, перевантаження з одного транспорту на інший, обліку залізничних вагонів та/або автотранспорту на Комплексі з Вантажем Замовника;

подача / прибирання вагонів;

накопичення порожніх контейнерів на Комплексі;

навантаження Вантажів н в контейнери, в залізничні вагони.

Відповідно до п.2.4. Договору, надання послуг здійснюється без переходу права власності на Вантаж до Виконавця. Всі Вантажі, які надходять на Комплекс, залишаються у власності Замовника і не можуть бути переміщені, переоформлені на інших суб`єктів господарювання без письмових інструкцій Замовника.

Отже, вказаний Договір за своєю суттю не є договором складського зберігання, а тому у ТОВ «АПР» відсутні підстави для виписування складських свідоцтв, передбачених Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Факт приймання ТОВ «АПР» зернових вантажів від ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» підтверджується довідками №0021-010124 від 01.01.2024 року, №0033-010224 від 01.02.2024 року та реєстром прийнятого вантажу для ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» на терміналі ТОВ «АПР» у період з 01.01.2024 по 31.01.2024 року.

Суд зазначає, що позивачем до перевірки надавалися наступні документи: Договір № 151122-3 від 15.11.2022 року, реєстри прийнятого вантажу для ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» на терміналі ТОВ «АПР» у період з 01.01.2024 по 31.01.2024 року, довідка №0021-010124 від 01.01.2024 року про підтвердження залишку станом на дату 01.01.2024 року, реєстр прийнятого вантажу за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 року, довідка №0033-010224 від 01.02.2024 року про підтвердження залишків станом на 01.02.2024 року.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд зазначає, що усі наведені документи беззаперечно підтверджують наявність товарних залишків у власності позивача та зазначає, що правильність їх складення контролюючим органом не заперечується, документи були у повному обсязі надані під час проведення перевірки, однак без наявності будь-яких причин не були прийняті представниками відповідача.

Відтак, враховуючи дані декларації, висновки відповідача щодо відсутності порушень в інших аспектах формування відповідних показників декларації та заявлених сум ПДВ, а також - деталізацію показників звітності та заявлених сум, зведені дані показників звітності по періодам з деталізацією складових значень, щодо яких відповідачем не надано спростувань під час розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для невизнання заявленої позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації за січень 2024 року в розмірі 1 966 137,00 грн та, відповідно, приходить до висновку про недоведеність з боку відповідача обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення.

Щодо тверджень відповідача про те, що картки обліку експортного вантажу (приймальні акти) та картки лабораторних аналізів не відповідають формі, затвердженій Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.04.2021 №728 «Про затвердження Галузевих типових форм облікових документів, які використовуються під час зберігання і переробки зерна та продуктів його переробки», а також викладені російською мовою, суд зазначає наступне.

Картки обліку експортного вантажу підтверджують факт розміщення зернових вантажів ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» у ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» протягом перевіряємого періоду. Обов`язок зі складання морським терміналом вказаних карток при прийманні експортних вантажів передбачений п. 9.18 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013 року.

Суд зазначає, що картки обліку експортного вантажу (приймальні акти) та картки лабораторних аналізів, які складені ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», жодним чином не впливають на структуру активів і зобов`язань ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», та у відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами.

З огляду на вказане, твердження відповідача щодо неналежного оформлення вищевказаних карток обліку експортного вантажу (приймальні акти) та лабораторних аналізів є безпідставними та необґрунтованими жодними нормативно-правовими актами.

Щодо доводів Головного управління ДПС в Одеській області про те, що позивач під час списання залишків зернових застосовував Порядок складання типових форм з обліку та списання запасів суб`єктами державного сектору, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 13 грудня 2022 року № 431, в той час як мав застосовувати Порядок розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 червня 2019 року № 316, суд зазначає, що такі обставини не є предметом доказування, оскільки під час проведення контролюючим органом перевірки жодних зауважень з цього питання не виникало та такі відомості відсутні в самому акті перевірки.

Крім того, суд звертає увагу, що всі документи позивача оформленні згідно з вимогами чинного законодавства.

Оскільки висновок акту перевірки щодо завищення показника від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за січень 2024 року) у сумі 1 966 137 грн. не знайшов свого підтвердження належними доказами, а такий висновок був головним для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» №2187115320702 від 22.05.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 492,10 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (вул. Транспортна, 28, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 41041279) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «В4» №2187115320702 від 22.05.2024 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41041279) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 492,10 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 16.01.2025 року.

Суддя А.В. Бутенко