Рішення

від 16.01.2025 по справі 420/31266/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31266/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони), Військової частини НОМЕР_5 , у якій позивач (з урахуванням ухвали суду від 16.12.2024 року про залучення другого відповідача та відповіді на відзив, де уточнені позовні вимоги) просить суд:

визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), протиправною;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_7 прикордонного загону) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) щодо нарахування ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), протиправною;

зобов`язати військову частину НОМЕР_5 ( НОМЕР_7 прикордонний загін) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) для виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач ОСОБА_1 у період з 29 липня 1997 року по 10 липня 2024 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, в тому числі у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загоні морської охорони). Наказом командира НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 10 липня 2024 року №355-ОС «Про особовий склад» капітана 2 рангу ОСОБА_3 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Як зазначено у позові, 07 серпня 2024 року ОСОБА_4 була виплачена заборгованість з індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки у сумі 3231,89 гривень, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

З метою отримання інформації про те, яким чином була нарахована індексація грошового забезпечення представник позивача звернувся через Урядовий контактний центр до військової частини НОМЕР_2 з проханням надати довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки.

З Довідки військової частини НОМЕР_2 дізнався, що за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року ОСОБА_4 було виплачено 3231,89 гривень суми індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця грудень 2015 року.

Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_2 при нарахуванні та визначенні розміру індексації грошового забезпечення ОСОБА_4 з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік невірно був визначений місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а саме грудень 2015 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, позивач наполягає, що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 рр. є січень 2008 року, як наступний за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, до наступного підвищення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.

Також у позові зазначено, що останнім місцем проходження служби позивача була військова частина НОМЕР_2 , яка проводила остаточний розрахунок при звільненні з ним, тому саме остання обрана відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 14.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.

Також цією ухвалою суд витребував від Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) інформацію, у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів, щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, із зазначенням базового місяця та доказів, які підтверджують, що цей місяць є базовим.

29.10.2024 року від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву Військової частини НОМЕР_2 , відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Як зазначено у відзиві, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 23.11.2018 по 12.07.2024.

Наказом командира НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 10.07.2024 № 355-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10.07.2024 у зв`язку із звільненням з військової служби.

Протягом спірного періоду, а саме 01.01.2016 року по 28.02.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ).

Після звільнення ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_2 , з ним були проведені всі розрахунки належних йому платежів. У тому числі 07.08.2024 військовою частиною НОМЕР_2 було проведено індексацію грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по грудень 2018 року включно на підставі розрахунку про індексацію за вказаний період, зробленого військовою частиною НОМЕР_5 , де він проходив військову службу у цей період, а тому позивачу було виплачено суму індексації у розмірі 3231,89 грн.

Відповідач стверджує, що при нарахування індексації грошового забезпечення не може бути застосовано січень 2008 року як місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), з огляду на таке. Позиція відповідача з цього приводу полягає в тому, що в силу вимог ст. 58 Конституції України, в якості підстави для зміни «базового місяця», нова редакція Порядку №1078, визначає зміну тарифних окладів, яка відбулась після 01.12.2015 (після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку №1078). Оскільки ж в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому до 01.01.2016, підстави для застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») січень 2008 року є відсутніми.

На виконання ухвали суду від 14.10.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 разом із відзивом подані довідки № 125 та №126 військової частини НОМЕР_2 та довідка №666 військової частини НОМЕР_5 щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

01.11.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача наполягав на тому, що саме січень 2008 року є місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базовий місяць) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови КМУ №1294 від 7.11.2007 року, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, у зв`язку з прийняттям Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року залучено до участі у справі № 420/31266/24 у якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ). Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/31266/24.

30.12.2024 року від Військової частини НОМЕР_5 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву Військової частини НОМЕР_5 , відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Як зазначено у відзиві, згідно наявних облікових даних ОСОБА_1 з 18.12.2015 по 10.12.2018 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 . Виключений зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 10 грудня 2018 року № 629-ОС та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України, з 10 грудня 2018 року.

Відповідач вказує, що відповідно до п. 293 Положення № 1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. Тобто, у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було виключено з грошового забезпечення. Позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_5 у зв`язку із направленням його для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , а не у зв`язку зі звільненням з військової служби. Таким чином військова частина НОМЕР_5 не звільняла позивача з військової служби та не здійснювала з ним остаточний розрахунок у зв`язку зі звільненням.

Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач зазначив, що з прийняттям Постанови КМУ № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Оскільки в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця» на січень 2008 року) відсутні. Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 йому було нараховано кошти з розрахунку базових місяців для нарахування індексації грудень 2015 року, березень 2018 року.

30.12.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що нарахування індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року було здійснено військовою частиною НОМЕР_5 . Позивач вважає, що військовою частиною НОМЕР_5 при нарахуванні та визначенні розміру індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік невірно був визначений місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а саме: грудень 2015 р. внаслідок чого належна сума індексації грошового забезпечення була нарахована невірно, тобто в меншому розмірі. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, що є підставою для встановлення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.

03.01.2025 року від Військової частини НОМЕР_5 надійшли заперечення. Відповідач наполягає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання здійснити розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.

Згідно Витягу з Послужного списку від 17.02.2021 року, зокрема:

у період з 05.12.2015 року по 25.04.2016 року позивач проходив службу на посаді заступника начальника штабу начальник відділу управління службою штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

у період з 25.04.2016 року по 02.06.2016 року позивач перебував у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

у період з 02.06.2016 року по 23.11.2018 року позивач проходив службу на посаді начальника відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення інженерно-технічного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

у період з 23.11.2018 року по 26.07.2021 року позивач проходив службу на посаді - флагманський хімік відділу матеріально-технічного забезпечення (берегова база) ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

у період 26.07.2021 року по 12.07.2024 року позивач проходив службу на посаді начальника служби радіаційного, хімічного біологічного захисту та екологічної безпеки флагманський хімік відділу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_3 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Згідно з Витягом з наказу командира НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 10.07.2024 року № 355-ОС, капітана 2 рангу ОСОБА_5 (П-003541), начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки флагманського хіміка відділу матеріально-технічного забезпечення, звільненого з військової служби наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 липня 2024 року № 203-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил, з 10 липня 2024 року виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що 07.08.2024 року йому була виплачена заборгованість з індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки у сумі 3231,89 гривень, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с. 15-16), яка (індексація грошового забезпечення) розрахована з використанням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базовий місяць) грудень 2015 року, замість належного, як вважає позивач, - січень 2008 року.

З метою отримання інформації про те, яким чином була нарахована індексація грошового забезпечення представник позивача звернувся через Урядовий контактний центр до військової частини НОМЕР_2 з проханням надати довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки.

На звернення представника позивача, листом НОМЕР_3 загону морської охорони від 02.09.2024 року вих. №09/С-184/189 у відповідь надіслані довідка від 02.09.2024 №101 щодо розрахунку суми невиплаченої індексації ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2022 роки; копія довідки від 08.07.2024 №145, яка видана військовою частиною НОМЕР_8 ; копію довідки від 28.06.2024 №09/106, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копію довідки від 31.07.2024 №666, яка видана військовою частиною НОМЕР_5 .

Згідно Довідки-розрахунку про індексацію від 31.07.2024 №666, яка видана військовою частиною НОМЕР_5 , за спірний період з січня 2016 року по лютий 2018 року позивачу нараховано до виплати індексацію грошового забезпечення у сумі 4871,58 грн., базовий місяць грудень 2015 року.

Довідку видано з приміткою, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

07.08.2024 військовою частиною НОМЕР_2 було виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 року по грудень 2018 року включно на підставі розрахунку про індексацію за вказаний період, зробленого військовою частиною НОМЕР_5 , де він проходив військову службу у цей період.

Тобто, індексацію грошового забезпечення позивачу за спірний період з січня 2016 року по грудень 2018 року виплачено позивачу військовою частиною НОМЕР_2 , з якої він був виключений зі списків особового складу, у зв`язку із звільненням з військової служби.

У матеріалах справи наявний лист Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.06.2020 року вих. №0.11-5760/0/6-20-Вих. «Про окремі питання індексації грошового забезпечення», адресований начальникам регіональних управлінь та командирам військових частин, яким роз`яснено, що, враховуючи розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 03.03.2020 року № Т/116-1743, виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

Проте, розрахунок індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період з січня 2016 року по грудень 2018 року здійснений військовою частиною НОМЕР_5 , яка згідно Довідки-розрахунку про індексацію від 31.07.2024 №666 нарахувала до виплати індексацію грошового забезпечення у сумі 4871,58 грн., використавши базовий місяць грудень 2015 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_7 прикордонного загону) щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній станом на дату звернення позивача до суду) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст.18 Закону України» Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силу ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі статтею 1 цього індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Частинами 1 та 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Приписами ч.2 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 чинній з 11.10.2017 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції чинній станом на дату прийняття позивача на військову службу встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону №107-VI від 28.12.2007 встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Текст статті 6 в редакції Закону №107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

За приписами статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Законом №911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року, внесено зміни у частині першій статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111) цифри 101 замінено цифрами 103.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзаці другому пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та цифри 101 замінено цифрами 103.

Абзац другий пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України 77 від 11.02.2016, - застосовується з 01.01.2016 року.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до п.5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до положень п.5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова №1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.

Так, відповідно до п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Тобто з прийняттям постанови від 09.12.2015 №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» збільшено грошове забезпечення військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.

Указ Президента України Про внесення зміни до указу Президента України від 14.04.1999 р. №379 та визнання такими, що втратили чинність указів Президента України набрав чинності з 01.01.2008.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.

Відповідно до положень Порядку №1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.

В контексті спірного періоду ключовим є те, що із прийняттям постанови від 09.12.2015 №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв`язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Тобто, із прийняттям постанови від 09.12.2015 №1013 місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.

При цьому обчислення такого індексу за даними правилами відбувається незалежно від того, коли військовослужбовець прийняти на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії.

Суд зазначає, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі Порядок №260).

Відповідно до п.2 вказаного Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Тобто, навіть за умов виплати у період проходження позивачем військової служби відповідачем на користь позивача щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто збільшення розміру його грошового забезпечення, вказаним збільшенням не відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач.

Підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

При цьому доказів того, що з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року до дати підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, яка набрала чинності 01.03.2018 року, було прийнято інші рішення на підставі яких відбувались підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду не надано.

Оскільки доказів підвищення у спірний період тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду не надано та судом відповідні обставини не встановлено, суд дійшов висновку, що за вказаний період при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення, базовим місяцем повинен бути саме січень 2008 року.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд також зазначає, що відповідно до п.3 Постанови №1013 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

В той же час, з вказаних положень вбачається, що обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року лише за умов виконання абзацу 1 пункту 3 Постанови №1013, тобто за умов вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).

Хоча абзацом 1 пункту 3 Постанови №1013 і установлено необхідність вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року, зокрема, розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), однак, відповідного збільшення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) з 1 грудня 2015 року не відбулось.

При цьому суд зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (в редакції Постанови №1013), якими визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є місяць в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці є спеціальними по відношенню до положень постанови Постанови №1013.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає базовий місяць для нарахування індексу споживчих цін є постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, то саме вказана постанова і підлягає застосуванню.

Суд зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Такий правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Наведене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах Кечко проти України, Ромашов проти України, Шевченко проти України.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v.Croatia) зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така ж правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Як встановлено судом, у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року позивачу взагалі не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем у відзиві.

При цьому, у період з 18.12.2015 року по 10.12.2018 року позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 .

Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 липня 2024 року № 203-ОС капітана 2 рангу ОСОБА_5 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил.

Наказом командира НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 10.07.2024 року № 355-ОС, капітана 2 рангу ОСОБА_5 з 10 липня 2024 року виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Після звільнення з військової служби, 07.08.2024 року позивачу була виплачена заборгованість з індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки у сумі 3231,89 гривень, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с. 15-16), яка (індексація грошового забезпечення) розрахована з використанням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базовий місяць) грудень 2015 року, замість належного, як вважає позивач, - січень 2008 року.

Згідно Довідки-розрахунку про індексацію від 31.07.2024 №666, яка видана військовою частиною НОМЕР_5 , за спірний період з січня 2016 року по лютий 2018 року позивачу нараховано до виплати індексацію грошового забезпечення у сумі 4871,58 грн., базовий місяць грудень 2015 року.

Довідку видано з приміткою, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

07.08.2024 військовою частиною НОМЕР_2 було виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 року по грудень 2018 року включно на підставі розрахунку про індексацію за вказаний період, зробленого військовою частиною НОМЕР_5 , де він проходив військову службу у цей період.

Тобто, індексацію грошового забезпечення позивачу за спірний період з січня 2016 року по грудень 2018 року виплачено позивачу військовою частиною НОМЕР_2 , з якої він був виключений зі списків особового складу, у зв`язку із звільненням з військової служби.

Проте, розрахунок індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період з січня 2016 року по грудень 2018 року здійснений військовою частиною НОМЕР_5 , яка згідно Довідки-розрахунку про індексацію від 31.07.2024 №666 нарахувала до виплати індексацію грошового забезпечення у сумі 4871,58 грн., використавши базовий місяць грудень 2015 року.

Разом з цим, вирішуючи спір, суд встановив, що відповідно до положень чинного законодавства зазначених вище, базовим місяцем, починаючи з 01.12.2015 року безальтернативно є січень 2008 року. Відповідачі у відзиві це заперечують.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період з січня 2016 року по грудень 2018 року здійснений військовою частиною НОМЕР_5 , яка згідно Довідки-розрахунку про індексацію від 31.07.2024 №666 нарахувала до виплати індексацію грошового забезпечення у сумі 4871,58 грн., використавши базовий місяць грудень 2015 року, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_7 прикордонного загону) щодо нарахування ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Крім того, для належного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов`язати військову частину НОМЕР_5 ( НОМЕР_7 прикордонний загін) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_2 для виплати, оскільки саме з військової частини НОМЕР_2 позивач був звільнений військової служби та остання проводила з ним розрахунок при звільненні.

У матеріалах справи наявний лист Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.06.2020 року вих. №0.11-5760/0/6-20-Вих. «Про окремі питання індексації грошового забезпечення», адресований начальникам регіональних управлінь та командирам військових частин, яким роз`яснено, що, враховуючи розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 03.03.2020 року № Т/116-1743, виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

З огляду на зазначене з метою дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає необхідним зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати військову частину НОМЕР_5 провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_2 для проведення виплати.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук