Постанова

від 16.01.2025 по справі 440/225/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 р. Справа № 440/225/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024, по справі № 440/225/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М"

до Полтавської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 від 07.11.2023;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 від 07 листопада 2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179 від 07 листопада 2023 року.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності, не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 28.09.2023 між позивачем (покупець) та MASCHINENDEL POLEWKA (продавець) укладено контракт №61-09, за умовами якого продавець продав, а покупець купивна умовах FCA, the Germany причіпикількістю 1 (один): 1. МаркаAZ18F, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000685624, рік випуску 2015, країна походження - Німеччина, ціна причіпа становить 2500 євро. (п. 1 контракту).

Згідно з п. 2 контрактузагальна сума контракту становить 2500 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів.

У вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причіпів), заявлених у пункті 1 контракту. Ціни за товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають.

Відповідно до п. 3 контракту загальна сума передоплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути плачена покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 05.10.2023.Усі платежі виконуються у євро на рахунок, що зазначений у цьому контракті

Термін дії контракту починається з дати його підписання до 31.12.2023 (пункт 5 контракту).

07.11.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA806070005911U0 на товар: "1. Причіп вантажний двовісний BDF, марка Krone AZ18F, шасі НОМЕР_1 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2015. Марка: Krone, тип/модель: AZ, версія 18F, дата першої реєстрації 19.10.2015 р., ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_1 . Максимальна маса навантаження 18000 кг. Має сліди експлуатації, корозія на рамі та елементах підвіски, відшарування ЛФП, знос покришок55-65%, відсутня комплектація військового призначення, без радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.У графі 33 митної декларації зазначено код товару 87163980 00 0, у графі 42 вказанаціна товару- 2500,0000 євро, код МВВ (графа 43) - 6,у графі 46 "статистична вартість" декларації вказана вартість 148039,70 грн., у графі 20 декларації зазначено умови поставкиDE Plankenfels.

У графі 44 митної декларації №23UA806070005911U0 від 07.11.2023 декларантом зазначено перелік документів, що подавалися разом із декларацією:

0380 рахунок-фактура (інвойс) №23282;

0730 міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №334464 від 25.10.2023;

2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.10.2015;

2800 дозвіл на право користування транспортним засобом № R-S-0-005/21-00039;

3001 платіжна інструкція в іноземній валюті №57 від 06.10.2023;

3004 рахунок-фактура щодо послуг з доставки вантажу № 702 від 26.10.2023;

3007 довідка про транспортні витрати від 26.10.2023;

3016 висновок експерта № 218/1-23 від 07.11.2023;

4100 зовнішньоекономічний договір (контракт) № 61-09 від 28.09.2023;

4203 заявка на надання послуг з перевезення б/н від 23.10.2023;

d4207 №38 від 18.11.2022;

m4301 договір № 11/11 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні про перевезення від 11.11.2022;

9000 лист продавця б\н від 31.10.2023.

За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення від 07.11.2023, у якому в рамках проведення консультації у відповідності до положень ст. 20, 21, 57 МКУ надано інформацію та, середіншого, зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний здоговором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежі здійснюються за умовами, визначеними договором платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- копію експортної декларації країни відправлення.

Вказано, що на підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672.

Зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУдекларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Листом № 07/2/11-01 від 07.11.2023 агентом з митного оформлення повідомлено митний орган про те, що на даний момент відсутня можливість надати додаткові документи.

07.11.2023 Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2, яким скориговановартість товару за одиницюв розмірі 7000 євро за 6 резервним методом.

У графі 33 рішення № UА806000/2023/000058/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" (текст якої надіслано декларанту окремим повідомленням) митним органом зазначено, що відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно розділу 2 контракту № 61-09 від 28.09.2023 ціна товару включає мито,платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту,та вартість навантажувальних робіт, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Надано банківський платіжний документ №57 від 06.10.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 рокуплатіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Відповідно до розділу 3 договору № 61-09 від 28.09.2023 загальна сума передплати становить 100 % й повинна бути сплачена до 05.10.2023, але сплачено 06.10.2023, що не відповідає умовам договору. Надано висновок експерта №218/1-23 від 07.11.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок. Вартість причепів інших марок може бути відмінною від вартості оцінюваного товару. Також для порівняння експерт використовує вартість товарівнеттотобто без податку на додану вартість, але відсутня інформація щодо не сплати або повернення даного податку. Надано рахунок № 23282 від 13.09.2023, але зовнішньоекономічний договір № 61-09 від 28.09.2023 був підписаний пізніше. Надано довідку про транспортні витрати б/н від 26.10.2023, на транспортування трьох причепів з різних пунктів відправки. Не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст (Планкенфельс, Вайдхофен) вартість транспортування кожного причепу є однаковою, зазвичай витрати на транспортування залежать від протяжності маршруту. Правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, при заповненні гр. 20 ДМВ зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вище перераховані документи до оформлення не надавались.

Зазначено, що митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 16.10.2023 №23UA204020041568U3- 7000 євро за штуку. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 07.11.2023 № UА806000/2023/000058/2. У відповідності до ст.52 МКУдекларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".

07.11.2023 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" Тютюнником Т.О. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000179, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Управлінням МП КМВ та МТР ЗЕД Полтавської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 07.11.2023 № UА806000/2023/000058/2, яким митну вартість товару скориговано. Таким чином порушено вимоги статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товарів та відповідно до частини 6 статті 54, статті 256 МКУ митна декларація не може бути оформлена.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 від 07.11.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179, прийняті відповідачем не на підставах, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16, від 01.04.2021 по справі № 260/695/19.

Судовим розглядом встановлено, що 28.09.2023 між позивачем (покупець) та MASCHINENDEL POLEWKA (продавець) укладено контракт №61-09, за умовами якого продавець продав, а покупець купив причіп маркиAZ18Fна умовах FCAPlankenfels, the Germany.

FCA(англ.Carrier, абоВільнийперевізник(…назва місця))термін Інкотермс, який означає, що продавець здійснюєпоставку товару,який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцемперевізникууназваномумісці.

Слідзазначити,щовибір місця поставки впливає на зобов`язаннящодо завантаження й

розвантаженнятоваруутакомумісці.

Якщо поставка здійснюється на площах продавця,продавець відповідає зазавантаження.

Якщожпоставказдійснюєтьсявіншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Таким чином,цей термінпокладаєобов`язкинапродавця щодо здійснення всіх формальностей з очищення товару для експорту, що вимагаються країною експорту,сплатити мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту, за певних умов здійснити навантаження товару, апокупецьнесевсівитратиіризикиу зв`язку зперевезенням товару з площ продавця (пункту відправки) до місця призначення.

Пунктом2 контракту № 61-09 від 28.09.2023передбачено, що ціна за товар включає мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів, а також вартість завантаження товару (причепу).

Таким чином, вартість контракту 2500 євровключає в себе мито і платежі, які пов`язані з виконанням експортних формальностей,та вартість завантаженняпричіпа марки - Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: WKEAZ, рік випуску 2015, країна походження - Німеччина, щобув придбаний позивачем за контрактом№ 61-09 від 28.09.2023.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті.

Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність документів, в яких було б виділено такі складові, якмито,платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту,та вартість навантажувальних робіт, що унеможливлює перевірку складових митної вартості,є безпідставними, оскільки враховуючи те, що витрати на навантаження вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), останні не додаються при визначенні митної вартості товару, відтак платежі, сплачені постачальником товару, та включені у ціну товару, не є окремою складовою митної вартості, числові значення якої має перевірити митний орган, та не впливають на правильність визначення позивачем митної вартості.

Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ №57 від 06.10.2023 не містить посилання на інвойс, а тому не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, колегія суддів зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті №57 від 06.10.2023 міститьуграфі призначення платежу посилання на здійснення передоплати за контрактом № 61-09 від 28.09.2023, що дозволяє повністюідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії MASCHINENDEL POLEWKA позивачемперераховано кошти в сумі 2500євро, оскільки за цим контрактом№ 61-09 від 28.09.2023 продавець продав, а покупець купив причіпкількістю 1 (один): 1. МаркаAZ18F, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000685624, рік випуску 2015, ціна причіпа становить 2500 євро (п. 1 контракту).

Банківськийплатіжний документ №57 від 06.10.2023 на суму 2500 єврота рахунок(інвойс) №184/23282, в якому зазначена ціна товару 2500 євро,не суперечать один одному (а.с. 27 28).

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до розділу 3 договору № 61-09 від 28.09.2023 загальна сума передплати становить 100 % й повинна бути сплачена до 05.10.2023, але сплачена 06.10.2023, що не відповідає умовам договору, колегія суддів зазначає, що строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару, дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару, крім того, надалі продавцем складено рахунок-фактуру (інвойс) № 23282 від 25.10.2023, а відтак платіжний документ №57 від 06.10.2023є належним і допустимим доказом для визначення митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що при розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок, тоді як вартість причепів інших марок може бути відмінною від вартості оцінюваного товару, прицьому для порівняння експерт використовує вартість товарівнеттотобто без податку на додану вартість, але відсутня інформація щодо не сплати або повернення даного податку, колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши висновок експерта №218/1-23 від 07.11.2023 колегія суддів встановила, що ринкову вартість причепу експерт розрахував як середньоарифметичне з 3 пропозицій 2-х вісних аналогів причепів на ринку ЄС та визначив вартість товару у сумі 3616, 67 євро, тобто вище аніж йогодоговірна (контрактна) вартість (2500 євро), що у будь-якому випадку не зумовлює підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів, враховуючи, щопозивач зазначив митну вартість товару за 6методом (графа 43).

При цьому експерт керувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (даліМетодика), пункт 3.1. якої визначає, що основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід, який ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об`єктом порівняння та об`єктом оцінки.

Пунктом 3.3. цієї Методики передбачено, що уразі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів.

За цим методом вартість КТЗ визначається відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

Отже, використання при розрахунку вартості оцінюваного товару вартості причепів інших марок не суперечить вимогам Методики.

Посилання відповідача на те, що до митного оформлення декларантом надано рахунок № 23282 від 13.09.2023, враховуючи, що зовнішньоекономічний договір № 61-09 від 28.09.2023 був підписаний пізніше, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки декларантом надано до митного органу лист постачальника від 31.10.2023 із перекладом, в якому зазначено, що в процесі оформлення товаросупровідних документів було допущено технічну помилку в даті інвойсу № 23282, вірною необхідно вважати дату виставлення рахунку і дату поставки 25.10.2023 (а.с. 107).

При цьому наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Стосовно доводів відповідача про те, що у наданій декларантом довідці про транспортні витрати б/н від 26.10.2023, на транспортування трьох причепів з різних пунктів відправки вартість транспортування кожного причепу є однаковою, не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст (Планкенфельс, Вайдхофен), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 26.10.2023 вартість транспортування причепів з Планкенфельс, Вайдхофен (Німеччина)до кордонів України (п\п Ягодин) - 24000 грн (8000 грн за кожний причеп) відповідно до CMR № 334464 від 25.10.2023 (щодо оформлюваного товару), CMR № 092698 від 25.10.2023 (а.с. 41).

До митного оформлення декларантом надано договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 11.11.2022 № 11/11, заявку від 23.10.2023 на надання послуг з доставки по договору № 11/11 від 11.11.2022 (а.с. 42-46).

Згідно з пунктом 3.1. договору ціниза послуги є договірними, узгоджуються сторонами в заявкахі вказуються у рахунках-фактурах перевізника. Рахунки виставляються станом на дату завантаження.

У рахунку на оплату №702 від 26.10.2023, виписаному перевізникомППТРАНЗИТ-СЕРВІС» на підставі договору №11/11 від 11.11.2022,вказана вартість доставки вантажу за межами України (послуги з перевезення вантажу за маршрутом Планкенфельс, Вайдхофен (Німеччина)- кордон України (п\п Ягодин) - 24000 грн, вартість доставки вантажу по території України16000 грн (а.с. 40).

Отже, ціна за послугу перевезення, вказана у рахунку на оплату №702 від 26.10.2023, перевізника, як передбачено умовами укладеного договору №11/11 від 11.11.2022, відповідає заявці та довідці про транспортні витрати.

Враховуючи викладене, декларантом належним чином підтверджено вартість транспортування товару.

Доводи відповідача про те, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування не надано документів, передбачених Правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, зазначений у цих Правилах перелік документів, які підтверджують витрати на транспортування, не є вичерпним та імперативним, натомість включає документи, якими декларант може підтвердити витрати на транспортування.

Витрати на транспортування враховані позивачемпри поданні митної декларації до Полтавської митниці, що вбачається з митної декларації №23UA806070005911U0 від 07.11.2023 та обрахунках графі 22 (валюта і загальна сума за рахунком) вказана сума в євро 2500,00, курс в євро станом на 07.11.2023 обраховувався як 1 євро38,72060000 грн. Позивач заявив митну вартість товару (причіпа) на рівні 3823,28 євро (148039,70 грн)за таких розрахунків: 3616,67 євро вартість причіпу та 206,61 євро (вартість транспортування одного причепу до кордону Україниз огляду на 8000 грн. / 38,72060000 (курс євро) = 206,61 євро.

Отже, 3823,28 євро* 38,72060000 = 148039,70 грн., уграфі 46 декларації (статистична вартість) вказана саме цясума 148039,70. У графі 47 декларації (розрахунок податку) вказано суму 162843,67 з податком на додану вартість (20%).

Таким чином, позивачем при визначенні митної вартості до ціниза оцінюваний товар було додановитрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, -витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Щодо обраного митним органом методу визначення митної вартості товару колегія суддів зазначає, що інформація, викладена в автоматизованій системі митного оформлення не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації, поданій позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Посилання на використання цінової бази допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Втім, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Митним органом зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 по справі № 440/225/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло