Постанова

від 15.01.2025 по справі 620/9019/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/9019/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Василенка Я.М., Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,

за участі представника позивача - Хомич Ю.В.,

представника відповідача - Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віленд-Агро» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віленд-Агро» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1665 від 15.05.2024 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Віленд-Агро» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про ризиковість позивача прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165. Стверджує, що рішення прийнято без врахування конкретних обставин справи та всієї інформації, спростувань і заперечень, які надавались позивачем.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ДПС у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, у певний спосіб здійснення податкового контролю є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року та від 19 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Чернігівській області, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 15.01.2025.

Від ТОВ «Віленд-Агро» до суду 17.12.2024 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що позиція апелянта не спростовує висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні та зводиться до формальної незгоди з рішенням суду, переоцінки обставин та доказів у справі. Апелянт не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для розгляду питання виключення платника податку. При цьому, позивачем надавались на розгляд відповідачеві та подаються до суду первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, які складені відповідно до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник ДПС України в судове засідання не прибув. З урахуванням належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав свою позицію у справі. Представник позивача заперечив щодо апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віленд-Агро» - юридична особа приватного права, зареєстрована за законодавством України та обліковується у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 44863620, що підтверджується даними що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та знаходяться у вільному доступі.

Згідно відомостей вказаного реєстру основним видом діяльності позивача є КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство. Також позивач здійснює діяльність в межах КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, тощо.

В рамках зазначених КВЕД позивач здійснює наступну діяльність: вирощування (із залученням Підрядника) та продаж картоплі; вирощування (із залученням Підрядника) та продаж гречки; виготовлення (із залученням Підрядника) пиломатеріалів та їх експорт.

Вирощування картоплі й гречки позивач здійснює на орендованих земельних ділянках, які знаходяться у Чернігівській області на території Корюківського району. Інформація про земельні ділянки відображена у повідомленні форми №20-ОП.

Відповідач 15.05.2024 року прийняв рішення №1665 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.05.2024 №3 з підстав відповідності позивача до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Відповідно до спірного рішення інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: операція постачання з кодом УКТЗЕД 4407119000 в період з 01.02.2023 року по 31.07.2023 рік.

Крім того, в рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Не погодившись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до ДПС України із скаргою щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. За результатами розгляду скарги прийнято рішення, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 23 вересня 2024 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов`язок.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку № 1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1665 від 15.05.2024 року вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Водночас, суд звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15.

Підставою для прийняття вищезазначеного оскаржуваного рішення від 15.05.2024 №1665 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності».

Водночас, рішення від 15.05.2024 не містить жодної розшифровки, яка саме інформація є підставою для висновку про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішення від 15.05.2024 №1665 містить посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення, а саме: п. 03, п. 04, п. 07, та п.12.

Водночас, позивач надавав відповідачу до поданих Повідомлень пакети документів, які в повному обсязі пояснювали та доказували обґрунтування позивача щодо кожного із заявлених припущень.

Так, у повідомленнях позивач пояснив, що у 2024 році у його користуванні знаходиться 30 земельних ділянок (паїв), загальною площею 59,9933 га сільськогосподарських угідь, які використовуються, як посівна площа для вирощування картоплі (30 га) та гречки (30 га).

Позивачем укладено договори оренди із власниками земельних паїв. Розрахунки по оренді та сплата податків здійснюється своєчасно та в повному обсязі. Виплату доходу всіх орендодавцям відображено в додатку №4ДФ за 4 квартал 2023 року.

В користуванні позивача є картоплесховище, площею 1738,3 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2. Інформація про картоплесховище відображена у повідомленні №20-ОП. Орендодавцем є неповнолітня фізична особа ОСОБА_1 на підставі Договору оренди картоплесховища №01/10 від 01.10.2023 року, укладеному з її законним представником.

Позивач не має в користуванні інших об`єктів нерухомого чи рухомого майна. Зважаючи, що для виконання робіт на полі (по вирощуванню картоплі і гречки) та по розпилу лісоматеріалів залучається Підрядник, то всі роботи виконуються з його власною матеріальною базою та його ресурсами.

Згідно даних ДПС (подано форми №20-ОПП) у користуванні Позивача є: 30 земельних ділянок площею 60 га - оренда, Картоплесховище - оренда, Інша діяльність здійснюється з використанням матеріальної бази Підрядників.

За даними ЄРПН інформація, щодо оплати оренди картоплесховища - відсутня. Орендодавцями земельних ділянок та картоплесховища є фізичні особи. Відтак виплата орендної плати не відображається в ЄРПН.

Нарахування й виплата доходу фізичним особам підтверджена додатком №4дф, де відображено орендодавців землі (код 195) і картоплесховища (код 196).

Здійснення транспортування придбаної сировини, товарів, матеріалів здійснюється Постачальниками за їх рахунок, а перевезення готової продукції - Перевізниками, які залучені Покупцями.

Позивач не зберігає придбані добрива, оскільки вони одразу передаються Підряднику (в ТТН зазначено адресу доставки - адресу Підрядника) і вносяться ним в землю. У разі, якщо після проведення робіт по внесенню добрив у Підрядника є їх залишки - вони зберігаються на його території (до жовтня 2023 р. Позивач оплачував Підряднику окремо послуги зберігання картоплі, гречки та інших супутніх засобів, матеріалів тощо; після жовтня 2023 р. - використовується орендоване картоплесховище).

Добрива доставляються Постачальником безпосередньо на адресу Підрядника ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), де передаються йому за накладною-вимогою на відпуск.

Щодо постачання товару відмінного від придбаного «за відсутності умов» позивач пояснив, що одним з видів діяльності позивача є реалізація (експорт) пиломатеріалів, які отримані шляхом переробки лісоматеріалів залученим за договором Підрядником.

З травня 2023 року позивач почав займатись виробництвом пиломатеріалів на потужностях Підрядника ФОП ОСОБА_2 , з яким заключено Договір №1-02 на переробку давальницької сировини від 01.02.2023 року. Відповідно до п. 3.2. Договору у вартість послуг входить розпилювання, сортування, зберігання та завантаження в транспортний засіб. Передача лісоматеріалів в переробку оформлюється Видатковою накладною (у переробку). Доставлені Постачальником лісоматеріали зберігаються у Підрядника. В кінці кожного місяця Сторони підписують Акт прийому-передачі продукції на зберігання, який є підтвердженням та звіркою залишків лісоматеріалів Товариства, які знаходяться на зберіганні у Підрядника. Товариство отримало Експертний висновок №ЧК-245 від 15.06.2023 року, відповідно до якого коефіцієнт виходу готової продукції з лісоматеріалів круглих хвойних порід складає 69,3%. Інші залишки - це тирса та обрізки. Повернення з переробки оформлюється Прибутковим ордером форма М-4 (вказується кількість виготовленої продукції, тирси та обрізок), Актом надання послуг по переробці.

Щодо залучених до цієї діяльності трудових ресурсів, позивач повідомив податковому органу наступне:

Директор Товариства (найманий працівник) - займається організаційним та управлінським процесом, здійснює пошук покупців, підбір постачальників, підрядників, здійснює оформлення прийняття товару та передачі його в переробку, а також оформлення первинної документації по господарських операціях.

Брокер ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (відображено в 4ДФ, ознака 157) - залучається за цивільно-правовим договором, здійснює оформлення процесу експорту готової продукції, оформлення ВМД тощо.

Підрядник ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (відображено в 4ДФ, ознака 157) - залучається за цивільно-правовим договором, але сам не працює на пилорамі.

Наймані працівники Підрядника ФОП ОСОБА_2 - в період, зазначений у рішенні (травень-липень 2023 року), в штаті ФОП перебувало 2 наймані працівники (+1 працівник мобілізований), які працювали на пилорамі і були безпосередньо задіяні в переробці лісоматеріалів та виготовленні пиломатеріалів.

Відтак кількість працівників у Підрядника в даному випадку жодним чином не впливає на потужність пилорами (обладнання). Таким чином, товариство підтверджує спроможність і наявність необхідних ресурсів для здійснення діяльності.

Щодо недостатньої кількості трудових ресурсів, позивач зазначив, що формування цієї підстави є загальним та невизначеним, не зрозуміло за допомогою яких показників ДПС визначається достатність/недостатність кількість працюючих.

Щодо накопичення залишків за відсутності місць їх зберігання позивач пояснив, що картопля з жовтня 2023 року зберігається в орендованому картоплесховищі, до цього - на території Підрядника; гречка посівна з жовтня 2023 року зберігається в орендованому картоплесховищі, до цього - на території Підрядника; врожай гречки з жовтня 2023 року зберігається в орендованому картоплесховищі, до цього - на території Підрядника; добрива одразу вносяться в землю Підрядником, не зберігаються (якщо є залишки - зберігаються на території Підрядника, куди напряму й доставляються Постачальником згідно ТТН); лісоматеріали зберігаються на території Підрядника (куди напряму й доставляються Постачальником згідно ТТН).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не довів, що аналізував отримані від позивача документи в контексті наведених підстав критеріїв ризиковості платника.

Згідно з оскаржуваним рішенням від 15.05.2024 №1665 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, у графі «Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано:

- тип операції «постачання», період здійснення господарської операції - з 01.02.2023 по 31.07.2023, код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 4407119000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44863620.

Тобто висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкт господарювання, який здійснює сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента-постачальника.

Суд зазначає, що сам по собі факт включення контрагента позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Отже, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення від 15.05.2024 №1665, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.05.2024 №1665, відповідно до якого позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Чернігівській області виключити ТОВ «Віленд-Агро» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку № 1165 зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.

Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №620/9019/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді Я.М.Василенко

І.О.Грибан