Постанова

від 16.01.2025 по справі 120/15325/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15325/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН +" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про корегування митної вартості № UA401000/2023/000069/2 від 05.07.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001006.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2024 позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано документи, які містять відомості про вартість транспортних витрат, а отже доводи викладені в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів щодо відсутності документів про транспортування не знайшли підтвердження.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 23.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

02.01.2019 між ТОВ "100 ШИН+" (покупець) та "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC", Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 року, відповідно до умов якого ТОВ "100 ШИН+" відвантажує, а "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC" приймає та оплачує вантажні та легкові шини та сталеві дискиу кількості та по цінам, вказаним у комерційних інвойсах, що є невід`ємною частиною договору.

Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у інвойс. Сума контракту визначається згідно інвойсу, умови поставки визначаються згідно Інвойс.

Відповідно до умов контракту сторони узгодили інвойс № UASH2307А від 09.05.2023 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларації № 23UA401020034253U5 від 03.07.2023, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору, та наступні документи для підтвердження митної вартості товару: рахунок-проформа від 08.05.2023 № UASH2307А, рахунок-фактура (інвойс) від 09.05.2023 № UASH2307А, довідка про транспортні витрати від 26.06.2023 № 26062023, довідка про вартість перевезення від 28.06.2023 № 5, платіжна інструкція в іноземній валюті від 25.05.2023 № 69, контракт від 02.01.2019 № 100SH-RIO19 з доповненнями від 02.01.2019, від 30.10.2020 та від 28.04.2022, копія декларації країни відправлення від 09.05.2023 № 425820230000417456 з перекладом на українську мову.

Опрацювавши вказані документи, Вінницькою митницею за результатом виконання митних формальностей було встановлено ряд розбіжностей. Зокрема, наданий до митного оформлення контракт від 02.01.2019 року № 100SH-RIO19 з доповненнями від 02.01.2019, від 30.10.2020 та від 28.04.2022 складений згідно п. 11.3 двома мовамиросійською та англійською. Митну вартість декларантом заявлено за 1 методом (за ціною договору), проте термін (строк) дії договору згідно додатку до нього від 30.10.2020 закінчився 31.12.2022. Окрім того, зауважено, що до митного оформлення не надано доказів для підтвердження вартості перевезення. Також, контролюючим органом встановлено не відповідність дати оплати товару згідно умов договору та відмінності декларації країни відправлення від 09.05.2023 №425820230000417456 із перекладом на українську мову та країною здійснення торгівлі.

З огляду на вказане Вінницькою митницею винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA401020/2023/001006та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000069/2 від 05.07.2023, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні 3,056 дол. США / кг.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями Вінницької митниці, позивач звернувся до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 11 та 12 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно матеріалів справи, з метою належного оформлення товару подало до контролюючого органу, зокрема зовнішньоекономічний договір від 02.01.2019 № 100SH-RIO19 з доповненнями від 02.01.2019, від 30.10.2020 та від 28.04.2022 складений згідно п.11.3 двома мовамиросійською та англійською.

Так,митну вартість декларантом заявлено за першим методом (за ціною договору).

Відповідно до доводів відповідача, строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2022.

Разом з тим, під час надання пояснень та додаткових документів, до митного оформлення позивачем надано додаткову угоду від 30.12.2022, відповідно до якої вказаний договір пролонговано до 31.12.2024.

Проте відповідачем не взято до уваги наявність додаткової угоди до контракту від 02.01.2019 № 100SH-RIO19.

Окрім того, опрацювавши вказаний договір, митним органом зазначено, що наданий до митного оформлення контракт від 02.01.2019 № 100SH-RIO19 з доповненнями складений згідно пункту 11.3 двома мовами - російською та англійською, що не відповідає вимогам 254 МК України.

Відповідно до ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Законом Українивід 10.04.2008 № 250-VI "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі.

Таким чином, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Офіційними мовами СОТ є англійська, французька, іспанська.

Тобто, переклад документів, поданих англійською мовою, не вимагається.

Аналогічні висновки були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 19.06.2024 у справі № 120/15461/23.

Крім того, кожен контрагент самостійно визначає, якою мовою чи мовами він може користуватись у своїх господарській діяльності на рівні з державною мовою країни своєї реєстрації.

До того ж, мова, якою складено зовнішньоекономічний договір не може впливати на числові значення складових митної вартості та її визначення.

Судом першої інстанції вірно вказано, що відповідно до частини першої статті 254 МК України вимагати переклад українською мовою документів, наданих декларантом разом з митною декларацією, митний орган може лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного судом першої інстанції вірно відхилено аргументи відповідача щодо мови зовнішньоекономічного договору та строку його дії.

Щодо доводів скаржника про відсутності документів, що підтверджують витрати на послуги з транспортування, суд зазначає наступне.

Підпунктом 6 пункту 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем до митного оформленняна підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом Gdansk (Польща) до Рава Руська (Україна ) було надано довідку про транспортні витрати № 26062023 від 26.06.2023, що містить відомості про вартість вантажно-розвантажувальних та супутніх витрат; містить номери контейнерів (в т.ч. контейнер TXGU5272714), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Окрім того, надано довідку про транспортні витрати № 5 від 28.06.2023, що містить відомості про вартість перевезення з пункту відправлення до митного кордону України. Зокрема, у вказаній довідці зазначено ідентифікаційні відомості транспортного засобу,номер та дату CMR ( 14/17 ), посилання на Інвойс (UASH2307А від 09.05.2023), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення.

Також, позивачем до митного оформлення було надано договір транспортного експедитування Б/Н від 24.03.2023, рахунок фактуру № 05.06.2023 від 20.06.2023, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 74 від 22.06.2023 та разовийдоговір-заява про перевезення № 20230627/1 від 27.06.2023.

До матеріалів справи позивачем долучено рахунок на оплату № 5 від 06.07.2023; акт надання послуг № 5 від 06.07.2023; банківський платіжний документ про оплату № 12233 від 10.07.2023, що, відповідно, не могли бути надані під час митного оформлення, з огляду на дату їх складання у рамках господарських правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано документи, які містять відомості про вартість транспортних витрат, а отже доводи викладені в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів щодо відсутності документів про транспортування не знайшли підтвердження.

Контролюючим органом у рішенні про корегування митної вартості контролюючимзазначено, що в наданих до митного оформлення рахунку-проформі від 08.05.2023 № UASH2307А та рахунку-фактурі (інвойс) від 09.05.2023№ UASH2307А зазначені умови оплати товару, а саме 100% оплати (передоплати) перед завантаженням товару, проте згідно коносаменту (Bill of lading) від 08.05.2023 № QGD0232554 завантаження відбулось 08.05.2023, а платіжна інструкція в іноземній валюті від 25.05.2023 № 69, що суперечить умовам п.5.2 контракту.

Стосовно того, що позивачем порушено умови зовнішньоекономічного договорув частині термінів плати суд зазначає, що здійснення оплати товару пізніше узгодженої договором дати свідчить про порушення зовнішньоекономічного договору. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що позивачем було сплачено іншу суму, а ніж зазначену в рахунку-фактурі (інвойсі).

Відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У той же час відповідач не навів жодних відомостей про те, яким саме чином вищезазначене впливає на визначення митної вартості товару чи складові митної вартості.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Окрім того, судом першої інстанції вірно зауважено щодо застосування відповідачем резервного методу.

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а.

Відповідач посилається на митну декларацію №UA209170/2023/40461 від 26.05.2023, за якою товар № 1 оформлявся за ціною 4,0100 дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом долара США (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилається на митну декларацію від 20.10.2022 № UA500020/2022/018378, за якою випущений у вільний обіг товар від цього саме продавця/виробника QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC FIRST FLOOR 948 EAST (BUILDING NO.45 BEIJING ROAD QINGDAO FREE PORT ZONE SHANDONG PROVINCE) тому самому імпортеру ТОВ "100 ШИН+" за тим самим договором № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 - "Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний); камерні та безкамерні: - 315/70R22,5 мод.D-735L - 234шт. індекс навантаження - 152/148; індекс швидкості - M, посадочний діаметр - 22,5; загальна кількість 234 шт. Виробник "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC."

Разом з тим, що відповідачем під час коригування митної вартості товару за ціною ідентичних товарів проведено без врахування вимог ч.7 ст.59 МК України, яка визначає, що у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Згідно матеріалів справи митницею було здійснене митне оформлення товару позивача за МД № UA500020/2022/000320 від 06.01.2022, а саме: вантажні шини, продавець "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC", митна вартість визначена на рівні 2,99 долари США/ кг. нетто та за МД № UA500020/2022/000295 від 06.01.2022, вантажні шини, продавець "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC", покупець ТОВ "100 ШИН+", митна вартість визначена на рівні 2,85 долари США/ кг. нетто.

Тобто було здійснене оформлення ідентичного товару який був поставлений на митну територію України тим самим продавцем, за ціною нижчою ніж в джерелах цінової інформації використаних відповідачем. Натомість відповідачем не взято до уваги наявність до уваги відомостей про ціну ідентичного товару, що є меншою, ніж обрана.

Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001006 та рішення Вінницької митниці про корегування митної вартості № UA401000/2023/000069/2 від 05.07.2023 підлягають скасуванню.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.