Постанова

від 16.01.2025 по справі 120/7840/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 120/7840/23

адміністративне провадження № К/990/21314/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дайнеко Ігоря Анатолійовича

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року (головуючий суддя - Полотнянко Ю.П., судді: Драчук Т.О., Смілянець Е.С.)

у справі № 120/7840/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 ,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 03 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 03 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, з урахуванням виплачених сум.

2. В обґрунтування позову вказує на те, що є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . На підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 (гриф) був направлений у відрядження для виконання бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 5064 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 03 серпня по 31 грудня 2022 року, а тому набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168). Проте спірна допомога протиправно не нараховувалася та не виплачувалася відповідачем.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 03 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 03 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року, з урахуванням виплачених сум.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

5. Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Дайнеко І.А. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

8. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 09 квітня 2022 року № 7-вв молодший сержант ОСОБА_1 направлений у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 09 квітня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т.

9. Відтак, у період з 09 квітня 2022 року позивач на підставі наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону перебував у службовому відрядженні та у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_2 ).

10. За час проходження позивачем військової служби у відряджені, військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка від 02 березня 2023 року № 5064, відповідно до якої він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 03 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року; з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф).

11. Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 168 у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 03 серпня по 30 листопада 2023 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції враховував те, що наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ № 392-АГ) містить норми, які зачіпають права громадян - військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, а тому такий наказ підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Проте такої реєстрації не було, відтак наказ не може вважатися таким, що набрав чинності та підлягає застосуванню. Єдиним нормативно-правовим актом, що визначає підстави та порядок виплати відповідачем спірної додаткової винагороди, суд вважає саме постанову № 168.

13. Суд першої інстанції зазначив, що позивач як відряджений на підставі бойового розпорядження військовослужбовець приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується довідкою від 02 березня 2023 року № 5064.

14. Оскільки обов`язок повідомлення/подання рапортів щодо здійснення дій або заходів військовослужбовцями покладається на коменданта швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону, який є посадовою особою військової частини НОМЕР_1 , відтак, недотримання органами та посадовими особами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже не може впливати на його особисті права, в тому числі на отримання спірної додаткової винагороди.

15. Відповідач у своїх доводах не заперечує перебування позивача у відряджені з 09 квітня 2022 року на підставі бойового розпорядження від 02 квітня 2022 року № 56.

16. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача з приводу того, що у спірний період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року відносно позивача облікований факт прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період 07 жовтня 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 15-17 листопада 2022 року, що підтверджується витягом з Журналів службово-бойових дій та довідкою № 44/2847/23-Вн від 23 червня 2023 року НОМЕР_3 прикордонного загону. В цій частині погодився з позицією представника позивача, що такі докази підтверджують лише випадки вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником, натомість журнали про виконання інших бойових завдань та заходів на виконання бойового розпорядження та бойового наказу про участь військовослужбовця в межах ділянок відповідальності з метою виконання бойових завдань за спірний період відповідач не надав.

17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове суд апеляційної інстанції вказував на те, що бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф, вказане у довідці військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 5064, не є документом, який підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях, оскільки прийняте щодо військової частини НОМЕР_1 . При цьому інших доказів про фактичну (безпосередню) участь у відповідних заходах позивача, зокрема, конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови № 168, така довідка не містить. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди, в тому числі днів відпочинку, в які військовослужбовець не залучався до служби.

18. Матеріали справи не містять відомостей про направлення військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 документів на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях в спірний період. Оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР_1 відсутня протиправна бездіяльність.

19. Суд апеляційної інстанції вказав, що витяги з Журналів службово-бойових дій, у яких облікований факт прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період 07 жовтня 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 15-17 листопада 2022 року, підтверджують лише випадки вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником. Натомість журнали про виконання інших бойових завдань та заходів на виконання бойового розпорядження та бойового наказу про участь військовослужбовця в межах ділянок відповідальності з метою виконання бойових завдань за спірний період відповідач не надав.

20. Матеріали справи також не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

21. Надана позивачем суду довідка не може свідчити про те, що з 03 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року; з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року він перебував саме у районі бойових дій або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей [тим більше, зміст довідки у частині кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний у довідці період].

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. У касаційній скарзі адвокат Дайнеко І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить переглянути та скасувати рішення суду апеляційної інстанцій з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

23. В обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови № 168 в поєднанні з пунктами 4, 5 наказу № 392-АГ в частині визначення, які саме документи зазначені в пункті 4 цього наказу - всі визначенні в пункті чи хоча б один з зазначених у вказаному пункті наказу - повинні містити інформацію про безпосередню участь у бойових діях, та, відповідно, чи повинна бути зазначена інформація в довідці за формою Додатку № 1 до наказу № 392-АГ чи тільки про ті, які містять відомості про безпосередню участь в бойових діях чи заходах.

24. В обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає про недослідження судом апеляційної інстанції доказів, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме наявну в матеріалах справи копію супровідного листа від 01 грудня 2022 року № о1907.

25. Представник позивача вказує на те, що військова частина НОМЕР_2 підтвердила факт видачі позивачу довідки, а отже, й факт його безпосередньої участі у бойових діях та заходах оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у зазначені в ній періоди. Тобто, командир частини 2253 перевірив відомості про безпосередню участь позивача в бойових діях та заходах, та в межах повноважень надав відповідну довідку. Отже, у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адже недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.

26. Пункт 4 наказу № 392-АГ визначає, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації в документах з переліку, визначеного цим пунктом, а не сукупністю документів, тому достатньо одного з документів, який містить інформацію про безпосередню участь в бойових діях та заходах, в цьому випадку це рапорти (які не були досліджені судом апеляційної інстанції) та бойове розпорядження.

27. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу та просив залишити її без задоволення.

28. Довідки про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за серпень-листопад 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у визначеній додатком 2 до наказу № 392-АГ формі до військової частини НОМЕР_1 не надходили, а тому відсутні правові підстави для здійснення нарахування та виплати спірної винагороди.

29. Довідка військової частини НОМЕР_2 з посиланням на одне бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України без відомостей в журналі бойових дій (службово-бойових дій) про прийняття такої участі, не може вважатися належним та достатнім доказом прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах, а тому не може бути підставою для виплати спірної винагороди.

30. За результатами перевірки інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах у журналах бойових дій у період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року (період спірних відносин), встановлено факти обліку прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або заходах лише 07 жовтня 2022 року, 04 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 року, 15-17 листопада 2022 року.

31. Водночас, з урахуванням того, що в Журналах службово-бойових дій ПКШР (підрозділу, в якому безпосередньо проходив службу позивач) в Розділі ІІ «Облік ведення бойових дій» відсутні відомості щодо позивача за період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року та визначенням пунктом 4 наказу № 392-АГ того, що «підтвердження безпосередньої участі, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у документах», серед яких Журнали службово-бойових дій», можна дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки обов`язок з виплати додаткової винагороди виникає лише в разі отримання належного підтвердження факту участі військовослужбовця безпосередньо у виконанні бойових завдань, або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Перебування позивача у службовому відрядженні зазначених фактів не доводить.

32. Щодо довідки від 02 березня 2023 року № 5064, то відповідач зазначає, що така є тільки персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях, оскільки видається виключно на руки військовослужбовцю і не дублюється для прикордонного загону, в якому такий військовослужбовець проходить військову службу.

33. У довідці зазначено, що позивач з 01 серпня по 30 листопада 2022 року безпосередньо приймав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, тобто вона не свідчить про фактичну (безпосередню) участь у відповідних заходах, оскільки не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови № 168, а лише підтверджує період часу перебування військовослужбовця у відрядженні. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди, в тому числі дні відпочинку, в які військовослужбовець не залучався до служби.

34. У графі довідки «Підстава» вказано розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56гриф, відповідно до якого військовослужбовця у складі підрозділу було направлено до військової частини НОМЕР_2 у відрядження для виконання бойових завдань. Проте документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах - журнал бойових дій та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу - у довідці не зазначені, тобто у ній відсутнє посилання на підтверджуючі безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах документи, та кількість днів такої участі.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

36. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

37. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

38. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

39. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

40. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

41. За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

42. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

43. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України постановою № 168 серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

44. Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року № 793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

45. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

46. Водночас реалізація зазначених приписів постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

47. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

48. Означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ.

49. Уродовж періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [з 03 серпня по 30 листопада 2022 року] діяв наказ № 392-АГ, уведений в дію з 01 серпня 2022 року.

50. У пункті 2 цього наказу конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

51. Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

52. Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі .

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

53. Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

54. Відповідно до пункту 11 наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

55. Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

56. З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

57. Накази № 392-АГ і № 628/0/81-22-АГ змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який діяв до 01 липня 2022 року. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, наказ № 392-АГ увів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ. Зокрема, наказ № 392-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість наказ № 628/0/81-22-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.

58. Отже, при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати ті норми, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог. Лише на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.

59. Верховний Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 168, неодноразово досліджувалося Судом.

60. Так, у постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд констатував, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови № 168 з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин (пункти 4 та 5 наказу від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ, пункти 3 та 7 наказу від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ).

61. Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) [правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, від 26 червня 2024 року у справі № 200/216/23, від 31 липня 2024 року у справі № 200/625/23, від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 200/1310/23, від 04 вересня 2024 року у справі № 280/2228/23, від 30 вересня 2024 року у справах № 200/232/23 та № 200/440/23].

62. Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168 у спірний період на підставі довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 .

63. Так, військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку № 5064 від 02 березня 2023 року, у якій вказано, що ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 03 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року; з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф).

64. За висновком суду першої інстанції видана позивачу довідка від 02 березня 2023 року № 5064 є належним і достатнім документом, що підтверджує участь позивача у бойових діях, відповідач не спростував її достовірність, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про виплату збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн в межах позовних вимог.

65. Суд апеляційної інстанції при вирішені спору дійшов протилежних висновків, вказавши що бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф не є тим документом, що підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях, оскільки прийняте щодо військової частини НОМЕР_1 . При цьому інших доказів про фактичну (безпосередню) участь позивача у відповідних діях/заходах, зокрема, конкретних дат, місць та видів такого залучення, що передбачені пунктом 1 постанови № 168, довідка не містить. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

66. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу на таке.

67. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи довідку від 02 березня 2023 року № 5064 як достатню підставу для виплати підвищеної додаткової винагороди, не здійснив комплексної оцінки наявних доказів та не з`ясував усіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи. Зокрема, суд обмежився формальним аналізом довідки, не дослідив мету та підстави її видачі, не перевірив, які саме документи стали її основою та не встановив, чи підтверджується «безпосередня участь» військовослужбовця у бойових діях іншими доказами.

68. Так, Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 360/290/23 вказав, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а пунктом 3 наказу № 628/0/81-22-АГ, визначено, що перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не обмежується їх сукупністю.

69. У постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд також зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

70. Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ (окрім додаткової довідки за встановленою формою) є: бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися, як зазначено вище, в їх сукупності.

71. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції поспішно не врахував довідку та визначені в ній періоди, не встановивши, чи підтверджується участь позивача у бойових діях цією довідкою у поєднанні з іншими доказами у справі.

72. Зокрема суд апеляційної інстанції, в обґрунтуванні свого рішення зазначив, що матеріали справи не містять відомостей про направлення військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 документів на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях в спірний період. А оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у такі періоди, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР_1 відсутня протиправна бездіяльність.

73. Разом з тим згідно із позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

74. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь у бойових діях.

75. Тим більше обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 наказу № 392-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці.

76. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що від військової частини НОМЕР_2 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що списки передбачені Додатком № 2 до наказу № 392-АГ за серпень, вересень, жовтень, листопад 2022 року не були направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у зв`язку з тим, що рапорти за вказаний період від першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) полковника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) не надходили. Військова частина НОМЕР_2 до того ж зазначила, що журнал бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журнал надходжень розпоряджень по підрозділу знаходяться у військової частини НОМЕР_1 та до військової частини НОМЕР_2 не направлялися, в довідці дана інформація відсутня.

77. Водночас, суд апеляційної інстанції не здійснив перевірки цієї інформації, не витребував та не дослідив первинні документи, на які посилаються учасники справи (бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів), та не з`ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені. Зокрема, супровідним листом від 01 грудня 2022 року № 1907, на який звертає увагу представник позивача у касаційні скарзі, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено рапорти № 1903, 1904, 1905, 1906 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн особовому складу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону.

78. Фактично судом зроблено висновок на підставі інформації, наданої НОМЕР_3 прикордонним загоном, а не на основі оригінальних документів (бойових наказів, журналів бойових дій та рапортів командирів), які б достовірно підтверджували чи спростовували факт безпосередньої участі позивача у бойових діях. В матеріалах справи відсутні визначені пунктом 4 наказу № 392-АГ документи, які могли б підтвердити або спростувати доводи сторін.

79. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

80. Окрім того, у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 у справі № 520/690/23).

81. У цій справі суд апеляційної інстанції також не з`ясував під оперативним підпорядкуванням якого командира він перебував у складі НОМЕР_4 прикордонного загону, що дало б можливість надати достовірну відповідь на питання чи створювали такі документи стосовно позивача, якщо так, то кому (до якого органу (підрозділу) направлялися відповідні відомості, а якщо не направлялися то яка була тому причина; які конкретні завдання виконував позивач у визначений період, на чому вони ґрунтуються та якими документами це підтверджено; якщо позивач не виконував бойових чи інших завдань, що передбачають додаткову винагороду, де і в яких умовах він проходив службу протягом цього часу.

82. Отже, через неповне з`ясування всіх обставин та без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах довідкою від 02 березня 2023 року № 5064 у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.

83. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постановах від 17 жовтня 2024 року у справі № 200/167/23 та від 05 грудня 2024 року у справі №120/12613/23.

84. Водночас Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

85. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а наголошував щодо обов`язку суду встановлювати всі обставини справи незалежно від позиції сторін, згідно зі статтями 2 та 9 КАС України.

86. Верховний Суд також зазначав, що суди повинні ретельно досліджувати весь комплекс доказів, без перекладання тягаря наслідків недбалості чи неефективної роботи посадових осіб на військовослужбовця.

87. Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, то, з урахуванням повноважень касаційного суду (частина друга статті 341 КАС України), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.

88. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

89. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені тільки цим судом.

90. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а справу - направити на новий розгляд до цього ж суду.

91. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дайнеко Ігоря Анатолійовича, задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №120/7840/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

І.В. Желєзний

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду