Рішення

від 16.01.2025 по справі 462/7014/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7014/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 січня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова у складі судді Іванюк І.Д., розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомлення(виклику)сторін вприміщенні судуу м.Львовіцивільну справуза позовом Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Пролісок19»в інтересахякого дієадвокат КінашДмитро Вадимовичдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості зажитлово-комунальніпослуги,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСББ «Пролісок 19» в інтересах якого діє адвокат Кінаш Д.В. 05.09.2024 року звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2019 року по березень 2024 року в розмірі 20921,98 грн та інфляційних втрат за період з липня 2019 року по березень 2024 року включно в розмірі 5394,85 грн, а також стягнути судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власникомнерухомого майна,зокрема квартири,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .Управителем вказаногобудинку єОСББ «Пролісок 19». Відповідач у повному обсязі не виконує свій обов`язок зі своєчасної оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з липня 2019 року по березень 2024 року у розмірі 20921,98 грн. Із врахуванням наведеного позивач просить стягнути із неї вказану суму боргу, а також відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 5394,85 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст.14Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із статуту ОСББ «Пролісок 19», затвердженого протоколом №1 від 23.11.2010 року, таке створене власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Метою створення Об`єднання є забезпечення захисту прав його членів, дотримання ними своїх обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного та загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами /а.с.14-20/.

Згідно з протоколом №18 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 05.03.2019 року, голову та виконавчого директора ОСББ «Пролісок 19» було уповноважено на укладення договорів щодо удосконалення та покращення обслуговування будинку/а.с.21-27/.

Відповідно до договору «Про надання послуг зі збору та перевезення до місць утилізації побутових, великогабаритних та будівельних відходів» за №САТ 0274/19 від 01.03.2019 року, ТзОВ «Спецавтотранс-Львів» зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а ОСББ «Пролісок 19» зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором /а.с.30-33/.

Згідно з договором №46 від 12.07.2019 року на технічне обслуговування ліфтів ОСББ «Пролісок 19» доручає, а ФОП ОСОБА_2 приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах ОСББ «Пролісок 19» /а.с.35-37/.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна /а.с.28-29/, а також із відповіддю № 950395 від 18.11.2024 року /а.с. 67/ ОСОБА_1 до 13.09.2024 року була власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Законом України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно із ч. 1, 3 ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості ОСББ «Пролісок 19» від 05.09.2024 року /а.с. 5-6/ вбачається, що власники квартири за адресою: АДРЕСА_1 не сплатили кошти за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2019 року по березень 2024 року на суму 20921,98 грн, провівши останню оплату у сумі 358 грн у січні 2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13 та висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Водночас 05.03.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 206, якою заборонив до припинення або скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, починаючи з 24.02.2022 року, в той час як постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року внесено зміни в постанову № 206, відповідно до яких заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням поширюється лише на територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Таким чином, позивач має право нарахувати інфляційні втрати на наявну у відповідача заборгованість за період з липня 2019 року по 24.02.2024 року та з 30.12.2023 року по березень 2024 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості за весь період наявності боргу, а саме з липня 2019 року по березень 2024 року на суму 5394,85 грн, що суперечить вимогам законодавства, а тому суд вважає за необхідне вказану суму зменшити, виключивши нарахування за період з 24.02.2024 року по 30.12.2023 року на суму 1096,27 грн, та стягнути такі втрати у сумі 4298,58 грн.

За таких обставин позов слід задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача борг за надані житлово комунальні послуги на загальну сум 25220,56 грн.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті внесків співвласника багатоквартирного будинку, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості у розмірі 26316,83 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд доходить переконання, що позов ОСББ «Пролісок 19» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову ОСББ «Пролісок 19» сплачено 3028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 816 від 23.07.2024 року /а.с.57/.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Кінашем Д.В. надано ордер на надання професійної правничої (правової) допомоги позивачу ОСББ «Пролісок 19» серії ВС № 1307535 року, Договір про надання правничої допомоги № 32/23 від 14.12.2023 року, а також Акт приймання правничої допомоги від 18.09.2024 року.

Відповідно доч.4,5ст.137ЦПК Українирозмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Судувід 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн за підготовку позовної заяви у вказаній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, їх необхідністю для постановлення судового рішення, написання позовної заяви здійснено на стандартному бланку у аналогічний категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас,враховуючи,що позовнівимоги судзадовольнив частково,відповідно довимог ст.141ЦПК України,з відповідачана користьпозивача слідстягнути судовівитрати пропорційнодо задоволенихпозовних вимог,а самена загальнусуму 5776,89 грн (із розрахунку 25220,56 грн х 6028,00 грн. : 26316,83 грн).

Керуючись ст. 322, 526 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-275, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пролісок 19» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 25220 (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять) грн 56 коп. та 5776,89 грн судових витрат.

В рештіпозовних вимогвідмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пролісок 19», код ЄДРПОУ37801030, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Патона, 19;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванюк І.Д.