Рішення

від 31.08.2006 по справі 14/2104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/2104

                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "31" серпня 2006 р.                                                                       Справа №  14/2104

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представників позивача Васюк О.О., 2-го відповідача Масохи В.Г., Єрмак Л.В., за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачазакритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Партнер"

до відповідачів1) відкритого акціонерного товариства "Золотоніське спеціалізоване автотранспортне підприємство"

2) відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

треті особина стороні позивача - приватного підприємства «Авто 2000»

про              стягнення 1573 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 1573 грн. фактичних витрат страховика-позивача, за регресною вимогою, понесених в результаті настання страхового випадку.

27.04.2006 ухвалою господарського суду Черкаської області до участі у справі залучено як другого відповідача відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанію "Оранта"»та як третю особу на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, приватне підприємство «Авто 2000».

У судовому засіданні 13.06.2006 представник позивача зменшив свої вимоги щодо стягнення фактичних витрат і просив стягнути їх у сумі 1544,06 грн. відмовившись від стягнення 28,94 грн. Суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову в цій частині, оскільки це не порушує чиїх не-будь прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 28,94 грн. підлягає припиненню згідно з п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа була неодноразово належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, однак, участі своїх представників у судове засідання не забезпечила і про причини неявки не повідомила, відзиву та витребуваних документів не надала.

Перший відповідач у відзиві на позов і його представник у судовому засіданні 27.04.2006, 30.05.2006 та 22.06.2006 позов не визнав повністю і на його заперечення вказав, що позивач порушив умови огляду транспортного засобу передбачені п.12.3 договору страхування від 31.03.2004 №1097-10 між позивачем і третьою особою, що відсутні зафіксовані працівниками ДАІ ушкодження належного третій особі транспортного засобу, та що відсутня інформація про законність перебування за кермом автомобіля водія третьої особи Джуса В.І.

Другий відповідач відзиву на позов не надав, його представник позов не визнав повністю і у судовому засіданні позов не визнав повністю підтримав доводи першого відповідача і додатково на його заперечення вказав, що позивач не надав доказів вини першого відповідача у спричиненні шкоди, що заявлено позов про стягнення відновлювального ремонту автомобіля третьої особи, а не прямого збитку, що зафіксовані працівниками ДАІ ушкодження належного третій особі транспортного засобу не співпадають з ушкодженнями вказаними у висновку спеціаліста автотоварознавця, що він не є відповідальною особою за даним позовом.

Відповідно до ст.ст.75 ст.85 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні 31.08.2006 оголошено вступну  та резолютивну частини рішення

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

1.  31.03.2004 позивач (страховик) та третя особа (страхувальник), уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №1097-10, далі –Договір). Згідно з Договором позивач здійснює страхову виплату у разі настання страхового випадку, зокрема, у разі пошкодження транспортного засобу, ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер 112-57СН, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

08.09.2003 перший відповідач (страхувальник) та другий відповідач (страховик) в особі Золотоніського відділення НАСК “Оранта”, уклали договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України автомобіля ГАЗ 3309, державний реєстраційний номер 007-32 МЕ, на страхову суму 25000 грн. за шкоду, заподіяну майну третіх осіб (договір від 08.00.2003 №12, поліс №Б/4258029, далі –Поліс). Згідно з Полісом другий відповідач забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

13.07.2004 Мельник Ф.В., керуючи належним першому відповідачу автомобілем ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер 007-32 МЕ, рухаючись по мосту через р.Дніпро в м. Кременчуці, порушив вимоги правил дорожнього руху і допустив зіткнення з належним позивачу автомобілем ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер 112-57 СН, під керуванням водія Джуса В.І., який рухався у попутному напрямку, після чого виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21013, державний реєстраційний номер О 5644 ОК, під керуванням водія Дяченка М.М. який рухався у зустрічному напрямку. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія першого відповідача, що установлено вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 06.04.2005.

14.07.2004, наступного дня після настання страхового випадку, третя особа звернулась до позивача із заявою про вищевказану подію. Того ж дня, відповідно до заявки позивача спеціалістом автоварознавцем Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати проведено огляд пошкодженого автомобіля третьої особи за участю представника останньої і позивача, про що складено акт огляду за цією ж датою №П-44/2, та дано висновок від 14.07.2004 №П-44/2, згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер 112-57СН, складає 1573 грн. Згідно з поясненнями представника позивача останній було відремонтовано відразу після вчинення дій з огляду та оцінки пошкоджень. Вищевказана сума 1573 грн. була сплачена позивачем третій особі 09.08.2004.

Зі своє сторони, другий відповідач, на виконання умов Полісу, 19.05.2005 здійснив страхові виплати потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Дяченко Н.Р., Роговій Л.П., Бордюг О.М. відповідно до заяв першого відповідача та останніх.

2.Відповідно до Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року №1175 (далі –Положення), із заявою про відшкодування до страховика може звернутися як страхувальник, так і третя особа (абз.1 п.9 Положення), виплата заявнику здійснюється після складання страхового акта (абз.9 п.9 Положення). У випадку звернення до страховика із заявою третьої особи виплата здійснюється з дотриманням додаткових умов щодо необхідних документів та строку виплати (абз.3–8 п.9 Положення).

Суд вважає, що у даному випадку із такою заявою до другого відповідача мала звернутись третя особа. Заяв про виплату страхового відшкодування на адресу другого відповідача від третьої особи не надходило. Лише 23.06.2005 за №1/552-05 (тобто майже через рік) позивач звернувся до першого відповідача із вимогою про відшкодування завданої шкоди, а 23.11.2005 за 1/967-05 –до другого відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

3.Відповідно до п.12.3 Правил добровільного страхування наземного транспорту позивача, зареєстрованих Міністерством фінансів України 30.05.2002 та аналогічного пункту Договору, огляд пошкодженого об'єкта страхування проводиться у світлий час доби у присутності представників зацікавлених сторін. Зацікавленими у даному випадку є перший та другий відповідач, однак, ні позивачем, ні третьою особою повідомлення про час і місце огляду пошкодженого транспортного засобу першому відповідачу не надсилалось.

Оформляючи документи на виплату страхового відшкодування та маючи намір використати своє право регресу до винної особи, позивач зобов'язаний був встановити таку винну особу і забезпечити їй рівні права у цих правовідносинах. Однак, позивач проігнорував даний обов'язок і повідомлення про час і місце огляду транспортного засобу першому відповідачу не надіслав. Відсутність будь-яких дій третьої особи та позивача щодо відшкодування шкоди першим відповідачем могла бути мотивом неподання ним заяви другому відповідачу стосовно оформлення документів для страхової виплати третій особі.

4.Таким чином, суд вважає, що як позивачем так і третьою особою допущені порушення обов'язкових правил огляду, визначення пошкоджень та подання заяви з необхідними документами, внаслідок чого останні втратили своє право на отримання страхової виплати за страховим випадком (п.5 ч.1 ст. 26 Закону України “Про страхування”.

Так дійсно, як зазначає позивач, ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Однак, відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для  повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, право на стягнення шкоди з першого відповідача у третьої особи, як і право регресу у позивача, могло б виникнути лише у разі, якби другим відповідачем було б здійснено страхову виплату третій особі і розмір цієї страхової виплати був би недостатній для покриття понесених збитків. За відсутності не лише страхової виплати, а й права на її отримання заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

5.Крім того, встановити дійсні пошкодження на даний час неможливо внаслідок проведення ремонту пошкодженого автомобіля, а наявні у справі довідки органів ДАІ та акт огляду від 14.07.2004 №П-44/2, та висновок спеціаліста автоварознавця Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати від 14.07.2004 №П-44/2 суд розцінює як такі, що містять розбіжності у описі пошкоджень.

6.Суд відхиляє доводи позивача про те, що він не мав необхідної інформації про учасників дорожньо-транспортної пригоди і тривалий час не міг її отримати, оскільки за таких обставин він повинен був би відмовити третій особі у виплаті страхового відшкодування (п.11.1 та 10.2 Договору) та оскільки другий відповідач за аналогічних умов отримав усю необхідну для виплати інформацію. Суд відхиляє доводи позивач про те, що він не знав, чи застрахований автомобіль винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, оскільки в такому випадку він мав би звернутись до МТСБУ.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 81, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача та припинити провадження у справі в частині стягнення 28,94 грн.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         Хабазня Ю.А.

повний текст рішення підписано 07.09.2006