Ухвала

від 14.01.2025 по справі 495/11627/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

14 січня 2025 рокуСправа № 495/11627/23 Номер провадження 1-кп/495/11/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представників потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12023160000001038,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 286 Кримінального кодексу України.

У вересні 2023 року слідчим суддею відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який у подальшому судом неодноразово продовжено, востаннє - до 24.01.2025.

13.01.2025 прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років, у зв`язку з чим він може переховатися від суду, незаконно вливати на свідків та потерпілих, чим буде перешкоджати встановленню істини у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ризики за пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України).

У судовому засіданні 14.01.2025 прокурор підтримав клопотання та просив продовжити строк запобіжного заходу на 60 днів.

Захисник, обвинувачений проти клопотання прокурора заперечили з огляду на його безпідставність.

Представники потерпілих адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора, вважали, що встановлені попередньо та заявлені прокурором ризики не зменшились, продовжують існувати.

Заслухавши клопотання та його мотиви сторони обвинувачення, сторони захисту, враховуючи позиції представників потерпілих, потерпілого, дослідивши необхідні матеріали, суд дійшов такого висновку.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого (частина перша статті 331 КПК).

Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно із статтею 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу обвинувачено, дані, які її характеризують, чи зменшились раніше визначені ризики, чи не з`явились нові.

Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, уникнення доведених ризиків. Ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особою.

Надаючи оцінку обставинам щодо наявності заявлених ризиків, суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, яке призвело до суспільно-небезпечних наслідків, зокрема до загибелі чотирьох людей, у тому числі малолітньої особи, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років; свою провину не визнає, вважає, що ДТП відбулось із незалежних від нього причин. Також суд враховує працездатний вік обвинуваченого, стан його здоров`я.

Керуючись наведеним, зважаючи на встановлені обставини, суд знаходить обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризику, визначеного пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду).

За матеріалами справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний підозрюваному ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 11.09.2023.

Підставою для застосування такого запобіжного заходу слідчий суддя вказав обґрунтованість підозри за частиною третьою статті 286 КК, а також наявність ризику втечі, переховування, впливу на свідків, потерпілих. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.10.2023 рішення слідчого судді залишено без змін.

Однак, доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 177 КПК, як можливість незаконного впливу на потерпілих у даному кримінальному провадженні, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (без конкретизації способів такого перешкоджання), суд вважає такими що перестали існувати та необґрунтованими відповідно.

Однак, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК, які б вказували на необґрунтованість клопотання прокурора, у судовому засіданні не встановлено.

Оцінюючи достатність такого ризику для застосування до обвинуваченого найтяжкого виду запобіжного заходу, суд враховує, що судовий розгляд справи ще триває.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За вказаних умов, зважаючи наявність ризику, передбаченого частиною першою статті 177 КПК, на неможливість завершення судового розгляду у даному судовому засіданні, пріоритет суспільних інтересів над інтересами обвинуваченого подальше тримання ОСОБА_7 під вартою є виправданим.

Отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину що спричинило загибель чотирьох людей, суд, керуючись п.2 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави не визначає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 315, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на 60 днів - до 14.03.2025 включно.

Керуючись п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1