УХВАЛА
16 січня 2025 року
м. Київ
справа №990/414/24
адміністративне провадження № П/990/414/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гончарової І.А., Дашутіна І.В., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу в частині,
ВСТАНОВИВ:
31 грудня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (місцезнаходження: 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11; далі - відповідач), подана безпосередньо до суду.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 04 квітня 2024 року № 219/2024 (далі - Указ №219/2024) «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 квітня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»» в частині застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 (пункт 4 Додатку 1 до рішення РНБО).
Верховний Суд ухвалою від 03 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху і надав позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме: 1) подати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку з відповідним обґрунтуванням та доказами причин його пропуску; 2) надати платіжний документ про оплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі, встановленому законом; 3) повідомити РНОКПП адвоката, який підписав позовну заяву, а також уточнити наявність чи відсутність у Президента України і РНБО електронних кабінетів.
На виконання вимог ухвали суду представник позивача через підсистему «Електронний суд» 13 січня 2025 року направив, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до суду, яка вмотивована тим, що повторне звернення до суду більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 12 листопада 2024 року у справі № 990/328/24 зумовлене обставинами, які носили об`єктивний і непереборний характер. Так, протягом листопада-грудня 2024 року на території України відбулися масштабні відключення електроенергії, викликані ворожими обстрілами критичної інфраструктури, що призвели до пошкодження енергетичних об`єктів, зокрема лінії електропередач і підстанцій, що забезпечували електропостачання. Через відсутність стабільного електропостачання заявник та його представник не мали можливості своєчасно долучитися до електронних систем документообігу та комунікації, забезпечити належну координацію між позивачем та його представниками, а також використовувати офісне обладнання, зокрема комп`ютери та принтери, що були необхідні для підготовки документів. Ці обставини були непередбачуваними та не могли бути усунуті заявником, оскільки відключення електроенергії тривали тривалий час і залежали від роботи служб, які відновлювали енергопостачання в умовах воєнного стану. На підтвердження своїх доводів представник до заяви долучив три скріншоти повідомлень з месенджера Telegram.
Також у заяві представник позивача зазначає, що з 23 червня 2023 року і по теперішній час позивач проживає в Грузії, що унеможливлювало дізнатися про спірний Указ №219/2024 в день його оприлюднення 10 квітня 2024 року. Однак, вперше позовну заяву було подано вчасно, а після отримання копії ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 990/308/24, здійснено невідкладні заходи задля її повторного подання (справа № 990/328/24).
Представник позивача просить врахувати ці обставини і поновити пропущений строк для звернення до суду з позовом.
Оцінивши наведені представником позивача причини пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними, виходячи з такого.
Верховний Суд в ухвалах від 21 жовтня 2024 року і від 12 листопада 2024 року у справі № 990/328/24 роз`яснив скаржникові, що усталеною є позиція Верховного Суду, в тому числі і Великої Палати, про те, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Факт попереднього звернення позивача до суду з позовною заявою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою позовною заявою, оскільки, надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з позовною заявою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання позовної заяви визначеного, зокрема, статтею 122 КАС України та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на оскарження, зокрема, актів Президента України.
Суд неодноразово звертав увагу позивача на необхідність зазначення в заяві про поновлення строку звернення до суду обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Варто зауважити, що у справі № 990/328/24 Верховний Суд ухвалою від 12 листопада 2024 року визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду. У такій справі позов було подано 14 жовтня 2024 року.
Подана 13 січня 2025 року у справі № 990/414/24 заява про поновлення строку звернення до суду не містить інших обставин щодо причин пропуску строку звернення до суду у період до 14 жовтня 2024 року, крім посилання на факт перебування позивача в Грузії і попереднього звернення з позовом (справи № 990/308/24, № 990/328/24).
Однак, такі обставини, як вже зазначав суд, не можуть бути єдиною підставою для поновлення строку звернення до суду, адже не доводять наявність обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Колегія суддів враховує і причини, що стали підставою для повернення попередньо поданих позовних заяв, які також не можна визнати такими, що не залежали від волі позивача (його представників).
Приведене ж обґрунтування неможливості повторного подання позовної заяви раніше, ніж 31 грудня 2024 року, через масштабні відключення електроенергії, колегія суддів враховує, однак, вважає, що надані позивачем копії повідомлень, які датовані 17 і 21 листопадом 2024 року про введення екстрених відключень у деяких регіонах, не можуть свідчити про постійну відсутність електроенергії у період з 18 листопада 2024 року (дата отримання представником позивача копії ухвали Верховного Суду від 12 листопада 2024 року у справі № 990/328/24 через підсистему «Електронний суд») і до 31 грудня 2024 року. Варто зауважити, що такі повідомлення носять загальний характер і не підтверджують відсутність електроенергії саме в офісному приміщенні Адвокатського об`єднання чи інших приміщеннях представників позивача. Одна з наданих копій повідомлень не містить дати його опублікування, що, однак, не впливає на вищенаведені висновки. Крім того, зазначені посилання представника позивача не пояснюють загальний період пропуску строку звернення до суду.
Не заперечуючи проти того, що відсутність стабільного електропостачання могла вплинути на своєчасність звернення до суду з цим позовом, колегія суддів акцентує увагу на тому, що такою обставиною обґрунтовується період більше ніж місяць. При цьому, як з`ясовано судом з інформації, яка міститься в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», позовна заява, подана 31 грудня 2024 року, в частині обґрунтування позовних вимог, є ідентичною тій, що була подана 14 жовтня 2024 року. Тобто, представнику позивача слід було підготувати і подати тільки заяву про поновлення строку звернення до суду, для підготування якої період у один місяць і майже два тижні не можна вважати розумним і оптимальним.
Колегія суддів враховує таку сукупність обставин і їх оцінку: 1) оскаржуваний Указ №219/2024 виданий 04 квітня 2024 року, оприлюднений 10 квітня 2024 року; 2) вперше позовна заява була подана 27 вересня 2024 року, тобто, у строк, встановлений законом, але Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2024 року у справі № 990/308/24 позовну заяву повернув позивачеві з усіма доданими до неї документами на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України; 3) копію цієї ухвали суду отримав уповноважений представник позивача 07 жовтня 2024 року; 4) повторне звернення до суду відбулося 14 жовтня 2024 року, однак, Верховний Суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року у справі № 990/328/24 позов залишив без руху, а ухвалою від 12 листопада 2024 року - повернув, оскільки наведені позивачем причини пропуску строку є неповажними; 5) втретє позов подано до суду 31 грудня 2024 року, але інших (поважних) причин пропуску строку звернення до суду щодо періоду до 14 жовтня 2024 року ніж ті, що вже були оцінені судом, позивач не навів; 6) причини пропуску строку щодо періоду з 18 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року не можуть мати вирішального значення, оскільки відсутні поважні причини пропуску строку щодо періоду до 18 листопада 2024 року, більш того, такі не підтверджені належними і допустимими доказами щодо неможливості звернення до суду у більш стислий строк.
Також колегія суддів враховує, що ухвалу Верховного Суду від 12 листопада 2024 року у справі № 990/328/24 позивач оскаржив в апеляційному порядку. Водночас, результати апеляційного розгляду такої справи не можуть мати вирішального впливу на висновки, зроблені в цій ухвалі суду, адже суд врахував як причини повернення попередньо поданих позовних заяв, так і обставини, на які посилався представник позивача конкретно у цій справі, як на підставу для поновлення строку звернення до суду. Оцінка сукупності приведених скаржником доводів і встановлених судом обставин не дають підстав для поновлення строку звернення до суду конкретно у цій справі.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що повідомлені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, колегія суддів вважає, що заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу в частині.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Гончарова І.В. Дашутін Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124473476 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,органів,які обирають(призначають),звільняють,оцінюють членів Вищої ради правосуддя оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них: |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні